Постанова № 10049577, 15.02.2007, Господарський суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2007 р.Справа № 1/168-3237

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі

при секретарі судового засідання

Розглянув справу

За позовом: Приватного підприємства „Торговий дім „Тернопіль”, м.Тернопіль, вул.Поліська,14

До Відповідача: Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції, м.Тернопіль, вул.Білецька,1

Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 28.02.2006р. №0000172305/0/11971(від 06 травня 2006 року №0000172305/1/27034, від 13 липня 2006 року №0000172305/2/42309) про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 210816,39 грн., в т.ч. 162604,33 грн. основного платежу та 48212,06 грн. штрафних(фінансових санкцій)

За участю представників сторін:

позивача: Мужевич В.Я.

відповідача: Хома І.О.

Суть справи: Приватне підприємство „Торговий дім Тернопіль”, м.Тернопіль звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції, м.Тернопіль про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 28.02.2006р. №0000172305/0/11971(від 06 травня 2006 року №0000172305/1/27034, від 13 липня 2006 року №0000172305/2/42309) про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 210816,39 грн., в т.ч. 162604,33 грн. основного платежу та 48212,06 грн. штрафних(фінансових санкцій).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем зроблено безпідставний висновок щодо відсутності ряду товарно-транспортних накладних на придбані алкогольні напої, що включені до складу валових витрат, за результатами якого прийнято незаконне рішення.

          Представник відповідача в судових засіданнях та у запереченнях на адміністративний позов проти позову заперечує, посилаючись на те, що переміщення спирту етилового, високооктанових кисневих домішок та алкогольних напоїв перевезення продукції автомобільним транспортом у межах України здійснюється тільки за наявності оформленої належним чином відповідної товарно-транспортної накладної форми №1-ТН(алкогольні напої), що додається до подорожнього листа, яка відсутня у позивача.

В задоволенні позовних вимог просить відмовити.

05 жовтня 2006 року на адресу господарського суду надійшло доповнення до позовної заяви про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення від 18.08.2006 року №1/1115/51597 за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 210459,00 грн., яке відповідач прийняв в межах процедури адміністративного оскарження.

В судовому засіданні представникам сторін роз’яснено належні їм права і обов’язки, передбачені ст. 49,51,59 КАС України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив наступне:

          Тернопільською об’єднаною державною податковою інспекцією 28.02.2006 року прийнято податкове повідомлення-рішення 0000172305/0/11970, яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 236316,39 грн. в т.ч. 179604,33 грн. основного платежу та 56712,06 грн. штрафних санкцій. Оскаржуване повідомлення рішення від 28.02.2006 року винесене за наслідками розгляду акту планової документальної виїзної перевірки від 22.02.2006 року №1605/23-222/7/14035686, яка проводилась з 14.01.2006р. по 22.02.2006р. з питань дотримання податкового та валютного законодавства ПП „Торговий дім Тернопіль” за період з 01.10.2004р. по 30.09.2005р. До матеріалів справи долучена копія акту перевірки від 22.02.2006 року №1605/23-222/7/14035686.

Після отримання акту перевірки Тернопільської ОДПІ ПП „Торговий дім Тернопіль” позивач двічі оскаржив в адміністративному порядку зазначене податкове повідомлення-рішення, однак рішенням Тернопільської ОДПІ про результати розгляду первинної скарги №26319/7/25-011 від 28 квітня 2006 року скасовано податкове повідомлення-рішення від 28 лютого 2006 року №0000182305/0/11971 про стягнення податку на прибуток в частині 17000,00 грн. основного платежу та 8500,00 грн. застосованих штрафних(фінансових) санкцій, а в іншій частині залишено податкове повідомлення-рішення без змін.

Про результати розгляду повторної скарги Тернопільською об’єднаною державною податковою інспекцією прийнято рішення від 06.07.2006 року №7423/10/25-007, яким скаргу позивача залишено без задоволення, без змін залишено і спірне податкове повідомлення-рішення.

Щодо мотивів, зазначених в акті перевірки, частина 3.2 „Валові витрати”, що стосується віднесення до складу валових витрат сум товарів(алкогольні напої) одержаних від ТОВ „Аніда”, Тернопільської філії ТОВ „Авілон”, ТОВ „Укра-Пол” без отримання від них другого примірника товарно-транспортної накладної форми №ТН-1(алкогольні напої), від 22.02.2006 року №1605/23-222/7/14035686, то суд вважає їх неправомірними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, виходячи з наступного:

За період з 01 січня 2005 року по 30 вересня 2005 року ПП „Торговий дім Тернопіль” віднесено до складу валових витрат вартість товару (алкогольних напоїв), одержаних від ТОВ „Аніда”, Тернопільської філії ТОВ „Авілон”, ТОВ „Укра-Пол”.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.1. ст.5 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання товарно-матеріальних цінностей з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 ст.5 цього ж Закону.

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” забороняє включати до складу валових витрат витрати будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п. 5.11. ст. 5 цього Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Таким чином, за змістом наведених норм необхідною умовою для віднесення витрат до валових, є використання придбаних за рахунок цих витрат товарів(робіт, послуг) у господарській діяльності платника. Крім того, зазначені витрати відповідно до вимог закону мають бути підтверджені відповідними документами ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ –це документ, що містить зведення про господарську операцію і підтверджує її здійснення (ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”).

Підтвердження використання товарів у власній господарській діяльності є насамперед документи, що свідчать про товарообіг (рух товарів) між господарюючими суб’єктами, а саме документи про оприбуткування їх у вантажоодержувача.

Слід зазначити, що саме первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для зарахування сум витрат до валових.

В судовому засіданні оглянуто та досліджено первинні бухгалтерські та податкові документи, надані позивачем та приєднані до матеріалів справи: (накладні, податкові накладні та платіжні доручення щодо оплати одержаних товарів), які є доказом на підтвердження факту витрат по цих операціях і надають право позивачу на віднесення витрат до складу валових.

Тому, враховуючи вищенаведене слід зробити висновок про те, що відсутність товарно-транспортної накладної форми №ТН-1, яку відповідач вважає єдиним і безперечним доказом на підтвердження факту здійснення господарських операцій зазначених у акті від 22.02.2006 року, не доводить факту відсутності господарських операцій здійснених позивачем та віднесених ним до складу валових.

Крім того, як вбачається із акту перевірки від 22.02.2006 року „ПП Торговий дім Тернопіль” включало за період з 01.01.2005 року по 30.09.2005 року до складу валових витрат суми товару (алкогольні напої) одержаних від ТОВ „Аніда”, Тернопільської філії ТОВ „Авілон”, ТОВ „Укра-Пол” без отримання від них другого примірника товарно-транспортної накладної форми №ТН-1(алкогольні напої).

Обґрунтовуючи вищезазначене відповідач посилається на Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року №128/2568, Указ Президента України від 09 лютого 2004 року №175/2004 „Про систему заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють злочинним проявам та корупції”, зокрема, запровадження єдиної державної системи обліку виробництва та транспортування алкогольних напоїв введено товарно-транспортні накладні на високооктанові кисневі домішки та алкогольні напої, Постанову Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року №786 „Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №283 із змінами та доповненнями, Наказ Міністерства транспорту України від 17 серпня 2004 року №746 „Про затвердження форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневих домішок та алкогольних напоїв”, Інструкцію „Про застосування форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневих домішок та алкогольних напоїв”, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 28 квітня 2005 року №154, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 липня 2005 року.

Дані доводи інспекції судом до уваги не приймаються, оскільки позивачем віднесено до складу волових витрат суми товару, а не їх транспортування (переміщення, перевезення), актом перевірки від 22.02.2006 року не встановлено факту віднесення до валових витрат підприємства витрат пов’язаних з перевезенням продукції, а також не підтверджується обов’язок підприємства щодо проведення оплати вартості перевезення первинними документами, які були об’єктом перевірки.

За таких обставин, господарський суд вважає позовні вимоги позивача в частині нарахування податку на прибуток підприємств податковим повідомленням рішенням в сумі 202 749,32 грн. в т.ч. санкцій в сумі 47854,67 грн. такими, що підлягають до задоволення, оскільки відповідачем належним чином не доведено правомірність їх нарахування.

Щодо завищення валових витрат ПП „Торговий дім Тернопіль” за 1 квартал 2005 року на 7709,68 грн. збору на виноградарство, слід зазначити наступне:

Позивачем до складу валових витрат віднесено 13936,45 грн. збору за виноградарство, тоді як фактично вищевказані витрати за 1 квартал склали 6226,77 грн.; 3047,24 грн., що відображено бухгалтерською проводкою Д-т 94 К-т 64.2.3.

Позивач заперечує дане порушення, посилаючись на те, що перевіряючими не було враховано дані звітів про нараховані суми збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства згідно яких сума збору складає 9271 грн.

Як стверджує відповідач та дане твердження знаходить місце і в акті перевірки від 25.04.2006 року №9786/23-222/7/14035686 витрати по збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства за 1 квартал 2005 року склали 9274,01 грн., що і відображено бухгалтерською проводкою, тоді коли підприємством позивача до складу валових витрат віднесено 16983,69 грн. збору за виноградарство, чим і завищило суму валових витрат за 1 квартал 2005 року на 7709,68 грн.

В судових засіданнях позивачем не надано жодних доказів на підтвердження даної позовної вимоги, а тому господарський суд вважає її необґрунтованими та такою, що не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.ст. 87,89,94 КАС України, понесені ним судові витрати відшкодовуються позивачу пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2,3,7-17,70,71,94,98,138,158,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Тернопільської ОДПІ від 28.02.2006р. №0000172305/0/11971(від 06 травня 2006 року №0000172305/1/27034, від 13 липня 2006 року №0000172305/2/42309, від 18.08.2006 року №1/1115/51597) про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі 202 749,32 грн. в т.ч. 154894,65 грн. основного платежу та 47854,67 штрафних(фінансових санкцій).

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України - на користь Приватного підприємства „Торговий дім „Тернопіль”, м.Тернопіль, вул.Поліська,14,і.к.14035686 –3,25 грн., сплаченого державного мита.

5. У відповідності до п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993р. № 384 державне мито в сумі 81,75 грн., сплачене згідно з платіжним дорученням №3209 від 08.08.2006р., підлягає поверненню Приватному підприємству „Торговий дім „Тернопіль”, м.Тернопіль, вул.Поліська,14, код 14035686, як зайво сплачене.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі “15” лютого 2007 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя