Рішення № 10049672, 08.02.2007, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2007 р.Справа № 4/388-4868( 2/360-4286) Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Військового прокурора Дарницького гарнізону вул. Поліська, 28, Київ, 93, 02093, в особі Міністерства оборони України, Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 168, 03168

до Дочірнього підприємства “Інтертрейд Україна”, вул. Березина, 31, м. Кременець, Тернопільська область, 47002

про стягнення 6058 грн. 75 коп.

За участю представників сторін:

Позивача: Гордієнко Вадим Іванович, довіреність№220/449/д від 25.12.06 р.

Прокурора: Слідчий військової прокуратури Тернопільського району Юськів П.М., посвідчення № 23 від 04.11.02 р.

Відповідача: Трачук І.В., доручення №21 від 02.02.07 р.

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача та представнику військової прокуратури Дарницького гарнізону процесуальні права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України, роз’яснено.

          Військовий прокурор Дарницького гарнізону, звернувся до господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ з позовною заявою про стягнення з відповідача - Дочірнього підприємства “Інтертрейд Україна”, вул. Березина, 31, м. Кременець, Тернопільська область 6058 грн. 75 коп. штрафу за прострочення виконання зобов’язання по договору №246/1/2/05-45-Д від 13.10.2005р.

Відповідач у поданому відзиві №22 від 02.02.2007р. проти позову заперечив, посилаючись зокрема на те, що згідно акту звірки станом на 21.12.2005р. та акту звірки від 11.01.2006р., підписаних представниками сторін та завірених відтисками їх печаток, сторони домовились про припинення постачання продукції за Договором №246/1/2/05-45-Д від 13.10.2005р.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників сторін.

          Розгляд справи, у відповідності до ст. 77 ГПК України, відкладався до 08.12.2006р. до 09:40 год., до 02.02.2007р. до 15:20 год., оголошувалась перерва до 08.02.2007р. до 09:30 год., про що зроблено відповідні відмітки у формулярах (протоколах) судових засідань.

          Господарський суд, оцінивши в сукупності подані сторонами докази в обґрунтування вимог та заперечень, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із такого:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- 13.10.2005 р. між Міністерством оборони України (Замовник) та Дочірнім підприємством “Інтертрейд Україна” (Постачальник) укладено договір №246/1/2/05-45-Д про поставку паливно-мастильних матеріалів для державних потреб (за кошти Державного бюджету України), відповідно до умов якого Постачальник зобов’язався поставити продукцію для потреб Міністерства оборони України, а Замовник зобов’язався забезпечити її приймання та оплату в асортименті, кількості, у строки (терміни) і за цінами згідно із Специфікацією, зазначеною в Договорі;

- строк постачання вказаної продукції згідно Специфікації до Договору –до 10.11.2005р.;

- відповідно до п.4.3 вищезазначеного договору позивач зобов’язався провести розрахунки за фактично поставлену продукцію протягом 45 банківських днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання Постачальником до Департаменту постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України належним чином оформлених документів, передбачених цим Договором;

- п. 6.3. Договору №246/1/2/05-45-Д від 13.10.2005р. сторонами передбачено, що за відмову від поставки або не поставку (недопоставку) продукції Постачальник сплачує штраф у розмірі 7% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов’язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі склалися відносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність другої сторони (покупця) для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити за нього повну грошову суму.

Із актів звірки виконання зобов’язань щодо постачання паливно-мастильних матеріалів за договором № 246/1/2/05-45-Д від 13.10.2005р., складених та підписаних представниками сторін станом на 21.12.2005р. та від 11.01.2006р. випливає, що відповідач поставив позивачу ПММ частково –в кількості 1481,600 тон на суму 6969446 грн. 40 коп., тоді як сторонами у Специфікації до Договору передбачено поставку продукції в кількості 1500 тон, загальної вартості 7056000 грн. 00 коп., що зумовило звернення Військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до господарського суду Тернопільської області із позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства “Інтертрейд Україна” 6058 грн. 75 коп. штрафу за недопоставку продукції у встановлений термін.

Господарський суд, оцінивши в сукупності подані сторонами докази в обґрунтування вимог та заперечень, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із такого:

Пунктом 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Нормами ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

Матеріалами справи підтверджено, що Дочірнє підприємство “Інтертрейд Україна” в строк, встановлений у Договорі № 246/1/2/05-45-Д від 13.10.2005р (до 10.11.2005р.) недопоставило Міністерству оборони України продукцію в сумі 86553 грн. 60 коп., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 6085 грн. 75 коп. штрафу, нарахованого у відповідності з умовою п.6.3 Договору в розмірі 7% (86553 грн. 60 коп. х 7/100) підлягає до задоволення, як обґрунтовано заявлена.

Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві за №22 від 02.02.2007р. та його представником в судовому засіданні, судом відхиляються, як такі, що не грунтуються на фактичних обставинах і матеріалах справи, зокрема, його посилання на акти звірок розрахунків між ним та позивачем (від 21.12.2005р. та від 11.01.2006р.) як на невід’ємну частину договору поставки товарно-матеріальних цінностей від 13.10.2005року, яка підтверджує факт виконання договору, судом оцінюється критично з врахуванням того, згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 (надалі Положення), акт звірки є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Інтертрейд Україна”, вул. Березина, 31, м. Кременець, Кременецький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 31276031:

- на користь Міністерства оборони України, 03168 м. Київ, Солом’янський район, Повітрофлотський проспект, 6, , ідентифікаційний код 00034022 –6058 (шість тисяч п’ятдесят вісім) грн. 75 коп. штрафу;

- в доход державного бюджету України 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита;

- на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр”, м. Київ, пр. Перемоги, 44, код ЄДРПОУ 30045370 –118 (сто вісімнадцять) грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.          

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення 22.02. 2007 року через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Н.М. Бурда