Рішення № 100485971, 22.10.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/5670/21

Провадження № 2-а/639/82/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Гаврилюк С. М.,

секретар судового засідання - Пивоварова Т. В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Бабаскіна К. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу № 639/5670/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову серії ДПО 18 № 639621 від 22.07.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Ляним Станіславом Володимировичем, за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 8 ст. 121 КУпАП; провадження у адміністративній справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 22.07.2021 поліцейським взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП Ляним С. В. в приміщенні Управління було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, серії ДПО 18 № 639621 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. На думку позивача, накладене адміністративне стягнення не відповідає фактичним обставинам справи та діючим нормам законодавства, а дану постанову ОСОБА_1 вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Згідно постанови, 14.07.2021 о 15 год. 50 хв. в Харківській області на трасі М-29 водій ОСОБА_1 керував Т/З Mercedes Benz C180, д.н.з. НОМЕР_1 , щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України згідно ІПНП. Даний Т/З ввезено особою ОСОБА_2 та транспортний засіб використовував ОСОБА_1 , який не ввозив його до Митної території України та не поміщував його в митний режим транзиту, чим порушено вимоги ст.ст. 380, 381, 93 Митного кодексу України та ст.ст. 16, 31 Закону України «Про дорожній рух». Позивач зазначає, що 14.07.2021, перебуваючи на автомобільній дорозі М-29, до нього звернувся поліцейський Ляний С. В . Причиною звернення, яку повідомив позивачеві поліцейський, стало те, що ОСОБА_1 здійснювалося керування автомобілем з відсутністю переднього номерного знаку. В автомобілі перебувало дві особи, тому позивач попросив поліцейського надати йому докази того, що саме він як водій здійснив керування Т/З. В наданні доказів та ознайомленні позивача з ними останньому було відмовлено, а тому ОСОБА_1 повідомив поліцейському, що далі спілкування з ним буде здійснюватися виключно за присутності адвоката. По приїзду адвоката спілкування з поліцейським продовжилося. В ході бесід та суперечок адвоката і поліцейського, останній повідомив, що він буде здійснювати розгляд справи про порушення ОСОБА_1 саме вимог щодо керування Т/З без номерного знаку. За клопотанням позивача розгляд справи було перенесено на 22.07.2021. Поліцейський розпочав розгляд справи за порушення вимог ч. 6 ст. 121 КУпАП, а саме за нібито керування позивачем транспортним засобом без переднього номерного знаку, а постанову виніс за ч. 8 ст. 121 КУпАП без жодного доказу того, що транспортний засіб порушує митне законодавство. Позивач зазначає, що поліцейський під час винесення постанови повинен був мати доказову інформацію на підтвердження того, що транспортний засіб ввозився іншою особою, а керування здійснювалося саме ОСОБА_1 . Як вбачається зі змісту самої оскаржуваної постанови, до неї не додається жодних витягів з бази ІПНП або ж інших баз, докази з яких могли б бути покладені в основу прийнятого рішення про застосування до позивача штрафу в розмірі 8500 грн за порушення вимог ч. 8 ст. 121 КУпАП, а тому постанова винесена передчасно, без достатніх доказів. Крім того, інкриміноване позивачеві правопорушення не ґрунтується на беззаперечних доказах, оскільки поліцейським не доведено, що сама ОСОБА_1 був водієм та здійснював керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України.

У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

18.08.2021 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Ляного Станіслава Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Справу призначено до судового розгляду (а.с. 21-22).

31.08.2021 ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача - адвоката Бабаскіна К. С. про заміну відповідача. Замінено поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Ляного Станіслава Володимировича належним відповідачем - Управлінням патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (а.с. 33-34).

15.09.2021 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов (а.с. 52-53). У відзиві зазначено, що 14.07.2021 близько 16 год. 00 хв. на 87 кілометрі траси М-29 старшим сержантом поліції Ляним Станіславом Володимировичем встановлено правопорушення з боку позивача, який керував транспортним засобом Mercedec-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , без переднього номерного знаку, а також щодо якого порушені обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме - порушено строки його тимчасового перебування на території України з моменту його ввезення в митному режимі тимчасового ввезення до 1 року. Зазначений автомобіль був зупинений працівниками патрульної поліції, відповідно до вимог ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Поліцейські підійшли до водія, ним виявився позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомили підстави застосування превентивних поліцейських заходів, роз`яснили суть правопорушення. Під час розгляду справи, який за клопотанням позивача перенесено на 22.07.2021, за результатами перевірки відомостей щодо транспортного засобу Mercedec-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , за інформаційно-телекомунікаційною системою «Інформаційний портал Національно полії України» поліцейським було встановлено, що цей автомобіль було ввезено ОСОБА_3 на територію України 29.07.2020, через пункт пропуску «Гоптівка - Нехотєєвка» у митному режимі тимчасового ввезення до 1 року. На думку відповідача, ці відомості об`єктивно свідчать про порушення позивачем ст. 380 МК України та ст. 31 ЗУ «Про дорожній рух», що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 121 КУпАП.

Позивач та представник позивача - адвокат Бабаскін К. С., який діє на підставі ордеру, у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не сповістив.

А тому справа у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України розглянута за відсутності відповідача.

Суд, вислухавши позивача та представника позивача, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалася сторона, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення обґрунтованого адміністративного позову з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 639621 від 22.07.2021, складеною поліцейським взводу 1 роти 1 батальйону 4 УПП в Харківській області ДПП старшим сержантом Ляним Станіславом Володимировичем, до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

Згідно постанови, ОСОБА_1 14.07.2021 о 15 год. 50 хв. в Харківській області на трасі М-29 на 87 км, керував транспортним засобом Mercedec-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , щодо якого порушено обмеження встановлені Митним кодексом України і згідно ІПНП даний ТЗ ввезено 20.07.2020 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та транспортний засіб використовував гр. ОСОБА_1 , який не ввозив його до митної території України та не розміщував в митний режим транзиту, чим порушено вимоги ст. 380, 381, 95 Митного кодексу України та ст. 16, 31 ЗУ «Про дорожній рух», та на момент керування особа, яка ввозила ТЗ, в ньому не знаходилась, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 8 ст. 121 КУпАП (а.с. 11).

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень..

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 4 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом № 1395 від 07.11.2015 (далі Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі, передбаченого частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою ст. 121 КУпАП.

Як передбачено п. 2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою ст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.

Відповідно до п.п. 1, 2, 5 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП. Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, частина друга статті 44-3, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, вона не містить визначених та обов`язкових реквізитів, передбачених ч. 3 ст. 283 КУпАП та додатком 5 до Інструкції, а саме: не вказано технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17, від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а, приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Верховний Суд також звернув увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У постанові, яка оскаржується, відсутні відомості щодо напрямку руху автомобіля; відповідачем взагалі не наведено посилання на докази, якими обґрунтовується рішення винесене поліцейським Ляним С. В. про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 121 КУпАП.

До постанови про адміністративне правопорушення не додано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 121 КУпАП.

Таким чином, жодних фактичних даних, які б давали можливість встановити наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення саме на момент складання постанови, відповідачем не надано.

Окрім того, в судовому засіданні позивач вказав, що перед тим, коли йому відповідачем було повідомлено про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 121 КУпАП, він не керував транспортним засобом, доказів, які б підтверджували зворотне, суду відповідачем не надані.

Відповідно до ч. 8 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.

Згідно ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (зі змінами), поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису. Як встановлено судом, будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 121 КУпАП, відповідачем не надано.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення позивачем та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Аналізуючи усі обставини по справі та досліджені у судовому засіданні матеріали справи, в тому числі диски з медіа файлами, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 245 того ж Кодексу при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

На підставі п. 3 ст. 288 КУпАП може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно ст. 44 КАС України, особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов`язки та зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Згідно з частинами 2 та 5 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження обґрунтованості винесеної постанови від 22.07.2021, а отже суд дійшов до висновку, що постанова серії ДПО18 № 639621 від 22.07.2021 по справі про адміністративне правопорушення та про накладення адміністративного стягнення на позивача не відповідає вимогам закону, постанова не підтверджує скоєння саме позивачем адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Таким чином, суд вважає за необхідне, враховуюче вищевикладене закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 121 КУпАП.

На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, скасування постанови серії ДПО18 № 639621 від 22.07.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції Ляним Станіславом Володимировичем, за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 8 ст. 121 КУпАП, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі по 8500 гривень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 121 КУпАП.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 454,00 грн, що підтверджується відповідною квитанцією, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 7).

Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст. 19 Конституції України, п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 6, 7, 9, 11, 44, 73-78, 90, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 639621 від 22.07.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень - скасувати.

Провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень за постановою серії ДПО18 № 639621 від 22.07.2021 - закрити на підставі ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження юридичної особи: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, адреса місцезнаходження: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 315-а.

Повне рішення складено 22.10.2021.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Світлана ГАВРИЛЮК