Рішення № 10046845, 01.06.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.06.10           Справа № 13/713-08нр. За позовом:          Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради, м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробнича-комерційна компанія «Федорченко», м. Суми

про стягнення 45 754 грн. 78 коп.

СУДДЯ О.Ю. СОП’ЯНЕНКО

Секретар судового засідання Пігарєва І.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Литвиненко Н.О.

від відповідача: Плевако Н.А.

Позивач - Комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради просив стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 45754 грн. 78 коп., в тому числі 39731 грн. 72 коп. боргу за надані комунальні послуги з водопостачання та прийому стічних вод, 2864 грн. 42 коп. пені, 2656 грн. 06 коп. інфляційних збитків, 502 грн. 58 коп. 3% річних.

10.06.2009 р. та 26.04.2010 р. позивачем подані письмові пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги зменшені: заборгованість за комунальні послуги з водопостачання та прийому стічних вод становить 34 405 грн. 87 коп., а також позивач просить стягнути 2 864 грн. 42 коп. пені, 2 656 грн. 06 коп. інфляційних збитків, 502 грн. 58 коп. - 3% річних, судові витрати по справі.

13.01.2009р. ВКФ «Побутсервіс» ТОВ - відповідач подав зустрічний позов, в якому просив визнати недійсним договір на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями № 301 від 01.08.2007 року, посилаючись на те, що особа, яка підписала зазначений договір з боку відповідача за первісним позовом, не мала на це достатнього обсягу дієздатності.

Рішенням господарського суду Сумської області від 16.07.2009 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2009 р., в задоволенні первісного позову відмовлено; провадження у справі по зустрічному позову припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2010 р. попередні судові рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову скасовані і справа в цій частині направлена на новий розгляд. В частині припинення провадження по зустрічному позову рішення у даній справі залишені без змін.

Відповідно до наданого відповідачем Статуту, затвердженого загальними зборами учасників від 26.11.2009 р. протокол № 42 (том 4, а.с. 128), ухвалою суду від 29.04.2010 р. відповідач – ВКФ «Побутсервіс» ТОВ був замінений правонаступником – Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробнича-комерційна компанія «Федорченко».

Відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

12.12.2005 між Комунальним підприємством «Міськводоканал» (позивач) та Виробничо-комерційною фірмою «Побутсервіс» ТОВ (відповідач), правонаступником якої є ТОВ «Будівельна виробнича-комерційна компанія «Федорченко», був укладений договір на водопостачання та прийом стічних вод №301.

Рішеннями виконавчого комітету Сумської міської ради від 27.12.05р. № 734 (том 1, а. с. 69), від 24.10.06 р. № 549 (том 1, а. с. 74), від 29.12.06р. № 739 (том 1, а. с. 72), від 06.05.08р. №197 (том 1, а. с. 70) відповідачу передано на обслуговування та експлуатацію житлові будинки, які знаходяться по вул. Роменській, 100 а, вул. Нижньо–Сироватській, 24, вул. Веретинівській, 3/1, вул. Кірова, 160/6, вул. Інтернаціоналістів, 55–А, вул. Черепіна, буд. 68-в, вул. Реміснича, буд. 6-а, вул. Антонова, буд. 11/1.

Згідно з вищезазначеними рішеннями виконавчого комітету Сумської міської ради, п.2.1., п.2.2 Положення про житлово-експлуатаційну дільницю, затвердженого наказом від 28.11.2000 № 9, предметом діяльності відповідача є здійснення технічного обслуговування та експлуатації переданого житлового фонду, надання житлово-комунальних послуг, утримання будинків та прибудинкової території. До обов'язків відповідача як виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.04 № 1875, розділу 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства від 17.05.05 № 76, п. 11.1.6 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.95 № 30 відноситься: здійснення профілактичного огляду, контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж, вживання заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем, своєчасного усунення течі водопровідних кранів і змивних бачків, трубопроводів та їх сполучень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що оскільки ВКФ «Побутсевіс» ТОВ згідно з рішеннями виконавчого комітету Сумської міської ради впродовж 2006 - 2008 років приймалися на обслуговування житлові будинки, у сторін виникала необхідність переукладення договору № 301 та включення до нього нових розрахункових об'єктів. Зокрема, між сторонами укладалися договори на водопостачання та прийом стічних вод від 01.03.2007 р. № 301, від 01.08.2007р. № 301 (том 1, а.с. 10-11, 56-59). Відповідач заперечив факт укладення і підписання з боку ВКФ «Побутсервіс» договору № 301 від 01.08.2007 р., а позивачем оригінал вказаного договору був втрачений. У зв’язку з цим провадження у справі за зустрічним позовом ВКФ «Побутсервіс» про визнання договору № 301 від 01.08.2007 р. недійсним було припинено і у цій частині рішення суду залишено без змін апеляційною та касаційною інстанціями.

В той же час, заперечуючи існування договору від 01.08.2007 р. № 301, відповідач не заперечував існування договору № 301 від 12.12.2005 р. про той же предмет та між тими ж сторонами.

Відповідно до п. 1.1 договору на водопостачання та прийом стічних вод від 12.12.2005 р. № 301, виконавець (позивач) бере на себе зобов’язання забезпечувати споживача (відповідача) питною водою та приймати стічні води згідно межі розподілу, а споживач зобов’язується своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення.

Обов‘язком позивача згідно п. 3.2.1 договору є забезпечення відповідача водою в об’ємі згідно норм водопостачання, затверджених виконавчим комітетом Сумської міської ради: на комунально-побутові потреби вода 1477 куб.м./міс., прийом стічних вод 1477 куб.м./міс.; в той же час для населення – вода 895 куб.м./міс. та стічні води 895 куб.м./міс.

          Обов’язками відповідача згідно п. 3.4.1, 3.4.2 договору є , зокрема, оплачувати послуги в установлені договором строки; забезпечити безпечний технічний стан споруд та обладнання водопровідних мереж, на яких встановлені водолічильники тощо.

          Порядок розрахунків між сторонами по справі визначений у розділі 4 договору № 301, відповідно до якого відповідач до 10-го числа поточного місяця здійснює передоплату в розмірі 100 відсотків із розрахунку за попередній місяць. Кінцевий розрахунок за послуги з водопостачання та водовідведення відповідач проводить до 5-го числа наступного місяця, виходячи з діючого тарифу та рахунку, що надається згідно показань водолічильників. Платіжні документи за розрахунковий період відповідач забирає нарочним з 1 по 5 число, щоб уникнути конфліктів з питань оплати рахунків. Облік кількості використаної відповідачем води розраховується: а) за показниками водолічильників; б) згідно з нормами водоспоживання; в) у разі неможливості обліку за водолічільником – за середньодобовою витратою. При цьому сторонами було узгоджено, що розподіл спожитого об’єму води згідно показників побудинкових водолічильників мешканцям квартир виконує споживач.

          Проте, зазначеним договором не було враховано, що, як пояснював в судових засіданнях представник відповідача, поквартирні водолічильники гарячої та холодної води встановлені у всіх квартирах будинків, що обслуговуються відповідачем. Тим більше, що відповідно до п. 9.7 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 р. № 65, житлово-експлуатаційні організації не мають права відносити на рахунок мешканців будинків вартість нераціонального використання, витрат питної води або витоків води, що мали місце з провини житлово-експлуатаційних організацій, навіть якщо вони й фіксуються водолічильником. Вартість витраченої води відноситься на рахунок житлово-експлуатаціної організації.

          Листами від 17.03.06р, від 14.08.06р., від 15.08.06р., від 01.12.06 р., від 03.01.07р., від 18.09.07 р., від 20.12.07 р., від 23.01.08р. (том 1, а. с. 129 –136) відповідач звернувся до позивача з проханням виконати опломбування квартирних та загальнобудинкових лічильників холодної та гарячої води та взяв на себе зобов'язання сплачувати різницю кількості спожитої води між загальнобудинковими і квартирними лічильниками по вині ЖЕД (крім листа від 17.03.2006 р. – будинок по вул. Кірова, 160/6), згідно з виставленими рахунками. Відповідно до актів від 20.04.06р., від 22.08.06р., від 29.08.06р., від 27.12.06 р., від 26.01.07р., від 19.09.07р., від 26.09.07р., від 26.12.07р., від 05.02.08р., за підписами представників сторін, загальнобудинкові прилади обліку води позивачем було опломбовано та прийнято на абонентський облік для комерційного розрахунку (том 2, а. с. 132-140).

          Пунктом 10.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п. 3.3 цих Правил. Розрахунок з виробником за нераціональне використання води внаслідок витоків здійснює споживач, у якого на балансі, в експлуатації, обслуговуванні перебуває внутрішньобудинкова система водопостачання.

Відповідно до Журналу реєстрації заявок громадян, що мешкають у будинках, обслуговування яких здійснює ЖЕД ВКФ «Побут сервіс» (том 2, а.с. 21-64), до відповідача надходили звернення громадян, що свідчать про наявність витоків води, зокрема, 7.02.2008 – у будинку по вул. Нижньосироватській ,24 «в підвалі між першим і другим під‘їздом капає вода»; 18.02.2008 р. - «протікає стояк холодної води між поверхами» (вул. Роменская, 100-а); 30.06.2008 – «залиття з технічного поверху» (вул. Інтернаціоналістів, 55-а); 30.07.2008 – «біжить вода у підвалі» (вул. Реміснича, 6-а); 08.08.2008 р. – «біжить вода в підвалі» (вул. Реміснича,6-а). Крім цього, у Журналі зафіксовані численні звернення мешканців щодо перекриття стояків холодної та гарячої води для проведення ремонтних робіт та заміни санітарно-технічного обладнання, скарги на підтікання води перед лічильником води (20.10.2008 –вул Н.Сироватська,24, 6.10.2008 р., 13.10.2008 р. – вул. Роменська, 100-а) тощо.

Наведене вище свідчить про неналежне виконання відповідачем обов’язку по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкової мережі водопостачання та водовідведення, наявність вини відповідача у витіканнях води внаслідок неналежного стану водопровідної системи та аварій.

Пунктом 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 526, 530 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов та термінів визначених договором, а також вимог чинного законодавства. Але, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору відповідач свої зобов'язання не виконує.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов‘язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

          За період з жовтня 2007 р. по жовтень 2008 р. відповідачу були виставлені рахунки на оплату за воду та стоки (том 1, а.с. 16-34), у яких перелічені об’єкти відповідача, в тому числі і житлові будинки по вул. Роменській, 100-а, вул. Нижньо–Сироватській, 24, вул. Веретинівській, 3/1, вул. Кірова, 160/6, вул. Інтернаціоналістів, 55–А, вул. Черепіна, буд. 68-в, вул. Реміснича, буд. 6-а, вул. Антонова, буд. 11/1.

Пунктом 4.13 договору № 301 від 12.12.2005 р. сторони по справі визначили, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, споживач (відповідач) зобов’язаний у 10-денний термін з дня направлення виконавцем (позивачем) розрахункового документу письмово повідомити про це виконавця та у цей же термін направити представника з документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова споживача оплатити розрахунковий документ виконавця вважатиметься безпідставною. Пред’явлення претензії не припиняє оплату рахунків в повній сумі в установлений строк. При встановленні правомірності претензії залишок суми, одержаної виконавцем, зараховується погашенням наступних рахунків за воду.

Відповідачем не надсилалися претензії щодо кількості або вартості отриманих послуг протягом жовтня 2007 р. - жовтеня 2008 р., а у наданих відповідачем листах від 01.07.2008 р., 28.07.2008 р., 12.08.2008 р. (том 1, а.с. 64-68) мова йшла про відсутність підписаного договору № 301 від 01.08.2007 р. В той же час, між сторонами не підписувалися акти, які б узгоджували суму, що підлягає сплаті за водопостачання та водовідведення, а тому фактично відповідач весь цей час погоджувався із сумами, зазначеними у рахунках на оплату.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості по воді та стокам станом на 01.12.2008 р. (том 3, а.с. 8) заборгованість відповідача становить 34405 грн. 87 коп. З даного розрахунку видно, що відповідачем у червні 2007 р., серпні 2007 р. – листопаді 2008 р. була здійснена часткова сплата за виставленими позивачем рахунками в сумі 66983 грн. 65 коп.

У наданому додатковому обґрунтуванні позиції по справі від 11.06.2009 р. (том 3, а.с. 1-2) відповідач вказує, що рахунки оплачувалися лише в частині об’єктів, належних відповідачу, і будівельних майданчиків.

Проте, поза увагою відповідача залишений пункт 4.12 договору № 301 від 12.12.2005 р., згідно якого при наявності заборгованості у споживача (відповідача) згідно виставлених рахунків виконавця, кошти, що надійшли від споживача, зараховуються виконавцем як погашення заборгованості за попередній період незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначенні платежу.

Заборгованість відповідача по оплаті за надані комунальні послуги з водопостачання та прийому стічних вод на 01.12.2008 р. складає 34 405 грн. 87 коп., що підтверджується розрахунком боргу, копіями рахунків № 301тощо. В частині стягнення 5325 грн. 85 коп. боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, оскільки позивач фактично відмовився від стягнення зазначеної заборгованості.          

Відповідно до п. 5.3 договору на водопостачання та прийом стічних вод від 12.12.2005 р. № 301 у разі несвоєчасного перерахування коштів за послуги водопостачання та водовідведення з відповідача стягується пеня в розмірі 2% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожний прострочений день. Сума нарахованої позивачем з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» пені складає 2 864 грн. 42 коп.

Згідно з п. 5.4 договору від 12.12.05 р. № 301, ст. 625 ЦК України відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від суми боргу. Таким чином, відповідачу нараховані інфляційні збитки за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 2 656 грн. 06 коп. та 3 % річних - 502 грн. 58 коп.

Відповідно до ст. ст. 32 – 34 ГПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, але відповідач, з урахуванням всіх обставин справи не подав суду належних доказів, які б об‘єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію та спростували заявлені позовні вимоги.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам підлягають стягненню 402 грн. 64 коп. витрат по сплаті державного мита та 103 грн. 84 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» (40022, м. Суми, вул. Тополянська, 26/1; код 14005202) на користь Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9; код 03352455) 34 405 грн. 87 коп. боргу, 2 864 грн. 42 коп. пені, 502 грн. 58 коп. - 3% річних, 2 656 грн. 06 коп. інфляційних витрат, 402 грн. 64 коп. витрат по сплаті державного мита та 103 грн. 84 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 5325 грн. 85 коп. – провадження припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя