Рішення № 10049761, 22.02.2007, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2007 р.Справа № 17/4-55 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Прокурора Шумського району в інтересах держави в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області, Боложівської сільської ради, с. Боложівка Шумського району Тернопільської області

до відповідача Комунального підприємства «Славутич», с. Боложівка Шумського району Тернопільської області

про стягнення 8820 грн. шкоди, завданої самовільним видобуванням піску

за участю представників сторін:

позивача Рижак С.М., головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 1-1/1276 від 20.03.06 р.,

відповідача не з»явився

прокурора Свачій М.І., прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури Тернопільської області

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу судом не здійснювалася.

Прокурор Шумського району звернувся до господарського суду Тернопільської області 25.12.2006 р. в інтересах держави в особі Державного управління екології та природних ресурсів у Тернопільській області, Боложівської сільської ради, с. Боложівка Шумського району Тернопільської області з позовом до Комунального підприємства «Славутич», с. Боложівка Шумського району Тернопільської області, про стягнення 8820 грн. шкоди, завданої самовільним видобуванням піску без відповідного дозволу на використання та розробку піщаного кар»єру за період з 18.10.2004р. по 20.12.2004р..

Позовні вимоги обґрунтовуються копією вироку Шумського районного суду від 20.06.2006р. у справі №1-38/2006р. про обвинувачення керівника КП «Славутич»Герасимчука М.І. у скоєнні злочину, передбаченого ст. 364 ч. 1 Кримінального кодексу України та спричиненні істотної шкоди державним інтересам, матеріалами прокурорської перевірки щодо розслідування кримінальної справи № 166380, іншими матеріалами.

Прокурор та представник Державного управління екології та природних ресурсів у Тернопільській області в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю.

Представник сільської ради в судове засідання не з»явився, причин неприбуття на розгляд справи не повідомив, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час, дату та місце слухання справи в порядку ст. 64 ГПК України (повідомлення про вручення поштового відправлення № 904660).

В судовому засіданні прокурором уточнено назву позивача, рахунок, на який підлягають стягненню грошові кошти за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, а також уточнено позовні вимоги, згідно яких просить стягнути 8820 грн. заподіяної шкоди, покликаючись на приписи ст. 121 Конституції України, ст.. 20, 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, ст.ст. 1166, 1172, 1192 ЦК України. Позивач в судовому засіданні підтримав повністю подану прокурором заяву про уточнення позовних вимог.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, повноваженого представника з належно оформленими повноваженнями на ведення справи в господарському суді не направив, відтак, справа розглядається за наявними у ній документами за правилами ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи прокурора та представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України “Про прокуратуру”, ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст. 20, 361 Закону України “Про прокуратуру” при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Державне управління охорони навколишнього природного середовища є територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, входить до сфери його управління та діє на підставі Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 285 від 16.06.2006р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2006р. за № 0004001-06.

Відповідно до пунктів 1-2 Положення, Управління в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, поводження з відходами, забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території, здійснює державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами України і особами без громадянства, іноземними юридичними й фізичними особами на відповідній території, додержанням екологічних вимог у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності митниць призначення та відправлення, тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України № 705 від 31.08.1995р. затверджено „Порядок надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами” (втратив чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2003р. № 1540 „Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами”), відповідно до якого та ст. 16 Кодексу України „Про надра” (дію статті зупинено на 2004-2007 р.р. згідно із Законами № 0425555-03 від 27.11.2003 р., № 03/846 від 23.12.2004 р., № 1150227-05 від 20.12.2005 р., № 37/37-1465_ЕП від 25.03.2005 р., № 1298225-06 від 19.12.2006 р.), спеціальні дозволи на користування надрами надаються Державним комітетом України по геології і використанню надр за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України (їх уповноваженими органами на місцях), після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб). Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Згідно ч.3 ст. 38 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Комунальне підприємство „Славутич” по обслуговуванню територіальної громади, с. Боложівка Шумського району Тернопільської області, згідно довідки Головного управління статистики у Тернопільській області № 31-86 від 07.02.07р. є юридичною особою, станом на 26.12.2006р. (день звернення до господарського суду з позовом) значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом 32291045.

