Рішення № 10047536, 17.06.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.10           Справа № 12/48-10.

за позовом:          товариства з обмеженою відповідністю “Виробничо-фінансова компанія “АЛ-ВЕСТ”, Донецька область, м. Макіївка

до відповідача:           державного підприємства “Новосуханівський спиртовий завод”, Сумський район, с. Новосуханівка

про стягнення 70862 грн. 19 коп.

СУДДЯ КОСТЕНКО Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача:           Калиниченко В.Г., довіреність № 4 від 19.04.2010р.

від відповідача:           Зайченко О.П., довіреність №152 від 14.05.2010р.

за участю секретаря судового засідання Бардакової О.М.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 70862, 19 грн. вартості поставленого палива, з них 67179,11 грн. основного боргу, 3157, 42 грн. інфляційні збитки та 526,08 грн. 3% річних, а також 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, 708,00 грн. державного мита.

Відповідач позові вимоги не визнав, подав суду відзив на позовну заяву, в якому вказав що підприємство з грудня 2009року не здійснює випуску продукції, тому у відповідача не було необхідності в закупівлі палива, в бухгалтерії відповідача відсутні будь-які первинні документи щодо оприбуткування палива котельного; відсутня довіреність на одержання матеріальних цінностей. Також відповідач вказує на те, що 31.05.2010р. Прокуратурою Сумського району відносно колишнього т. в. о. директора Держаного підприємства «Новосуханвіський спиртовий завод» Кашки Ю.В. порушено кримінальну справу по факту службового підроблення накладної № 14011 від 14.01.2010р. про прийняття від ТОВ “Виробничо-фінансова компанія “АЛ-ВЕСТ” котельного палива.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 14.06.2010р. до 11 год. 30 хв. 17.06.2010р. для оголошення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-фінансова компанія “АЛ-ВЕСТ” - позивачем по справі та відповідачем - державним підприємством “Новосуханівський спиртовий завод” укладено договір №5 від 14.01.2010р. на поставку продукції – палива котельного із коксохімічних продуктів нафтопереробки (ТУ У 24.1-20324162-001-2003 із змінами 1,2,3).

Позивачем на умовах договору було поставлено відповідачу партію продукції в кількості 27,420 т за ціною 2450,00 грн. з ПДВ за тону. Загальна сума поставки складає 67179,11 грн. Дата поставки - 14.01.2010 р., згідно видаткової накладної № 14011 від 14.01.2010 р.

Згідно з п.п. 3.4. договору відповідач проводить оплату за поставлену продукцію за умовами, визначеними в Специфікаціях, що с невід'ємними частинами даного договору. За умовою, визначеною в п.2 Специфікації №1, що є Додатком №1 до Договору, відповідач повинен здійснити оплату по факту поставки на підставі рахунку, виставленого позивачем.

ТОВ «ВФК «АЛ-ВЕСТ» виставило до ДП «Новосуханівський спиртовий завод» рахунок №14011 від 14.01.2010 р. на підставі видаткової накладної № 14011 від 14.01.2010 р. Згідно зазначеної видаткової накладної постачальником - ТОВ «ВФК АЛ-ВЕСТ» передано, а платником - ДП «Новосуханівський спиртовий завод» прийнято котельне паливо кількості 27,420 т за ціною 2041,67 грн. без ПДВ, яке підлягало оплаті на загальну суму 67179,11 грн.

11.03.2010р. позивачем була направлена відповідачу претензія № 1 з вимогою оплатити заборгованість на розрахунковий рахунок ТОВ «ВФК АЛ-ВЕСТ» за вказаними банківськими реквізитними, але вказану претензію позивача відповідачем було відхилено з посиланням на фіктивність правочину.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст.ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 67179,11 грн. є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно п. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивачем правомірно, відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 3% річних в розмірі 526,08 грн. та застосований індекс інфляції на суму боргу в розмірі 3157,42 за період з 14.01.2010р. по 15.04.2010р. тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача є необґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджується що договір № 5 від 14.01.2010р. був укладений керівником відповідача і керівник – т. в. о. директора Кашка Ю.В. безпосередньо сам приймав матеріальні цінності, особисто підписав видаткову накладну, скріпив печаткою.

Представник позивача пояснив в судовому засіданні що завезення палива було здійснено транспортом позивача безпосередньо на територію підприємства відповідача.

Відповідно п. 13 Інструкції Міністерства Фінансів України «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженого Наказом № 99 від 16.05.1996р. при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємством їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері, тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Однак суд вважає, що в разі неналежного дотримання керівником підприємства порядку ведення бухгалтерського обліку, за наявності інших доказів отримання матеріальних цінностей, лише факт відсутності довіреності не може бути підставою для відмови позовних вимог.

В судовому засіданні 14.06.2010р. представник позивача надав суду для огляду оригінал договору № 5 від 14.01.2010р., Специфікацію № 1, видаткову накладну від 14.01.2010р. № 14011 та рахунок від 14.01.2010р.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 708, 62 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з державного підприємства «Новосуханівський спиртовий завод» (42341, Сумська область, Сумський район, с. Новосуханівка, вул. Заводська, 1; код 00375214) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «АЛ-ВЕСТ» (86123, Донецька область, м. Макіївка, вул. Воровського, б. 54А, кв. 3; код 35130617) 67179,11 грн. заборгованості, 526,08 грн. 3% річних, 3157,42 грн. інфляційних витрат, а також 708,62 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

3.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                 Л.А. КОСТЕНКО

В судовому засіданні 17.06.2010р. оголошено повний текст рішення.

«Згідно з оригіналом»

Секретар судового засідання                                                   О.М. Бардакова

Суддя