Рішення № 100510635, 22.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2021 року м. Київ № 640/17405/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» доГоловного управління Державної податкової служби у місті Києвіпровизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у місті Києві щодо не внесення необхідних змін до баз даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем Державної податкової служби України, інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.», шляхом виключення запису про суму податкового боргу (недоїмки разом з нарахованою пенею) Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, в розмірі 98 489,47 грн.;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві внести необхідні зміни до баз даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно- телекомунікаційних систем Державної податкової служби України, інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.», шляхом виключення запису про суму податкового боргу (недоїмки разом з нарахованою пенею) Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, в розмірі 98 489,47 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що відповідачем відповідно до листа від 25.05.2020 №78045/10-26-15-10-02-10 "Про надання документів" безпідставно витребувано документи щодо наявного податкового боргу в розмірі 98 489,47 грн. зігдно з інтегрованою карткою платника податків, оскільки судовим рішенням по справі №826/1277/18, яке набрало законної сили, підтверджено факт відсутності податкового боргу.

Позивачем наголошено на тому, що при наявності відповідного судового рішення, яке є обов`язковим до виконання та яким встановлено відсутність у позивача боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідач мав би внести необхідні зміни до баз даних інформаційних, телекомунікаційних, та інформаційно-телекомунікаційних систем Державної податкової служби України, інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, однак контролюючим органом за наслідками наявного судового рішення, яким було встановлено відсутність у позивача боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, таких змін до баз даних ДПС України та інтегрованої картки платника податків ТОВ «А.В.С.» внесено не було, внаслідок чого за позивачем безпідставно та необгрунтовано рахується неіснуюча сума боргу, про що було встановлено у судовому порядку за наслідками розгляду справи №826/1277/18.

Крім того, позивач зауважив, що така безпідставна та необгрунтована сума фактично неіснуючого податкового боргу, а саме сума недоїмки, була також протиправно та необгрунтовано збільшена податковим органом з 84 086,35 грн. до 98 489,47 грн. На думку позивача, безпідставною причиною такого збільшення стало неврахування даних уточнюючої податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9299918383 від 30.03.2018 в частині зменшення податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно з об`єктів житлової нерухомості на 12 791,40 грн. (за 4 квартал 2017 року). Сума збільшення неіснуючого боргу 11 921,91 грн. на 869,49 грн. менша за вищевказану суму уточнення (12 791,40 грн.), оскільки за платежами з податку на нерухомість з об`єктів житлової нерухомості, що здійснювалися в період 2019-2020 років у позивача виникла переплата на 869,49 грн.

Отже, як зазначив позивач, виключно з вини відповідача за ним безпідставно рахується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними, особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в сумі 98 489,47 грн. (недоїмка пеня), якого фактично не існує. Так, зважаючи на протиправну бездіяльність податкового органу, останнім, всупереч судового рішення, що набрало законної сили, не внесено необхідних змін до баз даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем Державної податкової служби України, інтегрованої картки платника податків ТОВ «А.В.С.», шляхом виключення запису про суму такого податкового боргу ТОВ «А.В.С.» з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, та більш того, відповідач продовжує протиправно нараховувати пеню на вказану неіснуючу суму заборгованості в розмірі 84 086,35 грн., яка також була безпідставно та протиправно збільшена відповідачем до 95 807,69 грн., відповідно до чого, станом на даний час неправомірно (протиправно) визначена відповідачем сума фактично неіснуючої заборгованості ТОВ «А.В.С.» з вказаного податку становить вже 98 489,47 грн. (недоїмка та пеня).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2020 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/17405/20 та визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач правом щодо надання відзиву у встановлені судом строки не скористався.

Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши всі наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» від Головного управління Державної податкової служби у місті Києві надійшов лист від 25.05.2020 №78045/10/26-15-10-02-10 "Про надання документів", відповідно до якого контролюючий орган повідомив позивача про те, що станом на 18.05.2020 відповідно до інтегрованих карток платника податків сума податкового боргу ТОВ «А.В.С.» становить 98 489,47 грн.

Згідно з листом від 25.05.2020 №78045/10/26-15-10-02-10 на підставі п.п. 20.1.2. п. 20.1. ст. 20, п. 73.3., ст. 87, ст. 88, ст. 89 Податкового Кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586 «Про затвердження Порядку застосування податкової застави контролюючими органами» та Наказу Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №585 «Про затвердження Порядку використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи», з метою складання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві пропонує протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту надати засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою наступні документи, а саме:

- баланс (Звіт про фінансовий стан) за останній звітний період з детальною розшифровкою значень рядків активу балансу (найменування, кількість, залишкова балансова вартість), в тому числі дебіторської заборгованості в розрізі дебіторів (найменування дебітора, код ЄДРПОУ, сума дебіторської заборгованості);

- документи, які свідчать, що активи не можуть бути предметом податкової застави.

