Ухвала суду № 100465718, 20.10.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні заяви

20 жовтня 2021 рокум. Ужгород№ 260/4552/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі судді: Маєцької Н.Д., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про внесення виправлень в ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), якою просить: 1) Скасувати постанову державного виконавця Ужгородського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Грицищука М.П. про відкриття виконавчого провадження № 58432098 від 20.02.2019 року; 2) Скасувати постанову головного державного виконавця Ужгородського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Грицищука М.П. про стягнення виконавчого збору № 48042022.

Ухвалою судді від 01 жовтня 2021 року залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 .

18 жовтня 2021 року до суду надійшло клопотання представника позивача про виправлення описки в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Згідно з ч. 2 ст. 253 КАС України питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.

Таким чином, положення КАС України передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

Під поняттям описки і очевидної арифметичної помилки слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.

У свою чергу, під опискою необхідно розуміти помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття. При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Суд, виправляючи описку у своєму рішенні, не може змінювати зміст цього рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Представник позивача в обґрунтування заяви про виправлення описки зазначає, що в описовій частині ухвали зазначено, що позивач протягом десяти днів з дня вручення ухвали має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Однак, в резолютивній частині ухвали судом встановлено п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

В той же час, у даному випадку суд вважає, що заявник помилково тлумачить поняття виправлення описки.

Суд зазначає, що відповідно ст. 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

В той же час, відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 01 жовтня 2021 року судом встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме відповідно до пункту 2 резолютивної частини ухвали надано позивачу строк п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що викладені представником позивача у заяві про виправлення описки обставини не свідчать про наявність в ухвалі про залишення позовної заяви без руху описок чи/або арифметичних помилок, виправлення яких може бути здійснено в порядку, передбаченому статтею 253 КАС України, а тому у задоволенні заяви про виправлення описки необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви представника позивача про внесення виправлень в ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька