Рішення № 100490228, 18.10.2021, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року Справа № 926/2675/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕГАЛАЙН ІНВЕСТ”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРСО ТАУН”

про стягнення заборгованості в сумі 1 357 091,84 грн

Суддя Проскурняк О.Г.

Секретар судового засідання Рогатинчук О.В.

Представники:

від позивача (в режимі ВКЗ) – адвокат Матвійчук В.В.

від відповідача – адвокат Петренко В.О.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “МЕГАЛАЙН ІНВЕСТ” звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРСО ТАУН” про стягнення заборгованості в сумі 1 357 091,84 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, адвокат позивача посилається на те, що 04 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “МЕГАЛАЙН ІНВЕСТ” (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “КОРСО ТАУН” (генеральний підрядник) укладено Договір генерального підряду № 11-19/Р, згідно умов якого позивач взяв на себе зобов`язання виконати з власних матеріалів роботи з поточного ремонту приміщень будівлі АЗС, за адресою: проспект Слобожанський, 41, м. Дніпро.

Адвокат позивача стверджує, що будівельні роботи відповідно до умов Договору виконані в повному обсязі на загальну суму 3 733 408,72 грн, однак станом на день подачі позову, відповідачем сплачено за виконані роботи 2 615 837,94 грн, тобто несплачена заборгованість складає 1 117 570,78 грн.

Крім цього, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕГАЛАЙН ІНВЕСТ” штраф в розмірі 10% на загальну суму 111 757,08 грн, інфляційні втрати на загальну суму – 93 652,37 грн та 3% річних за порушення строку розрахунків на загальну суму – 34 111,61 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 червня 2021 року, судову справу № 926/2675/21 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 01 липня 2021 року прийнято справу № 926/2675/21 до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09 липня 2021 року.

Ухвалою суду від 09 липня 2021 року підготовче засідання відкладено на 11 серпня 2021 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11 серпня 2021 року відкладено підготовче засідання на 20 серпня 2021 року.

18 серпня 2021 року до канцелярії Господарського суду Чернівецької області від адвоката відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач позов не визнає та вважає його необґрунтованим, з огляду на те, що текст доданого до позову Договору не містить зазначень про ціну договору, а тому відповідач вважає, що позивач не довів допустимими і належними засобами доказування зазначену в позові суму 3 733 408,72 грн., виходячи з якої здійснено всі подальші розрахунки.

Крім того, адвокат відповідача зазначає, що позивачем до позовної заяви додано копію Договору без додатків, а посилання на акти та довідки є безпідставними, оскільки вказані документи є похідними та не є належними і допустимими доказами в контексті доведення, що роботи виконано в повному обсязі, а вартість робіт відповідає зазначеній позивачем в позові.

19 серпня 2021 року до канцелярії Господарського суду Чернівецької області від адвоката позивача надійшла відповідь на відзив, в якому останній вказує, що відповідач не заперечує проти змісту та факту підписання актів приймання виконаних робіт, а тому факт часткової оплати згідно з договором генерального підряду № 11-19/Р від 04 червня 2019 року визнається обома сторонами, та доказуванню не підлягає.

Крім цього, адвокат позивача вказує, що підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт без зауважень та заперечень свідчить про те, що будівельні роботи відповідного змісту та вартості належним чином виконані підрядником та прийняті замовником, а тому останній повинен оплатити прийняті роботи у повному обсязі.

У судовому засіданні 20 серпня 2021 року, адвокатом відповідача подано до суду заперечення у справі № 926/2675/21, в якому останній вказує на те, що позивачем не доведено загальну договірну ціну робіт та є посилання тільки на акти, в яких зазначено суму 3 733 408,72 грн.

Крім цього, адвокат відповідача заявляє про застосування строків позовної давності, в тому числі і щодо пені, штрафу та інфляційних втрат. Так, на думку адвоката відповідача, застосування положень про позовну давність обумовлена тим, що Акти на які посилається позивач, датовані квітнем 2020 року, а позов до суду надійшов 30 червня 2021 року.

Ухвалою суду від 20 серпня 2021 року оголошено перерву до 06 вересня 2021 року.

06 вересня 2021 року до канцелярії Господарського суду Чернівецької області надійшли письмові пояснення адвоката позивача, в яких останній вказує, що на момент укладання договору ціна робіт становила 1 902 623,68 грн., однак в подальшому до Договору генерального підряду № 11-19/Р від 04 червня 2021 року вносились зміни у зв`язку із додатковим обсягом робіт.

В судовому засіданні 06 вересня 2021 року оголошено перерву до 17 вересня 2021 року. Ухвалою суду від 14 вересня 2021 року призначено підготовче засідання на 28 вересня 2021 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28 вересня 2021 року закрито підготовче провадження у справі № 926/2675/21; призначено справу до розгляду по суті на 18 жовтня 2021 року.

Адвокат позивача у судовому засіданні 18 жовтня 2021 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні 18 жовтня 2021 року адвокат відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та вважає позов необґрунтованим.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (звукозапис), а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 18 жовтня 2021 року відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) унормовано, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Так, 04 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “КОРСО ТАУН” (далі – Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “МЕГАЛАЙН ІНВЕСТ” (далі – Генеральний підрядник) укладено договір генерального підряду №11-19/Р.

Згідно статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним або встановлення факту нікчемності чи не укладення вищевказаного договору суду не надано.

Згідно статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до пункту 2.1. Договору генерального підряду № 11-19/Р, Замовник доручає, а Генеральний підрядник приймає на себе зобов`язання відповідно до умов цього Договору виконати з власних матеріалів роботи з поточного ремонту приміщень будівлі АЗС на Об`єкті: “Поточний ремонт приміщень будівлі АЗС, за адресою проспект Слобожанський, 41, м. Дніпро”.

Пунктами 2.2, 2.3. Договору генерального підряду № 11-19/Р встановлено, що Перелік, характер і вартість робіт вказані в Договірній ціні (Додаток №1 до цього Договору), який є невід`ємною частиною Договору. Роботи передбачені цим Договором виконуються на підставі наданої Замовником проектної документації.

Згідно пункту 2.4. Договору генерального підряду № 11-19/Р, Генеральний підрядник зобов`язується виконати передбачені цим Договором роботи у строки, передбачені Графіком виконання робіт (Додаток № 2 до цього Договору), за умови своєчасного фінансування робіт з боку Замовника, а також у разі необхідністю оформленням контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв`язку з поточним ремонтом приміщення АЗС, від яких залежить можливість виконання робіт Генеральним підрядником. Фінансування здійснюється відповідно до умов цього Договору та Графіка фінансування робіт (Додаток №4 до цього Договору).

Статтею 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до пункту 3.1. Договору генерального підряду № 11-19/Р, ціна Договору зазначається в Договірній ціні (Додаток №1 до цього Договору).

Так, згідно вказаного Додатку, всього договірна ціна складає 1 902 623,68 грн.

В подальшому, 29 липня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “КОРСО ТАУН” та Товариством з обмеженою відповідальністю “МЕГАЛАЙН ІНВЕСТ” укладено Додаткову угоду № 1 до Договору генерального підряду №11-19/Р від 04 червня 2021 року.

У пункті 1 Додаткової угоди № 1 сторони визначили, що у зв`язку із збільшенням обсягу робіт за Договором генерального підряду № 11-19/Р від 04 червня 2021 року (надалі - Договір), Замовник доручає, а Генеральний підрядник приймає на себе зобов`язання відповідно до умов цієї Додаткової угоди та Договору виконати з власних матеріалів додаткові роботи з поточного ремонту приміщень будівлі на АЗС на об`єкті: “Поточний ремонт приміщень будівлі АЗС, за адресою проспект Слобожанський, 41, м. Дніпро”

Згідно пунктів 2, 3 Додаткової угоди № 1, перелік, характер і вартість додаткових робіт за даною Додатковою угодою погоджені Сторонами у Договірній ціні (Додаток № 1 до цієї додаткової угоди). Фінансування додаткових робіт передбачених цією Додатковою угодою проводиться Замовником згідно з Графіком фінансування додаткових робіт (Додаток № 2 до цієї Додаткової угоди)

Відповідно до пунктів 6, 9 Додаткової угоди № 1, ця Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору. Невід`ємною частиною цієї Додаткової угоди є наступні додатки: додаток № 1 Договірна ціна; додаток № 2 Графік фінансування додаткових робіт; додаток № 3 Графік виконання додаткових робіт.

