Рішення № 10049467, 29.01.2007, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2007 р.Справа № 5/369-4769 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", м.Тернопіль, вул.Енергетична,2 в особі Підволочиського району електричних мереж вул. С. Бандери, 5, смт.Підволочиськ, Тернопільської області, 47800

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Шанс плюс" с.Кошляки, Підволочиського району, Тернопільської області

За участю представники від:

Позивача: Шумило П.А. –юрисконсульт Під волочиського РЕМ( дов.№5077/01 від 28.12.2006р.)

Відповідача: не з’явився.                                        

Суть справи :

Відкрите акціонерне товариство “Тернопільобленерго” в особі Підволочиського району електричних мереж, вул. С. Бандери, 5, смт.Підволочиськ, Тернопільської області звернулося в господарський суд з позовом про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "Шанс плюс" с.Кошляки, Підволочиського району, Тернопільської області, –61638грн.68коп., із них 3803грн.05коп. боргу за використану електроенергію згідно договору №13 на постачання електричної енергії від 01.08.2003р., 1777грн.87коп. пені, 56057грн.76 інфляційних нарахувань.

Позивач надав суду акт звірки взаєморозрахунків від 14.11.2006р., підписаний повноважними представниками сторін і завірений печатками товариств, згідно якого заборгованість відповідача станом на 01.11.2006р. становить 61638грн.68коп., із них 3803грн.05коп. боргу за використану електроенергію, 1777грн.87коп. пені, 56057грн.76 інфляційних нарахувань.

Відповідач відзиву на позов не подав, його повноважний представник в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

-          між Відкритим акціонерним товариством “Тернопільобленерго”, в особі Підволочиського району електричних мереж (Постачальник) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Шанс плюс"” (Споживач) укладено договір №13 на постачання електричної енергії від 01.08.2003р. (надалі - договір), ), згідно якого позивач зобов’язувався постачати відповідачу електроенергію, а останній в свою чергу зобов’язувався оплачувати її вартість згідно з умовами договору та додатками до договору, а саме: додатків №2 «Порядок розрахунків»та №7 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»(п.2.2.3. договору);

-          Згідно п.6 ,10 додатку №2 до договору, щомісяця, в перший день після закінчення розрахункового періоду (з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця (п.2)), Споживач зобов’язався направляти представника до Постачальника електричної енергії для надання «акту про обсяги спожитої електричної енергії»(за попередній розрахунковий період) та отримання рахунку на оплату вартості фактично спожитої електричної енергії, при цьому остаточний розрахунок за спожиту електроенергію здійснюється Споживачем протягом 5 днів після закінчення розрахункового періоду.

-          Відповідно до ст.161 ЦК Української РСР, який діяв на момент виникнення між сторонами даних правовідносин. ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов’язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

-          як слідує із матеріалів справи: актів контрольного зняття показників лічильників, позивач виконував свої зобов’язання за договором, поставляючи відповідачу електроенергію, а відповідач споживав поставлену енергію, однак, як стверджує позивач, відповідач свої зобов’язання щодо оплати спожитої електроенергії виконував не повністю і станом на 01.11.2006 року заборгував позивачу 3803грн.05коп.

-          відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів відповідно до вимог вимог ст. 33, 34 ГПК України, які б свідчили про погашення боргу за використану електроенергію суду не надав, а тому згідно слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 3803грн.05коп.

-          Враховуючи, що згідно ст.161 Цивільного кодексу Української РСР, який діяв на момент виникнення між сторонами даних правовідносин та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв’язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.3.3.), у вигляді сплати пені в сумі 1777грн.87коп.;

-          Крім того, згідно ст. 214 ЦК Української РСР, який діяв на момент виникнення між сторонами даних правовідносин та ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що за період з 01.10.2003 року по 01.11.2006 року становить 56057грн.76коп.

-          Як випливає з матеріалів справи, а саме: акту звірки взаєморозрахунків від 14.11.2006р., наданого позивачем на вимогу суду, який підписаний повноважними представниками сторін і завірений печатками товариств, відповідачем заборгованість станом на 01.11.2006р. визнана повністю в сумі 61638грн.68коп., із них 3803грн.05коп. боргу за використану електроенергію, 1777грн.87коп. пені, 56057грн.76 інфляційних нарахувань.

          При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені і визнані відповідачем.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України , господарський суд

                                                            В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.          

2.          Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Шанс плюс" с.Кошляки, Підволочиського району, Тернопільської області, (код 30786823) - на користь Відкритого акціонерного товариства “Тернопільобленерго”, м.Тернопіль, вул. Енергетична,2 (код 00130725) в особі Підволочиського району електричних мереж, вул.. С.Бандери, 5, смт. Підволочиськ, Тернопільської області, (код 21165171) –3803грн.05коп. боргу за використану електроенергію, 1777грн.87коп. пені, 56057грн.76 інфляційних нарахувань, 616грн.38коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення _____дата_ року через місцевий господарський суд.

Суддя