Рішення № 10051949, 27.04.2010, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа №2-309/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2010 року Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Прижигалінської Т.В.

при секретарі Каліневич Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Синельниківської центральної районної лікарні, Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод» про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди, третя особа: ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В :

Позивач 30.11.2009 року звернувся до суду з позовом до Іларіонівської міської лікарні про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди, в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь 22 гривні (двадцять дві гривні нуль копійок), компенсуючи тим самим матеріальний збиток, 1459,80 (одна тисяча чотириста п'ятдесят дев'ять гривень вісімдесят копійок), компенсуючи тим самим моральну шкоду, та витрати по сплаті державного мита та послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що у позивача 04.09.2009 року по дорозі на роботу з с. Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області в електропотязі о 6 год. 30 хв. на ділянці «Ігрень-Ксенівка» трапився серцевий напад. Доїхавши до 196 км - Стрілочний завод - де позивач працює, він поступово прийшов до нормального стану, і пройшовши прохідну заводу, пішов відразу на медпункт, де медпрацівникові розповів ситуацію. Позивачу зміряли тиск, накапали валеріани, і йому довелося вибирати між Узловською лікарнею і Іларіонівською. Позивач вибрав другу. Приїхавши до Іларіонівської міської лікарні, дав направлення заводського медпункту, після чого лікар оглянула його, написала перелік ліків необхідних для лікування, які були позивачем придбані наступного дня. Протягом лікування стан поліпшувався і 16.09.2009 року позивачу «закрили» листок непрацездатності, з яким він поїхав на роботу. 17.09.2009 року листок непрацездатності у позивача відмовилися приймати, оскільки не був вказаний діагноз (або шифр). Позивач відпросився у начальника і прямо з ранку пішов до лікаря і розповів про проблему. На що лікар вручила позивачу Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про затвердження зразка, технічного опису листка непрацездатності та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності» від 3 листопада 2004 року N 532/274/136-ос/1406, в якому вказується про те, що діагноз в листку непрацездатності не ставиться. Із тим позивач приїхав до медпункт заводу. Медпрацівники передзвонили начальникові та зачитали їй вищевказаний наказ, але вона навідріз заборонила їм підписувати до оплати листок непрацездатності та передавати в бухгалтерію.

З 21.09.2009 року у позивача була вже підписана директором відпустка, але йому довелося знову з ранку йти в лікарню до терапевта ОСОБА_3 Але вона позивачу повідомила, що листок непрацездатності заповнений правильно, та пояснила що заводські медики прискіпуються. Позивач вимушений був сісти в маршрутне таксі, вартість проїзду на якому до Дніпропетровська складає 5 грн. 50 коп., але і цього разу заводський медперсонал відмовився приймати цей листок непрацездатності.

22.09.2009 року позивач зранку пішов до головного лікаря Приходченко Г.Д., в кабінеті якого була присутня старша сестра терапевтичного відділення. Приходченко Г.Д. відправив позивача знову до лікаря ОСОБА_3 і сказав, щоб вона поставила діагноз. В її кабінеті позивач написав заяву і в листок непрацездатності внесли не діагноз, а шифр хвороби. Позивач поїхав на завод, але оскільки 22.09.2009 року було закриття на залізниці, йому довелося знову їхати маршрутним таксі. Приїхавши на завод позивач здав листок непрацездатності, але його не прийняли. Лікар медпункту ОСОБА_6 показала позивачу де були не заповнені графи та що ще треба дописати, тобто на листку непрацездатності олівцем поставила три питання.

23.09.2009 року позивач пішов знову до головного лікаря, який дав розпорядження своєму заміснику усунути ті порушення, які були допущені терапевтом ОСОБА_3 при заповненні листка непрацездатності. Але позивачу знову довелося йти в терапевтичне відділення, де цей лікар вже правильно заповнила листок непрацездатності і поставила свою печатку. Після чого листок непрацездатності за 23.09.2009 року було прийнято бухгалтерією для оплати лікарняних.

Позивачу вже майже 60 років, через півроку він йде на пенсію і після трьох його відпускних днів ходіння, ніхто не спромігся перед ним вибачитися.

Вважає, що непрофесійними діями терапевта Іларіонівської міської лікарні ОСОБА_3 позивачу було завдано матеріальний збиток та моральну шкоду, яка підлягає стягненню з Іларіонівської міської лікарні.

