Рішення № 10047134, 09.06.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.06.10 Справа № 11/72-10. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське

підприємство “Харківенергоремонт”, м. Шостка, Сумської області

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , м. Шостка,

Сумської області

про стягнення боргу в сумі 5 867 грн. 88 коп.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Представники сторін:

від позивача: Рекун С.В. довіреність № 5098 від 30.12.2009 року

від відповідача : не прибув

За участю секретаря судового засідання Чижик С.Ю.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 5 867 грн. 88 коп., з яких: 4160 грн. 44 коп. основного боргу по договору про надання послуг з теплопостачання № 122 від 01.11.2007р., 1 707 грн. 44 коп. пені, а також судові витрати повязані з розглядом справи.

Відповідач відзив на позов не подав, в засідання суду не зявився. Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні (ухвалу про порушення провадження у справі відповідачем отримано 26.05.2010 р., про що свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення), причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Явка представників сторін не визнавалася судом обовязковою, а тому не зявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача заявив суду клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд задовольнив це клопотання, оскільки воно відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представнику позивача розяснено вимоги ст. ст. 20, 22 ГПК України щодо його процесуальних прав та обовязків, зокрема право заявляти відводи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача та дослідивши наявні докази що мають значення для вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного:

Відповідно до рішення виконавчого комітету Шосткинського міськвиконкому № 226 від 28.07.2006р. “Про надання послуг з теплопостачання” Товариство з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт” визначене виконавцем послуг з централізованого теплопостачання для опалення та підігріву питної води.

Відповідно до договору про надання послуг з теплопостачання № 122 від 01.11.2007р., укладеного між позивачем та відповідачем, виконавець (позивач) зобовязується надавати споживачеві (відповідачу) вчасно та відповідної якості послуги з теплопостачання, а споживач зобовязується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах передбаченими договором. Предметом договору є такі послуги: централізоване опалення та підігрів питної води на гаряче водопостачання.(п. 1.1).

Згідно п. 8 вказаного договору споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує виконавцю вартість послуг зазначених в договорі, передбачених за розрахунковий період. Кінцеві розрахунки за розрахунковий період проводяться споживачем до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.

Факт отримання відповідачем послуг підтверджується матеріалами справи, а саме: договором про надання послуг з теплопостачання, виставленими відповідачу рахунками та актами виконаних робіт.

Позивач пояснив, що відповідач термін розрахунку порушив, за період з 24.10.2009 р. по 31.03.2010 р. включно виникла заборгованість за спожиту теплоенергію в сумі 4 160 грн. 44 коп., що підтверджується матеріалами справи, а саме розрахунком заборгованості.

Представник позивача зазначив, що позивачем щомісяця надсилалися відповідачу рахунки за період з 24.10.2009 р. по 31.03.2010р. та акти виконаних робіт.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Оскільки, відповідачем оплата за надані послуги у визначені договором строки повністю проведена не була, позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, в тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання щодо своєчасної оплати послуг, чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, згідно якої зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є підставою виникнення господарського зобовязання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача по основному боргу перед позивачем складає 4 160 грн. 44 коп.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем доказів сплати 4 160 грн. 44 коп. основного боргу та аргументованих заперечень проти вимог позивача не подано, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 1707 грн. 44 коп. за період з 21.12.2009 року по 31.03.2010 р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань відповідно п. 13 договору № 122 від 01.11.2007 р. (за несвоєчасно внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення).

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1707 грн. 44 коп, передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність cубєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій”, яким передбачено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати позивача по оплаті державного мита та витрати на інформаційнотехнічне забезпечення судового процессу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33-34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт” (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Прорізна, б. 17, код 34113412) 4 160 грн. 44 коп. основного боргу, 1 707 грн. 44 коп. пені, 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписаний 11.06.2010 р.

Суддя