Ухвала суду № 100467921, 18.10.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18 жовтня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/5825/21

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановила:

30.09.2021 року ОСОБА_1 ( надалі - позивач, ОСОБА_1 ), від імені якого діє адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна (надалі - представниця позивача, адвокат Ковальчук І.М.) звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області (надалі - відповідач, УДМС України в Херсонській області ), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління державної міграційної служби України в Херсонській області щодо видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 .

- зобов`язати Управління державної міграційної служби України в Херсонській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.

Ознайомившись з адміністративним позовом та доданими до нього документами, суддя вказує про таке.

Частиною 1 статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог (предмет позову) слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Ця вимога повинна носити правовий характер і бути підвідомчою суду.

Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Підстави позову як елемент його змісту, повинні пояснювати, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм якого закону позивач просить про захист свого права.

Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Як вбачається зі змісту позову, протиправну бездіяльність відповідача щодо видачі позивачу паспорта громадянина України для виїзду, представниця позивача обґрунтовує тим, що з листа відповідача, яке отримано позивачем 23 липня 2021 року, йому стало відомо, що єдиною підставою відмови у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон стало те, що за результатами проведених перевірок на підставі п.п. 5 п. 82 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 № 152, тимчасово відмовлено в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон у зв`язку з тим, що дані, отримані з відомчих інформаційних систем баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують інформацію, надану заявником, та проведенням Приазовським РС У ДМС України в Запорізькій області службової перевірки про визнання вказаного паспорта таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства.

При цьому, на підтвердження вказаних обставин представницею позивача надано копію висновку перевірки за заявою ОСОБА_1 щодо оформлення паспорта України для виїзду за кордон від 15.05.2018, затвердженого завідувачем Бериславського РС УДМС України в Херсонській області, який не є предметом оскарження.

Натомість, копію листа-відповіді відповідача, яке отримав позивач 23 липня 2021 року, та зі змісту якого позивачу стало відомо про оскаржувану бездіяльність матеріали позовної заяви не містять.

Частиною четвертою статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Крім того, у змісті позову, представниця позивача просить поновити пропущений строк звернення до суду з даним позовом, стверджуючи, що у 2018 році позивач звернувся до Бериславського РС УДМС України в Херсонській області з питання оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, проте лише 23.07.2021 р. на її адвокатський запит надійшла відповідь відповідача щодо тимчасової відмови позивачу в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон, про що листом від 15.05.2018 № 15/1952-2 повідомлено ОСОБА_1 про прийняте рішення. Однак, представниця позивача стверджує, що протягом 2018-2021 років позивач не отримував жодних документів від органів УДМС.

Строк звернення до адміністративного суду регламентовано статтею 122 КАС України, за приписами частин першої, другої якої, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Загальні правила, закріплені у нормах адміністративного процесуального законодавства, передбачають обчислення строку звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення цих прав, свобод, інтересів.

Поняття "повинна була дізнатись", використане у ст.122 КАС України, слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про прийняття оскаржуваного рішення та знала про обставини його прийняття. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Враховуючи, відсутність в матеріалах позовної заяви доказів ( лист-відповідь відповідача від 23.07.2021), якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та підстави поновлення строку звернення до суду, суддя вважає, що наведене свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі та поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частини 1 та 6 ст. 120 КАС України).

Враховуючи перебування судді на лікарняному, питання щодо залишення позовної заяви без руху вирішено 18.10.2021 р., тобто у перший після них робочий день.

Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 КАС України, суддя -.

ухвалила:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання усіх наявних в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у т.ч. копію адвокатського запиту від 16.06.2021 р. та копію листа-відповіді відповідача (23.07.2021 р.) з доданими до нього документами.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/5825/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя В.А. Дубровна