Так, терапевтом Іларіонівської міської лікарні ОСОБА_3 декілька раз було здійснено непрофесійні дії щодо оформлення листка непрацездатності, що змусило позивача неодноразово звертатися до Іларіонівської міської лікарні для його переоформлення, що призвело до затрат на проїзд у сумі 22 гривні, а також спричинило позивачу душевні страждання, що призвело до погіршення його здоров'я, так як перед цим, у позивача відбувся серцевий напад. До цього часу не може оговтатися від непрофесійних дій терапевта ОСОБА_3 Крім того позивачем було потрачено три дні своєї законної відпустки, які б він міг витратити на своє оздоровлення, але замість цього змушений був терпіти непрофесійне відношення лікаря до свого пацієнта.

Моральну шкоду, яка була завдана діями терапевта ОСОБА_3, позивач оцінює в 10 (десяти) кратному розмірі вартості трьох днів його відпустки (вартість одного дня відпустки - 48,66 гривень), які були потрачені позивачем через непрофесійні дії терапевта ОСОБА_3, що складає у сумі 1459,80 гривень.

Враховуючи те, що збитки та моральна шкода були завдані терапевтом Іларіонівської міської лікарні ОСОБА_3 під час виконання нею своїх професійних (службових) обов'язків лікаря, то у відповідності до ст. 1172 Цивільного кодексу України, саме Іларіонівська міська лікарня повинна відшкодувати понесені позивачем матеріальні збитки та моральну шкоду.

У звязку з викладеним за захистом своїх прав позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 27 січня 2010 року Іларіонівську міську лікарню, яка є структурним підрозділом Синельниківської центральної районної лікарні та не є юридичною особою, замінено на належного відповідача Синельниківську центральну районну лікарню, яка є юридичною особою.

Ухвалою суду від 15 лютого 2010 року до участі у справі в якості третьої особи залучено лікаря терапевта Іларіонівської міської лікарні ОСОБА_3.

Ухвалою суду від 03 березня 2010 року до участі у справі в якості співвідповідача було залучено ВАТ «Дніпропетровський стрілочний завод».

Не погоджуючись із ухвалою суду про залучення в якості співвідповідача до участі у справі ВАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» 18.03.2010 року за вих. №36-549 на адресу суду направлено заперечення. Свої заперечення ВАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 робітник ВАТ «ДнСЗ» з 04 вересня до 16 вересня 2009 року дійсно знаходився на лікарняному. Це підтверджується наданим листком непрацездатності серія АБП № 454886 від 04 вересня 2009 року. При огляді листка непрацездатності робітниками медпункту ВАТ «ДнСЗ» було встановлено, що при його оформленні Іларіонівською міською лікарнею були припущені суттєві помилки, а саме:

згідно п.3.2. Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності затвердженою наказом Міністерства охорони здоровя України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004р № 1456/10055 у графі «Перебував у стаціонарі» повинні зазначатись дати госпіталізації та виписки зі стаціонарного відділення. Ця графа на момент видачі лікарняного ОСОБА_1 17.09.2009р. була не заповнена, що підтверджується копією зазначеного документа, який знаходиться в матеріалах справи;

згідно ч.2 п.3.12 вказаної інструкції «у стаціонарному відділенні запис терміну лікування може бути вказаний в одному рядку з обовязковим зазначенням посад та прізвищ лікаря і завідувача відділення, що засвідчується їх підписами та печатками». Передбачені підписи та печатки у представленому лікарняному відсутні.

Іларіонівською міською лікарнею також порушена Інструкція про порядок видачі документів, що посвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом Міністерства охорони здоровя України від 13 листопада 2001 року № 455. Так ч.2 п.2.2. зазначеної інструкції передбачає, що у разі якщо непрацездатність триває понад 10 днів (тривалість лікарняного складає 13 днів, відкритий 04.09.2009 року, закритий 16.09.2009 року), продовження листка непрацездатності до 30 днів проводиться лікуючим лікарем спільно з завідуючим відділення, а надалі - ЛКК, яка призначається керівником лікувально-профілактичного закладу. У виданому лікарняному листі відсутні відмітки про продовження лікарняного, а також відсутні підписи уповноважених на це осіб.

У листку непрацездатності станом на 17.09.2009 року у розділі «посада і прізвище лікаря» «Підпис та печатка лікаря» були вказані два прізвища: ОСОБА_3, ОСОБА_3, а підпис і печатка була проставлена одна. Тільки після втручання Головного лікаря Приходченко Г.Д. 23.09.2009 року у лікарняний лист були внесені необхідні виправлення: закреслено прізвище ОСОБА_3, що належним чином було завірене.

В лікарняному також не було зазначено діагноз та шифр МКХ-10. Лікуючий лікар заповнюючи лікарняний не розяснила позивачу про те, що згідно Наказу Міністерства охорони здоровя України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №774/43 8/207-ос/719 від 24.11.2006 року діагноз та шифр можуть бути проставлені у зазначеному документі при наявності його на те письмової згоди. Вона вирішила це питання на свій розсуд, оставила цю графу не заповненою. Інформація про діагноз хворого та шифр необхідна ВАТ «ДнСЗ» для проведення щомісячного аналізу захворювання робітників підприємства, виявлення причин хвороби та для прийняття в подальшому заходів, спрямованих на зниження рівня захворюваності на підприємстві. У звязку з чим медичний робітник медпункту пояснив ОСОБА_1, що шифр, якщо він не заперечує, може бути проставлено у лікарняному у разі якщо буде його письмова згода. Після чого, ОСОБА_1 з власної ініціативи звернувся до Іларіонівської міської лікарні з заявою про те, що він не заперечує про зазначення у лікарняному листі діагнозу та шифру. Тільки після цього шифр було проставлено, а також внесені інші додаткові записи, які необхідні для правильного заповнення листка непрацездатності згідно з вказаними Інструкціями МОЗ України.

У звязку з тим, що первинно лікарняний лист було оформлено з порушеннями, він обґрунтовано не міг бути прийнятий заводом до оплати поки не будуть усунені зазначені недоліки.

26.03.2010 року позивач надав суду заяву про зміну підстави позовних вимог, відповідно до якої у позивача 04.09.2009 року по дорозі на роботу з с. Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області в електропотязі о 6 год. 30 хв. на ділянці «Ігрень-Ксенівка» трапився серцевий напад. Доїхавши до 196 км - Стрілочний завод - де позивач працює, він поступово прийшов до нормального стану, і пройшовши прохідну заводу, пішов відразу на медпункт, де медпрацівникові розповів ситуацію. Позивачу зміряли тиск, накапали валеріани, і йому довелося вибирати між Узловською лікарнею і Іларіонівською. Позивач вибрав другу. Приїхавши до Іларіонівської міської лікарні, дав направлення заводського медпункту, після чого лікар оглянула його, написала перелік ліків необхідних для лікування, які були позивачем придбані наступного дня. Протягом лікування стан поліпшувався і 16.09.2009 року позивачу «закрили» листок непрацездатності, з яким він поїхав на роботу. 17.09.2009 року в лікарні позивач отримав листок непрацездатності, лікуючий лікар ніяких питань з приводу вказувати чи не вказувати у лікарняному діагноз не роз'яснювала і позивач поїхав на роботу. В цей же день передав лікарняний до медпункту заводу для оплати, але його не прийняли із-за припущених помилок, а саме, перше на що позивачу вказав черговий медпрацівник ОСОБА_9, що нема діагнозу, а також у розділі «посада і підпис лікаря» вказано два прізвища ОСОБА_3, ОСОБА_3, а підпис і печатка була одна.

22.09.2009 року завідуюча медпунктом ОСОБА_6 знайшла ще одну помилку у лікарняному: «не було вказано час перебування в стаціонарі» з 04.09 по 16.09.2009 року. Тобто у лікарняному було зроблено три помилки.

18.09.2009 року позивач відпросився у начальника і зранку пішов до лікаря ОСОБА_3, і розповів про проблему з лікарняним. Лікар дала позивачу Наказ Міністра охорони здоров'я України № 774438/207-00/719 від 24.11.2006 року, в якому вказано, що діагноз в листку непрацездатності не ставиться, і що листок непрацездатності заповнений вірно. Позивачу довелось зробити копію цього наказу, повернути наказ лікарю, а з копією їхати на завод.

З 21.09.2009 року у позивача була вже підписана директором відпустка, але йому довелося знову з ранку йти в лікарню до терапевта ОСОБА_3 Але вона позивачу повідомила, що листок непрацездатності заповнений правильно, та пояснила що заводські медики прискіпуються. Позивач вимушений був сісти в маршрутне таксі, вартість проїзду на якому до Дніпропетровська складає 5 грн. 50 коп., але і цього разу заводський медперсонал відмовився приймати цей листок непрацездатності.

22.09.2009 року позивач зранку пішов до головного лікаря Приходченко Г.Д., в кабінеті якого була присутня старша сестра терапевтичного відділення. Приходченко Г.Д. відправив позивача знову до лікаря ОСОБА_3 і сказав, щоб вона поставила діагноз. В її кабінеті позивач написав заяву і в листок непрацездатності внесли не діагноз, а шифр хвороби. Позивач поїхав на завод, але оскільки 22.09.2009 року було закриття на залізниці, йому довелося знову їхати маршрутним таксі.

Терапевт ОСОБА_6, подивившись на лікарняний, вказала що не було вказано час перебування в стаціонарі, тобто з 04.09. по 16.09.09р. та у розділі «посада і підпис лікаря» написано два прізвища ОСОБА_3, ОСОБА_3, а підпис і печатка одна, і олівцем поставила питання.

23.09.2009 року позивач знову пішов до головного лікаря, який його вислухав і дав доручення ОСОБА_12 усунути недоліки по заповненню лікарняного, і переглянувши документ промовила: «Казали ОСОБА_3, щоб замовила собі нову печатку, а вона так це й не зробила». Це все відбувалося у присутності позивача, і тільки тоді позивач вперше дізнався, що лікар має подвійне прізвище, тобто як вказано у лікарняному, станом на 17.09.2009р. ОСОБА_3

Позивачу знову довелося йти в терапевтичне відділення, де у його присутності лікар в графі «находився в стаціонарі» вказала термін з 04.09 по 16.09.2009р., а у розділі «посада і підпис лікаря» закреслила прізвище ОСОБА_3 та з правого боку дописала «Виправленому на врач ОСОБА_3 вірити». Поставила підпис та печатку.

Після цих доповнень і виправлень, які були зроблені тільки 24.09.2009р. позивачу підписали лікарняний і передали його до бухгалтерії заводу де позивач працює. Але зважаючи на те, що лікарняний надійшов до бухгалтерії невчасно і не у встановлений за звітністю термін, то позивачу було нараховано зменшений аванс, тобто замість 400 грн., нараховано 110 грн. Листок непрацездатності був зданий 24.09.2009 року, на що є відмітка на зворотній стороні.

Позивачу вже майже 60 років, через півроку він йде на пенсію і після трьох його відпускних днів ходіння, ніхто не спромігся перед ним вибачитися.

Вважає, що непрофесійними діями терапевта Іларіонівської міської лікарні ОСОБА_3 позивачу було завдано матеріальний збиток та моральну шкоду, яка підлягає стягненню з Синельниківської центральної районної лікарні.

Так, терапевтом Іларіонівської міської лікарні ОСОБА_3 декілька раз було здійснено непрофесійні дії щодо оформлення листка непрацездатності, що змусило позивача неодноразово звертатися до Іларіонівської міської лікарні для його переоформлення, що призвело до затрат на проїзд у сумі 22 гривні, а також спричинило позивачу душевні страждання, що призвело до погіршення його здоров'я, так як перед цим, у позивача відбувся серцевий напад. До цього часу не може оговтатися від непрофесійних дій терапевта ОСОБА_3 Крім того позивачем було потрачено три дні своєї законної відпустки, які б він міг витратити на своє оздоровлення, але замість цього змушений був терпіти непрофесійне відношення лікаря до свого пацієнта.

Моральну шкоду, яка була завдана діями терапевта ОСОБА_3, позивач оцінює в 10 (десяти) кратному розмірі вартості трьох днів його відпустки (вартість одного дня відпустки - 48,66 гривень), які були потрачені позивачем через непрофесійні дії терапевта ОСОБА_3, що складає у сумі 1459,80 гривень.

Враховуючи те, що збитки та моральна шкода були завдані терапевтом Іларіонівської міської лікарні ОСОБА_3 під час виконання нею своїх професійних (службових) обов'язків лікаря, то у відповідності до ст. 1172 Цивільного кодексу України, саме Іларіонівська міська лікарня повинна відшкодувати понесені позивачем матеріальні збитки та моральну шкоду.

У судовому засіданні позивач пояснив обставини справи таким чином, як вони викладені в заяві про зміну підстави позивних вимог, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача Синельниківської центральної районної лікарні Климова С.А., Реутов О.Б., Сай О.С. у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнали, пояснили суду, що згідно п.3.2 наказу Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 24.11.2006р. №774/438/207-ос/719 лікар не зобовязаний був зазначати шифр та діагноз, так як письмової згоди позивача на це не було, тому діагноз і шифр хвороби в листок непрацездатності №454886 не були виписані на день його видачі 04.09.2009 року, так як заяву про це ОСОБА_1 написав 22.09.2009 року. Після отримання заяви 22.09.2009 року, лікар ОСОБА_3 внесла шифр хвороби до листка непрацездатності №454886. Свідок ОСОБА_6 невірно пояснила, що без діагнозу і шифру листок непрацездатності не приймається, так як це суперечить п.3.2 вказаного наказу.

Крім того, представник відповідача Синельниківської центральної районної лікарні Реутов О.Б. пояснив суду, що порушення прав позивача сталося з вини працівників ВАТ «Дніпропетровський стрілочний завод». Так, листок непрацездатності повинен був бути зданим до бухгалтерії підприємства для проведення відповідних нарахувань, якою в свою чергу листок непрацездатності передається до комісії із соціального страхування, яка діє на підприємстві, і саме нею перевіряється правильність видачі листків непрацездатності. Перевірка отриманого позивачем листка непрацездатності здійснювалась медпрацівником підприємства, який відповідних повноважень не має.

Крім того, представник відповідача Синельниківської центральної районної лікарні Сай О.С. пояснила суду, отриманий ОСОБА_1 листок непрацездатності повинен був бути прийнятий комісією із соціального страхування, яка діє на підприємстві, перевірений нею, та за результатами перевірки комісією повинно було бути прийняте відповідне рішення. Якщо листок непрацездатності не відповідав вимогам Інструкції, комісією повинен був бути складений протокол незгоди, який, разом з листком непрацездатності, повинен був бути надісланим до закладу охорони здоровя, який видав листок непрацездатності, для усунення недоліків.

Представник відповідача ВАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» Коломієць О.В. у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнала у повному обсязі, просила відмовити у їх задоволенні.

Свої заперечення представник відповідача обґрунтовувала тим, що згідно з п.3 ст.50 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», редакція від 26.12.2008 року, на ВАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» створена та працює комісія по загальнообовязковому державному соціальному страхуванню у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, що підтверджується наказом від 18.08.2007 року № 408. Її склад та повноваження зазначені у виписці із протоколу № 20 від 22.08.2007 року засідання вищевказаної комісії. До складу цієї комісії входить завідуюча медпунктом ОСОБА_6, в обовязки якої входить перевірка правильності заповнення медичними установами лікарняних. Саме з нею консультувався медпрацівник ОСОБА_9 з приводу виявлених ним помилок у лікарняному, саме вона підтвердила що з виявленими помилками: «посада і підпис лікаря» вказано два прізвища ОСОБА_3, ОСОБА_3, а підпис та печатка стояла одна» лікарняний лист не може бути прийнятий до оплати поки не будуть усунені виявлені помилки.

Згідно Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», комісія із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення, розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності.

Стосовно питання хто повинен доводити до відома хворого, що діагноз у лікарняному вказується тільки з його письмової згоди: відповідно до ст.40 Закону України від 19.11.1992р., № 2801-Х 11 «Основи законодавства України про охорону здоровя» медичні працівники та інші особи, яким у звязку з виконанням професійних або службових обовязків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків. В даному випадку діагноз хворого ОСОБА_1 знав лікуючий лікар. І для заповнення в лікарняному графи «діагноз» він згідно наказу Міністерства охорони здоровя України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 24.11.2006р. № 774/438/207-щс/719 повинний був при оформленні лікарняного розяснити хворому ОСОБА_1, що діагноз у лікарняному може бути вказано тільки за його письмовою згодою. Але лікуючий лікар ОСОБА_3 не тільки не попередила про це хворого, але не вела з ним про це мови взагалі. Вона із-за конфлікту з позивачем заздалегідь знала, що видала неналежно оформлений лікарняний, про що сказала у судовому засіданні.

Відповідальність за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, згідно законодавству України (п.8.3 Інструкції №455) несуть лікарі.

Позивач - ОСОБА_1 ніяких вимог до ВАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» не має.

У звязку з цим вважає залучення ВАТ «ДнСЗ» як співвідповідача по даній справі безпідставним і просить звільнити від відповідальності по даній справі.

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнала. Крім того пояснила суду, що 21.09.2009 року позивач прийшов до неї, сказав, що в нього не приймають листок непрацездатності. Вона запропонувала йому написати заяву щоб поставити шифр та діагноз, але він відмовився, тільки взяв наказ щодо заповнення листка непрацездатності. 17.09.2009 року позивач до неї не приходив, вона тільки підписала листок непрацездатності, оформляв листок непрацездатності реєстратор. Вона не помітила, що не зазначений в листку непрацездатності термін перебування у стаціонарі і те, що вказано два прізвища, не помітила цих недоліків і поставила свій підпис, так як у неї з позивачем був конфлікт, але у неї одне прізвище ОСОБА_3.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка Приходченко Г.Д. пояснив суду, що позивач у нього був один раз, якого числа він не памятає.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 пояснила суду, що листок непрацездатності не був прийнятий, так як не було вказано ні діагнозу, ні шифру, не було вказано термін перебування в стаціонарі. Про наказ стосовно заповнення листка непрацездатності їй відомо, але без діагнозу та шифру листок непрацездатності вони не приймають. Також терапевт заводу ОСОБА_19 вказала позивачу ці недоліки в листку непрацездатності, а також вказала на те, що зазначене подвійне прізвище лікаря, а підпис один.

У судовому засіданні досліджені наступні письмові докази: копія листка непрацездатності Серія АБП №454886 від 04.09.2009 року станом на 17.09.2009 року; копія листка непрацездатності Серія АБП №454886 від 04.09.2009 року станом на 23.09.2009 року; копія довідки ВАТ «ДнСЗ» №729 від 25.09.2009 року про середньоденну суму відпустки ОСОБА_1; копії квитків на автобус; копії оголошень про закриття перегонів за 22.09.2009 року, 23.09.2009 року, та 30.09.2009 року; копія Статуту Синельниківської центральної районної лікарні; копія Довідки АА №042643 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ); копія витягу із Статуту Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод»; копія заяви ОСОБА_1 Міністру охорони здоровя України від 26.12.2009 року; копія наказу ВАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» від 18.08.2007 року № 408 «О комиссии завода по общеобязательному государственному соціальному страхованию в связи с временной потерей трудоспособности и расходами, обусловленными рождением и погребением»; копія виписки з протоколу № 20 засідання комісії з загальнообовязкового державного страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням та похованням Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод» від 22.08.2007 року.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

04.09.2009 року по дорозі на роботу з с. Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області в електропотязі о 6 год. 30 хв. на ділянці «Ігрень-Ксенівка» у позивача ОСОБА_1 трапився серцевий напад.

За направленням медпункту ВАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» ОСОБА_1 у період з 04.09.2009 року до 16.09.2009 року перебував на стаціонарному лікуванні в Іларіонівській міській лікарні.

17.09.2009 року в лікарні позивач отримав листок непрацездатності Серія АБП №454886 від 04.09.2009 року. В цей же день ОСОБА_1 передав лікарняний до медпункту заводу для оплати, але його не прийняли із-за припущених у лікарняному помилок. Черговий медпрацівник заводу ОСОБА_9 вказав позивачу на відсутність у листку непрацездатності діагнозу, а також у розділі «посада і підпис лікаря» вказано два прізвища ОСОБА_3 та ОСОБА_3, а підпис і печатка була одна.

21.09.2009 року позивач на прийомі у лікаря ОСОБА_3. розповів про проблему з лікарняним та отримав від лікаря копію Міністерства охорони здоровя України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 24.11.2006р. № 774/438/207-щс/719 «Про затвердження зразка, технічного опису листка непрацездатності та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності».

