Рішення № 10048859, 14.11.2006, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2006 р.Справа № 15/186-3301

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ           

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікції "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль           

про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений природний газ в сумі 9 056 549,72 грн.

за участю представників сторін:

позивача: головний юрисконсульт Яковенко П.А. - довіреність№ 265/10 від 18.09.2006р.

відповідача: юрисконсульт Ловчук М.В. - довіреність № 01/241 від 01.06.2006р.

Суть справи:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ звернулася у господарський суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікції "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль про стягнення 9 056 549,72 грн. заборгованості, що становить 7719879,01 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 708973,56 грн. пені, 463821,85 грн. інфляційних нарахувань, 163875,30 грн. річних.

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні та запереченні на відзив № 31/0-11943 від 13.11.2006р. підтримав позовні вимоги повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 4982140,89 грн., що становить вартість спожитого природного газу населенням; щодо боргу в розмірі 2737738,14 грн., що складає відсотки –притоки (розбалансування) природного газу – не визнає, оскільки оплата розбалансування природного газу умовами договору не передбачена; водночас, не визнає суму заявленої позивачем до стягнення пені, вважаючи її безпідставно нарахованою на вартість розбалансування природного газу на суму 2737738,14 грн., враховуючи, що згідно п. 6.2 договору пеня нараховується у випадку неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий природний газ; крім того, просить суд у відповідності до п. 1 ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України, п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 5 відсотків, враховуючи надзвичайно важке фінансово-економічне становище ВАТ по газопостачанню та газифікції "Тернопільгаз", що викладено у відзиві на позов та відзиві № 01/2335 від 01.11.2006р.; водночас відмітив, що станом на 31.06.2006р. кредиторська заборгованість по підприємству складає 206744 тис. грн., розмір дебіторської заборгованості - 133618 тис. грн., збитки – 9 081 тис. грн., підтверджуючи зазначене балансом на І півріччя 2006 року (Форма №1), звітом про фінансові результати за І півріччя 2006 року (Форма №2), інформацією про необхідне перерахування коштів ДК «Газ України»за одержаний природний газ згідно рішень суду і укладених мирових угод на жовтень місяць 2006 року, довідкою № 01-2333 від 30.10.2006р., довідкою про розрахунки із ДК «Газ України»за одержаний в 2005 році природний газ по договору №06/04-1407 від 24.12.2004 року станом на 01 листопада 2006 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

24 грудня 2004 року між ДК “Газ України” Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством “Тернопільгаз” (Покупець) укладено договір №06/04-1407 на постачання природного газу, у відповідності до пунктів 1.1, 2.1 якого постачальник зобов’язується передати у власність покупцю в 2005 році природний газ, з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу (відтоків/притоків), в обсязі до 78806,653 тис. куб. м., а покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. Розрахунки за отриманий природний газ здійснюються покупцем грошовими коштами в порядку, передбаченому пунктами 4, 5 договору за ціною (без врахування вартості транспортування газу територією України та без врахування тарифу на постачання газу розподільчими трубопроводами покупця): при наявності газових лічильників - 92,92 грн., при відсутності газових лічильників –107,92 грн., можливих обсягів розбалансування газу (відтоків/притоків) –107,92 грн. (з урахуванням ПДВ). Загальна сума даного договору складається із сум вартості місячних поставок газу (пп. 5.1 - 5.3 договору).

Пунктом 10.1 договору сторони визначили, що даний договір набирає чинності з 01 січня 2005 року, діє в частині поставки газу до 31 грудня 2005 року, а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення.

25.01.2005р., 14.10.2005р. та 31.12.2005р. між сторонами у справі укладено Додаткові угоди №№1, 2, 3 до договору № 06/04-1407 від 24.12.2004р., у відповідності з якими внесено зміни в п. 2.1 договору, зокрема передбачено, що постачальник передає покупцеві в 2005 році газ в обсязі відповідно до 392494,000 тис. куб. м., 402999,769 тис. куб. м. та 421804,068 тис. куб. м.; зазначені угоди набувають чинності з моменту укладення, поширюють свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2005р. і діють протягом дії договору.

