
Справа № 461/3013/20
Провадження № 1-кп/461/490/21
УХВАЛА
12.10.2021 року, Галицький районний суд м. Львова, у складі:
головуючого судді Фролової Л.Д.,
при секретарі судового засідання Бараняк В.В.
за участі:
прокурора Максимців Б
представника потерпілого Шкаленко Є.В.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника Кісіль Р-В.В.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження №12020140050000947 від 27.02.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.187, ч. 1 ст. 263 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
09 червня 2021 року до Галицького районного суду м. Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.187, ч. 1 ст. 263 КК України.
Захисником обвинуваченого було подано клопотання про повернення обвинувального акту. Свої вимоги останній мотивував тим, що в рамках даного кримінального провадження вже було складено обвинувальний акт, який було скеровано Галицькому районному суду м. Львова, за результатами чого у підготовчому судовому засіданні було постановлено ухвалу про повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків. При цьому, діючи без відповідних повноважень, наданих КПК, органом досудового розслідування було повідомлено ОСОБА_1 , який вже набув статусу обвинуваченого у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за №12020140050000947 від 27 лютого 2020 року, про підозру за зміненою кваліфікацією. Звернув увагу суду, що після повернення обвинувального акту слідчим проводилися слідчі дії, але повноваження слідчого в провадженні припинилися після передачі обвинувального акту до суду. Таким чином, вчинення слідчих дій на думку захисника було незаконним. На думку захисту, проведення слідчих дій після повернення обвинувального акта прокурору не передбачено нормами КПК України, а відтак грубо порушує норми процесуального законодавства, що робить розгляд такого обвинувального акта недопустимим у ході судового розгляду, що потребує повернення обвинувального акта прокурору для доопрацювання у частині виключення доданої кваліфікації за ч. 1 ст. 263 КК України. Враховуючи вищевикладене, просив суд обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020140050000947 від 27.02.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.187, ч. 1 ст. 263 КК України, повернути прокурору для усунення недоліків.
Обвинувачений в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання захисника про повернення обвинувального акту заперечив, та зазначив наступне. В обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які сторона обвинувачення вважає встановленими, правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення із зазначенням дій, які були вчинені обвинуваченим, а також обставини, які, відповідно до положень КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
До обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування. Зазначені додатки також надані суду, тому підстави стверджувати, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України - відсутні. Доводи захисника викладені у клопотанні, не вказують на невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України і зводяться до оспорювання допустимості проведених процесуальних дій та незгоди із пред`явленим обвинуваченням. Перевірка зазначених фактів можлива лише під час судового розгляду, досліджуючи докази та процесуальні документи сторони обвинувачення. Крім того, під час підготовчого засідання не досліджуються будь-які докази на підтвердження, або спростування викладених прокурором фактичних обставин, а тому суд позбавлений можливості на даному етапі перевіряти чи встановлювати їх достовірність. Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору просив відмовити за безпідставністю.
Представник потерпілого в судовому засіданні підтримав думку прокурора.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання про необхідність відмови в задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Згідно з ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам до змісту та форми передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акту прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК України суд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акту положенням ст. 291 КПК України.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст.291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Оскільки за змістом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України всі необхідні реквізити обвинувального акту, направленого до суду у цьому кримінальному провадженні, зазначені у його тексті прокурором, який затверджував зазначений обвинувальний акт, включаючи, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення за нормами КК України та формулювання самого обвинувачення, а тому суд визнає обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні таким, що складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України.
Таким чином судом встановлено, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для його повернення не вбачається. Підстав для закриття кримінального провадження на даній стадії судового провадження не встановлено, кримінальне провадження підсудне даному суду, а тому в задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту слід відмовити за безпідставністю.
Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, суд вважає, що у відповідності до положень п.5 ч.3 ст.314, ч. 1 ст. 316 КПК України слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні. Визнати обов`язкову участь у судовому розгляді кримінального провадження всіх учасників судового розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314-317 КПК України, суд –
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання захисника Кісіль Р-В.В. про повернення обвинувального акту, - відмовити.
Призначити справу до судового розгляду на 09 листопада 2021 року о 11 год. 00 хв.
Повний текст ухвали проголошений 18 жовтня 2021 року, о 15 год. 00 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.Д. Фролова
Судове рішення № 100478489, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 12.10.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 461/3013/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: