Рішення № 100486336, 12.10.2021, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/1030/21 Провадження 2/636/1081/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2021 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючого судді Золотоверхої О. О.

за участю секретаря судового засідання Караулової О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Биченко А. О., до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хора Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно отриманих грошових коштів

УСТАНОВИВ:

Представник позивача, який діє на підставі ордеру та договору про надання правової допомоги, звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просив визнати виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 6353 від 17 липня 2018 року, учинений третьою особою ПН КМНО Хорою Н. С. (далі - Виконавчий напис), таким, що не підлягає виконанню; стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти, які були утримані з заробітної плати останнього при проведенні виконавчих дій у виконавчому провадженні № 56947108, відкритого з примусового виконання Виконавчого напису (далі - Виконавче провадження), у розмірі 16613,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 17.07.2018 третьою особою ПН КМНО Хорою Н. С. було вчинено Виконавчий напис, на підставі якого третьою особою ПВ ВО м. Києва Павелків Т. Л. відкрито Виконавче провадження, у рамках якого звернуто стягнення на доходи позивача за постійним місцем роботи. Виконавчий напис було вчинено без достатньої правової підстави, з порушенням норм законодавства та під-законних нормативно-правових актів, що регулюють порядок і підстави для вчинення виконавчих написів нотаріуса, зокрема, відповідач не є стороною договору, за яким у позивача виникла заборгованість, окрім цього, з моменту виникнення у кредитора за вказаним договором права вимоги до позивача минув строк, що перевищує строк позовної давності. На підставі викладеного просив позов задовольнити.

Представник позивача подав до суду заяву, у якій просив проводити судовий розгляд за відсутності його та позивача, вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача в судові засідання, призначені на 20.04.2021, 09.06.2021, 05.08.2021, 12.10.2021 не з`явився, про їх проведення повідомлявся належним чином, про причин неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Зі згоди позивача, керуючись вимогами ч. 4 ст. 223, ст. ст. 280, 281 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши позов, повно та всебічно дослідивши надані докази встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд установив, що 17 липня 2018 року було вчинено Виконавчий напис (копія а.с. 15).

Відповідно до копії Виконавчого напису (а.с. 15) з позивача на користь відповідача стягнуто прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 7126 грн; прострочену заборгованість за комісією - 100 грн; прострочену заборгованість за процентами - 9169,14; строкову заборгованість за процентами - 217,88 грн; за вчинення Виконавчого напису - 430 грн.

З примусового виконання Виконавчого напису відкрито Виконавче провадження, під час якого державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (копія а.с. 18), відповідно до якої постановлено здійснювати відрахування з доходів позивача, які він отримує у відокремленому підрозділі Комунального підприємства «Харківводоканал» Комплексі водопідготовки «Донець».

Частиною 1 статті 4 ЦПК України установлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у редакції, чинній на день учинення Виконавчого напису (далі - Закон), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

На виконання ч. 2 ст. 87 Закону Кабінетом Міністрів України постановою № 1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів (далі - Перелік).

Згідно з Переліком, у чинній на день учинення Виконавчого напису редакції, після набрання чинності ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 в справі № 826/20084/14, учинення виконавчих написів нотаріуса провадиться лише на підставі нотаріально посвідчених договорів.

Таким чином, учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за нотаріально посвідченими договорами за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, і за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Такі вимоги законодавства встановлені, зокрема, для запобігання зловживань з боку кредитора, який не зазначає усіх обставин при зверненні до нотаріуса.

У Виконавчому написі третя особа ПН КМНО Хора Н. С. посилається на пункт 2 Переліку, який визнаний незаконним постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Матеріали справи не містять доказів нотаріального посвідчення кредитного договору, на підставі якого вчинений Виконавчий напис, переходу права вимоги за таким договором до відповідача, до того ж, третя особа ПН КМНО Хора Н. С. при вчиненні Виконавчого напису посилається на нечинний пункт 2 Переліку, який не передбачає вчинення виконавчих написів нотаріуса на підставі нотаріально посвідчених договорів, що дає суду підстави вважати, що Виконавчий напис був учинений з порушенням ст. ст. 87, 88 Закону та вимог Переліку.

Оцінюючи достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, щодо відсутності нотаріального посвідчення кредитного договору, на підставі якого вчинений Виконавчий напис, а разом з тим і про порушення третьою особою ПН КМНО Хорою Н. С. установленого законодавством порядку вчинення Виконавчого напису.

Суд зазначає, що за весь час розгляду справи не надано доказів на підтвердження нотаріального посвідчення кредитного договору, на підставі якого був учинений Виконавчий напис, дотримання інших вимог Порядку при його вчиненні.

З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги в частині визнання Виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтованими.

Частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У зв`язку з порушенням норм законодавства при вчиненні Виконавчого напису останній не підлягає виконанню, а тому набуті грошові кошти на підставі такого правочину підлягають поверненню.

Згідно з копією довідки КВ «Донець» «ВП КП Харківводоканал» за постановою від 15.08.2018 ВП № 56947108 (а.с. 18а) за період з 01.08.2018 по 01.12.2019 з позивача утримана сума боргу в загальному розмірі 16613,02 грн; сума витрат на проведення виконавчих дій та сума основної винагороди в загальному розмірі 2128,40 грн.

Суд установив, що відповідач безпідставно отримав грошові кошти в розмірі 16613,02 грн під час здійснення виконавчих дій у Виконавчому провадженні, а тому вказана сума підлягає поверненню позивачеві.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Частинами 1-4 статті 12 ЦПК України установлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 83 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд розподіляє судові витрати згідно зі статтею 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 16, 18, 216, 1212 ЦК України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою КМ України № 1172 від 29.06.1999, ст. ст. 4, 5, 12, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280?282, 284, 289, 352, 354, пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хора Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно отриманих грошових коштів - задовольнити в повному обсязі.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, який зареєстрований у реєстрі за № 6353 від 17 липня 2018 року, учинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хорою Наталією Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» суми заборгованості за кредитним договором № 26258019406850 від 21.12.2013 в сумі 16613,02 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті при проведенні виконавчих дій у виконавчому провадженні № 56947108 грошові кошти в розмірі 16613 (шістнадцять тисяч шістсот тринадцять) грн 02 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат із сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», Код ЄДРПОУ: 14282829, місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, 4.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хора Наталія Станіславівна, адреса здійснення нотаріальної діяльності: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37-41, оф. 215;

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, адреса офісу приватного виконавця: м. Київ, вул. Златоустівська, буд. 55, оф. 61-62.

Повне рішення суду складене 18.10.2021.

Суддя О. О. Золотоверха