Ухвала суду № 100508493, 22.10.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 2/749/11

Провадження № 4с/712/76/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2021 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Романенко В.А.

за участю секретаря Назаренко М.О.

розглянувши в судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), зацікавлена особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» на бездіяльність державного виконавця та скасування постанови в частині накладення арешту на кошти боржника на зарплатному картковому рахунку, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з скаргою на дії Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), зацікавлена особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» на бездіяльність державного виконавця та скасування постанови в частині накладення арешту на кошти боржника на зарплатному картковому рахунку, посилаючись на те, що в провадженні Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (старший державний виконавець Постоєнко М.В.) перебуває виконавче провадження № 52436564 з примусового виконання виконавчого листа № 2-749/11 від 24.10.2013 року, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» боргу в сумі 1 211 357,05 грн.

Зазначає, що вказаний виконавчий лист видано на виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.05.2012 року, відповідно до якого стягнення боргу в сумі 1211357,05 грн. відбувається солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Вказане рішення суду частково виконується ОСОБА_2 , у якого із зарплати вираховуються кошти і станом на січень 2021року в рахунок виконання вказаного рішення суду було сплачено 67839,00 грн.

09.07.2021 року ОТП Банк зупинив видачу ОСОБА_1 зарплатних коштів з карткового рахунку № НОМЕР_1 в повному обсязі, як пояснив банк, видачу коштів зупинив на виконання постанови про арешт коштів державного виконавця.

14.07.2021 року ОСОБА_1 звернулась із клопотанням до старшого державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнко М.В. про скасування арешту із зарплатного карткового рахунку банку та надала докази того, що даний картковий рахунок є зарплатний.

22.07.2021 року ОСОБА_1 отримала відповідь від старшого державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнко М.В., якою відмовлено в задоволені клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту із зарплатного карткового рахунку банку.

Зазначає, що постанову від 08.07.2021 року про арешт коштів ОСОБА_1 із виконавчої служби не отримала по сьогоднішній день, але банк надав фотокопію вказаної постанови 28.07.2021 року.

Вважає, що бездіяльність старшого державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнко М.В. щодо скасування постанови в частині накладення арешту на зарплатний рахунок в AT «ОТП банк» є протиправними і постанова від 08.07.2021 року в частині накладення арешту на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в AT « ОТП Банк» повинна бути скасована, оскільки:

даний рахунок є зарплатний і до нього відкрита платіжна карта через яку ОСОБА_1 отримує зарплату, яка є єдиним джерелом існування. Накладений арешт на вказаний вище рахунок позбавляє ОСОБА_1 засобів до існування.

Як доказ того, що це є зарплатний рахунок додається копія довідки з ОТП Банк від 12.07.2021 року та довідку з місця роботи ОСОБА_1 від 09.07.2021 року.

В даному випадку ОСОБА_1 не отримує зарплату в повному обсязі, тобто в 100% розмірі, оскільки відповідно до вказаної вище постанови від 08.07.2021 року арештовані всі кошти не зважаючи на те, що це зарплатний рахунок, що порушує її права і така постанова державного виконавця є незаконною.

Оскільки Державний виконавець був повідомлений про те, що арештований рахунок є зарплатним, він зобов`язаний був скасувати арешт із вказаного рахунку, але він таких дій не вчинив.

Відповідно до довідки AT «ОТП Банк» від 12.07.2021 року ОСОБА_1 має відкритий в ОТП Банк зарплатний картковий рахунок № НОМЕР_1 відкритий у гривні. До рахунку відкрита платіжна карта типу MasterCardWorld.

Відповідно до довідки з місця роботи ТОВ «Вівасіті» від 09.07.2021 року ОСОБА_1 займає посаду фінансового директора та отримує зарплату на картковий рахунок № НОМЕР_2 , що відкритий в AT «ОТП Банк».

Бездіяльність старшого державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнко М.В. щодо скасування арешту накладеного на зарплатні кошти, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 , що відкритий в AT «ОТП Банк» є протиправною і постанова від 08.07.2021 року в частині накладення арешту на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в AT « ОТП Банк» підлягає скасуванню.

Крім того, звертає увагу суду, що рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.05.2012 року виконується ОСОБА_2 , оскільки стягнення відбувається в солідарному порядку.

Просить визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнко М.В. щодо скасування арешту накладеного на зарплатні кошти, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 , що відкритий в AT «ОТП Банк» (ідентифікаційний код - 21685166).

Зобов`язати старшого державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнко М.В. скасувати постанову про арешт коштів боржника від 08.07.2021 року у виконавчому провадженні № 52436564 в частині накладення арешту на грошові кошти, розміщені на зарплатному картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритий в AT «ОТП Банк» (ідентифікаційний код - 21685166) на ім`я ОСОБА_1 .

Представник заявника в судовому засіданні скаргу підтримала в повному обсязі та просила суд її задовольнити.

Представники Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні скарги з підстав зазначених у відзиві.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположених свобод 1950 року.

Умови і порядок виконання рішень судів у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження», ст. 3 якого визначено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема на підставі виконавчих листів, виданих судом.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ч.ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що в провадженні Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (старший державний виконавець Постоєнко М.В.) перебуває виконавче провадження № 52436564 з примусового виконання виконавчого листа № 2-749/11 від 24.10.2013 року, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» боргу в сумі 1211357,05 грн.

Вказаний виконавчий лист видано на виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.05.2012 року, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» боргу в сумі 1211357,05 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 жовтня 2020 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме стягувача по справі № 2-749-2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія» щодо виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 травня 2012 року.

Судові рішення, відповідно до ст. 124 Конституції України, є обов`язковими до виконання на всій території України.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено. своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, – і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

За змістом статей 1, 5 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Загальний порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначений в статті 48 Закону № 1404-VIII, так звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

При цьому стаття 48 Закону № 1404-VIII встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Статтею 56 Закону № 1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З наведених норм права вбачається, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження коштів на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII.

Аналогічне узгоджується з позицією Верховного Суду в постанові від 24 лютого 2021 року, справа № 756/1927/15-ц, від 07 липня 2021 року у справі № 712/9660/20.

08 липня 2021 року, керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження», постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнком М.В. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на яке заборонено законом, та належить боржнику: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, державний виконавець визначив банківським установам порядок виконання зазначеної постанови, із застереженням щодо неможливості накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Здійснюючи виконання постанови державного виконавця від 08 липня 2020 року та виконуючи покладений на нього обов`язок щодо визначення статусу рахунка № НОМЕР_1 , АТ «ОТП Банк» вважало за можливе накласти арешт на грошові кошти, розміщені на ньому.

09.07.2021 року ОТП Банк зупинив видачу ОСОБА_1 зарплатних коштів з карткового рахунку № НОМЕР_1 в повному обсязі, як пояснив банк, видачу коштів зупинив на виконання постанови про арешт коштів державного виконавця.

14.07.2021 року ОСОБА_1 звернулась із клопотанням до старшого державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнко М.В. про скасування арешту із зарплатного карткового рахунку банку та надала докази того, що даний картковий рахунок є зарплатний.

22.07.2021 року ОСОБА_1 отримала відповідь від старшого державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнко М.В., якою відмовлено в задоволені клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту із зарплатного карткового рахунку банку.

Відповідно до довідки АТ «ОТП Банк» ОСОБА_1 має у банку відкритий зарплатний картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в гривні. До рахунку відкрита платіжна картка типу MasterCard World № НОМЕР_3 .

Згідно довідки ТОВ «ВІВАСІТІ» від 09.07.2021 № ВІ00000012, ОСОБА_1 працює в ТОВ «ВІВАСІТІ» з 02.06.2020 року. Заробітна плата перераховується на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий в АТ «ОТП Банк».

Крім того, як було з`ясовано в судовому засіданні 21.12.2020 року старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що отримує дохід у ТОВ «ВІВАСІТІ». Постановлено здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача – ТОВ «ОТП «Факторинг України» борг в розмірі 1211357,05 грн., виконавчий збір у сумі – 121135,71 грн., витрати на проведення виконавчих дій – 207,30 грн. у розімір 20% до виплати загальної суми боргу 1331600,06 грн.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника визначено у Розділі IX Закону України «Про виконавче провадження».

Частинами першою, третьою статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Згідно з частиною першою статті 69 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, – до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи-підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Статтею 70 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено максимальний розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника.

Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії .

Статтею 73 Закону України «Про виконавче провадження» визначено кошти, на які не може бути звернено стягнення.

Наведене дає підстави для висновку, що законом визначено як перелік виплат, на які не може бути звернено стягнення, так і граничні розміри відрахувань із тих виплат боржника, на які може бути звернено стягнення та, відповідно, накладено арешт виконавцем.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) сформульовано висновок про те, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи – підприємця, повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Норми статті 41 Конституції України встановлюють принцип непорушності права приватної власності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення скарги в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 449 - 451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції ( м. Київ), зацікавлена особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» на бездіяльність державного виконавця та скасування постанови в частині накладення арешту на кошти боржника на зарплатному картковому рахунку задоволити.

Визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнко М.В., щодо не скасування арешту.

Зобов`язати старшого державного виконавця Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнко М.В скасувати постанову про арешт коштів боржника від 08.07.2021 року у виконавчому провадженні № 52436564 в частині накладення арешту на грошові кошти, розміщені на зарплатному картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ОТП БАНК» ( РНОКПП НОМЕР_4 ) на ім`я ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий:

Повний текст ухвали виготовлений 22 жовтня 2021 року.