Ухвала суду № 10050928, 10.08.2007, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"10" серпня 2007 р.Справа № 02-2/8-465 Суддя , розглянувши заяву № 4800 від 06.08.2007 р. Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Борщів, про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Рапс & Соя Трейдинг», вул. Степана Бандери,97, м. Борщів Тернопільської області (ідент. код 31274317) в порядку ст.ст. 6, 7, 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі-Закон), вважає подані матеріали недостатніми для порушення провадження у справі про банкрутство та повертає заяву разом з доданими до неї документами у зв’язку з таким.

Заява кредитора не містить доказів обґрунтованості вимог кредитора.

Відповідно до пункту 7 статті 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява кредитора повинна містити, крім відомостей, передбачених частиною першої цієї статті, докази обґрунтованості вимог кредитора з зазначенням суми боргових вимог, а також строку їх виконання.

У відповідності до статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредитора в розумінні ст.1 Закону –вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунку боржника.

При цьому кредитор повинен вказати на безспірність грошових вимог, тобто вимоги, які визнані боржником чи інші вимоги, підтверджені виконавчими (розрахунковими) документами. Такі безспірні вимоги мають бути реалізовані через державну виконавчу службу або через банк боржника, відтак, кредитор зобов’язаний у заяві про порушення справи про банкрутство зазначити розмір заборгованості та строк, протягом якого не виконується зобов’язання навіть у примусовому порядку.

Борщівська міжрайонна державна податкова інспекція в поданій суду заяві стверджує про наявність у боржника заборгованості станом на 02.07.2007р. в розмірі 178631,84 грн., з яких 63145,14 грн., в т.ч. 389,64 грн. пені по податку на додану вартість 115486,70 грн. по податку з доходів найманих працівників, обґрунтовуючи та підтверджуючи безспірність вимог лише рішенням господарського суду від 12.01.2007р. по справі № 6/201-4949, яким стягнуто з ТОВ «Рапс & Соя Трейдинг»45774,63 грн. заборгованості по податку з доходів фізичних осіб та 56437,75грн. заборгованості по податку на додану вартість, всього на загальну суму 102212,38 грн.

На виконання рішення 26.01.2007р. судом видано відповідні накази, які, як стверджує заявник, направлено в Державну виконавчу службу Борщівського району для примусового виконання, однак грошові кошти в рахунок погашення податкового боргу від виконавчої служби не поступали.

Проте, документів виконавчого провадження, які б підтверджували стан виконавчого провадження, як-от: копії постанови про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення господарського суду № 6/201-4949 від 12.01.2007 р., довідки ДВС про неможливість виконання із зазначенням причин, (у разі часткового виконання наказу суду - зазначенням розміру погашення боргу та строку проведення відповідних виконавчих дій) тощо.

Таким чином, неплатоспроможність боржника як безспірний факт не підтверджено відповідними документами, оскільки, долучені до заяви копії наказів господарського суду по справі № 6/201-4949 від 26.01.2007 р. про стягнення з боржника 45774,63 грн. заборгованості по податку з доходів фізичних осіб та 56437,75грн. заборгованості по податку на додану вартість свідчать про безспірність вимог кредитор на вказану у судовому рішенні суму боргу, однак не підтверджують невиконання даних вимог протягом трьох місяців через виконавче провадження, а оскільки такі докази не подані кредитором, слід вважати не доведеним факт неплатоспроможності боржника в розумінні ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Окрім того, суд відзначає, що безспірними є лише грошові вимоги на суму 102212,38 грн.

Статтею 76 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” визначено, що з 01 липня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати становить 440 грн. на місяць.

Таким чином, на час подання заяви до суду (тобто станом на 07.08.2007 р.) 300 мінімальних розмірів заробітної плати становило 132 000 грн., відтак, сума безспірних вимог кредитора станом на день звернення його до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство становить менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати (132 000 грн.).

