Ухвала суду № 100507845, 18.10.2021, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2021 року Справа № 425/3545/16-к

Провадження № 1-кп/425/21/21

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області, у складі головуючого – судді Коваленка Дениса Сергійовича, секретарка судових засідань: Брудницька Олена Василівна, проводячи підготовче судове засідання у судовому провадженні №1-кп/425/21/21 (справа №425/3545/16-к) по кримінальному провадженню №12013030330001875, в якому ОСОБА_1 (який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Кремінна Луганської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Сєвєродонецьк Луганської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 ) обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28 і частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України, а також в якому ОСОБА_2 (який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Сєвєродонецьк Луганської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 ) обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України,

сторони та інші учасники судового провадження, в частині обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : з боку обвинувачення – прокурор: Жорін Сергій Олександрович та Щукін Олександр Олегович, з боку захисту – обвинувачений: ОСОБА_1 і його захисник: адвокат Сімейко Артур Миколайович та обвинувачений: ОСОБА_2 і його захисник: Шестаков Вадим Іванович, потерпілі: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , цивільний позивач: ОСОБА_3 , цивільний відповідач: ОСОБА_1 , перекладачі: Кременчук Анна Сергіївна, Овчаренко Валентина Іванівна,

сторони та інші учасники судового провадження, в частині обвинувачення ОСОБА_2 : з боку обвинувачення – прокурори: Жорін Сергій Олександрович та Щукін Олександр Олегович, з боку захисту – обвинувачений: ОСОБА_2 і його захисник: Шестаков Вадим Іванович, потерпілий: ОСОБА_5 , перекладачі: Кременчук Анна Сергіївна, Овчаренко Валентина Іванівна,

в с т а н о в и в:

На розгляді Рубіжанського міського суду Луганської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28 і частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України, а також в якому ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України.

При розгляді судом питання про наявність або відсутність підстав для прийняття судом рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України, прокурори заявили клопотання про необхідність закриття кримінального провадження на підставі статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (надалі за текстом – КПК України), зокрема у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Аргументи учасників.

Позиція прокурорів. Оскільки відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності, а однією з підстав для цього є закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а строки притягнення до кримінальної відповідальності у вказаному кримінальному провадженні відносно обвинувачених: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплинули. Тому слід закрити провадження.

І свою клопотання прокурори обґрунтовували наступним. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 та ч. 1 ст. 28 КК України (надалі за текстом – КК України), тобто, з урахуванням частини 5 статті 12 КК України, у вчиненні тяжкого злочину. І оскільки подія відбулась 27 березня 2008 року, а відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - строки давності сплинули 26 березня 2018 року. Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів згідно з частиною 4 ст. 12 КК України, а оскільки подія відбулась 18 квітня 2013 року, а згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили щодо нетяжких злочинів минуло п`ять років - строки давності спливли 17 квітня 2018 року. А тому суду слід закрити кримінальне провадження щодо обох обвинувачених.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника – адвоката Шестакова В.І. Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо закриття кримінального провадження.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Сімейко А.М. Обвинувачений та його захисник підтримали клопотання прокурорів, в частині закриття кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_1 . Разом з цим, оскільки прокурори спочатку вказували на те, що дата закінчення строків давності 27 березня 2018 року, захисник зазначив, що строк давності сплив 26 березня 2018 року, з чим прокурори погодились. Також захисник наполягав на тому, що підставою для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення ло кримінальної відповідальності є не пункт 1 частини 2 статті 284 КПК України, як вказував прокурор, а пункт 1' ч. 2 ст. 284 КПК України у його взаємозв`язку із пунктом 3' ч. 1 ст. 284 КПК України, який власне і передбачає таку окрему підставу для закриття кримінального провадження, як закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Але із такою позицією прокурори не погодились.

Позиція потерпілого ОСОБА_3 . Потерпілий вказував на те, що в частині закриття кримінального провадження, передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , і в якому потерпілим є ОСОБА_5 , у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, він не заперечує. Але заперечує проти закриття кримінального провадження із вказаної підстави, в частині де ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28 і частиною 3 статті 190 КК України. Позаяк вважає їх винними і тому вони повинні понести кримінальну відповідальність за вчинене.

Позиція потерпілої ОСОБА_4 . Потерпіла заперечувала проти закриття кримінального провадження щодо обох обвинувачених, оскільки сплив строків давності притягнення до кримінальної відповідальності стався не з її вини, і не з вини потерпілого ОСОБА_3 . За 13 років, вони як потерпілі жодного разу не перешкоджали руху кримінального провадження.

Оцінка суду щодо закриття кримінального провадження.

Положеннями пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України дійсно передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Проте, в силу положень частини 3 статті 285 КПК України, якщо обвинувачений заперечує проти закриття кримінального провадження, навіть за наявності підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності, судове провадження проводиться в повному обсязі.

Тому, саме на цій підставі, і оскільки обвинувачений ОСОБА_2 заперечив проти закриття кримінального провадження №12013030330001875 стосовно себе, тобто в частині, в якій прокурори обвинувачують його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28 і частиною 3 статті 190 КК України, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України, і захисник підтримав його, суд вважає, що кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_2 дійсно не може бути закритим, по обох обвинуваченнях щодо нього. І тому, у задоволенні клопотання прокурора, в цій частині, слід відмовити.

Однак суд відзначає, що за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_2 , суд у будь-який момент судового провадження може повернутись до питання закриття кримінального провадження щодо нього, з наведеної підстави.

Що стосується закриття кримінального провадження №12013030330001875, в частині обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28 і частиною 3 статті 190 КК України, то тут суд виходить з наступного.

КПК України, як це вказано у положеннях частині 2 статті 44 КК України, передбачає порядок звільнення від кримінальної відповідальності, а підстави для цього унормовані положеннями саме КК України, на що прямо вказує і частина 1 статті 285 КПК України і частина 1 статті 44 КК України.

Разом з цим, суд враховує і застосовує положення частини 2 та 3 статті 4 КК України за якими: кримінальна відповідальність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння; часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності. При цьому суд враховує і положення частини 1 статті 5 КК України за якими: закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

За обвинувальним актом, діяння, яке прокурор щодо ОСОБА_1 кваліфікував як кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 28 і частиною 3 статті 190 КК України, мало місце 27 березня 2008 року (а.с.3-9 тому 1). І на час цього діяння, КК України діяв в редакції, чинній із змінами, внесеними до нього станом на 01 жовтня 2007 року. Тож, виходячи із сукупності положень частини 1 статті 28 і частини 3 статті 190 КК України та частини 4 статті 12 КК України, що діяли станом на 27 березня 2008 року, шахрайство, вчинене у великих розмірах, групою осіб без попередньої змови між собою, вважалось тяжким злочином, що карався позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. А в силу положень пункту 4 частини 1 статті 49 КК України особа звільнялась від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили щодо таких злочинів минуло 10 років.

Після 27 березня 2008 року, вказані положення КК України змінювались декілька разів різними законами, але залишилось без змін правило про те, що шахрайство, вчинене у великих розмірах, групою осіб без попередньої змови між собою, вважається тяжким злочином, що карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, а також те, що в силу положень пункту 4 частини 1 статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення кримінального правопорушення (до якого на підставі частини 1 статті 12 КК України відносяться і злочини) і до дня набрання вироком законної сили щодо таких злочинів, минуло 10 років.

Тому суд погоджується із аргументами сторони обвинувачення та сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника: адвоката Сімейка А.М. про те, що 26 березня 2018 року був останнім днем строку давності притягнення будь-якої людини до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28 і частиною 3 статті 190 КК України, якщо вказане правопорушення мало місце 27 березня 2008 року,я к вказано в обвинувальному акті. Відповідно з 27 березня 2018 року строки давності дійсно закінчились.

При цьому суд відзначає, що з огляду на матеріали кримінального провадження № 12013030330001875 (а.с.1-251 тому 1; а.с.1-256 тому 2; а.с.1-276 тому 3; а.с.1-251 тому 4; а.с.1-167 тому 5) і зміст положень частини 1 статті 28 та частини 3 статті 190 КК України, підстави для зупинення перебігу вказаного строку, його переривання, не застосування давності або ж для здійснення відліку початку перебігу строку давності з іншої дати, як це передбачено частинами 2-6 статті 49 КК України, судом не встановлено. І жодним учасником кримінального провадження, з огляду на принцип змагальності - не доведено.

Що стосується аргументів захисника обвинуваченого ОСОБА_1 : Сімейка А.М. про те, що кримінальне провадження підлягає закриттю не на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України, як вказував прокурор, а на підставі пункту 1' ч. 2 ст. 284 КПК України у його взаємозв`язку із пунктом 3' ч. 1 ст. 284 КПК України, то суд із цим погодитись не може. Позаяк, пунктом 3' ч. 1 ст. 284 КПК України передбачений інший випадок для закриття кримінального провадження. Зокрема, якщо взагалі не встановлено особу, яка на думку прокурора вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. До такого висновку суд дійшов через те, що положення частини 1 статті 284 КПК України містять вичерпний (закритий) перелік підстав дял закриття кримінального провадження, кожен з яких викладено у кожному, спеціально передбаченому для нього пункті. Тобто, кожен пункт частини 1 статті 284 КПК України містить тільки одну окрему та самостійну підставу для закриття кримінального провадження.

Тож з огляду на все вище викладене клопотання сторони обвинувачення про закриття кримінального провадження №12013030330001875, в частині обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28 і частиною 3 статті 190 КК України - підлягає задоволенню. Позаяк доведеною прокурорами підставою для цього є звільнення вказаного обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення обвинуваченого ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, який дав суду добровільну згоду на закриття кримінального провадження саме на підставі такої обставини. При цьому, з огляду на положення частини 1 статті 62 Конституції України суд зобов`язаний закрити кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 без вирішення питання про те, чи він винуватий чи не винуватий у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28 і частиною 3 статті 190 КК України.

Суд з`ясував і уважно ставиться до думки потерпілих щодо неможливості закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , але відзначає, що в силу частини 3 статті 288 КПК України за наявності підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (тобто, КК України) суд зобов`язаний закрити кримінальне провадження.

Отже суд звільняє від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, і на цій підставі ухвалою закриває кримінальне провадження стосовного нього, оскільки в силу частини 1 статті 315 та пункту 2 частини 3 статті 314 і пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України, у підготовчому провадженні, суд має компетенцію на постановлення самої такої ухвали.

Оцінка суду щодо цивільного позову.

Вирішивши питання про закриття кримінального провадження, оскільки потерпілий ОСОБА_3 заявляв цивільний позов, який з урахуванням усіх змін до нього, поданий саме до обвинуваченого ОСОБА_1 , суд повинен вирішити і його юридичну долю у кримінальному провадженні. І тут суд виходить з наступного.

ОСОБА_6 подав цивільний позов 23 вересня 2016 року, з урахуванням його зміни: цивільним позовом від 18 квітня 2017 року (уточненим), цивільним позовом від 16 травня 2017 року (уточненим), цивільним позовом від 30 жовтня 2017 року (уточненим), цивільним позовом від 31 травня 2018 року (уточненим); цивільним позовом від 14 вересня 2018 року (уточненим), цивільним позовом від 26 жовтня 2018 року (уточненим), цивільним позовом та заявою про усунення недоліків від 16 квітня 2021 року, до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 3648412 (три мільйона шістсот сорок вісім тисяч чотириста дванадцять) гривень 14 (чотирнадцять) копійок та моральної шкоди у розмірі 300000 (триста тисяч) гривень.

В силу положень частин 1-3 статті 129 КПК України: 1) ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому; 2) у разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові; 3) а у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Отже, у випадку закриття кримінального провадження, у зв`язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, суд не має компетенції на вирішення цивільного позову, пред`явленого до такого обвинуваченого.

Тому, для реалізації права потерпілого ОСОБА_3 на захист свого можливого порушеного права у суді, передбачене частиною 1 статті 55 Конституції України, його цивільний позов, з урахуванням усіх поданих до нього змін, оскільки він звернений саме до обвинуваченого ОСОБА_1 слід залишити без розгляду. При цьому, в порядку частини 7 статті 128 КПК України суд роз`яснює цивільному позивачу ОСОБА_3 що особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Оцінка суду щодо судових витрат.

Зважаючи на положення частини 1 статті 123 КПК України і оскільки суд не постановляє обвинувальний вирок, підстав для розподілу будь-яких судових витрат, не має.

Таким чином, керуючись статтями 1-31,84-102,118-124,127-129,290,314-315,369-372,376,392-395,532-533 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання сторони обвинувачення про закриття кримінальних проваджень – задовольнити частково.

Закрити кримінальне провадження, внесене 27 липня 2013 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013030330001875, в частині обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28 і частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України.

Цивільний позов ОСОБА_3 , від 23 вересня 2016 року, з урахуванням його зміни: цивільним позовом від 18 квітня 2017 року (уточненим), цивільним позовом від 16 травня 2017 року (уточненим), цивільним позовом від 30 жовтня 2017 року (уточненим), цивільним позовом від 31 травня 2018 року (уточненим); цивільним позовом від 14 вересня 2018 року (уточненим), цивільним позовом від 26 жовтня 2018 року (уточненим), цивільним позовом та заявою про усунення недоліків від 16 квітня 2021 року, до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 3648412 (три мільйона шістсот сорок вісім тисяч чотириста дванадцять) гривень 14 (чотирнадцять) копійок та моральної шкоди у розмірі 300000 (триста тисяч) гривень – залишити без розгляду.

Відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про закриття кримінального провадження, внесеного 27 липня 2013 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013030330001875, в частині обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28 і частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України, а також кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України.

Продовжити проведення у відкритому судовому засіданні 25 жовтня 2021 року о 10 годині, у залі судових засідань Рубіжанського міського суду Луганської області, підготовче судове засідання у судовому провадженні №1-кп/425/21/21 (справа №425/3545/16-к) по кримінальному провадженню, внесеному 27 липня 2013 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013030330001875, в частині обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28 і частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України, а також кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України.

У випадку необхідності проведення додаткових судових засідань, суд призначає їх у тому ж місці, на: 22 листопада 2021 року о 14 годині; 06 грудня 2021 року о 14 годині; 13 грудня 2021 року о 14 годині, як попередньо узгоджені з усіма учасниками справи день, час і місце судового засідання.

Ухвала, в частині закриття кримінального провадження і залишення цивільного позову без розгляду, може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Ухвала, в частині закриття кримінального провадження і залишення цивільного позову без розгляду, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала, в іншій частині, не може бути оскаржена окремо та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Копію ухвали учасники судового провадження мають право отримати безпосередньо в Рубіжанському міському суді Луганської області.

Повний текст ухвали складений і оголошений 23 жовтня 2021 року о 12 годині, у приміщенні зали судових засідань Рубіжанського міського суду Луганської області.

Суддя Д.С. Коваленко