Рішення № 100514823, 21.10.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року м. Мукачево Справа №303/6090/21

2/303/1715/21

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого – судді Кость В.В.

секретар судового засідання Немеш Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Мукачево цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 від імені якої діє ОСОБА_2

до відповідача Комунального підприємства «Міськводоканал» Мукачівської міської ради

про виключення заборгованості з обліку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 від імені якої діє ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача, на підставі якого просить зобов`язати відповідача виключити з обліку по особовому рахунку НОМЕР_1 за квартирою на АДРЕСА_1 заборгованість попередніх власників за період до 21 липня 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються доводами про те, що вона є співвласником квартири на АДРЕСА_1 (надалі - Квартира). За попереднім споживачем послуг з водопостачання та водовідведення за період до липня 2020 року - ОСОБА_3 за особовим рахунком № НОМЕР_1 рахується заборгованість у розмірі 4659,80 грн. На момент набуття власності на Квартиру їй не було відомо про наявність в попереднього споживача заборгованості за комунальні послуги. Також зазначає, що вона як новий власник Квартири не зобов`язана повертати борги попереднього власника.

Нормативно – правовою підставою для задоволення позовних вимог вказані приписи ст.ст. 322, 382 Цивільного кодексу України.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Учасники справи, заперечень щодо можливості судового розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не висловили, тому з урахуванням положень частини п`ятої ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглянув справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.

1. Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з того, що згідно із частиною першою ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під способом захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається у ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Матеріали справи свідчать про те, що предметом судового розгляду справи є аналіз спірних правовідносин щодо обліку заборгованості попереднього власника Квартири, а також застосування у зв`язку з цим правових механізмів захисту та відновлення порушеного права у контексті із вимогами за предметом позову.

2. В контексті хронології існуванням спірних правовідносин суд наводить наступні обставини справи.

Наявні у справі доказові матеріали (свідоцтво про право власності на житло від 21 липня 2020 року, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.08.2020 №219792852 та №219793011, а.с. 9, 10, 11) свідчать про те, що Квартира на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_1 (1/2 частини) та ОСОБА_4 (1/2 частини).

Згідно з даними довідки від 14.07.2021 №18135/0158-21 в Квартирі зареєстровані позивач та ОСОБА_4 .

Відповідно до загальної картки за Квартирою на ОСОБА_3 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , борг на 06.2021 складає 4659,80 гривень.

3. Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, у контексті з доводами та запереченнями учасників справи, суд враховує наступні норми права та наводить мотиви їх застосування.

В контексті вимог позивача за предметом позову, суд при вирішенні позову виходить з наступного.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 5 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (надалі – Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

В свою чергу, індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 частини 1 статті 1 Закону ).

Таким чином, позивач є споживачем послуг підприємства відповідача лише після набуття права власності на Квартиру і до теперішнього часу, тобто з 21 липня 2021 року.

Відповідно до статей 66, 67, 162 Житлового кодексу України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Крім того, відповідно до статті 322 Цивільного кодексу України на власника покладається тягар утримання майна.

Відповідно до статті 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

При цьому, новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майна, тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна суд повинен відмовляти в задоволенні позовних вимог до нового власника, оскільки належним відповідачем є попередній власник.

Свідоцтво про право власності на житло від 21 липня 2020 року, згідно з яким позивач стала співвласником спірної Квартири, не містить застережень про переведення боргу попереднього власника й не містить згоди кредитора на таку заміну, що узгоджується з положеннями статті 520 ЦК України (заміна боржника у зобов`язанні).

Отже, чинним законодавством не передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 1 вересня 2020 року по справі № 686/6276/19, провадження № 61-3604 св 20.

Таким чином, позивач не має жодного відношення до суми заборгованості в розмірі 4659,80 гривень за послуги з водопостачання та водовідведення за період до 21 липня 2020 року, оскільки власником Квартири, тобто користувачем послуг позивач стала саме з 21 липня 2020 року.

З урахуванням вищенаведених фактичних обставин по справі та приписів законодавства, позовні слід задоволити.

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини зауважує на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі наведеного та керуючись статтями ст.ст. 8, 41, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 від імені якої діє ОСОБА_2 – задоволити.

2. Зобов`язати Комунальне підприємство «Міськводоканал» Мукачівської міської ради виключити з обліку по особовому рахунку НОМЕР_1 за квартирою на АДРЕСА_1 , заборгованість попереднього власника квартири за період до 21 липня 2020 року у сумі 4659,80 грн.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

5. Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Представник позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Комунальне підприємство «Міськводоканал» Мукачівської міської ради (м.Мукачево, пл Духновича, 2, код ЄДРПОУ 41536514).

Суддя В.В. Кость