Рішення № 10046722, 03.06.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.10 Справа № 10/45-10. за позовом:Полтавського університету споживчої кооперації, м. Полтава

до відповідача: приватного підприємця ОСОБА_1, м. Охтирка

про стягнення 35430,50 грн.

СУДДЯ МАЛАФЕЄВА І.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Трифонов Ю.А.

від відповідача: не з'явився

за участю секретаря судового засідання Калініної А.І.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 35430,50 грн. заборгованості (в т.ч. 13370 грн. основного боргу, 22060,50 грн. пені) у звязку із невиконанням умов договору-замовлення № 10-04/16 від 24.02.2009р., укладеного між сторонами даного спору, а також судові витрати, повязані з розглядом справи.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій викладений розрахунок пені згідно чинного законодавства, тобто за 6 місяців від дня коли зобовязання мало бути виконано і становить 12033 грн.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні також подав заяву про зміну найменування позивача з Полтавського університету споживчої кооперації на Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію та довідкою з ЄДРПОУ.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, проте в судовому засіданні зазначив, що проти суми основного боргу не заперечує.

Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.

Заява позивача про заміну найменування з Полтавського університету споживчої кооперації на Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до укладеного між сторонами по справі договору-замовлення на виготовлення меблів № 10-04/16 від 24.02.2009 року відповідач зобовязався виготовити та передати у власність позивача меблі, згідно специфікації від 24.02.2009 року невідємного додатку до договору, а позивач зобовязався оплатити обумовлені договором роботи на умовах попередньої оплати та прийняти меблі згідно дизайн-проекту замовлення.

Згідно п.5 договору ціна замовлення на виготовлення меблів становить 13370 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 11.03.2009 року було перераховано на поточний рахунок відповідача в повному обсязі сума замовлення, яка становить 13370 грн.

Згідно п. 3.1 договору відповідач зобовязався виконати обумовлені роботи протягом 20 робочих днів з моменту підписання договору. Але відповідач, порушуючи умови договору не виготовив та не поставив у визначені строки меблі та жодних повідомлень про затримку виконання робіт від нього не надійшло.

Позивач, керуючись ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, в якій зазначається що, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків, направив 25.12.2009 року на адресу відповідача претензію № 01-08/199 з повідомленням відповідача про відмову позивача від прийняття робіт , які є предметом договору та вимогою повернути кошт, що були сплачені в якості передоплати за виготовлення меблів.

Факт отримання відповідачем претензії підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, але відповіді позивач так і не отримав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Тому вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 13370грн. визнаються судом обґрунтованими, правомірними і підлягають задоволенню.

Пунктом 6.1 договору передбачена відповідальність за несвоєчасне виготовлення меблів, а саме 0,5 % від загальної вартості виготовлення та встановлення меблів за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідного поданого позивачем розрахунку, в заяві про уточнення позовних вимог, сума пені, заявлена ним до стягнення становить 12033 грн., що відповідає вимогам чинного законодавства та не перевищує граничного рівня встановленого нормами закону. Тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 255 грн. витрат по сплаті державного мита та 169,20 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 і.к. НОМЕР_1) на користь Вищого навчального закладу Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» (36014, м. Полтава, вул. Коваля, 3, і.к. 01597997) 25403 грн. заборгованості, в т.ч. 13370 грн. основного боргу, 12033 грн. пені, а також 255 грн. витрат по сплаті державного мита, 169,20грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.06.2010 р.

Суддя