Рішення № 100466029, 20.10.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2021 року № 320/8555/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до Північного офісу Держаудитслужби України про визнання неправомірним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Хотівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Північного офісу Держаудитслужби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за ДК 021:2015:45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт за процедурою відкриті торги Prozorro № PROZORRO (оголошення UA-2020-06-02-002946-b) інформація про оприлюднення: ac7a9c6622784074B5244ef62c889b7b 07.08.2020 14:08 Північного офісу Державної аудиторської служби України, який було оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу 02.09.2020 13:35 в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозиції (пропозицій) та зобов`язання Замовника розірвати договір з ТОВ "ДЖІ ЕС ГРУП БУДІВНИЦТВО" про закупівлю та зобов`язання Замовника усунути порушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним не було допущено правопорушень, зазначених у висновку про результати моніторингу закупівлі, вважає його необґрунтованим та таким, що порушує його права та інтереси. Зазначає, що відповідно до оскаржуваного висновку його було зобов`язано вжити заходів щодо розірвання договору в установленому законодавством порядку, однак, вказує на відсутність підстав для розірвання договору, укладеного з переможцем торгів.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що під час проведення моніторингу закупівлі було встановлено, що: переможцем не підтверджено повноважень директора, чим не виконано вимогу додатку до тендерної документації; позивачем, в порушення вимог п. 8 ч. 2 ст. 21 Закону №922-VІІІ, опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів, яке не містить інформацію про мову, якою повинні готуватись тендерні пропозиції; переможець не підтвердив відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі та не виконав вимоги тендерної документації, внаслідок чого, на думку відповідача, посадовими особами Північного офісу Держаудитслужби України правомірно прийнято спірний висновок.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 28.10.2020, яке відкладено на 28.01.2021 у зв`язку з задоволенням клопотання представника відповідача про відкладення.

Перед початком розгляду справи по суті до суду від сторін надійшли заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Беручи до уваги вищевикладене, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02.06.2020 у електронній системі публічних закупівель Хотівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області розміщено оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю послуги: будівництво очисних споруд продуктивністю 500 м?/добу по вул. Б.Хмельницького, в с.Хотів Київської області.

За результатами оцінки тендерних пропозицій учасників, переможцем було визначено ТОВ "ДЖІ ЕС ГРУП БУДІВНИЦТВО".

30.07.2020 між Хотівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та ТОВ "ДЖІ ЕС ГРУП БУДІВНИЦТВО" укладено договір підряду №30 (далі - Договір).

На підставі наказу №133 від 07.08.2020, відповідачем прийнято рішення про початок проведення моніторингу закупівлі, щодо дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель.

Як зазначає відповідач, підставою для прийняття рішення про початок моніторингу є виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі".

02.09.2020 Північним офісом Держаудитслужби України в електронній системі закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2020-06-02-002946-b (далі - Висновок), яким зобов`язано усунути порушення вимог п. 8 ч. 2 ст. 21, п. 2 ч. 1 ст. 31, ч. 11 ст. 29 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" шляхом розірвання договору в межах законодавства та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

08.09.2020 позивачем подано заперечення на висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2020-06-02-002946-b.

У подальшому, не погоджуючись з прийнятим відповідачем висновком, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Закону №2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 2 Закону №2939-ХІІ державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Статтею 5 Закону № 2939-XII визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади на момент оголошення спірної закупівлі визначалися Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року №922-VIII (зі змінами, внесеними Законом України від 17 березня 2020 року № 530-IX, тобто у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 922-VIII).

Статтею 1 Закону № 922-VІІІ визначено, що у цьому законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

авторизований електронний майданчик - авторизована Уповноваженим органом інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», є частиною електронної системи закупівель та онлайн-сервісом, що забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет (пункт 1);

веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель (далі - веб-портал Уповноваженого органу) - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та є частиною електронної системи закупівель. Веб-портал Уповноваженого органу є онлайн-сервісом, що забезпечує створення, зберігання, оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Забезпечення функціонування веб-порталу Уповноваженого органу здійснюється, у тому числі, за рахунок надання авторизованим електронним майданчикам платного доступу до нього (пункт 5);

електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами (пункт 7);

моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 14).

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону № 922-VІІІ визначено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 922-VІІІ цей Закон застосовується до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.

Абзацами 1 та 2 частини першої статті 8 Закону № 922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 8 Закону № 922-VІІІ рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Частиною третьою статті 8 Закону № 922-VІІІ визначено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Згідно з частиною шостою статті 8 Закону № 922-VІІІ за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922-VІІІ у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 8 Закону № 922-VІІІ протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина дев`ятнадцята статті 8 Закону № 922-VІІІ).

Пунктом 11 частини першої статті 9 Закону № 922-VІІІ визначено, що основними функціями Уповноваженого органу є розроблення та затвердження: примірної тендерної документації; примірного положення про уповноважену особу; примірного положення про тендерний комітет; примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі; примірної методики визначення вартості життєвого циклу; порядку визначення предмета закупівлі; порядку розміщення інформації про публічні закупівлі; особливості закупівель за рамковими угодами та їх укладення; форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції; порядку організації тестування уповноважених осіб; переліку формальних помилок.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 10 Закону № 922-VІІІ замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю.

Доступ до інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель, є безоплатним та вільним. Інформація про закупівлю, визначена цим Законом, розміщується в електронній системі закупівель безоплатно через авторизовані електронні майданчики (абзац 1 частини шостої статті 10 Закону № 922-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 922-VІІІ електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам. Обмін і збереження інформації та документів має відбуватися з гарантуванням цілісності даних про учасників і їхніх тендерних пропозицій/пропозицій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій/пропозицій.

Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (частина третя статті 12 Закону № 922-VІІІ).

Частиною восьмою статті 12 Закону № 922-VІІІ визначено, що подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Згідно з частиною другою статті 17 Закону № 922-VІІІ замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов`язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.

Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у частині другій цієї статті, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. Для цього учасник (суб`єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов`язався сплатити відповідні зобов`язання та відшкодування завданих збитків.

Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону № 922-VІІІ оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 21 Закону № 922-VІІІ оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону № 922-VІІІ у тендерній документації зазначаються такі відомості: інструкція з підготовки тендерних пропозицій (пункт 1); мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції (пункт 13); опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки (пункт 19).

Частиною п`ятою статті 22 Закону № 922-VІІІ визначено, що замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису.

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 26 Закону № 922-VІІІ тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 31 Закону № 922-VІІІ замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника:

не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;

викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;

є такою, строк дії якої закінчився.

Згідно з абзацом 2 пункту 3 частини першої статті 31 Закону № 922-VІІІ замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону.

Пунктом 3 частини другої статті 32 Закону № 922-VІІІ встановлено, що тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922-VІІІ договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (частина четверта статті 41 Закону № 922-VІІІ).

Частиною першою статті 43 Закону № 922-VІІІ визначено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі:

1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;

2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;

3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;

4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Як було встановлено судом, на підставі наказу №133 від 07.08.2020, відповідачем прийнято рішення про початок проведення моніторингу закупівлі, щодо дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель.

При цьому, в Переліку процедур для здійснення моніторингу закупівлі, який є додатком до наказу №133 від 07.08.2020, підставою для прийняття рішення про початок моніторингу зазначено: виявлення органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, тобто зазначена підстава, що визначена пунктом 4 частини другої статті 8 Закону № 922-VІІІ.

З наведеного вбачається наявність повноважень та підстав у Північного офісу Держаудитслужби України на здійснення моніторингу публічних закупівель у порядку, встановленому Законом.

Щодо змісту виявлених порушень суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Так, відповідачем у висновку вказано, що позивачем порушено вимоги пункту 8 частини другої статті 21 Закону № 922-VІІІ, оскільки в оголошенні про проведення відкритих торгів відсутня інформація про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.

Однак, суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, оскільки досліджуючи оголошення про проведення відкритих торгів (https://zakupki.prom.ua/gov/tenders/UA-2020-06-02-002946-b) встановлено відсутність в оголошенні поля для зазначення мови (мов), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 9 Закону № 922-VІІІ розроблення та затвердження порядку розміщення інформації про публічні закупівлі віднесено до функцій Уповноваженого органу - центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

На виконання цієї правової норми наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за №449/28579 (чинним станом на дату публікації оголошення - 17 червня 2020 року), затверджено, зокрема, форму оголошення про проведення відкритих торгів.

Пунктом 2 цього наказу визначено, що формами документів, зазначених у пункті 1 цього наказу, затверджуються обов`язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов`язкові поля, передбачені системою.

В затвердженій вказаним наказом формі оголошення про проведення відкритих торгів відсутнє поле для зазначення мови (мов), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.

Відсутність необхідного поля в затвердженій формі оголошення виключає його наявність у відповідній системи публічних закупівель.

Суд зазначає, що Законом № 922-VІІІ встановлено, що інформація про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, зазначається не тільки в оголошенні про проведення відкритих торгів (пункту 8 частини другої статті 21 Закону № 922-VІІІ), а й у тендерній документації (пункт 13 частини другої статті 22 Закону № 922-VІІІ).

Так, в пункті 7 розділу І "Загальні положення" оприлюдненої позивачем тендерної документації вказано, що всі документи тендерної пропозиції, що підготовлені безпосередньо Учасником повинні бути складені українською мовою. Допускається наявність у складі тендерної пропозиції Учасника та не потребують перекладу українською мовою документи на російській мові, складені Учасником в минулих періодах, або надані сторонніми підприємствами, організаціями чи установами, зокрема, але не виключно: накази про призначення, протоколи зборів, договори, накладні, акти, виписки, листи, технічні специфікації, сертифікати, паспорти якості тощо.

Таким чином, суд вважає, що позивачем обов`язок щодо зазначення інформації про мову, якою повинна готуватися тендерна пропозиція, дотриманий у повному обсязі.

Щодо порушення позивачем вимог п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі", то суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону № 922-VІІІ замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, зокрема, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Так, у пункті 6.1 розділу III тендерної документації та додатку №3 до тендерної документації визначено, що учасники процедури закупівлі повинні надати в складі тендерної пропозицій документальне підтвердження про відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником у Додатку 3 до цієї тендерної документації.

Пунктом 6.2 розділу III тендерної документації, зокрема, визначено, що інформація про відповідність запропонованої пропозиції технічним вимогам, встановленим замовником у Додатку 3 до цієї тендерної документації, повинна бути підтверджена наступними документами: - договірною ціною; - зведеним кошторисним розрахунком (без врахування коштів на витрати служби Замовника та виконання проектних робіт); - пояснювальною запискою; - локальними кошторисами (мають бути складені відповідно до технічного завдання з урахуванням технологічного процесу); - підсумковою відомістю ресурсів; - розрахунком загальновиробничих витрат; - розрахунком адміністративних витрат - розрахунком кошторисного прибутку; - розрахунком кошторисної заробітної плати; - проектом календарного графіку виконання робіт. Договірна ціна має бути розрахована у програмному комплексі АВК, або у програмному комплексі, який взаємодіє з ним в частині передачі кошторисної документації та розрахунків.

При цьому, відповідно до пункту 6.3 розділу III тендерної документації для підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам Замовника, Учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати: 1) Документ, що підтверджує наявність ліцензії на право займатися відповідною діяльністю з переліком видів робіт провадження будівельної діяльності, якщо отримання такої ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством; 2) Копії дозвільних документів на виконання робіт підвищеної небезпеки: дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, або декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці; 3) Гарантійний лист, в якому учасник гарантує замовнику виконати роботи (замовлені цими торгами) якісно у кількості та терміни встановлені замовником, а також необхідно зазначити що будівельні матеріали та вироби, від яких залежить якість будівельної продукції, будуть відповідати вимогам проектів, ДБН, ДСТУ та іншим нормативно-правовим актам у сфері будівництва, із зазначенням гарантійних строків експлуатації об`єкта після будівництва (зазначити термін не менший чим в проекті договору). Гарантійний лист повинен мати посилання на оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про проведення процедури закупівлі; 4) Лист-згода із умовами проекту договору про закупівлю. 5) Довідка, складена у довільній формі, в якій Учасник гарантує застосування заходів із захисту довкілля під час виконання робіт, зокрема: - під час експлуатації автотранспорту викид відпрацьованих газів не повинен перевищувати допустимі норми; - не допускати складування сміття у несанкціонованих місцях; - компенсувати шкоду, заподіяну в разі забруднення або іншого негативного вплив) на природне середовище; - для виконання робіт повинні використовуватися якісні матеріали, машини і механізми, які відповідають вимогам діючого природоохоронного законодавства, а також застосовуватися інші необхідні заходи із захисту довкілля. Учасник може надати додатково інші документи, які він вважає за доцільне надати у складі своєї тендерної пропозиції. Надання додаткових документів не буде вважатися підставою для відхилення.

Судом, на підставі інформації та документів, розміщених за посиланням https://zakupki.prom.ua/gov/tenders/UA-2020-06-02-002946-b встановлено, що ТОВ "ДЖІ ЕС ГРУП БУДІВНИЦТВО" було надано у складі тендерної пропозиції підписаний дефектний акт згідно усіх необхідних обсягів, а також договірну ціну та підтверджуючі розрахунки до неї у вигляді інформаційної моделі складеної у програмному комплексі АВК або сумісному програмному комплексі, а також у сканованому вигляді у форматі "PDF". Щодо наданих локальних кошторисів - у сканованому вигляді відсутні локальні кошториси №№ 2-1-3, 2-1-4, 2-1-5, 2-1-7, але вони наявні у змісті пояснювальної записки; їх вартість та обсяги враховані у загальній ціновій пропозиції. Також ця інформація та повна форма і зміст документів (всі локальні кошториси, підсумкові відомості та інші необхідні розрахунки) є у інформаційній моделі складеної у програмному комплексі АВК ("3.imd").

Отже, дослідивши документи, розміщені за посиланням https://zakupki.prom.ua/gov/tenders/UA-2020-06-02-002946-b, суд вважає що ТОВ "ДЖІ ЕС ГРУП БУДІВНИЦТВО" було надано усю необхідну інформацію, яка вимагається позивачем, внаслідок чого у останнього були відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції ТОВ "ДЖІ ЕС ГРУП БУДІВНИЦТВО" на підставі п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону № 922-VІІІ.

Щодо посилання відповідача у спірному висновку на те, що ТОВ «ДЖІЕС ГРУП БУДІВНИЦТВО» не підтверджено повноважень директора, чим не виконано вимогу п. 4 Додатку 2 до тендерної документації ", то суд зазначає наступне.

У п. 1.5 ч. 1 розділу ІІІ тендерної документації визначено, що повноваження щодо підпису документів тендерної пропозиції уповноваженої особи учасника процедури закупівлі підтверджується: для посадових (службових) осіб учасника, які уповноважені підписувати документи пропозиції та вчиняти інші юридично значущі дії від імені учасника на підставі положень установчих документів - розпорядчий документ про призначення (обрання) на посаду відповідної особи (наказ про призначення та/ або протокол зборів засновників, тощо); для осіб, що уповноважені представляти інтереси учасника під час проведення процедури закупівлі, та які не входять до кола осіб, які представляють інтереси учасника без довіреності - довіреність, оформлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із зазначенням повноважень повіреного, разом з документами, що у відповідності до цього пункту підтверджують повноваження посадової (службової) особи учасника, що підписала від імені учасника вказану довіреність. У разі якщо тендерна пропозиція подається об`єднанням учасників, до неї обов`язково включається документ про створення такого об`єднання.

При цьому у додатку №2 до тендерної документації зазначено: документи, що підтверджують повноваження керівника, а саме: копія протоколу установчих/загальних зборів або витяг з протоколу установчих/загальних зборів або копія рішення засновника та наказ/розпорядження про призначення або про вступ на посаду (для суб`єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців за наявності).

Судом на підставі інформації та документів розміщених за посиланням https://zakupki.prom.ua/gov/tenders/UA-2020-06-02-002946-b встановлено, що ТОВ «ДЖІЕС ГРУП БУДІВНИЦТВО» у складі тендерної пропозиції були, в тому числі, надані наказ про призначення на посаду директора №16-к від 27.06.2019 та рішення учасника №13 ТОВ «ДЖІЕС ГРУП БУДІВНИЦТВО» від 27.06.2019, якими ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ «ДЖІЕС ГРУП БУДІВНИЦТВО».

Таким чином, суд не погоджується з доводами відповідача про те, що ТОВ «ДЖІЕС ГРУП БУДІВНИЦТВО» не підтверджено повноважень директора, чим не виконано вимогу п. 4 Додатку 2 до тендерної документації ".

Водночас, щодо посилання відповідача на те, що у складі пропозиції ТОВ «ДЖІЕС ГРУП БУДІВНИЦТВО» міститься наказ від 27.06.2019 № 16-К про призначення на посаду директором ОСОБА_1 з 01.07.2019, підписаний особою, яка на момент його підписання не мала відповідних повноважень, оскільки згідно з рішенням учасника від 27.06.2019 № 13 відповідна особа призначається на посаду директора з 01.07.2019, то суд вважає за необхідне звернути, також увагу на те, що зазначеним рішенням учасника від 27.06.2019 № 13 попередній директор ТОВ «ДЖІЕС ГРУП БУДІВНИЦТВО» ОСОБА_2 звільнений з посади Генерального директора товариства 27.06.2019 за його заявою.

На думку суду вищезазначена не точність жодним чином не невілює викладену у тендерній пропозиції інформацію та не свідчить про недотримання ТОВ «ДЖІЕС ГРУП БУДІВНИЦТВО» вимог Закону № 922-VІІІ, та тендерної документації позивача.

Щодо вимоги відповідача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень Закону України "Про публічні закупівлі" шляхом розірвання договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, то суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 8 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі", протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

В даному контексті суд враховує, що при вирішенні справи, предметом якої є встановлення правомірності, у тому числі, рішення суб`єкта владних повноважень, адміністративний суд, у відповідності до вимог ч. 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов`язаний перевірити, чи прийняте таке рішення, зокрема пропорційно, тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Необхідно зауважити, що ані Закон України "Про публічні закупівлі", ані Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" не визначає повноваження відповідача зобов`язувати за результатом здійсненого моніторингу закупівлі її замовника вчиняти дії по розірванню укладеного договору на закупівлю. Зокрема, такі повноваження відсутні і у статтях 2, 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", на які здійснено посилання в оскаржуваному висновку.

Встановлення вимоги в оскаржуваному висновку про вчинення позивачем дій щодо розірвання укладеного договору, з огляду на наведену вище позицію, є порушенням принципу пропорційності та, відповідно, свідчить про протиправність оскаржуваного висновку у наведеній частині.

Крім того, частиною першої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Визначення істотних умов договору містяться у статті 638 Цивільного кодексу України та означають умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Також за приписами статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, ідо визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Судом встановлено, що договір за результатами прилюдних торгів було укладено між позивачем та ТОВ «ДЖІЕС ГРУП БУДІВНИЦТВО» 30.07.2020, тобто до початку моніторингу та висновку відповідача.

Отже, аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що норми Закону не передбачають процедури усунення виявлених порушень процедури закупівлі і після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю. Таким чином після отримання оскаржуваного висновку у позивача була відсутня об`єктивна можливість усунути недоліки, вказані у ньому.

Подібна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.01.2021 року у справі № 160/12925/19 та від 26.08.2021 у справі № 280/2494/19.

Крім цього, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" та "Москаль проти Польщі".

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваного рішення, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного позову сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., що підтверджується квитанцією від 15.09.2020 №7062.

Враховуючи, задоволення позову, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень Північного офісу Держаудитслужби України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-06-02-002946-b від 02 вересня 2020 року.

Стягнути на користь Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (код ЄДПОУ 04362154) за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби України (код ЄДПОУ 40479560) судові витрати у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.