Рішення № 10048841, 08.11.2006, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2006 р.Справа № 14/310-4181 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

Розглянув справу

за позовом Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції вул. Білецька, 1, м.Тернопіль

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості у сумі 1494,27 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Мулик П.М., довіреність № 15498/7/10-015 від 16.03.06 р.,

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Тернопільська об`єднана державна податкова інспекція, м. Тернопіль звернулась в господарський суд Тернопільської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, с. Великий Глибочок, Тернопільський район, Тернопільська область про стягнення 1494,27 грн. заборгованості перед бюджетом по єдиному податку.

Свої позовні вимоги, підтримані в судовому засіданні його представником, позивач мотивує тим, що відповідачем, в порушення вимог податкового законодавства, зокрема Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” в редакції від 28.06.1999р., не перераховано до бюджету належну до сплати суму єдиного податку, внаслідок чого виникла заявлена до стягнення заборгованість.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не представив, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обовязковою, справа розглядається без участі представника відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні представнику позивача розяснено належні йому права і обовязки, передбачені ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не проводилася.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне:

ОСОБА_1 09 червня 2004 року зареєстрований Тернопільською районною державною адміністрацією як субєкт підприємницької діяльності - фізична особа, про що йому видано свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи.

16 грудня 2005 року в порядку, визначеному Указом Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” в редакції від 28.06.1999р. №746/99 та затвердженим наказом ДПА України від 29.10.1999р. Порядком видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, СПД ОСОБА_1. звернувся в Тернопільську об'єднану державну податкову інспекцію із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, відповідно до змісту якої відповідач просить перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на 2006 рік, починаючи з 01 січня 2006 року.

Відповідно до поданої заяви Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція видала підприємцю свідоцтво про сплату єдиного податку №606951 від 25.12.2005р.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення в судовому порядку заявленої суми боргу, з огляду на наступне.

Згідно з Указом Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” в редакції від 28.06.1999р. №746/99 (діла Указ) та з затвердженим наказом ДПА України від 29.10.1999р. Порядком видачі свідоцтва про сплату єдиного податку (далі Порядок) субєкти підприємницької діяльності - фізичні особи мають право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Згідно з ч. 4 п. 2 Порядку свідоцтво видається на зазначений в заяві термін, але в межах календарного року.

Як вбачається із матеріалів справи термін дії одержаного відповідачем у встановленому законом порядку свідоцтва про сплату єдиного податку № 606951 встановлено з 01січня 2006 року по 31 грудня 2006 року.

Отже, СПД ОСОБА_1 протягом даного періоду перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Згідно з ч. 2 п. 2 Указу ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності.

Згідно з ч. 6 п. 2 Указу субєкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, зокрема з картки платника податку, станом на час звернення позивача до суду відповідачем сплачено 105,73 грн. єдиного податку (за один місяць), в той час, як термін дії свідоцтва встановлено до кінця 2006 року, у звязку з чим і виникла заборгованість перед бюджетом (податковий борг).

Статтею 67 Конституції України кожну особу зобов'язано сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” №509-ХІІ від 04.12.1990р. передбачено, що органи державної податкової служби наділені функціями по контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і своєчасного надходження.

Порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів) регулюється нормами спеціального закону з питань оподаткування, яким є Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі - закон №2181).

Стосовно сум заборгованості по сплаті єдиного податку, які є предметом даного спору, не застосовуються положення ст. 10 Закону №2181, що регламентують порядок позасудового погашення податкового боргу, оскільки платником податків самостійно, шляхом подання органам ДПС податкової декларації, розрахунку податковий борг не узгоджується, його не визначає контролюючий орган.

Згідно з п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

З врахуванням викладеного, сума заборгованості по сплаті єдиного податку в розмірі 1494,27 грн. підтверджена документально, та не спростована належними доказами відповідачем, підлягає стягненню в судовому порядку.

Згідно з ст. 44, 49, ГПК України, судові витрати покладаються відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1):

- 1494 (одна тисяча чотириста дев'яносто чотири) грн. 27 коп. заборгованості перед бюджетом по єдиному податку на Р/р - №34211379600521 код платежу 16050200, ВДК у м. Тернополі, код одержувача 23589225, банк УДК в Тернопільській області МФО 838012;

- 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита в доход державного бюджету України;

- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр", 03057, м. Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ "Банк Універсальний", м. Львів, МФО 325707, код 30045370).

3. Видати накази.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "___"______ 2006 року через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко