Ухвала суду № 100501293, 20.10.2021, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 687/622/20

Провадження № 1-о/689/1/21

УХВАЛА

20.10.2021 року смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді Соловйова А.В.,

суддів Кульбаби А.В., Шевчик О.М.,

при секретарі Цмикайло Т.В.

за участі:

прокурора Хрипливого Є.В.

потерпілого ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

адвоката Студзінського М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ярмолинецького районного суду заяву адвоката Студзінського М.А. в інтересах засудженого ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Тернопільської області від 13.05.2004 р.,

встановив:

На підставі ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду від 04.08.2020 р. та з урахуванням ухвали Верховного Суду від 20.10.2020 р. на розгляді в Ярмолинецькому районному суді перебуває заява адвоката Студзінського М.А. в інтересах засудженого ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду Тернопільської області від 13.05.2004 р..

В судовому засіданні засуджений та захисник заяву підтримали із зазначених у ній мотивів. Ствердили, що органами досудового слідства було порушено право на захист, передбачене ст. 21 КПК 1960 р., згідно із якою орган дізнання, слідчий, прокурор зобов`язаний до першого допиту підозрюваного, обвинуваченого роз`яснити йому право мати захисника і скласти про це протокол. Однак, засудженому з моменту затримання - з 22.08.2003 р. по 01.09.2003 р. не було забезпечено право на захист: не було роз`яснено право мати захисника та не складено про це окремий протокол. Роз`яснення цього права, внесене до протоколу затримання особи від 22.08.2003 р., а також протокол роз`яснення процесуальних прав та обов`язків підозрюваному від 22.08.2003 р. вважають сфальсифікованим. Тому, показання підозрюваного під час досудового слідства, надані до роз`яснення цього права, є недопустимим доказом винуватості.

З цієї підстави просять скасувати вирок від 13.05.2004 р. та виправдати засудженого.

Прокурор та потерпілий заперечили проти задоволення заяви, посилаються на відсутність нововиявлених обставин, неодноразове звернення засудженого із аналогічними заявами з подібних мотивів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників провадження, суд встановив наступне.

Вироком апеляційного суду Тернопільської області від 13.05.2004 р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 4, 10 ч. 2 ст. 115, ч.ч. 2, 4 ст. 152, ч. 1 ст. 153 КК України та призначено остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України у вигляді довічного позбавлення волі. Ухвалою Верховного Суду України від 09.12.2004 р. цей вирок було залишено без змін.

Засуджений тричі (23.02.2015 р., 16.09.2015 р., 26.04.2018 р.) звертався із заявами про перегляд вироку суду за новивявленими обставинами. Однак, вирок залишений без змін.

У даній заяві сторона захисту посилається як на нововиявлену обставину на підроблення доказів - підписів засудженого про ознайомлення з правом на захист у протоколі затримання та протоколі роз`яснення процесуальних прав та обов`язків від 22.08.2003 р., внаслідок чого підозрюваний був допитаний на досудовому слідстві до роз`яснення йому права на захист в порядку ст. 21 КПК України 1960 р.. Окрім того, зазначає про відсутність в матеріалах справи окремого протоколу про роз`яснення права на захист, передбаченого ч. 2 ст. 21 КПК України 1960 р.

Штучне створення або підроблення доказів визнається нововиявленою обставиною відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 459 КПК України. Згідно із ст. 461 КПК України, учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.

При цьому, нововиявлені обставини мають бути настільки суттєвими і неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті. Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності. У справі «Желтяков проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що судове рішення не повинно ставитись під сумнів, якщо ним остаточно вирішено питання. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та заборону вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

Сторона захисту посилається як на нововиявлену обставину на порушення права на захист, оскільки матеріали справи не містять окремого протоколу про роз`яснення ОСОБА_2 права мати захисника, передбаченого ч. 2 ст. 21 КПК України 1960 р., хоча на нього є посилання у протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.08.2003 р..

Норма ст. 21 КПК України 1960 р. належить до основних засад кримінального процесу - забезпечення підозрюваному, обвинуваченому і підсудному права на захист, зміст якої конкретизовано в інших нормах, зокрема, у ч. 3 ст. 43-1 КПК України 1960 р., згідно із якою про роз`яснення прав підозрюваному зазначається в протоколі затримання або постанові про застосування запобіжного заходу.

З дослідженого в судовому засіданні протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.08.2003 р. (т. 1 а.с. 57-58) вбачається роз`яснення засудженому права мати захисника і побачення з ним до першого допиту. Протокол містить підписи від імені затриманого в графі про роз`яснення прав та у графі про отримання копії протоколу. З дослідженого в судовому засіданні протоколу роз`яснення процесуальних прав та обов`язків підозрюваному від 22.08.2003 р. (т. 1 а.с. 60-61) вбачається роз`яснення підозрюваному аналогічного права. Протокол містить підписи від імені підозрюваного в графах щодо роз`яснення прав та щодо наданих пояснень відносно відмови від захисника.

Засуджений зазначає, що від захисника він не відмовлявся, а його підписи на цих протоколах сфальсифіковані. Враховуючи зміст прохальної частини заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, у якій засуджений просить виправдати його, своєї вини він не визнає.

Посилання сторони захисту на те, що право на захист було роз`яснено лише 01.09.2003 р. відповідно до протоколу роз`яснення процесуальних прав та обов`язків обвинуваченому від 01.09.2003 р. (т. 1 а.с. 76) спростовується тим, що своїм правом мати захисника ОСОБА_2 скористався раніше, а саме 26.08.2003 р., уклавши угоду із захисником Гладонько В.М. (т. 1 а.с. 74).

Ст. 68 Конституції України встановлює презумпцію правової обізнаності, у зв`язку із чим незнання законів не є підставою для незастосування їх наслідків.

Досліджуючи твердження сторони захисту про фальсифікацію підписів засудженого у протоколах від 22.08.2003 р. щодо роз`яснення права на захист, суд прийшов до висновку про недоведеність таких тверджень. Так, ці посилання ґрунтуються лише на твердженнях самого засудженого. При цьому, під час досудового слідства та судового розгляду засуджений жодного разу не посилався на порушення його права на захист внаслідок нероз`яснення йому у період з 22.08.2003 р. по 01.09.2003 р. права на захист, навіть після допуску до участі у справі захисника.

Посилання на недопустимість як доказу протоколу допиту підозрюваного від 22.08.2003 р., проведеного, за твердженням сторони захисту, до роз`яснення затриманому права на захист, не впливає на кваліфікацію апеляційним судом Тернопільської області вчиненого засудженим діяння враховуючи, що аналогічні покази були надані ОСОБА_2 і пізніше - під час допиту його як обвинуваченого 01.09.2003 р. після роз`яснення йому як обвинуваченому права на захист та у присутності його захисника (т. 1 а.с. 80-83).

Відповідно до ч. 1 ст. 461 КПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. За твердженням сторони захисту, про цю обставину засудженому стало відомо лише 12.06.2020 р. - після повного ознайомлення з матеріалами кримінальної справи.

Проте, в порядку ст. 218 КПК України 1960 р. ОСОБА_2 повністю ознайомився з матеріалами справи, у т.ч. тими, у яких містяться протоколи, підписи на яких він вважає сфальсифікованими (зокрема, 20.02.2004 р.) (т. 4 а.с. 329), зміст матеріалів справи, які не містять окремого протоколу про роз`яснення права мати захисника, був відомий як засудженому, так і суду; за наслідками ознайомлення ОСОБА_2 не заявлялось зауважень щодо фальсифікації. Взагалі, під час слідства та судового розгляду ОСОБА_2 неодноразово звертався із заявами, скаргами, клопотаннями, жодна з яких не стосувалась стверджуваних фактів. Засуджений ознайомлювався із матеріалами справи, протоколом та звукозаписом судового засідання після ухвалення вироку (т. 5 а.с. 223), однак, про фальсифікацію протоколів не зазначав у своїй касаційній скарзі (т. 5 а.с. 235-236).

Більше того, із заявою про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами засуджений звертається не вперше. Так, у заяві, датованій 26.04.2018 р., засуджений вже посилався на цю обставину, як на нововиявлену, стверджуючи, що підпис у вказаних протоколах ставив все ж таки він, але під примусом органів досудового слідства (т. 8 а.с. 6). Таким чином, посилання на те, що про вказану обставину як про нововиявлену засуджений довідався лише у липні 2020 р., спростовується матеріалами справи.

Таким чином, існування зазначених нововиявлених обставин спростовується дослідженими судом доказами. При цьому, на думку колегії суддів, зазначені обставини, вказані стороною захисту як нововиявлені, навіть за умови доведеності, не впливають на кваліфікацію вчиненого засудженим діяння.

По-суті, заява зводиться до наміру нової оцінки наявних у матеріалах доказів. Зазначене не належить до повноважень суду тієї самої інстанції при здійсненні перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 28.04.2021 р. у справі №203/1981/19, процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч. 2 ст. 459 КПК України обставин та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.

Відповідно до ч. 4 ст. 466 КПК України, суд має право не досліджувати докази щодо обставин, що встановлені в судовому рішенні, яке переглядається за нововиявленими або виключними обставинами, якщо вони не оспорюються.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 116, 117, 371, 372, 460, 459, 464, 467 КПК України, суд

постановив:

Залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дати отримання її копії до Хмельницького апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області.

Головуючий суддя А.В. Соловйов

судді А.В. Кульбаба

О.М. Шевчик