Ухвала суду № 100490367, 21.10.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-8529/11

Провадження № 6/201/281/2021

УХВАЛА

21 жовтня 2021 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Федоріщева С.С.,

при секретарі – Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська 24 червня 2021 року надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на ПАТ «КБ «Надра» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № 8/2007/980-К/2515-ПП від 27 липня 2007 року –14 319 грн. та у рахунок повернення судових витрат –263 грн., а разом 14 582 грн. Згідно договору про відступлення прав вимоги від 05 серпня 2020 року право вимоги за кредитним договором № 8/2007/980-К/2515-ПП від 27 липня 2007 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп». ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» згідно договору про відступлення прав вимоги від 30 вересня 2020 року відступило право вимоги на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» (новий кредитор). З урахуванням викладеного представник заявника просить замінити сторону стягувача у виконавчому листі № 2-8529/11 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Представник заявника у заяві просив суд проводити розгляд справи без його участі.

Від представника ОСОБА_1 до суду 29 червня 2021 року надійшли заперечення на заяву, в яких останній просив суд відмовити у їх задоволенні.

04 жовтня 2021 року до суду від представника заявника надійшла відповідь на заперечення, в якій останній підтримав обставини, викладені в заяві про заміну стягувача, та просив задовольнити.

21 жовтня 2021 року від представника ОСОБА_1 до суду надійшла заява з проханням розглядати справу без його участі та відмовити у задоволенні заяви.

Таким чином, неявка сторін у відповідності до ч. 3 ст. 442 ЦПК України не перешкоджає розгляду поставленого перед судом питання.

Ураховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, здійснити розгляд справи без фіксування судового розгляду цивільної справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали поданої заяви, а також матеріали цивільної справи, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на ПАТ «КБ «Надра» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № 8/2007/980-К/2515-ПП від 27 липня 2007 року –14 319 грн. та у рахунок повернення судових витрат –263 грн., а разом 14 582 грн.

Встановлено також, що Згідно договору про відступлення прав вимоги від 05 серпня 2020 року право вимоги за кредитним договором № 8/2007/980-К/2515-ПП від 27 липня 2007 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп». ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» згідно договору про відступлення прав вимоги від 30 вересня 2020 року відступило право вимоги на користь ТОВ «Брайт Інвестмент».

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення сторони виконавчого провадження із заявою про заміну сторони виконавчого провадження на його правонаступника відповідає змісту ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» в частині заміни сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Вирішуючи заяву в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання необхідно зазначити наступне.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV Закону Закону (у редакції, чинній на час ухвалення судового рішення, виконання виконавчого листа) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 22 Закону України " Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-X1V передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 23 вказаного Закону строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред`явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки

або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Відповідно до ст. 24 вказаного Закону стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».

Згідно з п. 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень вищевказаного Закону виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду 18 січня 2021 року № 2-20/11, вищевказаний припис Закону застосовується до виконавчих документів, строк пред`явлення яких до виконання не сплив на час набрання ним чинності.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону «Про виконавче провадження» в діючої редакції в иконавчий лист може бути пред`явлений до примусового виконання протягом трьох років.

Відповідно до ч.ч.2-6 вказаної статті вказаний строк встановлюється для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до ч.4 вказаної статті строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів. Зокрема, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, та підтверджені належними доказами.

Судом встановлено, що виконавчий лист №2-8529/11 на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2011 року виданий стягувачеві - ПАТ КБ «Надра» 25 червня 2012 року, та був пред`явлений державному виконавцю для виконання.

На виконавчому листі міститься відмітка державного виконавця від 23 серпня 2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (пропуск встановленого строку пред`явлення документів до виконання).

Отже, вже первісний стягувач звернувся до виконавчої служби із пропуском строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, який сплинув 09 серпня 2012 року, як зазначено у виконавчому листі №2-8529/2011.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці установив, що вирішення питання щодо поновлення процесуального строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення в справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р.).

Фактичні обставини справи свідчать про пасивну позицію ПАТ КБ«НАДРА» (як первісного стягувача), який протягом тривалого часу байдуже ставився до своїх процесуальних прав і обов`язків як сторони виконавчого провадження, несумлінно користувався усіма наданими правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, не вживав належних заходів щодо виконання рішення суду, й вказують на те, що цей стягувач фактично відмовився від реалізації своїх прав у виконавчому провадженні у встановлений законом строк.

Перехід права вимоги від ПАТ КБ «Надра» до правонаступника не може вважатися поважною причиною пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки права та обов`язки заявника, як нового кредитора та стягувача випливають і є похідними від правосуб`єктності первісного стягувача - ПАТ КБ «Надра».

Первісним кредитором після відмови у відкритті виконавчого провадження у 2012 року не вжито жодних заходів щодо виконання вказаного рішення, а заявником не наведено будь-яких обставин, які б вказували на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, зокрема, і первісним стягувачем.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що заявник всупереч вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України не надав суду належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, а тому відсутні підстави для поновлення вказаного строку.

Аналогічний правовий висновок містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19).

Керуючись ст.ст. 12, 76-79, 81, 89, 258-261, 263, 433, 442 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (код ЄДРПОУ 43115064) у цивільній справі № 2-8529/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.С. Федоріщев