Рішення № 10046794, 07.06.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.06.10           Справа № 15/58-10. за позовом Відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго”, м. Суми, Сумська область

до відповідача Приватного підприємства “Торговий дім “Сузір’я”, м. Тростянець, Сумська область

про стягнення 20 412 грн. 94 коп.

           СУДДЯ                     Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Кендюшенко А.О., довіреність №10-19/17-Д/52 від 26.05.2010р.

Від відповідача: не з‘явився

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 20 412 грн. 94 коп. заборгованості по договору про постачання електричної енергії №116 від 10.04.2009р., а саме: 19 487 грн. 40 коп. заборгованості по активній електроенергії та 484 грн. 80 коп. заборгованості по реактивній електроенергії, 320 грн. 14 коп. пені, 46 грн. 85 коп. – 3% річних та 73 грн. 75 коп. інфляційних витрат.

Представник відповідача в дане судове засідання не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав. Ухвала про порушення провадження у справі № 15/58-10 від 27.04.2010р. та ухвала про описку у справі №15/58-10 від 05.05.2010р., що направлялись судом на адресу відповідача, яка зазначена позивачем в позовній заяві, були повернуті поштою з відміткою “організація закрита” та “організація не працює”. Тому, суд зобов’язував позивача подати суду довідку про місце реєстрації відповідача станом на момент розгляду справи у суді.

На виконання ухвали суду від 20.05.2010р. позивачем був поданий витяг №46-82-307 від 25.05.2010р. з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 25.05.2010р, в якій вказується, що відповідач знаходиться за адресою: Сумська область, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Богдана Хмельницького, буд. 39. Тобто, відповідач знаходиться за тією адресою, що зазначена позивачем у позовній заяві та за якою відповідачу направлялися всі процесуальні документи по справі.

Оскільки, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв‘язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» вважаються належними доказами виконання господарським судом обов‘язку щодо повідомлення учасників судового процесу.

Враховуючи те, що ухвали про справі направлялися відповідачу за адресою вказаною позивачем в позовній заяві, яка співпадає з адресою відповідача, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору про постачання електричної енергією №116 від 10.04.2009р., укладеного між ВАТ «Сумиобленерго» та ПП «Торговий дім «Сузір‘я» позивач зобов’язався продавати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач зобов‘язався оплачувати позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід‘ємними частинами.

Згідно п. 2.2.3 вказаного договору відповідач повинен оплачувати вартість електричної енергії та інші нарахування відповідно до умов додатку №4 до договору.

Відповідно п. 1 додатку №4 до договору (з урахуванням зміни від 30.09.2009р.) розрахунковим вважається період з 17 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Покази розрахункових засобів обліку відповідно до Переліку об‘єктів і точок комерційного обліку фіксуються 17 числа кожного місяця та оформлюються «Актом про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії» у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони.

Згідно п.2 вказаного додатку №4 до договору споживач протягом розрахункового періоду здійснює плановий платіж в розмірі 80% від заявленого обсягу електроенергії протягом першої половини розрахункового періоду та остаточним розрахунком на протязі 5 днів з дня отримання рахунку.

В день надання акту про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії постачальник надає споживачу рахунок вартості фактично спожитої електроенергії.

Відповідно до п. 2.2.4 договору №116 від 10.04.2009р. відповідач повинен здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №5 до договору «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії».

Станом на 01.02.2010р. заборгованість відповідача за спожиту електроенергію становить: 19 487 грн. 40 коп. заборгованості по активній електроенергії та 484 грн. 80 коп. заборгованості по реактивній електроенергії, що підтверджується довідками про нарахування та оплату спожитої активної електроенергії та спожитої реактивної електроенергії.

Але, як пояснив представник позивача, відповідач свої обов’язки по договору не виконує і розрахунок за спожиту електроенергію не здійснює, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 19 487 грн. 40 коп. заборгованості по активній електроенергії та 484 грн. 80 коп. заборгованості по реактивній електроенергії, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Відповідно пункту 7 додатку №4 до договору у разі несвоєчасної оплати платежів постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період за який здійснюються нарахування, 3% річних з простроченої суми. При цьому, сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Тому, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 320 грн. 14 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань відповідно пункту 7 додатку №4 до договору.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 320 грн. 14 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору про постачання електричної енергією позивач просить стягнути з відповідача 46 грн. 85 коп. – 3% річних та 73 грн. 75 коп. інфляційних витрат (пункт 7 додатку №4 до договору).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 46 грн. 85 коп. – 3% річних та 73 грн. 75 коп. інфляційних витрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, оскільки відповідачем не подано доказів сплати боргу, а також не подано аргументованих заперечень щодо вимог позивача, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими у повному обсязі та підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Торговий дім “Сузір’я” (42600, Сумська область, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Богдана Хмельницького, буд. 39, код 34113585) на користь Відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго” (40035, м. Суми, вул. Д. Коротченка, 7, код 23293513) 19 487 грн. 40 коп. заборгованості по активній електроенергії, 484 грн. 80 коп. заборгованості по реактивній електроенергії, 320 грн. 14 коп. пені, 46 грн. 85 коп. – 3% річних та 73 грн. 75 коп. інфляційних витрат, 204 грн. 12 коп. держмита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                     О.Ю. Резніченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 08.06.2010р.

Суддя