У Договірній ціні на поточний ремонт приміщень будівлі АЗС, за адресою проспект Слобожанський 41, м. Дніпро (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 1 від 29 липня 2019 року та до Договору генерального підряду №11-19/Р від 04 червня 2019 року) сторони домовились, що загальна вартість робіт складає 1 180 068,53 грн.

07 серпня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “КОРСО ТАУН” та Товариством з обмеженою відповідальністю “МЕГАЛАЙН ІНВЕСТ” укладено Додаткову угоду № 2 до Договір генерального підряду №11-19/Р від 04 червня 2021 року.

За своїм змістом Додаткова угода № 2 до Договору генерального підряду №11-19/Р від 04 червня 2021 року є ідентичною Додатковій угоді № 1.

У Договірній ціні на будівництво, поточний ремонт приміщень будівлі АЗС, за адресою проспект Слобожанський 41, м. Дніпро (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 2 від 07 серпня 2019 року та до Договору генерального підряду №11-19/Р від 04 червня 2019 року) сторони домовились, що загальна вартість робіт складає 3 088 963,80 грн.

В подальшому, 26 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “КОРСО ТАУН” та Товариством з обмеженою відповідальністю “МЕГАЛАЙН ІНВЕСТ” укладено Додаткову угоду № 3 до Договору генерального підряду №11-19/Р від 04 червня 2021 року.

У Додатковій угоді № 3, у зв`язку зі збільшенням обсягу робіт за Договором генерального підряду №11-19/Р від 04 червня 2019 року (надалі - Договір), Сторони прийшли до взаємної згоди змінити та викласти Додаток № 1 “Договірна ціна”, Додаток № 2 “Графік фінансування додаткових робіт”, Додаток № 3 “Графік виконання додаткових робіт” до Додаткової угоди № 1 від 29 липня 2019 року до Договору генерального підряду №11-19/Р від 04 червня 2019 року в новій редакції.

Згідно пунктів 5, 8 Додаткової угоди № 3, ця Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору. Невід`ємною частиною цієї Додаткової угоди є наступні додатки: додаток № 1 “Договірна ціна”, додаток № 2 “Графік фінансування додаткових робіт”, додаток №3 “Графік виконання додаткових робіт” до Додаткової угоди № 1 від 29 липня 2019 року до Договору генерального підряду №11-19/Р від 04 червня 2019 року (нова редакція).

У Договірній ціні на будівництво, поточний ремонт приміщень будівлі АЗС, за адресою проспект Слобожанський 41, м. Дніпро (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 1 від 29 липня 2019 року та до Договору генерального підряду №11-19/Р від 04 червня 2019 року) (в редакції Додаткової угоди № 3 від 26 грудня 2019 року), сторони домовились, що загальна вартість робіт складає 1343,27752 тис. грн.

Згідно пункту 11.1. Договору підряду № 11-19/Р, фінансування виконання робіт на Об`єкті здійснюється за рахунок коштів Замовника.

Відповідно до пунктів 11.2., 11.2.1., 11.2.2., 11.2.3. Договору генерального підряду № 11-19/Р, фінансування робіт проводиться Замовником згідно з Графіком фінансування робіт (Додаток № 4 до цього Договору) шляхом переказу грошових коштів у національній валюті України (гривні) на поточний рахунок Генерального підрядника у такому порядку: аванс в розмірі 70% від Договірної ціни, протягом 15 банківських днів з моменту підписання даного Договору; аванс в розмірі 20% від Договірної ціни, протягом 40 календарних днів з моменту підписання даного Договору; остаточний розрахунок в розмірі 10% від Договірної ціни, протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з моменту підписання Сторонами кінцевого Акту прийняття-передання виконаних робіт (форма КБ-2В) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за цим Договором.

Згідно Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2021 року підписаної Сторонами 01 квітня 2021 року, вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ складає 2 390 131,20 тис. грн.

Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2021 року підписаної Сторонами 27 квітня 2021 року узгоджено, що вартість виконаних робіт з ПДВ складає 1 343 277,52 тис. грн.

Пунктом 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно пункту 11.5. Договору генерального підряду №11-19/Р, після завершення виконання робіт Генеральних підрядник передає на розгляд Замовника акт прийняття-передання виконаних робіт (форма КБ-2В) і довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3).

Як вбачається із матеріалів справи між сторонами підписано Акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року, згідно якого вартість виконаних робіт складає 2 390 131, 20 грн.

Крім цього, сторонами підписано Акт № 7 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року, відповідно якого вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ складає 1 343 277,52 грн.

Відтак, сторонами погоджено, підписано та скріплено печатками акти приймання виконаних будівельних робіт, згідно Договору № 11-19/Р від 04 червня 2019 року на загальну суму 3 733 408,72 грн.

При цьому, як вбачається із платіжних доручень, що містяться в матеріалах справи, а саме № 905 від 18 липня на суму 1 114 881,05 грн., № 1262 від 02 вересня 2019 року на суму 335 838,77 грн., № 1275 від 12 вересня 2019 року на суму 377 205,34 грн., № 1434 від 25 жовтня 2019 року на суму 502 940,44 грн., № 1496 від 28 жовтня 2019 року на суму 66 369,68 грн., № 1693 від 24 грудня 2019 року на суму 188 602,66 грн., відповідач декількома платежами сплатив на користь позивача за поточний ремонт АЗС за Договором № 11-19/Р від 04 червня 2019 року – 2 615 837,94 грн.

Таким чином, відповідачем не виконано умови договору генерального підряду №11-19/Р та Додаткових угод № 1, 2, 3 в частині повної оплати вартості прийнятих робіт з ремонту приміщень будівлі АЗС.

Окрім того, суд звертає увагу сторін, що згідно пункту 13.7. Договору генерального підряду № 11-19/Р, усі суперечки або розбіжності, що виникають при виконанні зобов`язань за цим Договором, Сторони врегульовують шляхом ведення переговорів, пошуку взаємоприйнятих рішень. Якщо Сторони в ході переговорів не досягли згоди, будь-яка з них має право передати спір на розгляд відповідного суду згідно з законодавством України.

Так, 15 квітня 2021 року позивач звертався до відповідача з претензією, в якій просив погасити заборгованість за виконані роботи, а також зазначає, що в разі не погашення боргу до 30 квітня 2021 року, то питання виплати штрафу, відсотків за користування чужими коштами та компенсації інфляційних втрат може бути вирішено в позасудовому порядку на основі взаємних поступок.

Доказів виконання вказаної претензії відповідачем матеріали справи не містять.

Нездійснення відповідачем повної оплати виконаних робіт та ігнорування письмової претензії позивача, стало підставою для звернення з позовом до суду.

Доводи адвоката відповідача стосовно того, що договір генерального підряду № 11-19/Р не був укладений, оскільки сторони не дійшли згоди з усіх істотних умов договору, а саме ціни договору та обсягу робіт, оцінюється судом критично з огляду на наступне.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно, якщо буде доведено, що спірний договір його сторонами виконується, це виключає кваліфікацію договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини 8 статті 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання договору сторонами, (пункт 22 постанови Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року у справі № 922/189/18).

Доводи адвоката відповідача стосовно того, що позивачем не може бути виконано та не виконано умови договору стосовно здійсненню робіт з поточного ремонту приміщень будівлі АЗС за адресою проспект Слобожанський, 41, м. Дніпро, судом оцінуються критично, враховуючи наступне.

Як встановлено судом вище, сторонами підписано та скріплено печатками Акти № 3, 7 приймання виконаних будівельних робіт без жодних зауважень, а відтак, суд вважає що сторони погодились з усіма обставинами зазначеними в актах.

Крім цього, відповідачем не надано суду доказів того, що позивачем не виконано або неналежно виконано роботи з поточного ремонту АЗС.

Посилання адвоката відповідача на лист Головного управління ДПС у Чернівецькій області № 844/20/24-13-05-02 від 11 лютого 2020 року, стосовно відсутності у позивача фізичної можливості для вчинення задекларованих господарських операцій оцінюється судом критично, з огляду на те, що вказаний лист не є належним і допустимим доказом щодо спростування проведених ТзОВ “МЕГАЛАЙН ІНВЕСТ” робіт щодо поточного ремонту приміщень будівлі АЗС за адресою проспект Слобожанський, 41 у місті Дніпро.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 193 ГК України також передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що відповідачем не виконано умов укладеного між сторонами договору в частині повної оплати вартості прийнятих робіт з ремонту приміщень будівлі АЗС, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача щодо стягнення заборгованості за виконання будівельних робіт згідно умов договору генерального підряду №11-19/Р та Додаткових угод № 1, 2, 3 на суму 1 117 570,78 грн.

Щодо стягнення штрафу

Відповідно до положень статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 13.4. Договору генерального підряду № 11-19/Р передбачено, що при порушенні Замовником договірних зобов`язань він сплачує Генеральному підряднику: за порушення строку розрахунків, встановлено Графіком виконання робіт (Додаток №4 до цього Договору), з вини Замовника, понад 10 (десять) робочих днів – штраф в розмірі 10% від суми простроченого розрахунку.

Так, позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 111 757,08 грн, у зв`язку з несвоєчасним виконанням зобов`язань щодо оплати виконаних робіт.

Враховуючи той факт, що порушення зобов`язання підтверджено належними та достатніми доказами, з огляду на те, що сторони у договорі передбачили стягнення штрафу у разі порушення строків розрахунків, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача щодо стягнення штрафу у розмірі 111 757,08 грн.

Доводи адвоката відповідача про застосування строків позовної давності оцінюються судом критично, з огляду наступне.

Згідно статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України унормовано, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

При цьому, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30 березня 2020 року розділ “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту: “Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину”.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України встановлено карантин.

Дію карантину, встановленого постановою № 211 від 11 березня 2020 року, продовжено на всій території України згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 392 від 20 травня 2020 року, № 500 від 17 червня 2020 року, № 641 від 22 липня 2020 року, № 760 від 26 серпня 2020 року, № 956 від 13 жовтня 2020 року, № 1236 від 09 грудня 2020 року.

Наразі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 981 від 22 вересня 2021 року карантин продовжено до 31 грудня 2021 року.

Аналогічні правові висновки містяться в постановах Верховного суду № 914/1560/20 від 25 серпня 2021 року та № 903/323/20 від 06 травня 2021 року.

З огляду на викладене, строк позовної давності за вимогою про стягнення 10% штрафу у розмірі 111 757,08 грн., в силу пункту 12 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину, тобто до 31 грудня 2021 року.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних

Відповідно до положень частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до пункту 13.1. Договору генерального підряду № 11-19/Р встановлено, що порушення зобов`язань за Договором є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених чинним законодавством України та цим Договором.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважаться таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Частиною 2 статті 625 ЦК України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно положень Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті “Урядовий кур`єр”. Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України “Про інформацію” є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Виходячи із даних законодавчих положень, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 6 статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Судом встановлено, що відповідачем не виконано належним чином умови укладеного між сторонами Договору, а тому перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 34 111,61 грн – 3% річних, 93 652, 37 грн – інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу сторін на наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі “Серявін та інші проти України” наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Трофимчук проти України”).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку позов задовольнити.

Стосовно розподілу судових витрат.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 20 356,40 грн судового збору. Інших судових витрат не заявлено.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 194, 196, 219. 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРСО ТАУН” (58000, вул. Ярослава Мудрого, буд 76, м. Чернівці, Чернівецька область, код ЄДРПОУ: 40631522) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕГАЛАЙН ІНВЕСТ” (65012, вул. Осипова, буд. 44, м. Одеса, Одеська область, код ЄДРПОУ: 39245283) – заборгованість на загальну суму – 1 357 091,84 грн., з яких: основна сума боргу - 1 117 570,78 грн., 3% річних - 34 111,61 грн, інфляційні втрати - 93 652,37 грн, штраф - 111 757,08 грн) та 20 356,40 грн. – судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано – 21 жовтня 2021 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк