Рішення № 100509620, 12.10.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 року Справа № 480/5834/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазько С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Волкової Ю.В.,

представника позивача - Сай С.В.,

представника відповідача - Афанасієва Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/5834/21 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення платежів, що підлягають капіталізації,-

В С Т А Н О В И В:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області (рахунок IBAN НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 41312573) суму платежів, що підлягають капіталізації, у розмірі 1054101,10 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 17.02.2021 ФОП ОСОБА_1 припинив свою підприємницьку діяльність.

Позивач зазначає, що відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України № 986 від 04.12.2019 відповідач зобов`язаний сплатити на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області суму платежів, що підлягають капіталізації, у розмірі 1054101,10 грн., оскільки Фонд проводить страхові виплати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі акту про розслідування нещасного випадку за формою Н-1 від 20.01.2021 (випадок який стався з ним під час роботи у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ).

Позивач зазначає, що ним вживались заходи досудового врегулювання спору, що здійснювались 24.04.2021 шляхом направлення відповідної претензії. Проте вимога щодо сплати грошових коштів не була виконана.

Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 06.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29.07.2021.

16.09.2021 судом отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач 09.09.2021 знову зареєструвався як фізична особа-підприємниць, та сплачує відповідні податки та внески, у тому числі і єдиний соціальний внесок.

20.09.2021 судом отримано від позивача відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що доводи відповідача викладені у відзиві, не звільняють його від обов`язку зі сплати суми платежів, що підлягають капіталізації. Окрім того позивач зазначає, що повторну реєстрацію відповідача як фізичної особи-підприємця було здійснено під новою датою та номером запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця (09.09.2021 №2006230000000005742), а тому відповідач є вже новим (іншим) суб`єктом господарювання.

Ухвалою суду від 21.09.2021 закрито підготовче провадження по даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог з урахуванням обставин, викладених у відзиві.

Заслухавши доводи позивача, пояснення свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) 17.02.2021 до Єдиного державного реєстру внесено запис №2006230060004003606 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ).

На підставі Закону №1105 Сумське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області (далі - Фонд) здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги потерпілим від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Так, Фонд проводить страхові виплати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі акту про розслідування нещасного випадку за формою Н-1 від 20.01.2021 (випадок який стався з ним під час роботи у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ), виписки МСЕК від 15.02.2021 серія 12ААА №080531, якою йому встановлено стійку втрату професійної працездатності 50% та 3 група інвалідності, безстроково, постанови про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати від 31.03.2021 №59008/10014062/1/2.

На день звернення до суду розмір щомісячної страхової виплати ОСОБА_2 складає 2561,34 грн. безстроково.

Як вважає позивач, із внесенням до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності у відповідача виникають зобов`язання перед Фондом щодо сплати капіталізованих платежів, розрахованих відносно ОСОБА_2 .

Сума платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілим ОСОБА_2 становить 1054101,10 грн., що підтверджується відповідним розрахунком (а.с.11).

Позивач зазначає, що ним вживались заходи досудового врегулювання спору здійснювались 24.04.2021 шляхом направлення відповідної претензії. Проте вимога щодо сплати грошових коштів не була виконана.

У зв`язку з викладеним позивач і звернувся до суду.

Суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, своє рішення обґрунтовує наступним.

Так, нормами частини першої, другої статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV, в редакції чинній на час звернення із позовом до суду (далі Закон № 1105-XIV).

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 1 Закону № 1105-XIV, страховим випадком за соціальним страхуванням від нещасних випадків є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону № 1105-XIV кошти, що надходять до Фонду від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, повинні забезпечувати: 1) виплату застрахованим особам матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 2) створення резерву коштів Фонду в розмірі суми, необхідної для виплати всіх видів матеріального забезпечення, страхових виплат, передбачених цим Законом, в розрахунку не менш як на п`ять календарних днів; 3) фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності Фонду, його робочих органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, матеріальне та соціально-побутове забезпечення його працівників; розвиток та функціонування інформаційно-аналітичних систем Фонду; 4) фінансування заходів з профілактики страхових випадків.

Пунктом 5 частини 1 статті 11 Закону № 1105-XIV встановлено, що джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року №986 затверджено Порядок капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, відповідно до якого термін “капіталізація платежів” означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Отже, з наведених норм права вбачається, що кошті, які надходять до Фонду від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, спрямовуються в тому числі на забезпечення виплати застрахованим особам матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом. В той же час, в разі ліквідації страхувальника джерелом формування коштів є капіталізовані платежі, які надходять до Фонду відповідно до Порядку № 986.

Частиною 4 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця подається один з таких документів: 1) заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням; 2) ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв`язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою.

Водночас під час розгляду справи судом було встановлено та не заперечується учасниками процесу, що ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) припинив свою діяльність 17.02.2021 (номер запису 2006230060004003606) та з 09.09.2021 позивач знову зареєструвався як фізична особа-підприємець (номер запису 2006230000000005742).

Отже, наведене свідчить, що на час розгляду справи в суді відповідач, зареєстрований як фізична особа-підприємець, сплачує відповідні внески, в тому числі і єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с.54), який в свою чергу забезпечує виплати застрахованим особам матеріального забезпечення та надання соціальних послуг (ч.1 ст. 12 Закону № 1105-XIV).

Суд вважає неспроможними доводи позивача стосовно застосування до спірних правовідносин висновків Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 27 травня 2020 року по справі 809/1738/17 з огляду на те, що у вищевказаному судовому рішенні розглядався спір з іншими обставинами справи. Зокрема, на відміну від судового спору у справі 809/1738/17, обставинами у справі №480/5834/21 встановлено, що відповідач, зареєстрований як фізична особа-підприємець за тим же самим кодом (РНОКПП НОМЕР_2 ), та здійснює сплату відповідних платежів до Фонду.

Щодо доводів позивача, що повторну реєстрацію відповідача як фізичної особи-підприємця було здійснено під нового датою та номером запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця (09.09.2021 №2006230000000005742), а тому відповідач є вже новим (іншим) суб`єктом господарювання, суд зазначає, що вказані доводи не ґрунтуються на нормах законодавчих актів та спростовуються тими обставинами, що ФОП ОСОБА_1 є однією і тією же людиною та має один і той же РНОКПП НОМЕР_2 .

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що оскільки на момент розгляду справи відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець та сплачує відповідні внески до Фонду, тому в даному випадку підстави застосування приписів Порядку №986 відсутні, оскільки відповідні внески відповідачем сплачуються відповідно до Закону № 1105-XIV для забезпечення відшкодування потерпілому ОСОБА_2 страхових виплат та виключно з тих підстав, що ФОП ОСОБА_1 не є припиненим.

Враховуючи вище викладені висновки, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.

Окремо суд вважає за потрібне зазначити, що вище викладені висновки суду, також відповідають висновкам Третього апеляційного адміністративного суду, які викладені у постанові від 25 березня 2021 року по справі №280/4921/19.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення платежів, що підлягають капіталізації – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21.10.2021.

Суддя С.М. Глазько