Рішення № 100510119, 22.10.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/7727/21

РІШЕННЯ

іменем України

22 жовтня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 30.03.2021 про відмову у переведенні на пенсію по інвалідності за нормами закону про державну службу та зобов`язання перевести на вказаний вид пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723 від 16.12.1993 в розмірі 60% від заробітку із врахуванням довідок від 19.03.2021 про складові заробітної плати для призначення пенсії.

Посилається на те, що перебуває на пенсії відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У березні 2021 звернулась до Головного управління з заявою про переведення на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», додавши довідки про складові заробітної плати за займаною посадою, видані Хмельницьким обласним центром зайнятості. Головним управлінням було відмовлено у переведенні позивачки на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" у зв`язку з тим, що нормами цього закону не передбачене призначення даного виду пенсії.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поданий відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Покликається на те, що права на переведення на бажану пенсію позивачка не має, оскільки Законом України "Про державну службу " від 10.12.2015 такий вид пенсії не передбачений. Вважає, що відмова у задоволенні заяви вчинена відповідно до вимог чинного законодавства. Також зазначає, що довідки позивачці видані органом зайнятості безпідставно, оскільки посади працівників Державної служби зайнятості станом на січень 2021 не належать до посад державної служби.

Дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 з квітня 2014 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", перебуваючи на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, що доводиться матеріалами пенсійної справи.

23 березня 2021 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-ІV, на пенсію по інвалідності згідно з Законом України «Про державну службу» з урахуванням довідок про заробітну плату від 19.03.2021 року №22-07/1016 та №22-07/1017, виданих Хмельницьким обласним центром зайнятості.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 30.03.2021 у переведенні її на цей вид пенсії відмовлено з огляду на те, що Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 такий вид пенсії не передбачений. Про підстави відмови позивачку інформовано листом від 26.04.2021.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом № 889-VIII.

Відповідно до п. 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII.

Частиною 1 ст.37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч.1 ст.28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Згідно з ч.9 ст.37 Закону № 3723-XII пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З матеріалів справи вбачається, що страховий стаж позивачки на державній службі, на якій вона працювала до 16.03.2015 року, становить понад 20 років, що доводиться, зокрема, відомостями трудової книжки та іншими матеріалами пенсійної справи позивачки, та не заперечується відповідачем у повідомленні від 26.04.2021.

Крім того, позивачка під час перебування на державній службі отримала інвалідність ІІ групи (з березня 2014 року), що підтверджується випискою з акту огляду МСЕК, і перед зверненням за переведенням на інший вид пенсії мала стаж на посадах державної служби понад 20 років. Вказані обставини відповідач не спростував.

Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18, право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII пов`язане лише з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця, визначеним згідно з п. 10, 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, у той час як додаткових умов для призначення пенсії у вказаних пунктах «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII не встановлено.

Зважаючи на це, суд відхиляє покликання відповідача на неможливість переведення ОСОБА_1 на обраний нею вид пенсії, оскільки відповідачем не доведено наявність законних перешкод для реалізації позивачкою права вибору виду пенсії, яку вона бажає отримувати.

Відповідно до ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

За змістом рішення Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 по зразковій справі №822/524/18 належним способом захисту прав позивача у таких типових справах є зобов`язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у відповідній довідці.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправною відмови у переведенні на пенсію по інвалідності державного службовця є обґрунтованими, підлягають задоволенню.

З метою ефективного захисту порушених прав суд вважає необхідним скасувати спірне рішення ГУ ПФУ у Хмельницькій області, яким позивачці відмовлено у переведенні на інший вид пенсії, а також зобов`язати відповідача перевести її на отримання цієї пенсії, нарахувати та виплати пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу».

Враховуючи те, що відповідач не довів правомірності підстав відмови та обґрунтованості своїх дій, позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 30.03.2021 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію державного службовця (по інвалідності) відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 23 березня 2021 року на отримання пенсії державного службовця (по інвалідності) відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» (з урахуванням змісту довідок Хмельницького обласного центру зайнятості від 19.03.2021 року №22-07/1016 та №22-07/1017 про складові заробітної плати для призначення пенсії), здійснивши перерахунок і виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 22 жовтня 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя І.С. Козачок