Рішення № 100490368, 28.09.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

РІШЕННЯ

Іменем України

28 вересня 2021 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумова О.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

17.08.2021р. ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення (а.с. 2 -5).

Ухвалою судді Наумової О.С. від 18.08.2021р. позивачці поновлений строк для подачі адміністративної позовної заяви, відкрито провадження у справі і ухвалено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до положень п. 20 ч.1 ст. 4, ч.2 ст. 12, 257, 268, 286 КАС України (а.с. 13).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що постановою головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Колісника І.І. серії ІД № 00292099 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 200,00 грн. за порушення правил абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених поставною КМУ від 03.12.2009р. № 1342, за те що 06.01.2021р. о 12 год. 55 хв. транспортним засобом «Honda», д.р.н. НОМЕР_1 , здійснено стоянку за адресою: м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, в районі буд. 2-6.

Позивач не погодився із притягненням його до адміністративної відповідальності і зазначив, що спеціалістом порушений порядок розгляду справи, позивача не повідомлено про розгляд справи, про оскаржувану постанову позивач дізнався вже після відкриття виконавчого провадження. На підставі викладеного, просив скасувати постанову серії ІД № 00292099 від 18.02.2021р.

Від відповідача – Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради в особі представника Жари О.І. (діє на підставі довіреності від 17.08.2021р. – а.с. 53) 27.09.2021р. на ел.пошту суду і 30.09.2021р. до канцелярії суду надійшов відзив з доданими до нього доказами (а.с. 39-52), в якому відповідач не погодився із доводами позивача про безпідставність притягнення до адміністративної відповідальності. Зазначив, що 06.01.2021р. інспектором з паркування виявлене вказане правопорушення, а саме, здійснено користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою: Д2011, вул. Олеся Гончара в районі буд. 2-6 в м. Дніпрі, з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування, чим порушено вимоги абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених Постановою КМУ № 1342 від 03.12.2009 року.

У відповідності до положень статті 142 КУпАП, інспектором з паркування було здійснено фотофіксацію обставин порушення правил стоянки в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, на яких було зафіксовано: 1) дату порушення 06.01.2021р.; 2) місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомого об`єкта: : Д2011 вул. Олеся Гончара, в районі буд. №2-6; 3) географічні координати: 48.455501, 35.060474; 4) час вчинення порушення: з 12:44 (12 год. 44 хв.) до 12:55 (12 год. 55 хв.).

Враховуючи, що було проведено фотофіксацію обставин порушення в режимі фотозйомки та через відсутність технічних можливостей встановити особу, зазначену у частині першій статті 142 КУпАП на місці вчинення правопорушення (яка є суб`єктом правопорушення), інспектором з паркування, у повній відповідності до вимог ст. 279-1 КУпАП, розміщено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серія ІД № 00292099 на лобовому склі транспортного засобу Honda CR-V, державний номер НОМЕР_1 . Після встановлення відповідальної особи, інспектором з паркування негайно винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серія РАП № 286409750 від 18.02.2021 року згідно з ч.5 ст. 279-1, ст. ст. 283, 284 КУпАП - без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Вказана постанова надіслана відповідальній особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу її місця реєстрації у відповідності до ч.7 ст. 279-1 КУпАП. Фотознімки Honda CR-V, державний номер НОМЕР_1 , які були зроблені інспектором з паркування повністю відповідають вимогам примітки до ст. 142 КУпАП. Зокрема, вказано географічні координати 48.455501, 35.060474, які підтверджують знаходження транспортного засобу Honda CR-V, державний номер НОМЕР_1 , а саме на паркувальному майданчику за адресою Д2011 вул. Олеся Гончара в районі буд. № 2-6 в м. Дніпрі. На фотознімках відображено дату: 06.01.2021р., та час вчинення порушення: з 12:44 (12 год. 44 хв.) до 12:55 (12 год. 55 хв.), що підтверджує факт неоплати вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування. Автомобіль Honda CR-V, державний номер НОМЕР_1 знаходиться в однаковому місці на майданчику для платного паркування, розташування транспортного засобу на зображеннях - однакове по відношенню до нерухомих об`єктів (тобто не змінювалось), що свідчить про постійне знаходження.