Перевіркою, проведеною прокуратурою Шумського району спільно з працівниками державної контрольно-ревізійної служби Кременецької міжрайонної ДПІ встановлено, що Комунальне підприємство «Славутич», не маючи дозволу на використання надр кар’єру, розміщеного на території Боложівської сільської ради в с. Боложівка Шумського району Тернопільської області, в період з 18 жовтня 2004 р. по 20 грудня 2004 року видобуло 1470 тонн піску та реалізувало його Шумському райавтодору на суму 8820 грн.

Даний факт порушення підтверджується актом позапланової перевірки № 8/23-0/32291045 від 12.05.2006р., проведеної головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи Кременецької міжрайонної ДПІ згідно постанови слідчого Шумської прокуратури, наказу № 24 від 03.05.2006 р., з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з філією „Шумський райавтодор” ДП „Тернопільський автодор”, який підписано директором підприємства Герасимчук М.І. без заперечень та вироком Шумського районного суду від 20.06.06 р. про обвинувачення Герасимчука М.І., яким встановлено порушення законодавства, що регулює порядок використання природних ресурсів та спричинення державі істотної шкоди в сумі 8820 грн.

Вирок суду з вищезазначеної кримінальної справи, який набрав законної сили, згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, є обов’язковим для господарського суду при вирішенні даного спору і встановлені ним факти не потребують доказування.

У відповідності до ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього середовища” від 25 червня 1991 року (із доповненнями та змінами) підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно ст. 67 Кодексу України „Про надра” від 27.07.1994р. (із доповненнями та змінами) підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Як передбачено ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Для застосування деліктної відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки завдавача шкоди; настання шкоди (її розмір); причинного зв’язку між протиправною поведінкою та шкодою.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, вироку Шумського районного суду від 20.06.06 р., при обвинуваченні Герасимчука М.І. у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 статті 364 КК України, судом встановлено, що останній зловживаючи службовим становищем, діяв як керівник підприємства „Славутич”, тобто виконував службові (трудові) обов’язки від імені КП „Славутич”.

За таких обставин справи, суд вважає, що внаслідок винних дій посадової особи відповідача, позивачу завдано майнової шкоди, котра підлягає стягненню в розмірі завданих збитків від вартості реалізованого піску – 8820 грн., а тому позовні вимоги прокурора підлягають до задоволення як правомірні.

Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відповідно до п. 5 ст. 59 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”, підлягають стягненню в доход місцевого бюджету Боложівської сільської ради.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

За згодою прокурора та представника позивача в судовому засіданні 22.02.2007 р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.

На підставі наведеного та керуючись 124 Конституції України, ст. 6 Закону України “Про судоустрій України”, ст.ст. 11, 16, 1166, 1172, 1192 ЦК України, п. 5 ст. 59 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”, ст.ст. 16, 19 Кодексу України про надра, ст. ст. 42-47, 22, 29, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Славутич” по обслуговуванню територіальної громади, с. Боложівка Шумського району Тернопільської області, (ідентифікаційний код 32291045):

- 8820 грн. збитків, заподіяних внаслідок незаконного видобування корисних копалин в доход місцевого бюджету на користь Боложівської сільської ради, с. Боложівка Шумського району Тернопільської області (р/р 33119331700603 в УДК в Тернопільській області, МФО 838012, код бюджету –24062100, ідентифікаційний код 23588763);

- 102 грн. державного мита в доход Державного бюджету України;

-          118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь ДП “Судовий інформаційний центр”, м. Київ, пр. Перемоги, 44, (р/р 26002014180001 в ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, код 30045370).

3. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "_26___"_лютого_____2007 року через місцевий господарський суд.

Суддя