Рішення № 100517522, 21.10.2021, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2021 року Справа № 608/1778/21

Номер провадження2-а/608/36/2021

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чортків адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В позові вказав, що 12 серпня 2021 року близько 20 години, рухаючись власним автомобілем марки «Hyundai Tucson», д. н. з. НОМЕР_1 , біля с. Вигода Гусятинського району Тернопільської області, здійснив обгін фури та легкового автомобіля, які рухалися зі швидкістю близько 40 км/год. Він їхав з швидкістю приблизно 50 км/год. В дзеркалі заднього виду ОСОБА_1 помітив поліцейський автомобіль із включеними спецсигналами, який його переслідував на великій швидкості. ОСОБА_1 зупинився на узбіччі, увімкнувши аварійні сигнали. Поліцейський ОСОБА_2 , який підійшов до його автомобіля, повідомив, що ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, а саме: правила обгону. Після заперечення ним порушення ПДР та вимоги надати докази його вчинення, поліцейський наказав проїхати ОСОБА_1 на пост поліції м. Чортків. ОСОБА_1 рушив до посту поліції, а поліцейський автомобіль рухався позаду. Прибувши на пост, ОСОБА_3 на тривалий час пішов у приміщення, а ОСОБА_1 очікував у своєму автомобілі. Через деякий час ОСОБА_4 заявив, що не буде доводити винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил обгону, натомість притягне його до адміністративної відповідальності за керування автомобілем без ввімкненого світла ближніх фар в темну пору доби. Пояснив, що їдучи за автомобілем ОСОБА_1 , він зафіксував таке порушення нагрудним відео реєстратором. ОСОБА_1 пояснив інспектору, що такого порушення не вчиняв, їхав із ввімкненим ближнім світлом, крім того, його автомобіль обладнаний автоматичним датчиком увімкнення зовнішнього освітлення, який знаходяться в працездатному стані. ОСОБА_1 висловив свої заперечення, вину не визнав, однак, поліцейський виніс постанову ЕАО №4626989, якою притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та наклав штраф у розмірі 510 гривень. Вважає постанову не законною та просить її скасувати.

Під час судового розгляду справи, позивач ОСОБА_1 пояснив, що його автомобіль обладнаний функцією «Авто світло контроль», тобто, після заходу сонця фари ближнього світла вмикаються автоматично, про що надав довідку ТОВ «Автопалац Тернопіль» про технічні характеристики автомобіля на момент його продажу марки «Hyundai Tucson», 2007 року випуску. Крім того, ОСОБА_1 провів власний експеримент, яким довів автоматичність ввімкнення фар ближнього світла в темну пору доби, про що склав таблицю контролю автоматичного включення світла в автомобілі в моменти заходу сонця за період з 31.08.2021 по 23.09.2021 та записав відео. Тому вважає, що правил дорожнього руху він не порушував. Також зазначив, що в постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності, не вказано місце вчинення адміністративного правопорушення. Отже постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності складена неправомірно.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кожушина Л. К. в судове засідання не з`явилися. ОСОБА_1 подав письмову заяву про слухання справи у його відсутності та відсутності представника, позовні вимоги підтримує, просить задоволити та стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. В ході розгляду справи подав відзив на позов, згідно якого позов не визнає. Зазначив, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме: здійснював рух автомобілем в темну пору доби без ввімкненого ближнього світла фар, чим порушив п. 19.1 (а) Правил дорожнього руху України, що стверджується відеозаписом з нагрудного камери поліцейського, який виніс постанову. Отже, накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень, вважає підставним та законним. Просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ..

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України.

Вивчивши та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких мотивів.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно зі ст. 280 зазначеного Кодексу - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 245 зазначеного Кодексу завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

В постанові про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4626989 від 12.08.2021 вказано, що 12.08.2021 о 20 годині 46 хвилин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом – автомобілем марки «Hyundai Tucson», д. н. з. НОМЕР_1 , без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1.а ПДР України. За вказане правопорушення водія притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Однак, всупереч вищевказаній нормі закону, місце вчинення правопорушення в постанові не зазначено.

Згідно вимог ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України,доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 зазначеного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача – суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити відхилення інших доказів.

Відповідно до п. 19.1 (а) Правил дорожнього руху України, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої, зокрема на всіх механічних транспортних засобах — фари ближнього (дальнього) світла.

За ч. 2 ст. 122 КУпАП відповідальність водіїв передбачається, зокрема, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку та тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В постанові Верховного Суду від 19.02.2020 року №204/8036/16-а(2а/204/27/17) адміністративне провадження №К/9901/24178/18 зроблено висновок, що вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо.

Відповідачем надано диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Однак, він не може слугувати належним та допустимим доказом вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП з огляду на наступне. Згідно вказаного відео, водія ОСОБА_1 було зупинено, згідно повідомлення поліцейського під час зупинки, за порушення правил обгону та запропоновано проїхати на пост поліції для винесення постанови. Після цього, через тривалий проміжок часу, поліцейський Кулініч О .П., вийшовши з приміщення поста поліції, повідомив позивача ОСОБА_1 , що відносно нього винесено постанову та накладено адміністративне стягнення за керування транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби. Разом з тим, інспектором не зазначено місце вчинення вказаного правопорушення ні - усно, ні - зазначено в постанові.

Разом з тим, згідно довідки ТОВ «Автопалац Тернопіль», у якого було придбано позивачем ОСОБА_1 автомобіль «Hyundai Tucson» 2007 року випуску, на момент продажу було встановлено на цьому автомобілі додаткову функцію «Авто Світло Контроль».

Вказана функція працює на автомобілі і на даний час. Вказане підтверджується таблицею контролю автоматичного включення світла в автомобілі та відео до неї, наданих позивачем ОСОБА_1 та згідно яких, в моменту заходу сонця в автомобілі автоматично включається світло фар.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, в зв`язку з тим, що в постанові не зазначено місце правопорушення та те, що на відео, яке надав відповідач не зафіксований факт вчинення правопорушення, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4626989 від 12.08.2021 відносно позивача - скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення – закриттю.

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції судовий збір в розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 122, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області (вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль, 46003) про скасування постанови про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАО № 4626989 від 12.08.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу в розмірі 510 гривень, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень

Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту

патрульної поліції (46003, м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24, код

ЄДРПОУ 40108646) в користь ОСОБА_1 сплачений

при подачі позову судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя: /підпис/

Копія вірна

Рішення набрало законної сили «___» ___ року.

Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 608/1778/21, яка зберігається Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію рішення видано «____»_____року.

Секретар: