Рішення № 10049682, 09.02.2007, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2007 р.Справа № 15/357-5060

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Прокурора Кременецького району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі, вул. Миру, 2, м. Кременець Тернопільської області

до Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в сумі 3 897,34 грн.

за участю представників сторін:

прокурора: Шимків А.Р. - посвідчення№ 47

позивача: головний спеціаліст юрисконсульт Олексійчук І.С. - довіреність№ 17/01 від 05.01.2007р.

відповідача: ОСОБА_1 - НОМЕР_1 від 19.09.1996р.

Суть справи:

Прокурор Кременецького району звернувся у господарський суд з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі, м. Кременець до Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості в сумі 3897,34 грн., з яких 741,34 грн. недоїмки та 3156,00 грн. фінансових санкцій.

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу розяснено їх процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги повністю, посилаючись на норми Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003р., Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997р. та Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 21-1, підтверджуючи свої вимоги наступними документами: актом перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на обовязкове державне страхування спільно з Кременецькою міжрайонною державною податковою інспекцією згідно з національним планом перевірок на 2006 рік від 14.09.2006р.; розрахунком суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування № 1811/04 від 14.12.2006р.; картками особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників за період з 01.01.2004р. по 13.12.2006р.; карткою особового рахунку фізичної особи субєкта підприємницької діяльності за період з 01.01.2004р. по 13.12.2006р.; рішеннями про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески № 366 від 18.09.2006р. та № 368 від 22.09.2006р., повідомленням про вручення відповідачу 06.10.2006р. поштового відправлення № 767660; корінцями вимог № Ф 77 у від 05.10.2006р. та № Ф 79 від 25.10.2006р.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі визнав повністю, що зафіксовано у протоколі судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи прокурора та пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України “Про прокуратуру”, ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст. 20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру” при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

ОСОБА_1, АДРЕСА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Кременецькою районною державною адміністрацією 22.06.2005р., про що зроблено запис за № 2640000 0000 000560 (свідоцтво про державну реєстрацію серії ВОО № НОМЕР_3); станом на 02.02.2007р. реєстрація зміни місцезнаходження відповідача не проводилася, що підтверджено довідкою державного реєстратора Кременецької районної державної адміністрації № 37 від 02.02.2007р.

Платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників (ст. 1 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” від 11.09.1997р. за № 527/97-ВР) .

У відповідності до вимог Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997р. відповідач є платником збору на державне пенсійне страхування, і зобовязаний сплачувати цей збір на рахунок Пенсійного Фонду у строки та розмірі, визначених чинним законодавством.

Порядок обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності Управлінню Пенсійного фонду України визначається Інструкцією Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 128/2004 (далі Інструкція).

Згідно даного Закону та Інструкції до страхових внесків належать - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: підприємства установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб або на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ним органи незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізичні особи, які використовують працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, які використовують працю найманих працівників (п. 1.3, 2.1 Інструкції).

Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” обчислення страхових внесків територіальними відділеннями Пенсійного Фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду (п. 6 ст. 20 Закону).

Згідно п. 2 ст. 106 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Представленими позивачем матеріалами доведено, що фізична особа підприємець ОСОБА_1 несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував страхові внески до Пенсійного фонду України, у звязку з чим станом на час подання позову за ним рахується заборгованість в сумі 3897,34 грн., що не заперечено відповідачем у судовому засіданні.

Порядок стягнення заборгованості зі страхувальників, в тому числі випадки надіслання страхувальникам вимоги про сплату недоїмки та формування вимоги визначено розділом 8 Інструкції. Вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установлених Кабінетом Міністрів України (п. 8.3 Інструкції).

У відповідності до вимог чинного законодавства позивачем надсилалися на адресу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 вимоги № Ф 77 у від 05.10.2006р., № Ф 79 від 25.10.2006р. про сплату недоїмки та фінансових санкцій, однак останнім сума заборгованості погашена не була.

Статтею 106 Закону передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення в установленому законом порядку до суду чи господарського суду з позовом про стягнення з страхувальника (якому надіслано вимогу про сплату недоїмки, у разі несплати останнім в добровільному порядку протягом десяти робочих днів після отримання вимоги) недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, при цьому передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Заборгованість відповідача в сумі 3897,34 грн., з яких 741,34 грн. недоїмки та 3156,00 грн. фінансових санкцій підтверджено представленими позивачем належним чином засвідченими документами, що знаходяться в матеріалах справи, зокрема: актом перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на обовязкове державне страхування спільно з Кременецькою міжрайонною державною податковою інспекцією згідно з національним планом перевірок на 2006 рік від 14.09.2006р.; розрахунком суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування № 1811/04 від 14.12.2006р.; картками особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників за період з 01.01.2004р. по 13.12.2006р.; карткою особового рахунку фізичної особи субєкта підприємницької діяльності за період з 01.01.2004р. по 13.12.2006р.; рішеннями про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески № 366 від 18.09.2006р. та № 368 від 22.09.2006р., повідомленням про вручення відповідачу 06.10.2006р. поштового відправлення № 767660; корінцями вимог № Ф 77 у від 05.10.2006р. та № Ф 79 від 25.10.2006р.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт несплати відповідачем заборгованості по збору на обовязкове держане пенсійне страхування, беручи до уваги повне визнання відповідачем заявленого позову, а також зважаючи, що на день розгляду справи останній не представив суду доказів погашення боргу, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 3897,34 грн. заборгованості, що становить 741,34 грн. недоїмки та 3156,00 грн. фінансових санкцій правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., згідно ст. ст. 44 - 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 43, 44 - 49, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі, вул. Миру, 2, м. Кременець Тернопільської області (р/р 2560335103234 в Кременецькому відділенні «Ощадбанку», МФО 398262, ідентифікаційний код 21156309) 741,34 грн. недоїмки та 3156,00 грн. фінансових санкцій.

3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) в доход Державного бюджету України 102,00 грн. державного мита.

4. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр", м. Київ, пр. Перемоги, 44 (р/р 26002014180001 у ВАТ "Банк Універсальний", м. Львів, МФО 325707, код 30045370) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

6. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

7. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "21" лютого 2007 року через місцевий господарський суд.

Суддя