Рішення № 100463959, 20.10.2021, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/990/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

20 жовтня 2021 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюха К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

I. Стислий виклад позиції позивача та відповідача

10 серпня 2021 року до Дубровицького районного суду Рівненської області надійшла позовна заява АТ "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 21 червня 2019 року відповідачка приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору та отримання кредитної картки, на підставі якої їй надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідачка свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 30 березня 2021 року у неї утворилася заборгованість у сумі 19073,55 грн., яка складається з наступного: 14789,34 грн. - заборгованість за кредитом, 4284,21 грн. - заборгованість за відсотками. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 у добровільному порядку не вчиняє дій, спрямованих на повернення кредитних коштів та процентів, АТ "Акцент-Банк" просить стягнути з неї вказану суму боргу.

Відповідачка ОСОБА_1 відзив на позов не подала.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Від представника позивача АТ "Акцент-Банк" одночасно з позовом надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 4).

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 17 серпня 2021 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачці запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження (а.с. 31).

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання двічі не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, хоча була своєчасно та належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення (а.с. 33, 35).

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Цивільного процесуального кодексу України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

За правилами частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до вимог частини 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідачка двічі у судові засідання не з`явилася без повідомлення причин, відзив на позов не подала, а також, що позивач проти заочного вирішення справи не заперечує, у суду наявні підстави для заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення на підставі наявних доказів, про що постановлено ухвалу, відповідно до вимог статей 280 -281 Цивільного процесуального кодексу України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини позики, зокрема кредиту, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Судом встановлено наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.

З матеріалів справи вбачається, що 21 червня 2019 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, відповідно до якої погодилася з тим, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування основними умовами обслуговування і кредитування, розміщеними в рекламному буклеті, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг; ознайомлена з договором про надання банківських послуг до його укладення та згодна з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згодна отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.a-bank.com.ua; зобов`язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами та сайті А-Банку www.a-bank.com.ua (а.с. 6).

Відповідно до Тарифів користування кредитною карткою "Зелена", пільговий період користування кредитними коштами становить до 62 днів та діє за умови погашення заборгованості у повному обсязі до останнього дня місяця, наступного за датою заборгованості), базова процентна ставка на залишок заборгованості - 3,7% на місяць (а.с. 15, зворотній бік).

Кредит надано шляхом перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача.

ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами та частково погашала заборгованість за кредитним договором. Останній платіж у сумі 200 грн. було сплачено 10 вересня 2020 року. Однак, внаслідок того, що щомісячні платежі за кредитним договором вносилися несвоєчасно та не в повному обсязі, станом на 30 березня 2021 року у відповідачки утворилася заборгованість за кредитним договором №б/н від 21 червня 2019 року у розмірі 19073,55 грн., яка складається з наступного: 14789,34 грн. - заборгованість за кредитом, 4284,21 грн. - заборгованість по відсоткам, що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком, який відповідає вимогам діючого законодавства та умовам договору та не оспорюється відповідачем (а.с. 5).

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджується кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (пункт 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 "Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

При цьому суд враховує позиції ЄСПЛ щодо аргументації судових рішень, закріплені, зокрема в пункті 42 рішення "Бендерський проти України" від 15 листопада 2007 року, в якому наголошується, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають достатньою мірою висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись, виходячи з обставин кожної справи (рішення "Руїз Торійа проти Іспанії" від 09 грудня 1994 року). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення "Артіко проти Італії" від 13 травня 1980 року). Право може вважатися ефективним, тільки, якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (пункт 33 рішення від 21 березня 2000 року у справі "Дюлоранс проти Франції"; пункти 32, 35 рішення від 07 березня 2006 року у справі "Донадзе проти Грузії").

Згідно з положеннями частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 Цивільного процесуального кодексу України).

За приписами частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина 1 статті 15 Цивільного кодексу України).

Постановою Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз`яснено, що під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У частині 3 статті 12, статтях 76 - 81 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування у цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові і електроні докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідачка ОСОБА_1 не використала можливість і право реалізувати свої процесуальні права, заперечувати проти позову, надати докази у підтвердження своїх заперечень, на виклик суду не прибула.

Небажання відповідачки надати відзив та докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, з`являтися на виклик суду, дає суду право обмежитись доказами, наданими позивачем.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Встановленим судом фактам відповідають цивільно-правові відносини щодо виконання зобов`язань, зокрема, за договором позики.

У статті 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, у відповідності з яким сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 1048, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень частини 1 статті 526, статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

VІ. Висновки суду

Аналізуючи вище наведені норми матеріального права та надані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що між сторонами у справі було укладено кредитний договір у встановленій законом формі, шляхом підписання анкети-заяви, з визначенням усіх істотних умов такого договору.

АТ "Акцент-Банк" виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши ОСОБА_1 кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку. Натомість, відповідачка свої зобов`язання за вказаним договором порушила, кредитні кошти не повернула та проценти за користування ними не сплатила.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що право позивача порушене та підлягає захисту судом, у зв`язку з чим існують підстави для стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь АТ "Акцент-Банк" заборгованості за кредитним договором, оскільки відповідачкою не доведено факт виконання Умов надання банківських послуг і повернення кредиту та процентів за користування кредитними коштами.

VIІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з вимогами частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 6648,16 грн.

Одночасно з позовом, позивачем подано клопотання про повернення надміру сплачених грошових коштів в рахунок судового збору у розмірі 4378,16 грн.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ "Акцент-Банк" підлягають судові витрати у виді сплаченого при зверненні до суду з даним позовом судового збору у сумі 2270 грн, оскільки позовні вимоги задоволені повністю.

Крім того, суд приходить висновку про задоволення клопотання позивача та повернення йому надміру сплачених грошових коштів в рахунок сплати судового збору в розмірі 4378,16 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 203, 204, 207, 526, 549, 599, 610, 611, 627, 629, 634, 638, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 5, 12, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь АТ "Акцент-Банк", заборгованість за кредитним договором №б/н від 21 червня 2019 року у розмірі 19073,55 грн. (дев`ятнадцять тисяч сімдесят три гривні 55 коп.), яка складається із : 14789,34 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять гривень 34 коп.) - заборгованість за кредитом, 4284,21 грн. (чотири тисячі двісті вісімдесят чотири гривні 21 коп.) - заборгованість за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь АТ "Акцент-Банк", судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби у Дубровицькому районі Рівненської області, код ЄДРПОУ 37863689, що розташоване за адресою: 34100, м. Дубровиця, вул. Гольшанських, 2, повернути АТ "Акцент-Банк" (м. Дніпро, вул. Батумська, 11), на р/р НОМЕР_2 , МФО 307770, ЄДРПОУ 14360080, судовий збір, надміру сплачений в сумі 4378,16 грн. (чотири тисячі триста сімдесят вісім гривень 16 коп.), що було сплачено за платіжним дорученням №6005315356323 від 30 березня 2021 року.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до підпункту 15.5) пункту 15 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи докуметнообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор