Постанова № 10050444, 02.07.2007, Господарський суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2007 р.Справа № 13/103-2358

10 год. 25 хв.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі

при секретарі судового засідання Козловській Т.П.

Розглянув справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства "Тернопільський молокозавод", вул. Лозовецька, 28, м. Тернопіль, 46009

до: Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46000

За участю представників сторін:

позивача:           Редько В.О. –довіреність №б/н від 07.06.2007 р.;

                              Ковальчук В.В. –голова правління

відповідача:           Ткач І.Я. –довіреність №28610/7/10-015 від 19.04.2007 р.

Суть справи:

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000111703/2/34247 від 11.05.2007 р., №0000111703/1/18798 від 05.03.2007 р. та №0000111703/0 від 08.02.2007 р.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що матеріалами як планової, так і позапланової перевірки, а також перевірки інформації Грабовецької та Козівської сільських рад встановлено, що громадяни, які здавали молоко позивачу, мали у власності крім земель для ведення особистого селянського господарства і земельні паї для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а тому позивач як податковий агент зобов’язаний був у джерела виплати доходів таким громадянам утримувати і сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб, що зроблено не було в порушення п/п 4.2.1 п.4.2, п/п 4.3.36 п.4.3 ст.4, п/п 8.1.1 п.8.1 ст.8 та п/п 19.2."а" п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 в порядку ст.130 КАС України.

В засіданні оголошувались перерви до 18.06.2007 р. та 02.07.2007 р. в зв'язку з клопотанням відповідача та для надання можливості сторонам подати додаткові обґрунтування, заперечення та докази.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

- відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку діяльності позивача на предмет дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2005 р. по 30.09.2006 р., по результатах якої складено акт №264/23-04/30356917 від 18.01.2007 р., а також позапланову перевірку на предмет правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за цей же період, по результатах якої складено акт №25/17-02/30356917 від 07.02.2007 р. та прийняте податкове повідомлення-рішення №0000111703/0/9392 від 08.02.2007 р. про донарахування та стягнення 5652,21 грн. податку з доходів найманих працівників та 11304,42 грн. санкцій.

В процесі адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000111703/1/18798 від 05.03.2007 р. та №0000111703/2/34247 від 11.05.2007 р. з тими ж нарахуваннями та стягненнями.

Як видно з актів перевірок (стор.14 акта від 18.01.2007 р., стор.4-10 акта від 07.02.2007р.), відповідач констатував, що позивач закуповуючи молоко у громадян, які проживають на територіях Грабовецької та Козівської сільських рад і мають у власності земельні паї (частки) не утримував та не перераховував до бюджету податок з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2005 р. по 30.09.2006 р. на загальну суму 5652,21 грн., коли пільга по цьому податку надається громадянам при продажі сільськогосподарської продукції вирощеної на земельних ділянках наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) згідно п/п 4.3.36 п.4.3 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи зі слідуючого:

- в порушення вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 р. та зареєстрованого в Мін’юсті України 25.08.2005 р. за №6/31-92, Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України №110 від 17.03.2001 р. та зареєстрованої в Мін’юсті України 23.03.2001 р. №268/5459, відповідач не обґрунтував порушення норм закону буквально трактуючи п/п 4.3.36 п.4.3 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", без врахування усіх обставин припустився помилки констатуючи правопорушення в діях позивача.

Так, пільга для фізичних осіб при продажі сільськогосподарської продукції вирощеної на землях особистого селянського господарства та передбачена п/п 4.3.36 п.4.3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" законодавцем надана в зв'язку з тим, що відповідно до вимог Закону України "Про особисте селянське господарство" діяльність, пов’язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності і базується на задоволенні особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків.

Стаття 121 Земельного кодексу України передбачає, що для ведення особистого селянського господарства надається земля не більше 2,0 гектара. Тобто наявність землі більше 2,0 га може носити ознаки фермерства, а саме підприємництва в сільському господарстві з ціллю вирощення товарної сільськогосподарської продукції з призначенням –для реалізації. Разом з тим як податковий агент, так і контролюючий орган, який констатує правопорушення, повинні з'ясувати чи фактично землі особистого селянського господарства збільшені частками (паями), тобто чи фізична особа використовує землі для виробництва товарної сільськогосподарської продукції чи лише сільськогосподарської продукції для власних потреб з реалізацією її надлишків. Такої ж думки дотримується і ДПА України (лист №14526/6/17-0716 від 25.12.2006 р.).

- позивачем проводились виплати доходів громадянам, що проживають на територіях Козівської та Грабовецької сільських рад без утримання податку з доходів, виходячи з того, що паї (частки) такими здавачами молока не використовуються, оскільки здані в оренду, що підтверджується довідками цих сільрад №6 від 22.01.2007 р., №25 від 09.02.2007 р., №12 від 18.01.2007 р. та №38 від 09.02.2007 р. З цього випливає, що фізичні особи товарним виробництвом сільськогосподарської продукції з ціллю її реалізації та отримання прибутків як підприємці не займались і за межі ведення особистого селянського господарства не виходили, а реалізовували лише її надлишки. Відсутність наявності вирощування товарної сільськогосподарської продукції у здавачів молока підтверджується й поголів’ям ВРХ, які вони мають і про кількість яких вказано у вищезгаданих довідках сільських рад. Подібні довідки отримав і відповідач з перевіркою достовірності інформації в них, однак без з'ясування усіх вищевикладених обставин і обмежившись лише даними скільки і які землі є у власності здавачів молока. При цьому відповідачем не взято до уваги, що власники паїв, здавши ці землі в оренду, сплачують податки від орендних платежів.

Таким чином, відповідач з огляду на ч.2 ст.71 КАС України не довів, що здавачі молока фактично збільшили землі під особисте селянське господарство землями (частками, паями) для вирощення товарної сільськогосподарської продукції, займаються вирощенням сільськогосподарської продукції, що є підприємництвом в сільському господарстві, не довів що позивач зобов’язаний був утримувати податок з доходу та відповідно не довів правомірність своїх рішень. А тому позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 86, 94, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції №0000111703/2/34247 від 11.05.2007 р., №0000111703/1/18798 від 05.03.2007 р. та №0000111703/0 від 08.02.2007 р.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Тернопільський молокозавод", вул. Лозовецька, 28, м. Тернопіль, код 30356917 - 85 грн. державного мита, сплаченого згідно платіжного доручення №1709 від 17.05.2007 р., яке знаходиться в матеріалах справи.

          Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 09 липня 2007 р. до адміністративного суду апеляційної інстанції - Львівського апеляційного господарського суду, через суд першої інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

          Суддя