          Що ж стосується іншої частини грошових вимог кредитора у розмірі 63145,14 грн., то безспірність цих вимог не підтверджується належним та допустимими доказами, з огляду на те, що платіжна вимога № 8 від 12.07.2007р. на суму 63145,14 грн., виставлена стягувачем –ДПІ у Борщівському районі банку платника повернута останнім без виконання відповідно до ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платника податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»,

          Статтею 1071 Цивільного кодексу України в редакції 2004р. передбачено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (аналогічна норма міститься в п.5.1 Глави 5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004р. № 22).

          Таким чином, на момент звернення ДПІ у Борщівському районі, а саме 12.07.2007р. з платіжною вимогою № 8 до банку платника, останній, згідно чинного законодавства позбавлений права на списання коштів з рахунку боржника –ТОВ «Рапс & Соя Трейдинг»за даною вимогою, що і підтверджується написом банківської установи на зворотньому боці платіжної вимоги № 8 від 12.07.2007р., яка долучена заявником до заяви про порушення справи про банкрутство.

          Окрім того, суд відзначає, що відомості про здійснення такого заходу можуть свідчити лише про наявність боргу, але не про його неоплатність. Це ж стосується і долученої до заяви про порушення справи про банкрутство визнаної боржником претензії № 2165 від 02.04.2007р. на суму 115544,61 грн., яка, згідно із Законом України « Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів щодо виконання судових рішень»від 15.03.2006 року виключена із переліку документів, які підлягають виконанню Державною виконавчою службою.

Окрім того, в порушення вимог п. 5 ст. 54, п. 3 ст. 63 ГПК України заявником не подано обґрунтованого розрахунку заявленої до визнання суми.

Так, з представленого розрахунку суми боргу вбачається, що станом на 12.07.2007 року заборгованість по податках та обов’язкових платежах ТОВ «Рапс & Соя Трейдинг»склала 178631,84 грн., з яких 63145,14 грн., в т.ч. 389,64 грн. пені по ПДВ та 115486,70 грн. по податку з доходів найманих працівників, проте, із заяви кредитора вбачається, що сума боргу станом на день звернення до суду збільшилась і останній заявляє до визнання суму в розмірі 182503,95 грн., однак обґрунтований розрахунок даної суми боргу суду не надано. Натомість кредитором у тексті заяви, де зазначено загальну суму боргу боржника перед бюджетом на день подання заяви до суду вказано, що у боржника існує заборгованість: «в тому числі: недоїмка –59932грн., штрафні санкції –2823 грн. 50 коп., пеня –4261 грн. 75 коп., яку сплатити воно не в стані, оскільки коштів на рахунку не має», яка сумарно складає не 182503,95 грн., а 67017,25 грн.

Суд також звертає увагу заявника на те, що документи, які підтверджують підстави для ініціювання справи про банкрутство повинні долучатися до заяви про порушення справи про банкрутство, оскільки саме кредитор повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Таким чином, у зв’язку з недотриманням заявником вимог пунктів 1 та 7 ст. 7 цього Закону, зокрема, не подання доказів, що підтверджують неплатоспроможність боржника щодо не виконання грошових зобов’язань протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати, неподання доказів вжиття заходів до погашення податкового боргу через виконавче провадження, відсутність обґрунтованого та документально підтвердженого розрахунку розміру заявлених грошових вимог є підставою для повернення суддею заяви про порушення провадження у справі про банкрутство з доданими до неї документами без розгляду на підставі п. 3 ст. 63 ГПК України та статті 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 1, 7, 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 3 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суддя

Ухвалив:

1. Повернути Борщівській міжрайонній державній податковій інспекції, вул. Я. Кондри, 5, м. Борщів заяву № 4800 від 06.08.2007р. (вх. № 3410(н) від 07.08.2007 р.) про порушення провадження у справі про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рапс & Соя Трейдинг», вул. Степана Бандери,97, м. Борщів (ідентифікаційний код 31274317) та додані до неї документи (на 124-х аркушах) - без розгляду.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя