Рішення № 100503366, 20.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021 року Справа № 280/3262/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (69005, м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, буд.90; код ЄДРПОУ 37834773)

про визнання неправомірним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі - відповідач, Управління), у якій позивач просить суд визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача від 24.11.2020 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України позивачу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується з оскаржуваним рішенням, оскільки підставою для його винесення стало не надання позивачем документів на підтвердження відмови від громадянства Російської Федерації, проте відсутність таких документів не свідчить про надання позивачем свідомо не правдивих відомостей. Крім того, вважає, що не подання заяви про відмову від громадянства Російської Федерації відбулося з незалежних від позивача причин, оскільки при оформленні громадянства України позивачу не роз`яснили, які дії та в якому порядку він мав вчинити під час дії тимчасового посвідчення громадянина України. На заперечення позивача, що він не може виїхати до Російської Федерації через побоювання за своє життя та здоров`я, а також за здоров`я своєї родини, яка повністю проживає на території України, ніякого альтернативного шляху вирішення необхідних питань не запропонували. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 26.04.2021 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 12.05.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач не погодився із заявленими позовними вимогами, 07.06.2021 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що 14.09.2018 громадянин ОСОБА_1 звернувся до Михайлівського РС УДМС України в Запорізькій області із заявою про оформлення набуття громадянства України на підставі частини 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-III (далі - Закон №2235-III). Заява зареєстрована 14.09.2018 року у журналі обліку заяв, що подаються особами для набуття громадянства Михайлівського РС УДМС України в Запорізькій області за №15. Відповідно до Закону №2235-III разом із заявою подається зобов`язання припинити іноземне громадянство. 14.09.2018 ОСОБА_1 подав зобов`язання припинити іноземне громадянство. При особистому зверненні ОСОБА_1 , а також при спілкуванні в телефонному режимі (в рамках постійного контролю працівниками сектору щодо виконання зобов`язання про припинення іноземного громадянства, яке було подано заявником особисто), йому неодноразово було роз`яснено про необхідність звернення до Генерального Консульства Російської Федерації в м.Харкові для оформлення виходу з громадянства Російської Федерації на час дії тимчасового посвідчення протягом двох років. Будь-яких письмових звернень від громадянина ОСОБА_1 до Михайлівського РС УДМС України в Запорізькій області не надходило, вимог від громадянина ОСОБА_1 надати йому роз`яснення у письмовій формі не було. Під час роз`яснення працівник сектору не наполягав на необхідності виїзду позивача за межі України до Російської Федерації, так як вихід з громадянства РФ оформлюється у Генеральному Консульстві у м.Харкові. Відповідно до усної розмови ОСОБА_1 не бажав їхати до Генерального Консульства Російської Федерації так, як хотів залишити паспорт громадянина Російської Федерації. У встановлений законодавством термін громадянином ОСОБА_1 не надано підтверджуючих документів про існування незалежних від особи причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства та не надано довідки про припинення громадянства Російської Федерації. Враховуючи вищевикладене, керівництвом Управління прийнято рішення від 24.11.2020 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України громадянину ОСОБА_1 у зв`язку з не виконанням поданого зобов`язання припинити іноземне громадянство протягом 2 років з моменту набуття громадянства України. Звертає увагу, що позивач умисно не скористався жодною можливістю виконати зобов`язання щодо припинення іноземного громадянства, а даний позов є спробою перекласти особисту провину за невиконання норм чинного законодавства України на УДМС України в Запорізькій області. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 16.06.2021 вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.07.2021.

Ухвалами суду від 07.07.2021 клопотання представника позивача адвоката Діденка В.Є. про витребування оригіналу письмового доказу - задоволено, витребувано від Управління оригінал зобов`язання припинити іноземне громадянство від 14.09.2018, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 28.07.2021.

14.07.2021 до суду надійшли документи на виконання ухвали суду від 07.07.2021 про витребування доказів.

Ухвалою суду від 28.07.2021 у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Діденка В.Є. про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовлено, закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 27.09.2021.

Ухвалою суду від 27.09.2021 клопотання представника позивача адвоката Діденка В.Є. про відкладення розгляду справи у зв`язку із занятістю в іншому судовому засіданні задоволено, відкладено судове засідання на 07.10.2021.

05.10.2021 представник позивача адвокат Діденко В.Є. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із занятістю в інших судових засіданнях.

07.10.2021 представник відповідача подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Щодо заявленого представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку в разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

За положеннями пункту 2 частини 3 статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Враховуючи повторну неявку представника позивача у судове засідання, підстави для відкладення судового засідання відсутні, у зв`язку з чим клопотання представника позивача не підлягає задоволенню.

На підставі частини 3 статті 194 КАС України та пункту 2 частини 3 статті 205 КАС України, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 14.09.2018 громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Михайлівського РС УДМС в Запорізькій області із заявою про набуття громадянства України відповідно до частини 1 статті 8 Закону №2235-III.

Одночасно, 14.09.2018 позивачем підписано зобов`язання припинити іноземне громадянство, за змістом якого, ОСОБА_1 , громадянин Російської Федерації зобов`язується протягом двох років з моменту набуття громадянства України припинити громадянство Російської Федерації та подати до органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства (підданства) Російської Федерації, виданий уповноваженим на те органом цієї держави, а у разі неотримання ним з незалежних від нього причин документа про припинення громадянства Російської Федерації, зобов`язується подати декларацію про відмову від громадянства цієї держави і повернути національний паспорт громадянина Російської Федерації до уповноваженого органу цієї держави.

23.11.2018 Управлінням прийнято рішення щодо набуття ОСОБА_1 громадянства України за частиною 1 статті 8 Закону №2235-III, та видано 10.12.2018 тимчасове посвідчення громадянина України за № НОМЕР_2 , терміном дії до 23.11.2020.

24.11.2020 Управлінням складено довідку про наявність підстав для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, за змістом якої громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Ольокмінськ, Саха/Якутія, Російська Федерація, набув громадянство України за територіальним походженням на підставі частини 1 статті 8 Закону №2235-III шляхом приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України, а саме: не виконав подане відповідно до частини 5 статті 8 Закону №2235-III зобов`язання припинити іноземне громадянство протягом 2 років з моменту набуття громадянства України, а незалежних від особи причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існує.

24.11.2020 відповідачем складено Довідку про припинення громадянства України №2301.2.4-10159/23.2-20 від 24.11.2020 відповідно до якої 24.11.2020 Управлінням скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України громадянину ОСОБА_1 відповідно до статті 21 Закону №2235-III.

Листом від 24.11.2020 Управління повідомило Михайлівський РС УДМС України в Запорізькій області про прийняте рішення від 24.11.2020 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України громадянину ОСОБА_1

13.01.2021 Михайлівським РС УДМС України в Запорізькій області на ім`я позивача складено лист №2332-14/2332-1-21, за змістом якого, у зв`язку з прийняттям рішення від 24.11.2020 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України громадянину ОСОБА_1 , позивачу необхідно повернути тимчасове посвідчення громадянина України № НОМЕР_2 від 10.12.2018 до Михайлівського РС УДМС України в Запорізькій області.

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо скасування рішення про оформлення набуття громадянства України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон №2235-III.

Статтею 8 Закону №2235-III врегульовано порядок набуття громадянства України за територіальним походженням.

Так, за змістом вказаної статті (в редакції, чинній на час набуття позивачем громадянства України) особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Дитина, яка народилася чи постійно проживала на території УРСР (або хоча б один з її батьків, дід чи баба народилися чи постійно проживали на територіях, зазначених у частині першій цієї статті) і є особою без громадянства або іноземцем, щодо якого подано зобов`язання припинити іноземне громадянство, реєструється громадянином України за заявою одного з батьків або опікуна чи піклувальника.

Дитина, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 року і не набула за народженням громадянство України та є особою без громадянства або іноземцем, щодо якого подано зобов`язання припинити іноземне громадянство, реєструється громадянином України за клопотанням одного з її законних представників.

Іноземці, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Подання зобов`язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України, а також від осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, та осіб без громадянства.

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

Відповідно до статті 21 Закону №2235-III рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення і перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів і провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 №215 (далі - Порядок №215).

Згідно з пунктом 88 Порядку №215 (тут й надалі у редакції, чинній на момент скасування рішення про набуття позивачем громадянства України) для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону територіальними органами Державної міграційної служби України, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи:

а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України;

б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка територіального органу Державної міграційної служби України, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п`ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація територіального органу Державної міграційної служби України про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п`ятої статті 9 Закону; частина п`ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону.

Пунктом 97 Порядку №215 визначено, що рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується начальником головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступником. Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України. Управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.

Проаналізувавши наведені норми законодавства, суд зазначає, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відбувається за рішенням начальника головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступника на підставі документів, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Тобто, необхідною і обов`язковою умовою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону №2235-III є встановлення факту набуття особою громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Як встановлено судом 14.09.2018 позивачем підписано зобов`язання припинити громадянство Російської Федерації протягом двох років з моменту набуття громадянства України. Згідно вказаного документа позивач зобов`язався протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подати до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства Російської Федерації, виданий уповноваженим на те органом цієї держави, а у разі неотримання ним з незалежних від нього причин документа про припинення громадянства Російської Федерації, зобов`язався подати декларацію про відмову від громадянства цієї держави і повернути національний паспорт громадянина Російської Федерації до уповноваженого органу цієї держави.

23.11.2018 відповідачем прийнято рішення про оформлення набуття Маловічком громадянства України на підставі частини 1 статті 8 Закону №2235-III.

Отже, датою набуття позивачем громадянства України є дата 23.11.2018 та він повинен був протягом двох років з моменту набуття громадянства України виконати зобов`язання щодо припинення громадянства Російської Федерації.

Однак, оскільки позивачем не виконане зобов`язання припинити іноземне громадянство від 14.09.2018, то відповідач, керуючись статтею 21 Закону №2235-III, 24.11.2020 виніс спірне рішення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.

Посилаючись на протиправність спірного рішення, позивач вказує, що не подання заяви про відмову від громадянства іншої держави не може тлумачитись як набуття громадянства України на підставі свідомо неправдивих відомостей, а отже підстави для застосування статті 21 Закону №2235-III відсутні.

Суд звертає увагу, що позивач протягом двох років з дати набуття громадянства України не вчинив жодних дій, спрямованих на припинення іноземного громадянства або подання декларації про відмову від нього відповідно до наданого зобов`язання. Доказів зворотного суду не надано.

Відтак, та обставина, що при набутті громадянства України позивач зобов`язався припинити громадянство Російської Федерації, до якого він належав на дату звернення про набуття громадянства України, але свідомо не виконав цього обов`язку протягом встановленого законом дворічного строку, за відсутності об`єктивних причин, що унеможливлюють його невиконання, на думку суду, дає переконливі підстави для висновку, що громадянство України позивач набув шляхом обману та внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей, що відповідно до статті 21 Закону № 2235-ІІІ є підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеною у постанові від 27.03.2018 по справі №800/230/17.

При цьому, надаючи оцінку поняттю об`єктивних причин не виконання зобов`язання припинити іноземне громадянства, слід виходити зі змісту абзацу 13 статті 1 Закону №2235-III, згідно якого незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), документа про припинення громадянства (підданства) у встановлений законодавством іноземної держави термін (за винятком випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років від дня подання клопотання, якщо термін не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства за ініціативою особи чи якщо така процедура не здійснюється або вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України.

З аналізу вказаної норми слідує, що за будь-яких обставин особа повинна подати до уповноваженого органу держави її громадянства клопотання про припинення іноземного громадянства. При цьому, об`єктивні причини не виконання зобов`язання припинити іноземне громадянства будуть мати місце у тому випадку, коли невидача документа про припинення громадянства у встановлений законодавством іноземної держави термін буде обумовлена незалежними від особи причинами неотримання документа про припинення іноземного громадянства.

Однак, за встановленими обставинами позивач до уповноваженого органу Російської Федерації у встановлений з 23.11.2018 дворічний термін клопотання (заяви) про припинення іноземного громадянства не подавав, відмови уповноваженого органу Російської Федерації у видачі документа про припинення іноземного громадянства не отримував, доказів іншого до суду не надано.

У зв`язку з вищенаведеним, суд не приймає посилання позивача на те, що зобов`язання припинити іноземне громадянство не виконано з незалежних від нього причин, оскільки йому не роз`яснили порядок припинення іноземного громадянства

Фактично доводи позивача у цій частині зводяться до не знання законодавства щодо порядку набуття громадянства України, проте суд зауважує, що за змістом статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

До того ж матеріали справи не містять доказів того, що протягом двох років з дати набуття громадянства України позивач вчиняв будь-які дії, спрямовані на з`ясування порядку припинення громадянства іноземної держави, зокрема, позивач не звертався до Управління чи його структурних підрозділів з проханням надати відповідні роз`яснення тощо.

В контексті вищенаведеного, суд також звертає увагу, що позивач не був позбавлений можливості здійснити процедуру виходу з громадянства Російської Федерації шляхом подання як клопотання (заяви) про припинення іноземного громадянства так і декларації про відмову від громадянства Російської Федерації до уповноваженого органу цієї держави чи до консульства Російської Федерації в Україні, що спростовує доводи позивача про необхідність виїзду до Російської Федерації.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить до висновку про те, що спірне рішення від 24.11.2020 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України громадянину ОСОБА_1 прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (69005, м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, буд.90; код ЄДРПОУ 37834773) про визнання неправомірним та скасування рішення - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 20.10.2021.

Суддя М.О. Семененко