Крім того, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві у своєму листі повідомило позивача про те, що у разі, якщо платник податків не погашає податковий борг та не надає зазначені документи, Податковим кодексом визначено наступні заходи:

- зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків;

- арешт рахунків на суму податкового боргу;

- адміністративний арешт майна.

У відповідь на запит відповідача від 25.05.2020 №78045/10/26-15-10-02-10 Товариство з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» направило на адресу контролюючого органу лист-відповідь від 12.06.2020 №139, відповідно до якого зазначило про необгрунтованість листа про надання документів та про необгрунтованість наявності зазначеного в листі податкового боргу в сумі 98 489,47 грн відповідно до інтегрованих карток платника податків, а отже і безпідставність вимоги щодо необхідності погашення ТОВ «А.В.С.» податкового боргу в сумі 98 489,47 грн. з огляду на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2018 по справі №826/1277/18, яке набрало законної сили 24.04.2019, визнано протиправними та скасовано податкову вимогу від 22.12.2017 №129205-17 та рішення від 22.12.2017 №129205-17 про опис майна у податкову заставу, що свідчить про відсутність податкового боргу в сумі 84 086,35 грн.

Позивач у своєму листі також зазначив, що безпідставна та необгрунтована сума податкового боргу була збільшена податковим органом з 84 086,35 грн до 98 489,47 грн також внаслідок невірного внесення даних до інтегрованих карток платника податків ТОВ «А.В.С.».

Враховуючи зазначене, позивач відповідно до поданого до контролюючого органу листа від 12.06.2020 №139 просив негайно внести необхідні зміни до баз даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем Державної податкової служби України, інтегрованої картки платника податків ТОВ «А.В.С.», шляхом виключення запису про суму податкового боргу ТОВ «А.В.С.» з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості.

Проте, за посиланням позивача, станом на дату звернення до суду з цим позовом, згідно з даними електронного кабінету платника податків ТОВ «А.В.С.», в базах даних інформаційних систем Державної податкової служби України, в інтегрованій картці платника податків ТОВ «А.В.С.» і досі безпідставно та неправомірно наявна інформація щодо суми вищевказаного податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, на яку відповідачем безпідставно та протиправно нараховується пеня.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача щодо не внесення необхідних змін до баз даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем Державної податкової служби України, інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.», шляхом виключення запису про суму податкового боргу (недоїмки разом з нарахованою пенею) Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, в розмірі 98 489,47 грн. протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодеку України (надалі - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і /сплатою податків та зборів.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа від 25.05.2020 №78045/10/26-15-10-02-10 станом на 18.05.2020 згідно з інтегрованими картками платника податків сума податкового боргу ТОВ «А.В.С.» становить 98 489,47 грн.

На підставі п.п. 20.1.2. п. 20.1. ст. 20, п. 73.3., ст. 87, ст. 88, ст. 89 Податкового Кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586 «Про затвердження Порядку застосування податкової застави контролюючими органами» та Наказу Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №585 «Про затвердження Порядку використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи», з метою складання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, ГУ ДПС у м. Києві пропонує протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту надати засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою наступні документи, а саме:

- баланс (Звіт про фінансовий стан) за останній звітний період з детальною розшифровкою значень рядків активу балансу (найменування, кількість, залишкова балансова вартість), в тому числі дебіторської заборгованості в розрізі дебіторів (найменування дебітора, код ЄДРПОУ, сума дебіторської заборгованості);

- документи, які свідчать, що активи не можуть бути предметом податкової застави.

Разом з тим, досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем жодних доказів, які б підтверджували наявність у позивача податкового боргу у розмірі 98 489,47 грн не надано.

Статтею 54 ПК України передбачено визначення сум податкових та грошових зобов`язань.