22.09.2009 року завідуюча медпунктом ВАТ «ДнСЗ» ОСОБА_6 знайшла ще одну помилку у листку непрацездатності, а саме: не було зазначено час перебування в стаціонарі з 04.09 по 16.09.2009 року.

22.09.2009 року позивач звернувся до головного лікаря Іларіонівській міській лікарні Приходченко Г.Д., який направив позивача знову до лікаря ОСОБА_3, у якої позивач написав заяву і в листок непрацездатності внесли шифр хвороби.

Терапевт ОСОБА_6, після огляду листка непрацездатності, вказала позивачу, що у листку не зазначено час перебування в стаціонарі, тобто з 04.09.2009 року по 16.09.2009 року, а також у розділі «посада і підпис лікаря» вказано два прізвища ОСОБА_3 та ОСОБА_3, а підпис і печатка була одна.

23.09.2009 року позивач звернувся до головного лікаря Іларіонівській міській лікарні Приходченко Г.Д., який дав доручення ОСОБА_12 усунути недоліки по заповненню лікарняного. У його присутності лікар в графі «находився в стаціонарі» вказала термін з 04.09.2009 року по 16.09.2009 року, а у розділі «посада і підпис лікаря» закреслила прізвище ОСОБА_3 та з правого боку дописала «Виправленому на врач ОСОБА_3 вірити». Поставила підпис та печатку.

Після цих доповнень і виправлень позивачу підписали лікарняний і передали його до бухгалтерії заводу де позивач працює.

Порядок і умови видачі, продовження та обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян (зокрема, листків непрацездатності), визначені в Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженій наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 р. № 455.

Вказана Інструкція розроблена відповідно до статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", згідно з якою виданий у встановленому порядку листок непрацездатності є підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності.

Відповідно до Інструкції, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності, який видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за рахунок коштів соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, приймає комісія із соціального страхування (далі комісія) підприємства.

З наведеного виходить, що ні бухгалтерія, ні інші органи не вправі приймати рішення щодо виплати допомоги чи видання путівки за рахунок коштів соціального страхування без рішення комісії.

Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 року № 25 затверджено Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (далі Положення). Згідно з Положенням комісія має бути створена на кожному підприємстві незалежно від форми власності і господарювання, де є наймані працівники. Якщо на підприємстві менше 15 працівників, то комісія не створюється, а на загальних зборах працівників обирається уповноважений із соціального страхування.

Наказом від 18.08.2007 року № 408 «О комиссии завода по общеобязательному государственному соціальному страхованию в связи с временной потерей трудоспособности и расходами, обусловленными рождением и погребением» на ВАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» створена та працює комісія по загальнообовязковому державному соціальному страхуванню у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Її склад та повноваження зазначені у виписці із протоколу № 20 від 22.08.2007 року засідання вищевказаної комісії. До складу цієї комісії входить завідуюча медпунктом ОСОБА_6, в обовязки якої входить перевірка правильності заповнення медичними установами листків непрацездатності.

Як зазначив у своїх запереченнях представник відповідача, саме з нею консультувався медпрацівник ОСОБА_9 з приводу виявлених ним помилок у лікарняному, саме вона підтвердила що з виявленими помилками: «посада і підпис лікаря» вказано два прізвища ОСОБА_3, ОСОБА_3, а підпис та печатка стояла одна», не зазначено шифр або діагноз, не вказаний термін перебування в стаціонарі, тому лікарняний лист не може бути прийнятий до оплати поки не будуть усунені виявлені помилки.

Відповідно до статті 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» передбачено, що медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

Крім того, відповідно до пункту 3.2 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 3 листопада 2004 року N 532/274/135-ос/1406 (із змінами) діагноз первинний, діагноз заключний та шифр МКХ-10 зазначаються виключно за письмовою згодою хворого. В іншому випадку первинний та заключний діагнози та шифр МКХ-10 не вказуються..

Жодним законодавчим актом не передбачена необхідність зазначати про хворобу в листку непрацездатності, тобто лікарі не мають законних підстав це робити, а тому вимога працівників медичного пункту ВАТ «ДнСЗ» ОСОБА_6 та ОСОБА_9 вписувати ці дані в листок є незаконною.

Згідно п.2.2. Положення комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов'язана (крім іншого): приймати рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг; приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення виплати його (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Відповідно до п.4.2. Положення уповноважений із соціального страхування підприємства розглядає питання матеріального забезпечення і надання соціальних послуг застрахованим особам у міру надходження відповідних звернень і подання необхідних для їх вирішення документів і приймає відповідні рішення.

Відповідно до п.4.3. Положення рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства оформлюються протоколом в день їх прийняття згідно з додатком до цього Положення.

Рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг може бути оскарженим застрахованою особою до робочого органу відділення Фонду, де перебуває на обліку підприємство, що не позбавляє права застрахованої особи звернутися з цих питань до суду (розділ V Положення).

Відповідно до ч.1 ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п'яти днів після винесення відповідного рішення.

Виданий ОСОБА_1 17.09.2009 року лікарем Іларіонівської міської лікарні, яка є структурним підрозділом Синельниківської центральної районної лікарні, ОСОБА_3 листок непрацездатності не відповідав вимогам Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 3 листопада 2004 року N 532/274/135-ос/1406, в тій частині що в графі «посада і підпис лікаря» було вказано два прізвища ОСОБА_3 та ОСОБА_3, а також не було зазначено час перебування в стаціонарі з 04.09.2009 року по 16.09.2009 року.

Враховуючи вищевикладене, листок непрацездатності ОСОБА_1 повинен був бути розглянутий комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства, повинно було прийнято відповідне рішення та оформлено протоколом згідно з додатком до Положення. Але даних дій комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства проведено не було.

Таким чином порушення права позивача виникло внаслідок дій працівників Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод», який і має відповідати за заявленими позовними вимогами.

Доводи представника відповідача ВАТ «ДнСЗ» щодо безпідставності залучення його до участі у справі в якості співвідповідача суд вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли своє повне підтвердження в ході судового засідання.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є у тому числі завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі відшкодування збитків та моральної (немайнової) шкоди.

Що стосується заявлених позивачем вимог про відшкодування моральної шкоди в сумі 1459,80 грн. суд прийшов до наступного висновку.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 при відшкодуванні моральної шкоди необхідно зясовувати характер взаємовідносин сторін і якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин і коли були вчинені дії, якими завдано моральну шкоду. Розмір відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Згідно ст. 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, задану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів.

З матеріалів справи вбачається, що неправомірною поведінкою відповідача ВАТ «ДнСЗ» позивачу було спричинено моральну шкоду. Остання виразилася в тому, що йому довелось витратити три дні своєї відпустки на усунення недоліків у листку непрацездатності, які він міг використати на своє оздоровлення. Моральну шкоду позивач оцінює в десятикратному розмірі вартості трьох днів відпустки (вартість одного дня відпустки - 48,66 гривень), що складає у сумі 1459,80 гривень, на підтвердження чого надав суду відповідну довідку з місця роботи.

Так, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що позивачу заподіяна моральна шкода у звязку з протиправною поведінкою щодо нього.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд, враховуючи вимоги розумності, справедливості, ступінь вини відповідача, характер та обсяг страждань позивача, вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений.

Тому суд вважає доцільним визначити розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 200 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення на користь відповідача 22 гривні, в рахунок відшкодування вартості проїзду на маршрутному таксі з с. Іларіонове до м. Дніпропетровська, суд вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні, оскільки вони не обґрунтовані належним чином. Так, надані на підтвердження цих обставин квитки суд не приймає як належні докази, оскільки відсутні дати поїздки, а також зазначені номери, що йдуть підряд, а позивачем здійснювались поїздки з певним розривом у часі, що викликає у суду сумніви щодо їх відповідності.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та ст.ст. 11, 22, 23, 1172 ЦК України, статті 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», ст.ст. 50-52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212. 214, 215, 217 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод», ЄДРПОУ 14367980, 49034, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 181, на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 200 (двісті) гривень 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод», ЄДРПОУ 14367980, 49034, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 181, на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування понесених ним судових витрат 24 (двадцять чотири) гривні 70 копійок, з яких 16 (шістнадцять) гривень 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи та 8 (вісім) гривень 50 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Т.В.Прижигалінська