Рішення № 10050615, 12.07.2007, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2007 р.Справа № 16/123-2309 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

За позовом: Борщівського районного центру зайнятості –робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Тернопільської області, м. Борщів, вул. Січових Стрільців,4-а

До відповідача: Приватного агропромислового підприємства «Лосяч», с. Лосяч Борщівського району Тернопільської області

За участю представників сторін:

Позивача: не з»явився

Відповідача: не з’явився

Суть справи:

Ухвалою суду від 14.06.2007р. розгляд справи було відкладено на 12.07.2007р. на 09 год. 00 хв. у відповідності до п.1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України.

Борщівський районний центр зайнятості –робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Тернопільської області, м. Борщів, вул. Січових Стрільців,4-а звернувся до суду з позовом до Приватного агропромислового підприємства «Лосяч», с. Лосяч Борщівського району Тернопільської області про стягнення 20298 грн. 65 коп. недоїмки по сплаті страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неповна сплата страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на нараховану і виплачену заробітну плату працівникам.

Сторони в судове засідання 12.07.2007р. не з»явилися.

Разом з тим, позивач супровідним листом (вх. номер по господарському суді Тернопільської області 17594 (н) від 11.07.2007р.) направив суду витребувані додаткові документи та заяву про те, що повністю підтримує позовні вимоги і просить розглянути справу без його участі.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, додаткові докази, подані позивачем, суд встановив наступне.

У відповідності до пункту 1 статті 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-ІІІ від 2 березня 2000 року з наступними змінами загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття (далі-страхування на випадок безробіття) є система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно ст.12 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи ведуть реєстр платників страхових внесків, провадять збір страхових внесків, контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття та інші функції, визначені законодавством України.

Згідно частини 1 статті 4 та частини 3 статті 17 зазначеного вище Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»відповідно страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та на інших підставах, передбачених законодавством про працю та роботодавці і застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

Розмір внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачений Законом України „Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” № 2213-ІІІ від 11 січня 2001 року з наступними змінами (пункт 2 статті 1 Закону), зокрема, Законом України „Про внесення змін до деяких Законів України з питань загальнообов’язкового державного соціального страхування” з 01.01.2006р. змінені ставки збору на випадок безробіття, відтак, їх розмір становить 1,3% від фактичних виплат оплати праці найманих працівників та 0,5% від сукупного оподаткованого доходу осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

Як випливає з матеріалів справи, Приватне агропромислове підприємство «Лосяч», с. Лосяч Борщівського району Тернопільської області зареєстровано у Борщівському районному центрі зайнятості як платник страхових внесків, а відтак, зобов’язано сплачувати до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття страхові внески на обов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Статтею 35 Закону № 1533-ІІІ на роботодавця покладено обов’язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески.

Як стверджує позивач (з врахуванням уточнення позовної заяви щодо періоду, за який стягується заборгованість), відповідачем за період з 01.04.2003р. по 01.04.2006р. нараховано, однак, не перераховано в повному обсязі страхові внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, внаслідок чого станом на 14.05.07р. недоїмка по страхових внесках Приватного агропромислового підприємства «Лосяч», с. Лосяч Борщівського району Тернопільської області перед Фондом становить 20298 грн. 65 коп..

Однак, у відповідності до представлених позивачем Розрахункових відомостей про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за І кв. 2006р., ІІІ кв.2006р. та ІV кв.2006р. заборгованість до Фонду становить в загальній сумі 10440 грн.33 коп. (263,19 грн., 4507,68 грн. та 5669,46 грн. відповідно), а отже дана сума заборгованості підлягає до задоволення як обґрунтована позивачем та доведена належними доказами.

В частині позовних вимог щодо стягнення 9858 грн.32 коп. недоїмки, які просить стягнути позивач з відповідача слід залишити без розгляду у відповідності до п.5 ст.81 ГПК України, оскільки ухвалою суду від 14.06.2007р. було витребувано від позивача докази, що підтверджують суму заборгованості, однак позивач вимоги суду не виконав в повній мірі, доказів на підтвердження недоїмки в сумі 9858 грн.32 коп. не надав.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт несплати відповідачем недоїмки по збору на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 10440 грн. 33 коп. за І, ІІІ та ІV кв.2006р., а також зважаючи на те, що відповідач в судове засідання не з’явився, на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем в добровільному порядку, тому суд визнає позовні вимоги в частині стягнення з Приватного агропромислового підприємства «Лосяч», с. Лосяч Борщівського району Тернопільської області 10440 грн.33 коп. недоїмки по збору на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття обґрунтованими, правомірними, у встановленому законом порядку не спростованими відповідачем, відтак, такими, що підлягають до задоволення.

Оскільки відповідно до ст.12 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціальне страхування на випадок безробіття покладено на органи державної служби зайнятості, тому заборгованість по страхових внесках стягується на користь Борщівського районного центру зайнятості - робочого органу Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності із ст.49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.43,49,81 ч.1 п.5, 84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд:

В и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного агропромислового підприємства «Лосяч»с. Лосяч, Борщівський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 32147000 на користь Борщівського районного центру зайнятості, м. Борщів, вул. Січових Стрільців,4а, ідентифікаційний код 21134756 - 10440 грн. 33 коп. недоїмки.

3.Стягнути з Приватного агропромислового підприємства «Лосяч»с. Лосяч Борщівський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 32147000:

- 51 грн. 43 коп. державного мита в доход Державного бюджету України ;

- 60 грн. 69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31214259700002 у ГУДКУ у Тернопільській області МФО 838012 ЄДРПОУ 23588119 Одержувач: УДК у м. Тернополі.

Видати накази.

4. В частині позовних вимог щодо стягнення 9858 грн.32 коп. –залишити без розгляду.

5.Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття(підписання).

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання ) рішення.

Дата підписання: 16.07.2007р.

Суддя