Так, відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Так, згідно з податковими деклараціями з урахуванням їх уточнень за період з 13.11.2013 по 15.07.2020 (від 30.03.2018, від 05.02.2020, від 28.02.2020 від 24.03.2020, від 08.04.2020, від 23.04.2020, від 15.07.2020 тощо) податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачені у відповідності до норм податкового законодавства, що підтверджується платіжними дорученнями від 14.02.2013 №1610, від 15.04.2013 №1870, від 25.07.2013 №2486, від 31.10.2013 №2838, від 13.03.2014 №209, від 07.08.2014 №924, від 26.12.2014 №1105, від 27.02.2015 №113, від 29.12.2015 №1118, від 31.03.2016 №693, від 15.07.2016 №1083, від 28.10.2016 №1479, від 28.12.2016 №1681, від 15.11.2019 №545, від 14.01.2020 №738, від 21.04.2020 №1041, від 15.07.2020 №1316, від 27.02.2015 №112, від 20.08.2015, від 30.10.2015 №926, від 31.03.2016 №694, від 15.04.2016 №742, від 15.07.2016 №1084, від 28.10.2016 №1480, від 28.12.2016 №1682, від 31.03.2017 №210, від 18.07.2017 №501, від 17.10.2017 №751, від 31.10.2017 №769, від 01.02.2018 №975, від 16.04.2018 №1118, від 13.07.2018 №1259, від 16.10.2018 №1406, від 14.01.2019 №1563, від 08.04.2019 №140, від 15.07.2019 №307, від 11.10.2019 №471, від 14.01.2020 №737, від 14.01.2020 №737, від 21.04.2020 №1040, від 15.07.2020 №1315.

З пункту 54.5 статті 54 ПК України вбачається, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Окрім того, прийняті контролюючим органом рішення можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (стаття 56 ПК України).

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

З аналізу вказаної норми вбачається, що у контролюючого органу право надсилання податкової вимоги виникає у разі несплати платником податку узгодженої суми податкового зобов`язання.

Матеріалами справи не підтверджено, що відповідачем приймались відповідні рішення (податкова вимога/податкове повідомлення-рішення) відносно ТОВ «А.В.С.» про наявність у нього заборгованості у розмірі 98 489,47 грн.

Крім того, позивачем в обгрунтування позовних вимог надано копії розрахунків до даних податкових декларацій з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, з яких вбачається, що у позивача станом на 21.07.2020 існувала переплата щодо сплати вказаного податку в розмірі 46 668,31 грн.

Судом також встановлено, що 03 січня 2018 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» також надходив лист Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 27 грудня 2017 року № 43504/20/26-15-17-02-39 «Про надання інформації», відповідно до якого позивачу повідомлено, що станом на 26 грудня 2017 року відповідно до інтегрованих карток платника податків сума податкового боргу ТОВ «А.В.С.» код ЄДРПОУ 32348227 становить 84 086,35 гривень.

Одночасно, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на адресу позивача надіслано податкову вимогу від 22 грудня 2017 року № 129205-17 в якій зазначено, що сума податкового боргу визначена за податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нерухомого майна.

Разом з тим, відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2018 у справі №826/1277/18, яке набрало законної сили, суд дійшов висновку, що винесення контролюючим органом податкової вимоги від 22 грудня 2017 року № 129205-17, якою позивачеві визначено суму податкового боргу в розмірі 84 086,35 гривень та рішення про опис майна товариства у податкову заставу № 129205-17 є безпідставними, у зв`язку з чим адміністративний позов ТОВ «А.В.С.» задоволено, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 22 грудня 2017 року № 129205-17, а також визнано протиправним та скасовано рішення від 22 грудня 2017 року № 129205-17 про опис майна у податкову заставу.

При вирішенні даного спору, суд враховує приписи частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

В свою чергу, відповідачем відзиву на позовну заяву та жодних пояснень стосовно правомірності нарахованого позивачеві боргу у розмірі 98 489,47 грн. суду не надано.

Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

До матеріалів справи не було долучено жодних доказів, на підставі яких відповідачем здійснення нарахування боргу у розмірі 98 489,47, з чого суд робить висновок про його відсутність, а наявність такого боргу зумовлена не внесенням необхідних змін до баз даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем Державної податкової служби України, інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.», шляхом виключення запису про суму податкового боргу (недоїмки разом з нарахованою пенею) Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у зв`язку із набранням рішення від 20.04.2018 у справі №826/1277/18 законної сили, яким встановлено відсутність у позивача боргу по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості.

Біль того, суд вважає, що збільшення суми податкового боргу з 84 086,35 грн до 98 489,47 грн здійснено безпідставно, з огляду на необгрунтованість наявності у позивача боргу в цілому.

На думку суду, відповідач не довів правомірність своїх дій/бездіяльності з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій в межах спірних правовідносин.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у місті Києві щодо не внесення необхідних змін до баз даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем Державної податкової служби України, інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.», шляхом виключення запису про суму податкового боргу (недоїмки разом з нарахованою пенею) Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, в розмірі 98 489,47 грн.

3. Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві внести необхідні зміни до баз даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно- телекомунікаційних систем Державної податкової служби України, інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.», шляхом виключення запису про суму податкового боргу (недоїмки разом з нарахованою пенею) Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, в розмірі 98 489,47 грн.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» (03150, м. Київ, вул. В. Тютюнника, 37/1, літ. Б, код ЄДРПОУ 32348227) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 394,00 грн (чотири тисячі триста дев`яносто чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.