До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникло зобов’язання постачання, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 3.1 договору від 24.12.2004р. сторони передбачили, що постачальник передає покупцю газ (отриманий як рентна плата за транзитне транспортування російського природного газу) в загальному потоці газу на газовимірювальних станціях (ГВС), що знаходяться на кордоні України в пунктах приймання-передачі газу в газотранспортну систему ДК «Укртрансгаз», або (газ видобутий на території України) в пунктах виміру газу (ПВГ), які знаходяться в місцях приймання-передачі газу з промислу в газотранспортну систему.

Цивільні права і обов'язки, у відповідності до ст. 11 ЦК України, виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, щоне передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Підстави виникнення господарських зобов'язань, визначені у ст. 174 ГК України, відповідно до якої господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до приписів ст. 202 ЦК України в контексті зі ст. 626 ЦК України, під договорами визнається двосторонній правочин як погоджена дія двох сторін, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони вільні в укладені договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного законодавства (ст. 627 ЦК України).

На виконання умов договору позивачем з січня по грудень 2005 року передано відповідачу природний газ в об’ємі 421804,068 тис. куб. м. на загальну суму 39929472,81 грн., що підтверджено актами передачі-приймання природного газу від 17.01.2005р., 31.01.2005р., 15.02.2005р., 28.02.2005р., 15.03.2005р., 31.03.2005р., 10.04.2005р., 30.04.2005р., 31.05.2005р., 30.06.2005р., 31.07.2005р., 31.08.2005р., 30.09.205р., 31.10.2005р., 30.11.2005р., 31.12.2005р., в яких відображено обсяги отриманого природного газу за договором по категоріях споживачів, де із загального обсягу газу, отриманого споживачами, виділяється газ, отриманий за наявності газових лічильниках, за відсутністю газових лічильників та окремо виділені відтоки/притоки газу, вартість яких обчислюється, виходячи з тарифу вартості газу, який постачається населенню за відсутності газових лічильників.

Відповідач не визнає позов в частині заявленої до стягнення суми в розмірі 2737738,14 грн., що складають оплату відтоків/притоків газу, оскільки, на його думку, оплата розбалансування природного газу не передбачена, оскільки постачання природного газу у відповідності з умовами договору здійснювалося виключно для потреб населення, у зв’язку з чим розрахунки здійснювалися за фактично спожитий природний газ в порядку, передбаченому Постановою КМУ і Нацбанку України від 113.11.1998р. № 1785 „Про вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ” та алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільчі рахунки газозбутових підприємств НАК „Нафтогаз України”, затвердженого Постановою НКРЕ № 759 від 12.07.2000р., враховуючи який ВАТ „Тернопільгаз” не мав можливості розпоряджатися коштами, встановлювати ціну на газ, втручатися у механізм розрахунків, тобто не набув права власності на товар, а виключно здійснював транспортування природного газу населенню.

Поняття відтоків та притоків природного газу визначені Порядком доступу до газотранспортної системи, що затверджений наказом НАК "Нафтогаз України" від 26.03.2001р. за N 79, у відповідності з яким відтоки газу - перевитрачання газу, яке може виникати внаслідок перевищення фактично спожитих населенням (при відсутності приладів обліку) обсягів газу в осінньо-зимовий період порівняно з діючими середньорічними нормами споживання газу; притоки газу - недобір газу, який може виникати внаслідок того, що у веснянолітній період фактично спожиті населенням (при відсутності приладів обліку) обсяги газу менші за діючі середньорічні норми споживання газу.

Пунктами 1.3 та 2.1 договору сторони визначили, що газ, який постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації населенню та включає в себе можливі обсяги розбалансування (відтоків/притоків) газу. Постачальник передає покупцеві в січні 2005 року газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування (відтоків/притоків) в обсязі до 78806,653 тис.куб.м.

Приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місці, оформляється щомісячними актами приймання-передачі газу в яких визначається обсяг фактично переданого газу; в акті приймання-передачі газу окремим рядком визначається обсяг притоків або відтоків газу; не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов’язується надати постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою; акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків (пп. 3.2 - 3.4 договору).

