Рішення № 100508172, 06.10.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3501/21

провадження №2/619/1258/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

06 жовтня 2021 року

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого-судді - Кононихіної Н.Ю.

за участю секретаря судового засідання - Мєщан І. О.

розглянув у судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитро Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитро Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В підтвердження позову посилається на те, що 15 квітня 2019 року між АТ «Ідея Банк» та позивачем – ОСОБА_1 було укладено угоду, за умовами якої АТ «Ідея Банк» відкрило позичальнику кредитну лінію на суму 30 000 грн на умовах, визначених договором.

Згідно умов даної угоди вона діє протягом строку кредитування, який складає 1 рік з дати укладання. Всі зміни та доповнення до цієї угоди оформляються додатковими угодами, що є невід`ємними частинами цієї угоди, які набирають чинності з моменту їх підписання.

Таким чином строк дії Угоди №С-508-006506-19-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки сплив 19 квітня 2020 року.

Жодних додаткових угод у межах дії цієї угоди, в тому числі і про продовження строку її дії між позивачем та АТ «Ідея Банк» не укладалось.

Свої зобов`язання за вказаним кредитним договором позивачем були виконані перед АТ «Ідея Банк» своєчасно та у повному обсязі. Жодних майнових претензій з боку АТ «Ідея Банк» з 2019 року по теперішній час до позивача не було.

Разом з тим, у січні 2021 року позивачу стало відомо, що 26.11.2021 приватним виконавцем Бабенко Дмитром Анатолійовичем було відкрито виконавче провадження № 63749007.

Постановою приватного виконавця від 30.11.2020 було звернуто стягнення на заробітну плату, яку позивач отримує у Харківському центрі професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості, у зв`язку з чим в теперішній час з позивача заробітної плати щомісячно безпідставно утримуються грошові кошти.

При цьому жодних підтверджуючих документів, які б підтверджували підстави виникнення заборгованості, розрахунок нарахувань процентів та комісій по договору, їх причини та розшифровку суми позивачу надано не було. У зв`язку з цим, представником позивача було подано запити до приватного виконавця та приватного нотаріуса про надання відповідних документів, однак відповіді до теперішнього часу не надходило.

Як позивачу стало відомо з постанови державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, за зверненням АТ «Ідея Банк» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис за реєстровим номером № 22838 від 23.10.2020 про стягнення заборгованості з позивача на користь АТ «Ідея Банк» на загальну суму 46 928, 10 грн. При цьому заборгованість нібито складається з наступного: основний борг – 25 336, 36 грн; прострочений борг – 4 594, 44 грн., прострочені проценти – 12 824, 37 грн; строкові проценти – 2 072, 93 грн., інші штрафні санкції – 200 грн, плата за вчинення виконавчого напису 1 900 грн.

Позивач вважає, що дії приватного нотаріуса КМНО Остапенка Є.М. та АТ «Ідея Банк» є незаконними, а виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки заборгованість перед АТ «Ідея Банк» позивачем погашена, строк права вимоги сплив, а оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості виключно з переліку документів, за якими провадиться стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 19 липня 2021 року прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.

Ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 28 липня 2021 року зупинено стягнення грошових коштів на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича № 22838 від 23.10.2020, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк», ВП №63749007.

Представником відповідача – АТ «Ідея Банк» Сухой М.В. подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому вона заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що 15.04.2019 згідно з умовами договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, текст якого розміщено на Інтернет-сторінці банку. Між банком та позивачем було укладено угоду № С-508-006504-19-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки. Також, укладаючи кредитний договір сторони погодились, що клієнт ознайомлений з умовами договору, що затверджений розпорядженням банку із усіма змінами та доповненнями, які оприлюднені на Інтернет-сторінці банку за електронною адресою www.ideabank.ua та які їй роз`яснені, зрозумілі та з якими вона цілком згідна. Згідно п.п. 1-3 кредитного договору банк відкрив позичальнику поточний рахунок НОМЕР_1 у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках угоди та договору, у тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу та випускає клієнту міжнародну платіжну карту MasterCart, а позичальник зобов`язався повернути заборгованість та сплатити відсотки за користування кредитною лінією, згідно з умовами цього договору. Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000,00 грн. Ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди, становить 30 000 грн. Враховуючи, що зобов`язання банку щодо встановлення ліміту кредитної є для нього відкличними та без ризиковими, визначення суми кредитної лінії, що може бути доступна клієнту, протягом строку дії відновлюваної кредитної лінії, здійснюється банком в межах встановленого угодою максимального ліміту кредитної лінії без будь-яких обмежень. За користування кредитом позичальник сплачує відсоткову ставку за користування коштами кредитної – 24,00 %. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі. Разом з тим, оскільки ОСОБА_1 , як позичальник згідно договору, власних зобов`язань не виконувала, у зв`язку з чим станом на 07.09.2020 у неї утворилась заборгованість у розмірі 45 028, 10 грн. Згідно з ч. 1 ст. 87 та ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Аналогічні підстави визначено підпунктом 3.1. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, згідно якого нотаріус вчиняє виконавчі написи: 1) якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; 2) за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. На підставі вищевказаних положень чинного законодавства АТ «Ідея Банк» звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича з заявою від 19.10.2020 року № 12.4.2/151017 про вчинення виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 45028,10 грн. боргу за Кредитним договором та витрат на його вчинення в сумі 1900,00 грн. Відповідно до п. 3.2. Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172. Згідно пункту 2 Переліку, для одержання виконавчого напису по кредитнихдоговорах, за якими боржниками допущено прострочення платежівза зобов`язаннями, додаються: а)оригінал кредитного договору;б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржникаіз зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. На виконання вимог переліку АТ «Ідея Банк» надало нотаріусу всі необхідні документи для вчинення 23.10.2020 виконавчого напису №22838, у тому числі: 1) заяву АТ «Ідея Банк» про вчинення виконавчого напису від 19.10.2020; 2) угоду № С-508-006504-19-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної карти від 15.04.2019; 3) заяву про відкриття поточного рахунку та приєднання до публічної пропозиції - Договору комплексного банківського обслуговування (ДКБО) і приєднання до публічної пропозиції укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку АТ «Ідея Банк»; 4) довідку АТ «Ідея Банк» про ненадходження платежів; 5) вимогу АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про усунення порушення кредитних зобов`язань від 07.09.2020 №12.4.2/ С-508-006504-19-980; 6) довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором С-508- 006504-19-980 від 15.04.2019, видану АТ «Ідея Банк» станом на 07.09.2020; 7) виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 станом на 19.10.2020; 8) детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором С-508- 006504-19-980 від 15.04.2019, видану АТ «Ідея Банк» станом на 07.09.2020; 9) опис вкладення до цінного листа, що підтверджує надіслання на адресу Позивача документів, визначених пунктами 4-5 даного переліку, а також фіскальний чек по оплаті вище вказаних послуг поштового зв`язку; 10) список № 9 за формою №103 згрупованих поштових відправлень АТ «Ідея Банк»; 11) список № 6074 згрупованих поштових відправлень цінних листів АТ «Ідея Банк». Сукупний аналіз усіх перелічених документів дає змогу стверджувати, що такі в повній мірі встановлюють суму заборгованості позивача, як боржника, перед АТ «Ідея Банк», з врахуванням усіх сплат, визначених умовами кредитного договору, та внесеними боржником, відповідають переліку, а відтак підтверджують безспірність заборгованості позивача. Оскаржуваний позивачем виконавчий напис, вчинений 23.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем за №22838 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості згідно Кредитного договору № С-508-006504-19-980 від 15.04.2019. Дійсно, між позивачем та відповідачем було укладено два кредитних договори за № С-508-006504-19-980 та за № С-508-006506-19-980. Угода № С-508-006506-19-980 15.04.2019, укладена між позивачем та відповідачем діє до 15.04.2022. Яквбачається із списку за формою № 103 згрупованих поштових відправлень АТ «Ідея Банк» (з відміткою поштового відділення зв`язку); списку згрупованих відправлень; опис вкладення в цінний лист (з відміткою поштового відділення зв`язку), а також фіскального чеку про оплату вказаних послуг поштового зв`язку, позивачу 11.09.2020 було надіслано вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань із застереженням про вчинення виконавчого напису нотаріуса, у разі невиконання вимог, довідку-розрахунок заборгованості за кредитним договором № С-508-006504-19-980 від 15.04.2019 року, станом на 07.09.2020 року. Вище згадувана вимога АТ «Ідея Банк» була надіслана за адресою проживання позивача, що зазначена ним у Кредитному договорі, більше того, така адреса зазначена останньою в позовній заяві, як актуальна адреса її проживання та реєстрації. Попередньо вже було наведено перелік документів, які було надано приватному нотаріусу всі необхідні документи для вчинення останнім оскаржуваного Позивачем виконавчого напису, у тому числі Угоду № С-508-006504-19-980 від 15.04.2019. Угода, а також супутні до неї документи, підписані безпосередньо ОСОБА_1 . Факт укладення Угоди № С-508-006504-19-980 від 15.04.2019 та отримання кредитних коштів за нею підтверджується також випискою по особовому рахунку позивача № НОМЕР_2 , в якій чітко видно факт отримання коштів ОСОБА_1 , сплати по Угоді, що свідчить про визнання нею даного правочину в розумінні Цивільного кодексу України. Відповідачем за позовом є АТ «Ідея Банк», а тому представнику відповідача не зрозуміло, яким чином відносини ОСОБА_1 з АТ «Альфа-Банк» поширюються на позовні вимоги, зазначені у позові. Можливо у позивача були також зобов`язання перед АТ «Альфа-Банк», однак звертає увагу суду, що до позову не додано доказів на підтвердження належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань саме перед АТ «Ідея Банк» за Угодою № С-508- 006504-19-980 від 15.04.2019. Відтак, все вищенаведене підтверджує той факт, що спірний виконавчий напис, вчинений 23.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем за № 22838 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості згідно кредитного договору у розмірі 45 028, 10 грн, а також 1 900,00 грн. плати за вчинення виконавчого напису нотаріуса, відповідає всім вимогам Закону України «Про нотаріат», Порядку та Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а відтак є законним та підлягає виконанню. Також представник відповідача просить суд розглянути справу без його участі.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, повідомлялась про час і місце розгляду належним чином, згідно явочного листа, який є в матеріалах справи.

Представник відповідача – АТ «Ідея Банк» в судове засідання не з`явився, згідно відзиву на позов представник АТ «Ідея Банк» Сухая М.В. просила відмовити у задоволенні позовних вимог, а справу розглядати за відсутності представника.

Третя особа – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не з`явилася, повідомлявся про час і місце розгляду справи належним чином. В справі маються два поштові повідомлення про неможливість вручення судової повістки, т.я. адресат відсутній за вказаною адресою, тому судові виклики за закінченням терміну зберігання повернуті поштовим відділенням на адресу суду. Про поважні причини неотримання судових повісток та про причини неявки суду не повідомив.

Третя особа – Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час і місце розгляду справи належним чином, про що в справі мається поштове повідомлення про отримання судової повістки 06 вересня 2021 року. Про поважні причини неявки суду не повідомив. Таким чином, суд вважає, що справу можливо розглянути за відсутності третьої особи.

Відповідно до частини 1 статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання та не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до частини 1 статті 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, вважає можливим справу розглянути за відсутності сторін по справі. На підставі ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 15 квітня 2019 року між АТ «Ідея Банк» та позивачем – ОСОБА_1 було укладено угоду № С-508-006504-19-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки.

Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000,00 грн. Ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди, становить 30 000 грн.

У зв`язку з невиконанням кредитних зобов`язань, станом на 07 вересня 2020 року в неї утворилася заборгованість у розмірі 45 028, 10 грн., з яких: строковий основний борг - 25 336,36 грн, прострочений основний борг - 4 594,44 грн, прострочені проценти – 12 824, 37 грн, строкові проценти – 2 072,93 грн, інші штрафні санкції – 200, 00 грн.

На підставі ст. 18 ЦК України, ч. 1 ст. 87, ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п.п. 3.1. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, АТ «Ідея Банк» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. із заявою від 19.10.2020 № 12.4.2/151017 про вчинення виконавчого напису та стягнення з ОСОБА_1 вищевказаної заборгованості.

23 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. за заявою АТ «Ідея Банк» видано виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 22838, відповідно до якого з ОСОБА_1 стягнено невиплачені в строк грошові кошти на підставі Угоди № С-508-006504-19-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 15 квітня 2019 року, укладеного між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , строк платежу за яким настав 15 січня 2020 року, за період з 15 лютого 2020 року по 07 вересня 2020 року включно, а також плату за вчинення виконавчого напису, у загальному розмірі 46 928, 10 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А. від 26 листопада 2020 року на підставі вищевказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження № 63749007.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А. від 27 листопада 2020 року у даному виконавчому провадженні накладено арешт на майно боржника, постановою від 30 листопада 2020 року - звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи ОСОБА_1 .

Таким чином судом установлено, що між сторонами виник спір з приводу правомірності вчинення 23 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 22838, про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на підставі Угоди № С-508-006504-19-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 15 квітня 2019 року.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вказані положення закону кореспондуються з вимогами пункту 1,3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а лише їх конкретизує.

З тексту виконавчого напису вбачається, що нотаріус керувався ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, із моменту прийняття цієї постанови і до 10 грудня 2014 року була чинною редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно (п. 1 Переліку).

10 грудня 2014 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями (п. 2 Переліку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до положень п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» визнання акту суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.

Також, слід зазначити, що за змістом пункту 15 Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2000 № 32/5, нормативно-правовий акт, рішення про державну реєстрацію якого скасовано, не є чинним з дня його виключення з державного реєстру, крім випадків визнання судом нормативно-правових актів протиправними (незаконними чи такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили) та нечинними повністю або в окремій його частині.

Зважаючи на те, що резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 не містить вказівки на те, з якого моменту втрачає чинність постанова Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662, суд констатує, що вказана постанова КМУ втратила чинність з моменту набрання законної сили постановою суду, тобто з моменту її проголошення.

Вказане спростовує доводи представника відповідача про те, що оскільки державна реєстрація постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 не скасована, дана постанова є чинною.

Отже, на день вчинення виконавчого напису існувала можливість стягнення заборгованості за виконавчим написом нотаріуса лише за нотаріально посвідченими договорами.

Такий правовий висновок міститься у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду: від 21.10.2020 року в справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 12.03.2020 року в справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19), від 15.04.2020 року в справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18).

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та виходячи з системного аналізу статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною у постанові від 27 березня 2019 року в справі №137/1666/16-ц.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року в справі № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду в справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

Враховуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

При цьому, Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року в справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) зазначив, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 23 жовтня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14. Укладена між банком та позивачем

Угода № С-508-006504-19-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 15 квітня 2019 року, надана нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не була посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Наданий відповідачем до відзиву розрахунок заборгованості за Угодою № С-508-006504-19-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 15 квітня 2019 року, на думку суду, не може бути беззаперечним доказом на підтвердження безспірності заборгованості за оскаржуваним виконавчим написом, та такий не визнається позивачкою.

Разом з тим, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Однак з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від банку первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, зазначений у написі, є безспірними.

Таким чином, встановлено, що під час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом не було дотримано вимоги статті 88 Закону України «Про нотаріат», оскільки належних документів, які б підтверджували безспірність заборгованості нотаріусу надано не було.

Згідно ст.12 та ст.81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи відзиву на позовну заяву зводяться на дотримання приватним нотаріусом порядку видачі виконавчого напису.

Разом з цим, враховуючи наведені вище вимоги до виконавчого напису, в тому числі і перелік дій, що передують його видачі, суд враховує відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення всіх необхідних дій нотаріусом та заявником (відповідачем), що стали наслідком видачі виконавчого напису, які б свідчили про безспірність заборгованості.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 23.01.2020 у справі 355/1214/16-ц, суд вважає необґрунтованими, оскільки у даній справі за наслідками розгляду касаційної скарги ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» скасовано ухвалу Апеляційного суду Київської області від 16.03.2017, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в сумі 908,00 грн за подання позовної заяви та 454,00 грн за подання заяви про забезпечення позову.

Відтак, ухвалюючи рішення, суд вважає необхідним стягнути з відповідача АТ «Ідея Банк» на користь позивача судовий збір у сумі 1362 гривні 00 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Керуючись статтями 15, 16, 18 Цивільного кодексу України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 267, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича № 22838 від 23.10.2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн за подання позовної заяви та 454,00 грн за подання заяви про забезпечення позову, у загальному розмірі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України – протягом 30 днів безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н. Ю. Кононихіна