З метою повного та всебічного розгляду справи судом, інспекцією подано запит до ТОВ «Паркт Сервіс Группе» з питання надання інформації щодо обладнання майданчика для платного паркування транспортних засобів за адресою: Д2011 вул. Олеся Гончара в районі буд. № 2-6 в м. Дніпрі № 3/9 - 979 від 22.09.2021р. станом на 06.01.2021р., відповідь буде долучена до матеріалів справи.

На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач правом надання відповіді на відзив станом не день розгляду справи не скористалася.

Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.

Категорія адміністративного позову підпадає під правила розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до п.20 ч.1 ст.4, ч.2 ст. 12, ст.ст. 257, 286 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що адміністративний позов слід задовольнити з таких підстав.

Оскільки предметом оскарження є постанова про накладення адміністративного стягнення суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону при розгляді справи та інше.

Згідно з положеннями ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Приписами ч. 1 ст. 152-1 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.

Приміткою до ст. 152-1 КУпАП визначено, що під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).

Суд зазначає, що організація та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів регламентуються Правилами паркування транспортних засобів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2009р. № 1342.

Дія цих Правил поширюється на осіб, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування, а також на суб`єктів господарювання, які утримують такі майданчики. Суб`єкти господарювання - балансоутримувачі майданчиків для паркування транспортних засобів державної та комунальної форми власності визначаються відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (п. 2).

Пунктом 6 Правил № 1342 визначено, що контроль за виконанням цих Правил здійснює уповноважений підрозділ Національної поліції у частині забезпечення безпеки дорожнього руху на майданчиках для паркування та посадові особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради у частині контролю за станом благоустрою та утримання майданчиків для паркування (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування).

Контроль за виконанням цих Правил у частині стану утримання майданчиків для паркування здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до п. п. 7, 8 Правил № 1342 майданчики для паркування є об`єктами благоустрою і повинні відповідати нормам, нормативам, стандартам у сфері благоустрою населених пунктів. Розміщення майданчиків для паркування за окремими адресами здійснюється у встановленому порядку органами місцевого самоврядування за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції.

Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт та утримання майданчиків для паркування здійснюються з дотриманням вимог законодавства, державних будівельних норм, стандартів, технічних умов, інших нормативних документів та цих Правил (п. 11) .

Отже, за визначенням, наведеним у п. 4 Правил № 1342:

- відведені майданчики для паркування - майданчики для паркування, розміщені в межах проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі ПДР);

- спеціально обладнані майданчики для паркування - майданчики для паркування, розміщені поза межами проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і ПДР.

Тобто, Правилами № 1342 розкривається два поняття: «майданчик для паркування» і «спеціально обладнаний майданчик для паркування». Різниця між ними лише в тому, що перший знаходиться в межах проїзної частини вулиці, дороги, а другий - поза межами. Відповідно до цього існують різні вимоги до них.

За приписами п. 12 цих Правил майданчики для паркування обладнуються відповідно до вимог цих Правил і ПДР.

Відведені майданчики для паркування позначаються дорожніми знаками та суцільною синьою (блакитною) смугою на проїзній частині і на бордюрі, який відокремлює проїзну частину від пішохідної.

Відповідно до Додатку 1 ПДР відведений майданчик для платного паркування позначається: інформаційно-вказівним знаком 5.38 «Місце для стоянки» або 5.39 «Зона стоянки», а також табличками до дорожнього знаку 7.14 «Платні послуги», 7.6.1-7.6.5 «Спосіб поставлення транспортного засобу на стоянку».

Згідно із п.п. 10.7.35, 10.7.36 ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні» знак 5.38 «Місце для стоянки» повинен застосовуватись для позначення в населених пунктах місць, а поза ними - майданчиків, спеціально відведених для стоянки транспортних засобів.

Знак 5.39 «Зона стоянки» повинен застосовуватись для позначення початку, де дозволяється стоянка на проїзній частині або проїзній частині та тротуарі. Знак 5.39 з однією з табличок 7.6.1-7.6.5 повинен застосовуватись для позначення способу поставлення автомобіля.

Згідно із п. 10.9.18 ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні» табличка 7.14 «Платні послуги» повинна застосовуватись із знаками 5.38 або 5.39 для позначення стоянкових майданчиків, розташованих за межами проїзної частини, а також для позначення спеціально збудованих «карманів» для стоянки транспортних засобів на проїзній частині дороги, на яких беруть платню за стоянку.

Крім того, відведені майданчики для платного паркування обов`язково повинні бути обладнані паркувальними автоматами (технічний пристрій, призначений для сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування з використанням платіжних карток та готівкою) з розрахунку не менш як один автомат на 20 місць для паркування з обох боків уздовж проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та/або інформаційними знаками про можливість і порядок надання послуги «мобільне паркування» (надання користувачеві можливості отримати послуги з користування майданчиками для платного паркування, що оплачуються за допомогою карток попередньої оплати або платіжних інструментів, передбачених законодавством про безготівкові розрахунки, із застосуванням засобів мобільного зв`язку для передачі інформації через захищену комп`ютеризовану систему) (п. 13, 14 Правил № 1342).

Згідно із п. 21 цих Правил на майданчиках для платного паркування у доступному для ознайомлення користувачів місці розміщується інформація про:

оператора (найменування, адреса, контактні телефони);

вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування, спосіб оплати (готівковий або безготівковий).

Зазначена інформація надається відповідно до законодавства про мови, а також у разі потреби розміщується її переклад на англійську мову.

За приписами ст. 6 Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII «Про дорожній рух» до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить прийняття рішень про розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів та стоянок таксі на вулицях і дорогах населених пунктів, здійснення контролю за дотриманням визначених правилами паркування транспортних засобів вимог щодо розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування.

До компетенції міських рад та їх виконавчих органів у сфері дорожнього руху також належить затвердження вимог до облаштування майданчиків для паркування транспортних засобів з урахуванням норм, нормативів, стандартів у сфері благоустрою населених пунктів, державних будівельних норм, технічних умов, Правил дорожнього руху та інших нормативних документів; впровадження в межах відповідного населеного пункту автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування, затвердження технічних вимог та завдання до цієї системи; уповноваження інспекторів з паркування здійснювати у випадках, визначених законом, розгляд справ про адміністративні правопорушення та проводити тимчасове затримання транспортних засобів.

Рішенням Дніпровської міської ради VII скликання від 25 липня 2018 року № 55/34 затверджено Положення про інспекцію з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради.

Згідно з Положенням про інспекцію з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, інспекція є виконавчим органом Дніпровської міської ради ( п. 1.1) та є юридичною особою (п. 1.4). Основними завданнями інспекції є: притягнення винних осіб до відповідальності за порушення законодавства у сфері паркування міста Дніпра (п.2.1.5); здійснення тимчасового затримання транспортних засобів, що перешкоджають дорожньому руху або створюють загрозу безпеці руху ( п.2.1.9); вживає заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності винних осіб відповідно до чинного законодавства ( п. 2.2.6).

Отже, притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема складення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, за порушення законодавства у сфері паркування міста Дніпра є складовою частиною виконання посадовою особою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради своїх обов`язків, передбачених Положенням про інспекцію з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, затвердженого Рішенням Дніпровської міської ради VII скликання від 25.07.2018р.

Рішенням Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 779 від 27.07.2018р. «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 11.04.2011 за №512 «Про затвердження тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів у м. Дніпрі», агентом майданчика для платного паркування за адресою м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, в районі буд. № 2-6 визначено ТОВ «Паркт Сервіс Группе».

Рішенням Виконавчого комітету Дніпровської міської ради №1272 від 18.12.2018 «Про впровадження в межах м. Дніпра автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування», впроваджено з 03.01.2019р. у межах м. Дніпра в порядку експерименту автоматизовану систему контролю оплати вартості з паркування, програмно-технічний комплекс якої надає можливість в онлайн-режимі контролювати оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування, здійснювати фіксацію у режимі фотозйомки (відеозапису) порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів та затвердити технічні вимоги та завдання для автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг за паркування у межах м. Дніпра.

Представник відповідача у відзиві на позов, який надійшов до суду 27.09.2021р. (ел.поштою) і 30.09.2021р. – до канцелярії суду, зазначав, що з метою повного та всебічного розгляду справи судом, інспекцією подано запит до ТОВ «Паркт Сервіс Группе» з питання надання інформації щодо обладнання майданчика для платного паркування транспортних засобів за адресою: Д2011 вул. Олеся Гончара в районі буд. № 2-6 в м. Дніпрі № 3/9 - 979 від 22.09.2021р. станом на 06.01.2021р., відповідь буде долучена до матеріалів справи.

Однак, на день розгляду справи, відповідачем не надано відповіді на цей запит.

Згідно інформації з роздруківки з веб-сайту ipkp.dniprorada.gov.ua (ідентифікатор для доступу до зображень), фотознімки у кількості 7 штук, які відображають: дату порушення – 06.01.2021р.; місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомого об`єкта: Д2011 вул. Олеся Гончара, в районі буд. №2-6; географічні координати: 48.455501, 35.060474; 4) час вчинення порушення: з 12:44 (12 год. 44 хв.) до 12:55 (12 год. 55 хв.); номер транспортного засобу: НОМЕР_1 (а.с. 43).

Разом з тим, дослідивши долучені до матеріалів справи фотознімки, суддя зазначає, що відповідачем не доведено, що цей паркувальний майданчик був позначений належним чином та дозволяв водію пересвідчитися в тому, що він користується саме платним майданчиком, з огляду на наступне.

Як вказувалося вище, відповідно до Додатку 1 ПДР відведений майданчик для платного паркування позначається: інформаційно-вказівним знаком 5.38 «Місце для стоянки» або 5.39 «Зона стоянки», а також табличками до дорожнього знаку 7.14 «Платні послуги», 7.6.1-7.6.5 «Спосіб поставлення транспортного засобу на стоянку».

Згідно із з п.п. 10.7.35, 10.7.36 ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні» знак 5.38 «Місце для стоянки» повинен застосовуватись для позначення в населених пунктах місць, а поза ними - майданчиків, спеціально відведених для стоянки транспортних засобів.

Знак 5.39 «Зона стоянки» повинен застосовуватись для позначення початку, де дозволяється стоянка на проїзній частині або проїзній частині та тротуарі. Знак 5.39 з однією з табличок 7.6.1-7.6.5 повинен застосовуватись для позначення способу поставлення автомобіля.

Згідно п. 10.9.18 ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні» табличка 7.14 «Платні послуги» повинна застосовуватись із знаками 5.38 або 5.39 для позначення стоянкових майданчиків, розташованих за межами проїзної частини, а також для позначення спеціально збудованих «карманів» для стоянки транспортних засобів на проїзній частині дороги, на яких беруть платню за стоянку.

Як встановлено приписами п. 8.2-1 ПДР України, дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту.

Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.

Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини.

Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги).

Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.

Пунктом 10.1.1 Правил розташування дорожніх знаків визначених Національним стандартом України - ДСТУ 4100-2014 Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування встановлено, що дорожні знаки повинні розташовуватись так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху як у світлий, так і в темний час доби, була забезпечена зручність експлуатації і обслуговування, а також було неможливе їх ненавмисне пошкодження. При цьому вони не повинні бути затулені від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами (зеленими насадженнями, щоглами зовнішнього освітлення тощо). Дорожні знаки повинні бути видимі на відстані не менше ніж 100 м за напрямом руху.

Статтею 6 Конвенції Про дорожні знаки та сигнали від 08.11.1968 року визначено, що дорожні знаки встановлюються таким чином, щоб їх легко та своєчасно могли розпізнати водії, для яких вони призначені. Будь-який знак, встановлений на стороні дороги, що відповідає напрямку руху повинен бути повторений над проїжджою частиною або на протилежній стороні дороги, якщо місцеві умови такі, що цей знак може не бути своєчасно замічений водіями транспортних засобів, для яких він призначений.

Суддя зазначає, що відповідачем не було надано достатніх доказів, які б підтверджували факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, оскільки з долучених до матеріалів справи фотознімків не вбачається того, що на них зафіксоване належне позначення дорожніми знаками, які позначають майданчик саме для платного паркування, що свідчить про те, що відповідачем належними доказами не підтверджено факту того, що транспортний засіб позивача знаходився саме на майданчику для платного паркування, який позначений відповідними знаками на момент перебування на ньому вказаного автомобіля. Надані відповідачем докази, які містяться в матеріалах справи, у своїй сукупності факту скоєння правопорушення не підтверджують, оскільки не підтверджують факту наявності відповідних дорожніх знаків (з табличками), що позначають майданчик для платного паркування, та які б відповідали вимогам національного стандарту.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1 ст. 247 КпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Положеннями КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7).

На підставі викладеного, за відсутності належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суддя доходить висновку про протиправність оскаржуваної постанови та наявність підстав для її скасування.

Згідно із ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 139 КАС України та Закону України «Про судовий збір» суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради понесені позивачем ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 454,00 грн., що є мінімальною ставкою судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 245, 286 КАС України, суддя,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ІД № 00292099 від 18 лютого 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП.

Стягнути з Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене) (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.С. Наумова