Рішення № 100510036, 22.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 жовтня 2021 року № 520/15502/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення по формі «Ф» від 29.06.2021 №0832518-2414-2030 на суму 97,45 грн, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення по формі «Ф» від 29.06.2021 №0832517-2414-2030 на суму 48,96 грн, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є власником квартир: 1) площею 42 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 та 2) 1/3 квартири за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 63,3 кв.м., тобто в цій квартирі Позивач є власником 21,1 кв.м. Загальна площа квартир, яких є власником Позивач складається 42 кв.м. + 21,1 кв.м. = 63,1 кв.м. Позивачем 09.08.21 були отримані в поштовому відділенні податкові повідомлення-рішення щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичною особою, яка є власником об`єктів житлової нерухомості, за 2020, а саме: від 07.04.2021 №0162352-2413-2030 на суму 1286.15 грн за формою «Ф»; від 07.04.2021 №0162353-2413-2030 на суму 853.37 грн за формою «Ф». Підставою для нарахування відповідних сум податку було те, що на думку відповідача, Позивач є власником 2-х квартир: 1) площею 42 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 та 2) квартира 63,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 . Загальна площа двох квартир становила 105.3 кв.м. Податок на нерухомість відповідачем був нарахований на площу (105,3-60)= 45,3 кв.м. У травні 2021 позивачем були надані до податкового органу правовстановлюючі документи на наявні у нього об`єкти нерухомого майна. На підставі чого Відповідачем було прийняті нові податкові повідомлення-рішення, а саме: від 29.06.2021 №0832518-2414-2030 на суму 97,45 грн. за формою «Ф»; від 29.06,2021р. №0832517-2414-2030 на суму 48,96 грн за формою «Ф», з якими позивач не погоджується, і які є предметом оскарження в даній справі. Позивач вважає, що відповідачем протиправно не застосовано приписи п. 3 Додатку № 1 до Рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові", згідно з яким ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв.м, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 0 відсотків.

Ухвалою суду від 18.08.2021 відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Відповідач не погодився з позовними вимогами, направив до суду відзив, в якому в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб у вигляді зменшення бази оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності таких осіб - платників податку, визначені незалежно від їх соціального статусу, майнового стану та рівня доходів. Водночас місцеві ради встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб, які визначаються виходячи з майнового стану та рівня доходів таких осіб, з урахуванням пп. 12,3.2 п. 12.3 ст. 12 ПК України. Не дозволяється сільським, селищним, міським радам та радам об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів (пп. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПК України). Крім того, ПК України не передбачено зміни розміру зменшення бази оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі часток, що перебувають у власності фізичних осіб, визначеної пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України.

Позивач не погодився з доводами відзиву та направив до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень приймав до уваги 2 об`єкти нерухомості. Беручи до уваги те, що в розумінні положень п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України Харківській міській раді делеговано право встановлення ставок податку для об`єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості, то податок на квартиру/квартири незалежно від їх кількості, що знаходяться у місті Харкові та перебувають у власності фізичних осіб загальною площею до 85 кв. м, згідно з Рішенням Харківської міської ради, оподатковуються за ставкою у розмірі 0 відсотків.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з положеннями ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

ГУ ДПС у Харківській області прийняті податкові повідомлення-рішення про нарахування ОСОБА_1 податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

- від 07.04.2021р. №0162352-2413-2030 на суму 1286.15 грн. за формою «Ф»:

- від 07.04.2021р. №0162353-2413-2030 на суму 853.37 грн. за формою «Ф»

Судом встановлено, що вказані нарахування здійснені відповідачем відносно таких об`єктів нерухомого майна, власником яких є позивач: 1) квартири площею 42 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 та 2) 1/3 квартири за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 63,3 кв.м., тобто в цій квартирі позивач є власником 21,1 кв.м.

Отже, загальна площа у вказаних квартирах, власником якої є Позивач, складає 63,1 кв.м. (42 кв.м. + 21,1 кв.м.).

При нарахуванні податку відповідач виходив із загальної площі двох квартир - 105.3 кв.м. Податок на нерухомість відповідачем було нараховано на площу 45,3 кв.м. (105,3-60).

У травні 2021 позивачем були надані до податкового органу правовстановлюючі документи на наявні у нього об`єкти нерухомого майна. На підставі чого Відповідачем було прийняті нові податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 29.06.2021 №0832518-2414-2030 на суму 97,45 грн. за формою «Ф»;

- від 29.06,2021р. №0832517-2414-2030 на суму 48,96 грн за формою «Ф».

При визначенні сум податкових зобов`язань відповідачем не застосовано пільгу до позивача, передбачену п. 3 Додатку № 1 до Рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові", згідно з яким ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв. м, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 0 відсотків.

Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, з огляду на що звернувся до суду з вказаним позовом.

Суд зазначає, що спірним у даній справі є питання порядку та підстав застосування податкових пільг про сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Надаючи оцінку обґрунтованості прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з таких приписів діючого законодавства, чинного на момент їх прийняття.

Статтею 30 ПК України визначено, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пп. 30.2 ст. 30 ПК України.

Відповідно до п. 30.9 ст. 30 ПК України податкова пільга надається шляхом:

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;

б) зменшення податкового зобов`язання після нарахування податку та збору;

в) встановлення зниженої ставки податку та збору;

г) звільнення від сплати податку та збору.

Отже, як зменшення бази оподаткування до нарахування податку, так і встановлення зниженої ставки податку за приписами ПК України є різновидами надання податкових пільг.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст.30 ПК України).

Отже, надання податкових пільг може здійснюватися, виходячи в тому числі з особливостей об`єкту оподаткування.

Розділ XII ПК України регулює питання нарахування та сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (ст. 266 ПК України).

Згідно з пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Таким чином, майновий стан платників податків – фізичних осіб визначений спеціальною нормою ПК України в якості ознаки, за якою може надаватися пільга зі сплати податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості.

Суд зазначає, що майновий стан фізичної особи охоплює всі види її доходів, майно та наявні заощадження.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПК України визначення платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України встановлено, що база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Таким чином, Податковим кодексом України в пп. «а» пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України встановлено пільгу у вигляді податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів.

Згідно з пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) періоду, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно з п. 10.3 ст. 10 ПК України питання встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) вирішують місцеві ради в межах повноважень, визначених ПК України.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному ПК України (пп. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 ПК України).

Підпунктом 12.3.2 ПК України передбачено, що при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

На підставі наданих делегованих повноважень, визначених ст.10,12,30 ПК України, ст. 26,59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, рішенням 11-ї сесії Харківської міської ради 7-го скликання “Про місцеві податки і збори у місті Харкові” від 22.02.2017 №542/17, зі змінами та доповненнями, встановлено на території міста Харкова на 2017 рік та наступні роки місцеві податки і збори: п. 1.1. податок на майно, який складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно п.п. 1 - 3 Додатку № 1 до вищезазначеного рішення ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.

Ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, крім об`єктів, визначених п. 3), та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 1 відсоток.

Ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв. м, що перебувають у власності зазначених осіб, встановлюється у розмірі 0 відсотків.

Відтак, вказаним рішенням на підставі приписів п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПК України встановлено пільгу для об`єктів житлової нерухомості у вигляді зниженої ставки податку.

Відповідно до пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б” підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку.

Отже, податковий орган при нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мав спочатку визначити об`єкт оподаткування, вирахувавши із загальної площі належних позивачу квартир 60 кв.м. згідно з пп. «а» пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України, а до отриманої площі в межах 85 кв.м. застосувати пільгу у вигляді нульової ставки податку, встановленої Рішенням 11-ї сесії Харківської міської ради 7-го скликання “Про місцеві податки і збори у місті Харкові” від 22.02.2017 №542/17.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов посилається на неможливість застосування 0-ї ставки для об`єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв. м, що перебувають у власності зазначених осіб, оскільки вказану ставку протиправно встановлено Рішенням 11-ї сесії Харківської міської ради 7-го скликання “Про місцеві податки і збори у місті Харкові” від 22.02.2017 №542/17 зі змінами та доповненнями.

Суд не погоджується з вказаним твердженням відповідача, з огляду на таке.

По-перше, вказане рішення є чинним, не скасовано у встановленому законом порядку, а відтак підлягає застосуванню. Доказів зворотного відповідачем до матеріалів справи не надано.

По-друге, пільга у вигляді нульової ставки податку встановлена Харківською міською радою з дотриманням вимог п. 30.2 ст.30, пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПК України, оскільки така пільга надана з урахуванням особливостей об`єкту оподаткування та виходячи з майнового стану платників – фізичних осіб, а саме, виходячи з площі наявного у платників податку об`єктів нерухомого майна.

Суд зазначає, що податкова пільга, визначена п. «а» пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України та податкова пільга, встановлена Рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про місцеві податки і збори у місті Харкові” від 22.02.2017 №542/17 зі змінами та доповненнями, є різними за своєю природою, а відтак підлягають застосуванню послідовно.

Пільга, визначена п. «а» пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору для кварти на 60 кв. м

Так, площа квартир, по яких відповідачем здійснено нарахування податку, складає 63,1 кв.м. (42 кв.м. + 21,1 кв.м.).

Таким чином, база оподаткування у випадку позивача, з урахуванням зменшення бази оподаткування, визначеної п. «а» пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України, складає 3,1 кв.м.

Пільга, встановлена Рішенням 11-ї сесії Харківської міської ради 7-го скликання “Про місцеві податки і збори у місті Харкові” від 22.02.2017 №542/17 зі змінами та доповненнями, для фізичних осіб встановлює зменшену ставку оподаткування - 0 % для об`єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв.м, що перебувають у власності зазначених осіб.

Таким чином, до бази оподаткування, визначеної з урахуванням пільги, передбаченої п. «а» пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України, застосовується ставка податку 0 %, якщо така база не перевищує 85 кв. м.

База оподаткування податком на нерухоме майно у випадку позивача, яка визначена відповідачем та по якій розраховано спірний податок, складає 3,1 кв.м., що не перевищує 85 кв.м, а відтак до вказаної бази оподаткування підлягає застосуванню нульова ставка податку.

Посилання відповідача на положення пп. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПК України, згідно якого не дозволяється сільським, селищним, міським радам та радам об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів, не беруться судом до уваги як необґрунтовані, оскільки рішенням 11-ї сесії Харківської міської ради 7-го скликання “Про місцеві податки і збори у місті Харкові” від 22.02.2017 №542/17 не встановлювалися індивідуальні пільгові ставки податку для окремих фізичних осіб, та такі особи в індивідуальному порядку від сплати податку не звільнялись.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено підстав для застосування при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки – 1%, а відтак спірні податкові повідомлення-рішення винесені безпідставно та необґрунтовано, з огляду на що підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.06.2021 №0832518-2414-2030, від 29.06.2021 №0832517-2414-2030, прийняті ГУ ДПС у Харківській області.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 22.10.2021.

Суддя Білова О.В.