Таким чином, сторони в договорі вирішили питання віднесення на ту чи іншу сторону відтоків та притоків, та врегулювали дане питання шляхом віднесення на покупця за договором.

Разом з тим, в актах приймання-передачі природного газу за 2005 року та п. 4.1 договору сторонами погоджено і вартість таких втрат, зокрема по цінах, визначених договором як для населення за відсутності газових лічильників.

Одностороння відмова від виконання зобов’язань, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки, остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Посилання відповідача в запереченнях на позовні вимоги позивача стосовно оплати за відтоки/притоки природного газу на Постанову КМУ і Нацбанку України від 13.11.1998р. №1785 „Про вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ” та алгоритм розподілу коштів, що надходять на розподільчі рахунки газозбутових підприємств НАК „Нафтобаз України”, затвердженого Постановою НКРЕ № 759 від 12.07.2000р., суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, на підставі наступного.

У відповідності до п. 1 спільної Постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від13.11.1998р. N1785 "Про вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ" передбачено відкрити в уповноважених банках розподільні рахунки газозбутовим і газотранспортним підприємствам Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та консолідований розподільний рахунок дочірній компанії "Торговий дім "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" для зарахування коштів, що надходять за використаний природний газ від усіх категорій споживачів, та здійснення розрахунків за поставку та транспортування природного газу. Кошти, що надійшли протягом операційного дня від споживачів природного газу, установи банків зараховують на розподільні рахунки газозбутових і газотранспортних підприємств постачальників природного газу. Ці кошти установи банків розподіляють згідно з алгоритмом розподілу коштів з розподільних рахунків газозбутових і газотранспортних підприємств та перераховують на консолідований розподільний рахунок. Алгоритм розподілу коштів розробляється Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та затверджується Національною комісією регулювання електроенергетики за погодженням з Державною податковою адміністрацією і доводиться до установ банків не пізніш як за 5 днів до початку його використання. Безакцептні платіжні вимоги на розподільні рахунки газозбутових та газотранспортних підприємств і консолідований розподільний рахунок не виставляються.

Алгоритм розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за поставлений природний газ, з 30.09.2005р. Алгоритм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, затверджений Постановою Національною комісією регулювання електроенергетики України від 12.07.2000р. за № 759 (зі змінами, внесеними Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики N 860 (5-8-1739) від 30.09.2005р.), визначає та встановлює послідовність дій власників природного газу, газотранспортних, газорозподільних, газопостачальних підприємств та банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання за використаний природний газ від усіх категорій споживачів.

Власником природного газу визначена фізична або юридична особа незалежно від форми власності і підпорядкування, якій належить природний газ на праві власності, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним державних підприємств у разі переходу до неї права власності на природний газ.

У відповідності до п. 1.1 договору Постачальник зобов’язується передати у власність покупцю в 2005 році природний газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу (відтоків/притоків), а покупець зобов’язується прийняти і оплатити газ на умовах даного договору. Факт передачі газу підтверджується актами приймання-передачі, підписаними уповноваженими представниками сторін без заперечень.

У відповідності до п. 5 Алгоритму, кошти, які надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств, того ж дня перераховуються уповноваженими банками: на поточні рахунки газозбутових підприємств в частині оплати за надані послуги з транспортування та постачання газу споживачам відповідно до тарифів, затверджених у встановленому порядку; на поточні рахунки підприємств ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ВАТ "Укрнафта" і ДАТ "Чорноморнафтогаз" лише в частині оплати за послуги з транспортування газу населенню магістральними, промисловими газопроводами; Решта коштів перераховується на консолідований розподільний рахунок Дочірньої компанії "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України".

У відповідності до п. 3.5 Алгоритму (із змінами від 30.09.2005р.), кошти, що надійшли протягом операційного дня від споживачів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання газопостачального підприємства, уповноважений банк того ж операційного дня зараховує, згідно нормативу розподілу коштів на поточні рахунки газопостачального підприємства, газорозподільного підприємства, газотранспортного підприємства, розрахунковий рахунок власника природного газу в частині оплати за переданий, згідно договору купівлі-продажу, споживачу природний газ.

Таким чином, Алгоритм розподілу коштів, що надходять за використаний природний газ на розподільні рахунки газозбутових підприємств НАК “Нафтогаз України” за поставлений природний газ, затвердженого постановою НКРЕ від 12.07.2000р. №759 із врахуванням змін, внесених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики N 860 (5-8-1739) від 30.09.2005р. - Алгоритм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, не впливає на домовленість сторін за договором щодо обсягів поставленого газу, строків оплати та вартості поставленого природного газу, як і не регулює питання віднесення можливих втрат від розбалансування (відтоків/притоків) газу на ту чи іншу сторону по договору, а відтак суд вважає, що сторонами самостійно вирішено дане питання та погодженого укладеною угодою, зокрема п.п. 1.1, 1,3, 2.1, шляхом віднесення таких втрат на відповідача у справі –покупця по договору.

Беручи до уваги викладене, а також те, що за отриманий згідно договору № 06/04-1407 від 24.12.2004р. природний газ відповідач розрахувався частково в сумі 32209 593,80 грн., суд визнає правомірними позовні вимоги ДК “Газ України” НАК "Нафтогаз України" в частині стягнення основного боргу в сумі 7719879,01 грн.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобов’язань в частині проведення розрахунків у відповідності до умов договору №06/04-1407 від 24.12.2004р. і, таким чином, допущено прострочення виконання грошових зобов’язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену ст. 625 ЦК України, у зв’язку з чим визнає правомірними та обґрунтованими позовні вимоги ДК “Газ України” НАК "Нафтогаз України" щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікції "Тернопільгаз" 463821,85 грн. інфляційних нарахувань, 163875,30 грн. річних.

Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань по даному договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України, в тому числі у вигляді сплати пені за несвоєчасну оплату спожитого газу (пп. 6.1, 6.2 договору).

У зв’язку з наведеним та відповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання відповідачу нарахована пеня в сумі 708973,56 грн.

Однак, враховуючи клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, зважаючи, що Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікції "Тернопільгаз" має змогу розраховуватися з постачальниками газу лише по мірі поступлення коштів за спожитий газ від усіх категорій споживачів; беручи до уваги надзвичайно важкий фінансово-економічний стан підприємства станом на 31.06.2006р.: кредиторська заборгованість по підприємству складає 206744 тис. грн., розмір дебіторської заборгованості - 133618 тис. грн., збитки – 9 081 тис. грн., що підтверджено балансом на І півріччя 2006 року (Форма № 1), звітом про фінансові результати за І півріччя 2006 року (Форма № 2), інформацією про необхідність перерахування коштів ДК «Газ України»за одержаний природний газ згідно рішень суду і укладених мирових угод на жовтень місяць 2006 року, довідкою № 01-2333 від 30.10.2006р.; можливість припинення газопостачання усім категоріям споживачів Тернопільської області, а також те, що основним видом діяльності відповідача є транспортування природного газу за регульованим тарифом та встановленими державою цінами, інших джерел прибутку, окрім дольового відщеплення за надані послуги для ВАТ «Тернопільгаз»не існує, у відповідності до п. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд задовольняє клопотання відповідача щодо зменшення штрафних санкцій, зменшуючи розмір заявленої до стягнення суми штрафних санкцій до 5 %, а відтак задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 35448,67 грн.

Таким чином, суд визнає позовні вимоги ДК “Газ України” НАК "Нафтогаз України" щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікції "Тернопільгаз" 7719879,01 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 463821,85 грн. інфляційних нарахувань, 163875,30 грн. річних та 35448,67 пені правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати у справі в сумі 25618,00 грн., у відповідності до статті 44-49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 509, 526, 546, 459, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 173, 193, 231, 232, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 22, 32, 43, 44 - 49, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2 Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікції "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 03353503) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ (р/р 260083013814 в ГОУ Промінвестбанку України, МФО 300012, ідентифікаційний код 31301827) 7719879,01 грн. основного боргу, 35448,67 грн. пені, 463821,85 грн. інфляційних нарахувань, 163875,30 –3% річних та 25 618 грн. в повернення судових витрат.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

6. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

          Суддя