Рішення № 100466536, 21.10.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

21 жовтня 2021 р.справа № 400/1813/20

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомголовного державного виконавця Квашенко Сергія Сергійовича, АДРЕСА_1 ,

до відповідачаПівденного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Богдана Хмельницького, 34, м. Одеса, Одеська область, 65007,

провизнання протиправним наказу від 23.04.20 р. № 193-в

В С Т А Н О В И В:

Квашенко Сергій Сергійович (надалі - позивач або Квашенко С.С. ) звернувся з позовом до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - відповідач або ПМРУ Міністерства юстиції (м. Одеса)), в якому просить суд визнати протиправним та скасування наказ від 23 квітня 2020 р. № 193-в.

Ухвалою суду провадження у справі в частині вимоги про скасування наказу від 23 квітня 2020 р. № 193-в закрито.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що спірним наказом його було відряджено до Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) м. Вознесенськ Миколаївської області. На думку позивача, даний наказ прийнятий з наступними порушеннями:

- підставою для прийняття наказу від 23 квітня 2020 р. № 193-в зазначена постанова заступника начальника ПМРУ Міністерства юстиції (м. Одеса), але позивач стверджує, що така постанова не виносилась, що підтверджується відсутністю в наказі від 23 квітня 2020 р. № 193-в реквізитів постанови;

- постанова про утворення виконавчої групи від 14 квітня 2020 р. не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 2 квітня 2012 р. № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 (надалі - Інструкція з організації примусового виконання рішень);

- позивача направлено у відрядження за відсутності відповідного фінансування;

- наказ від 23 квітня 2020 р. № 193-в про відрядження залишився не виконаним, що створює загрозу вжиття з боку відповідача заходів стягнення і тягне за собою ситуацію правової невизначеності для позивача.

Відповідач позов не визнав, у відзиві просив відмовити в його задоволенні, з тих мотивів, що позов носить вочевидь штучний характер, так як жодні права позивача оскарженим наказом не порушені. Що стосується наведених позивачем порушень, то в незалежності від їх доведеності, позивач має підпорядковуватись наказам (а. с. 49-55).

У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відповідача та вважає, що останній не спростував аргументів, наведених в позовній заяві (а. с. 79-87).

Позовна заява залишалась без руху (а. с. 37-39).

При відкритті провадження у справі, суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про зменшення розміру судових витрат, звільнення від сплати судових витрат, відстрочення та розстрочення судових витрат.

Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а. с. 44-45).

У зв`язку з хворобою позивача, провадження у справі зупинялось (а. с. 115-116, 124-125).

На підставі запровадження в Миколаївському окружному адміністративному суді обмежувальних заходів щодо проведення відкритих судових засідання для запобігання поширенню COVID-19, суд призначив розгляд справи в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

23 квітня 2020 р. наказом ПМРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) № 193-в (надалі - Наказ № 193-в) (а. с. 16) Квашенко С.С. у період з 24 квітня до 29 травня 2020 р. був відряджений до Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) м. Вознесенськ Миколаївської області.

В наступному, наказом ПМРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) від 30 квітня 2020 р. № 1062-к, Наказ № 193-в в частині відрядження Квашенко С.С. скасовано (а. с. 33).

Підставою для відрядження вказана постанова заступника начальника ПМРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) Чубарева О.О. та подання тієї ж посадової особи.

Твердження позивача про те, що постанова заступником начальника ПМРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) Чубаревим О.О. не приймалась, так як в Наказі № 193-в відсутні її реквізитів, не заслуговує на увагу, так як відсутність реквізитів певного документу не може розглядатись в якості порушення.

До відзиву відповідач долучив постанову про утворення виконавчої групи від 14 квітня 2020 р., згідно з якою при Вознесенському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) м. Вознесенськ Миколаївської області утворена виконавча група, до складу якої включено Квашенко С.С. (а. с. 57-59).

Саме з метою реалізації зазначеної постанови, відповідач прийняв Наказ № 193-в про відрядження позивача, який по суті є похідним від постанови про утворення виконавчої групи від 14 квітня 2020 р.

Так як позивач не оскаржує постанову про утворення виконавчої групи від 14 квітня 2020 р., то його доводи про порушення відповідачем при її прийнятті Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, не можуть бути оцінені судом, оскільки вони виходять за межі предмету доказування в даній справі.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Завданням адміністративного судочинства є вирішення спорів з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень (ст. 2 ч. 1 КАС України).

Згідно із ст. 5 КАС Україна, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Як визначено ст. 160 ч. 5 п. 9 КАС України, у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням, прав, свобод або інтересів позивача.

Отже, обов`язковою передумовою надання особі судового захисту, є порушення прав.

Суд погоджується з відповідачем в тому, що Наказ № 193-в жодним чином не порушує ніяких прав позивача та не створює для нього жодних негативних наслідків.

По суті доводи позивача зводяться до незгоди з прийнятим відповідачем рішенням про його відрядження (недоцільністю), але порушення прав позивача повинно носити реальний характер, що виражається в конкретних негативних наслідках.

Твердження позивача про те, що нереалізація ним Наказу № 193-в (позивач у відрядження так і не відбув, а в наступному Наказ № 193-в було скасовано самим відповідачем), може бути використане відповідачем як підстава для притягнення до відповідальності, є безпідставними, так як судовий захист не може бути звернутий на майбутнє та носити присічну (превентивну) функцію запобігання можливого порушення прав позивача у майбутньому, до того ж позивач, у разі застосування до нього заходів стягнення, не позбавлений можливості оскаржити в судовому порядку відповідне стягнення, що і буде належним способом судового захисту, тоді як ініціювання судового процесу з метою унеможливлення притягнення до відповідальності в майбутньому, не відповідає меті та завданню адміністративного судочинства.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову головного державного виконавця Квашенко Сергія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Богдана Хмельницького, 34, м. Одеса, Одеська область, 65007, ЄДРПОУ 43315529) відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.

Суддя А. О. Мороз