Рішення № 100500049, 13.10.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.10.2021 Справа №607/9830/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді – Сливка Л.М.

за участі секретаря судового засідання – Хамелко О.Ю.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Крет Юлія Михайлівна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Байковецької сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – державний нотаріус Тернопільської районної державної нотаріальної контори – Осадчук Валентина Юліанівна про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Крет Ю.М. подала до суду позов до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Байковецької сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – державний нотаріус Тернопільської районної державної нотаріальної контори – Осадчук В.Ю., у якому просить визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_4 . В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, до складу якого входить частина житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_4 склав заповіт, згідно якого заповів позивачці земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована у с. Шляхтинці, Тернопільського району, Тернопільської області. Спадщину за заповітом позивачка прийняла. Однак, належна померлому ОСОБА_4 частина будинковолодіння підлягає спадкуванню за законом. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовилися від прийняття спадщини за законом після померлого ОСОБА_4 , про що подали відповідні заяви до нотаріуса. Однак, на звернення позивачки у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за законом після померлого батька, зокрема на частку у житловому будинку що знаходиться по АДРЕСА_1 , нотаріусом було винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, мотивовану відсутністю правовстановлюючого документа та державної реєстрації права власності на вказаний житловий будинок. З цих підстав позивачка позбавлена можливості оформити спадкове майно у нотаріальному поряду, у зв`язку із чим просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 червня 2021 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Позивачка ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з`явилася, однак, її представник – адвокат Крет Ю.М. подала до суду заяву від 13 жовтня 2021 року про розгляд справи за її відсутності, згідно якої позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, ухваливши рішення у підготовчому судовому засіданні.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у підготовче судове засідання не з`явилися, кожен окремо подали до суду заяви від 14 липня 2021 року про розгляд справи за їх відсутності, у яких вказали, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги визнають у повному обсязі.

Від відповідача Байковецької сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області надійшла до суду надійшла заява від 09 серпня 2021 року про розгляд справи за відсутності представника Байковецької сільської ради, згідно якої відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог.

У підготовче судове засідання від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Тернопільської районної державної нотаріальної контори надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Судом установлено:

Відповідно до Інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна №432, виданої 13 квітня 2021 року Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, по обліку бюро будинковолодіння АДРЕСА_1 рахується за: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 . Раніше будинковолодіння рахувалось в с. Гніздичка .

Згідно Інформаційної довідки №433 виданої 13 квітня 2021 року Тернопільським районним бюро технічної інвентаризації, за матеріалами бюро станом на 01 січня 2013 року житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_2 на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого Тернопільською районною радою 31 травня 1989 року та записано в реєстрову книгу №1 за реєстровим №62. Державна реєстрація права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 в бюро не проведена.

Як убачається із Виписки з по господарської книги, наданої Байковецькою Сільською радою Тернопільського району, Тернопільської області від 24 травня 2021 року за №91, житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належав до суспільної групи двір колгоспника, членами якого станом на 15 квітня 1991 року були: ОСОБА_2 – голова двору; ОСОБА_4 – чоловік; ОСОБА_3 – син.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , про що складено актовий запис №102 Виконавчого комітету Байковецької сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області, яким 11 грудня 2019 року видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Згідно довідки №7, виданої 10 січня 2020 року Байковецькою сільською радою Тернопільського району, Тернопільської області, на день смерті ОСОБА_4 , який був зареєстрований і проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом із ним за вказаною адресою були зареєстровані та проживали: ОСОБА_2 – дружина; ОСОБА_3 – син.

Як убачається із наданої на запит суду копії матеріалів спадкової справи №12/2020, заведеної Тернопільською районною державною нотаріальною конторою до майна померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 подала у нотаріальну контору заяву про відмову від прийняття спадщини за законом після померлого чоловіка – ОСОБА_4 та відмову від обов`язкової частки у земельній ділянці для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (паю).

Також, 21 січня 2020 року ОСОБА_3 подав у нотаріальну контору заяву про відмову від прийняття спадщини за законом після померлого батька – ОСОБА_4 .

22 січня 2020 року позивачка ОСОБА_1 подала у нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_4 .

У матеріалах справи наявна копія заповіту, складеного 19 червня 2019 року ОСОБА_4 , згідно якого він заповів ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай), яка розташована в с. Шляхтинці, Тернопільського району, Тернопільської області.

24 липня 2020 року державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори на ім`я ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, площею 3,1273 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Шляхтинецької сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області.

27 квітня 2021 року державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори Осадчук В.Ю. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №1017/02-31, згідно якої відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 , зокрема на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа та державної реєстрації права власності на житловий будинок.

09 квітня 2021 року Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , з якого убачається, що вказане будинковолодіння складається із: А – житловий будинок, до 1939 року побудови; а – прибудова, 1985 року побудови; А1 – житлова прибудова, 1988 року побудови; сх.(а) – сходи; Б – хлів, 1958 року побудови; В – гараж, 1990 року побудови; Пд(В) – підвал, 1959 року побудови; в – вхід в підвал; Г – господарська будівля, 1990 року побудови; Пд (Г) – підвал, 1990 року побудови; Д – вбиральня, 1988 року побудови; Е – літня кухня, 1958 року побудови; І – вимощення; 1 – огорожа; 2 – ворота; 3 – хвіртка; 4 – огорожа; 5 – криниця.

Згідно Експлікації приміщень під літ. «А», загальна площа житлового будинку становить 96,3 кв.м., житлова площа – 50,8 кв.м.

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вимогами ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 станом на 15 квітня 1991 року належав до суспільної групи «колгоспний двір».

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність», застосовується чинне на той час законодавство.

Так, у відповідності до чинного на той час законодавства, зокрема положень Цивільного кодексу Української РСР 1963 року виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Згідно з ст. 13 Закону Української РСР «Про сільську раду депутатів трудящих Української РСР» 1968 року зі змінами на вказані ради було покладено обов`язок здійснення обліку населення та ведення за встановленими формами погосподарських книг.

Таким чином, записи у погосподарських книгах, визнавались в якості актів органів влади / публічних актів /, що підтверджують право приватної власності на житлові споруди.

На час виникнення спірних правовідносин, порядок введення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по введенню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів / далі - Вказівки /, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР /далі - Держкомстат СРСР / від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР № 69 від 25 травня 1990 р.

Відповідно до п. 20 Вказівок суспільна група господарства встановлюється в залежності від роду занять голови господарства /сім`ї/.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» судам роз`яснено, що положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 14.01.2014 року у справі №6-145цс13 та від 18 листопада 2015 року № 6-350цс15.

Таким чином, право на частку у колгоспному дворі мають всі члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили право на таку частку.

Станом на 15 квітня 1991 року членами колгоспного двору, що знаходиться по АДРЕСА_1 були: ОСОБА_2 – голова двору; ОСОБА_4 – чоловік; ОСОБА_3 – син.

Таким чином, кожному члену даного колгоспного двору належить по 1/3 частині житлового будинку.

Відповідно до ст. 1216-1217 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У ст.1218 ЦК України зазначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги спадкування за законом після померлого ОСОБА_4 , оскільки є його дочкою, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 20 квітня 1970 року Лозівською сільською радою, Тернопільського району, Тернопільської області.

Інші спадкоємці після померлого ОСОБА_4 , його дружина – ОСОБА_2 та син – ОСОБА_3 подали у нотаріальну контору заяви про відмову від прийняття спадщини.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

Аналізуючи в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, беручи до уваги визнання позову відповідачами, враховуючи вимоги закону, які до них застосовуються, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки зазначені позивачкою обставини унеможливлюють іншим способом захистити її права та інтереси, а тому за позивачкою слід визнати право власності на 1/3 частину житлового будинку, загальною площею 96,3 кв.м., житловою площею 50,8 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 12, 141, 200, 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Крет Юлія Михайлівна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Байковецької сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – державний нотаріус Тернопільської районної державної нотаріальної контори – Осадчук Валентина Юліанівна про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину житлового будинку, загальною площею 96,3 кв.м., житловою площею 50,8 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Дата складення повного судового рішення 13 жовтня 2021 року.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , зареєстрована адреса місця проживання: с. Шляхтинці, Тернопільського району, Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

ОСОБА_3 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Байковецька сільська рада, Тернопільського району, Тернопільської області, адреса місцезнаходження – вул. Січових Стрільців, 43, с. Байківці, Тернопільського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04394846.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Тернопільської районної державної нотаріальної контори – Осадчук Валентина Юліанівна, адреса місцезнаходження – вул. Котляревського, 27, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 05466080.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка