Рішення № 100519901, 22.10.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 22.10.2021

Справа № 937/3839/21

2/937/2476/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання – Бегушєва Л.В.,

розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», за участі третіх осіб - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 23662, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 12.02.2021 щодо стягнення з нього на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості на загальну суму 10940,02 грн. Також просить стягнути з відповідача на його користь суму сплаченого судового збору в розмірі 908,00 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05 березня 2021 року з Єдиного порталу державних послуг Дія йому стало відомо, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни перебуває виконавчий напис № 23662 виданий 12.02.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з нього на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 10940,02 гривень. Вважає, що вказаний виконавчий напис є протиправним, тобто таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню, оскільки у позивача відсутні будь-які боргові зобов`язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», в тому числі такі, які носять безспірний характер.

Ухвалою суду від 11.05.2021 року відкрито провадження по справі та витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича документи, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, за реєстровим номером 23662, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості. Однак ухвала суду виконана не була.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. На заявлених позовних вимогах наполягає та просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. 31.05.2021 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що здійснення виконавчого напису нотаріусом врегульовано ст. ст. 87,88,89 ЗУ «Про нотаріат», Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 Про затвердження переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а також вимогами Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованих в МЮ України 22 лютого 2012 року за № 282/20592. Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. За таких умов нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а позивачем у позові не зазначено жодної обставини, яка б свідчила про протилежне. Крім того, 31.05.2021 на адресу суду надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, згідно якого представник відповідача просить відмовити ОСОБА_1 у стягненні витрат на правову допомогу у розмірі 3000 гривень, оскільки позивачем до позовної заяви не надано належних та допустимих документів, які б підтверджували укладення договору правової допомоги, оплату правничої допомоги, в тому числі документів, які б підтверджували перерахунок коштів адвокату. З урахуванням викладеного, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Треті особи до судового засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням клопотання позивача про слухання справи за її відсутності та у зв`язку з неявкою відповідача, третіх осіб, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», за участі третіх осіб - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню.

За загальним правилом ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

12 лютого 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу області Гораєм Олегом Станіславовичем був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 23662, яким запропоновано стягнути заборгованість з ОСОБА_1 , що виникла по кредитному договору № РР.КК.002/6269/06-2007 від 17 грудня 2007 року укладеним з Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого н підставі Договору відступлення прав в за кредитними договорами 23 від 04 липня 2019 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал». Строк платежу по Кредитному договору настав, Боржником не було виконано вимоги. Стягнення заборгованості проводиться за період з 04 липня 2019 року по 27 січня 2021 року. Сума заборгованості, що підлягає стягненню складає 10290,02 гривень, у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 5484,55 гривень; прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 гривень; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становите 1779,21 гривень; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 гривень; строкова заборгованість за комісією становить 372,06 гривень; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 2654,20 гривень; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 0,00 гривень. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Пре нотаріат» стягнуто плати із Стягувача в розмірі 650,00 гривень, як: підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню - 10940,02 гривень /а.с.90/.

Аналізуючи доводи сторони позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зокрема для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».

Так, «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року встановлено низку документів, які є підставою для стягнення у безспірному порядку згідно виконавчих написів нотаріусів, зокрема, визначено можливість проведення стягнення з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Пунктом другим Переліку закріплено, що підставою для стягнення за виконавчими написами нотаріусів є кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі Порядок), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, №296/5.

Нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст. 50 закону «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, по захист якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 закону «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК, стст.50, 87, 88 закону «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права в аналогічних правовідносинах дійшла Велика палата ВС у постанові від 29.03.2019 у цивільній справі №137/1666/16-ц.

Разом із тим законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс 17.

Представник відповідача в своєму відзиві стверджує, що безспірність заборгованості підтверджується документами, які були надані приватному нотаріусу при зверненні з заявою про вчинення виконавчого напису. Однак, зі змісту виконавчого напису вбачається, що останній був вчинений нотаріусом на підставі кредитного договору, який не було нотаріально посвідчено. Доказів того, що укладений між сторонами кредитний договір № РР.КК.002/6269/06-2007 від 17 грудня 2007 року було нотаріально посвідчено суду не надано.

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 26 листопада 2014 року № 662, якою було внесено до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів таку форму договору, як кредитний договір, було визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема й щодо доповнення переліку документів, новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Зазначене судове рішення набрало законної сили та є обов`язковим до виконання на свій території України.

Тобто, виконавчий напис було вчинено на підставі нормативного акту, який було визнано незаконним та нечинним з моменту його прийняття.

Крім того, безумовним фактом, який свідчить про небезспірність заборгованості за кредитним договором, є та обставина, що розмір заборгованості був визначений самостійно відповідачем і існує тільки в складених відповідачем документах, які позивачем не визнані та з ним не узгоджені.

Отже, суд приходить до висновку, що у даному випадку нотаріус всупереч вимогам Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру заборгованості та вчинив виконавчий напис.

Таким чином, оскільки заборгованість за кредитним договором має спірний характер, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, перед вчиненням виконавчого напису, стягувач зобов`язаний був на адресу боржника надіслати письмове повідомлення про порушення зобов`язання.

Доказів такого повідомлення відповідачем позивачу ОСОБА_1 не надано.

Таким чином, ОСОБА_1 не отримував вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі, тому стягненню з відповідача на його користь підлягає сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у розмірі 908,00 гривень (а.с.1).

Крім того, враховуючи висновки, викладені у постанові Верховного Суду у справі №922/445/19 від 03 жовтня 2019 року стосовно того, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, стягненню з відповідача підлягають судові витрати на правову допомогу у сумі 3000,00 гривень, що підтверджується договором про надання правової допомоги та актом приймання-передачі правової допомоги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. ст. 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 95, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 267, 268, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», за участі третіх осіб - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 12 лютого 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем та зареєстрований в реєстрі за № 23662, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заборгованості в сумі 10940 /десять тисяч дев`ятсот сорок/ гривень 02 копійки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок та витрати на правову допомогу у сумі 3000 (три тисячі гривень) 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5Б, код ЄДРПОУ 36799749.

Третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35.

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6 офіс 14.

СУДДЯ: Ю.В. Ковальова