Рішення № 10046252, 31.05.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.05.10 Справа № 3/33-10. Господарський суд Сумської області у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Литвиненко Ю.В. розглянув матеріали справи № 3/33-10

за позовом : фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , м. Шостка Сумської області

до відповідача : Сумської обласної спілки споживчих товариств, м. Суми

про зобовязання вчинити певні дії

За участю представників сторін :

від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

від відповідача Сивенко В.М.

В судовому засіданні , розпочатому об 11 год. 40 хв. 19.04.2010 року , оголошувались перерви до 10 год. 10 хв. 17.05.2010 року та до 10 год. 30 хв. 31.05.2010 року .

Суть спору : позивач просить суд зобовязати відповідача звільнити земельну ділянку площею 18 кв.м., на якій розташовані торгівельні приміщення АДРЕСА_3 які прибудовані до нежитлового приміщення приміщення магазину продовольчих та промислових товарів АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_1 , а також зобовязати відповідача усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпорядження нежитловим приміщенням приміщенням магазину продовольчих та промислових товарів по АДРЕСА_3 шляхом знесення (демонтування) торгівельних приміщень АДРЕСА_3 які прибудовані до нежитлового приміщення - приміщення магазину продовольчих та промислових товарів по АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_1 (позивачу) .

Відповідач у своєму відзиві на позов заперечує проти позовних вимог позивача , посилаючись на те , що торгові приміщення під номерами 3,4,5 загальною площею 18,0 к. м. були побудовані підприємцями на підставі договорів з ПСК «Шосткинський ринок», укладених у 2000 році, і були зареєстровані на праві власності за ПСК «Шосткинський ринок» ( свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 від 02.02.2004 року ) , а на підставі рішення Виконкому Шосткинської міської ради від 31.05.2005 року № 155 відповідачеві (Сумській обласній спілці споживчих товариств) видане свідоцтво про право власності від 14.09.2005 року серія НОМЕР_3 на ті самі приміщення , що були зареєстровані за ПСК «Шосткинський ринок»м і зазначені в свідоцтві про право власності серії НОМЕР_2 від 02.02.2004 року .

Відповідач вважає , що ПСК «Шосткинський ринок», набувши право власності на спірні обєкти нерухомості відповідно до Свідоцтва про право власності від 02.02.2004 року , набуло і право оренди на ту частину земельної ділянки , яка зайнята спірними торгівельними приміщеннями, розташованими на частині земельної ділянки , що була надана в користування позивачу (ОСОБА_1) .

Відповідач пояснює у своєму відзиві , що в подальшому право власності на спірні торгівельні приміщення було переоформлено на нього (на Сумську обласну спілку споживчих товариств - далі Облспоживспілка), про що видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14.09.2005 року , оскільки відповідно до статуту ПСК «Шосткинський ринок» все його майно є власністю Облспоживспілки .

Відповідач вважає , що згідно ст. 120 Земельного кодексу України облспоживспілка на даний час має право на користування тією частиною земельної ділянки , яка зайнята торгівельними приміщеннями , що розташовані на частині земельної ділянки що була надана в користування позивачу , хоча Облспоживспілка і не оформила відповідних документів .

Тобто, відповідач визнає , що спірні торгівельні приміщення АДРЕСА_3 загальною площею 18,0 кв.м. розташовані на земельній ділянці , що правомірно знаходиться в користуванні позивача , але вважає , що Облспоживспілка без оформлення документів на землекористування має право користуватися частиною земельної ділянки під спірними приміщеннями, на які в Облспоживспілки є свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14.09.2005 року .

Облспоживспілка вважає таке використання нею земельної ділянки не самовільним , а тому , на її думку відсутні підстави для застосування статті 212 Земельного кодексу України .

Відповідач просить також застосувати позовну давність при вирішенні даного спору , оскільки вважає , що позивач міг довідатися про порушення свого права та про особу , яка його порушила , 02.02.2004 року , коли було оформлено свідоцтво про право власності Спільному підприємству ринків «Шосткинський ринок» Сумської облспоживспілки .

17.05.2010 року Облспоживспілка подала господарському суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається Шосткинським міськрайонним судом за позовом Облспоживспілки до Виконкому Шосткинської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення № 95 від 06.04.2007 року , яким скасовано рішення Виконкому № 155 від 31.05.2005 року в частині оформлення права власності на нерухоме майно за Облспоживспілкою.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін , господарський суд встановив :

Клопотання відповідача про зупинення розгляду даної справи не підлягає задоволенню.На день звернення відповідача з клопотанням інша справа , яка була б повязана з даною справою не розглядається , оскільки відповідач лише в день подання до господарського суду клопотання ( 17.05.2010 року ) надіслав поштою до Шосткинського міськрайонного суду свою позовну заяву до Виконавчого комітету Шосткинської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення № 95 від 06.04.2007 року .

Крім того , згідно ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі лише в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи. В даному разі господарський суд не вбачає неможливості розгляду справи № 23/33-10, оскільки рішення у даній справі не залежить від будь-якого рішення у справі за позовом Облспоживспілки до виконкому Шосткинської міської ради , який Облспоживспілка надіслала 17.05.2010 року до Шосткинського міськрайонного суду .

Стосовно суті даної справи слід зазначити наступне :

За договором купівлі-продажу від 09.11.2001 року позивач ( фізична особа - підприємець ОСОБА_1) купила у Спільного підприємства ринків «Шосткинський ринок» нежитлове приміщення - 9/10 частин магазину продовольчих та промислових товарів по АДРЕСА_3 Сумської області .

У відповідності зі свідоцтвом про право власності від 21.07.2006 року серія НОМЕР_4, виданим на підставі вищезгаданого договору купівлі-продажу від 09.11.2001 року та рішення Виконкому Шосткинської міської ради від 30.06.2006 року № 186, позивачеві на праві власності належить нежитлове приміщення - приміщення магазину продовольчих товарів АДРЕСА_3 Сумської області , літ. 1Г, площею 179,1 кв.м. ( частка 1/1) .

Згідно договору оренди земельної ділянки від 23.05.2002 року Виконавчий комітет Шосткинської міської ради на підставі свого рішення від 28.03.2002 року № 75 передав в оренду позивачеві земельну ділянку по АДРЕСА_3 площею 0,0250 га для обслуговування магазину терміном на 10 років. Земельна ділянка виділена в натурі ( на місцевості) у встановленому законом порядку .Договір зареєстровано в реєстрі за № 1159, посвідчено нотаріально ( а.с. 13-16) .

На момент укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,0250 га для обслуговування магазину на переданій позивачеві земельній ділянці був розташований лише магазин , придбаний позивачем за договором від 09.11.2001 року , про що свідчить абрис земельної ділянки землекористувача ОСОБА_1 ( а.с. 18) .

Як стверджує позивач, в липні-серпні 2003 року невстановлені позивачем особи здійснили самовільну прибудову торгівельних приміщень площею 18,0 кв.м. до стіни його магазину на орендованій ним для обслуговування магазину земельній ділянці .

В ході оскарження постанови господарського суду Сумської області від 21.05.2007 року у справі № АС 2/193-07 позивачеві стало відомо , що прибудовані до його магазину торгівельні приміщення АДРЕСА_3 площею 18,0 кв.м. вважає своєю власністю Облспоживспілка , посилаючись на свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 від 14.09.2005 року .

На запит позивача від 30.07.2008 року за № 15 Комунальне підприємство «Шосткинське МБТІ» листом № 311 від 08.08.2008 року підтвердило , що згідно інвентаризаційної справи до приміщення магазину , літ. Г-1, який належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності , виданого Виконкомом Шосткинської міської ради від 21.07.2006 року , прибудовані торгівельні приміщення АДРЕСА_3 площею 18,0 кв.м. , які належать на праві власності Сумській обласній спілці споживчих товариств (Облспоживспілцці) на підставі свідоцтва про право власності , виданого Виконкомом Шосткинської міської ради від 14.09.2005 року ( а.с. 20).

11 березня 2009 року державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель у Сумській області Бондаренко В.О. та Стребко І.Г. складено Акт № 23 перевірки дотримання вимог земельного законодавства , який свідчить про те , що на земельній ділянці, яка надана в оренду приватному підприємцю ОСОБА_1 ( позивачеві) для обслуговування власного магазину по АДРЕСА_3 , прибудована споруда з бетонних блоків (торгівельні приміщення) площею 0,0018 га , яка належить згідно довідки № 311 від 08.08.2008 року КП «Шосткинське МБТІ» Сумській обласній спілці споживчих товариств та використовується останньою без наявності відповідних документів , які посвідчують право власності чи користування цією земельною ділянкою , що є порушенням ст.ст.125,126 Земельного кодексу України (а.с. 169) .

Облспоживспілка у своєму відзиві на позов визнає , що не оформила документи на землекористування , тобто визнає , що у неї відсутні будь-які правовстановлюючі документи на земельну ділянку , на якій знаходяться прибудовані до магазину фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (позивача) торгівельні приміщення АДРЕСА_3 площею 18,0 кв.м.

Облспоживспілка у своєму відзиві визнає також, що згадані торгівельні приміщення розташовані на частині земельної ділянки , що була надана позивачу ( а.с. 28) і, що на зайняту цими торгівельними приміщеннями земельну ділянку Облспоживспілка не оформляла відповідних документів .

При цьому , посилаючись на ст. 120 Земельного кодексу України облспоживспілка вважає , що має навіть за таких обставин право користуватися земельною ділянкою , на якій знаходяться належні їй торгівельні приміщення (нерухоме майно), хоча земельна ділянка в установленому законом порядку була надана в користування позивачу .

Така позиція Облспоживспілки є неправомірною , безпідставною та необґрунтованою.

Згідно ч.1 ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод , а право користування - на підставі договору оренди .

Облспоживспілка немає ні цивільно-правової угоди на придбання земельної ділянки площею 18,0 кв.м. під торгівельними приміщеннями АДРЕСА_3 прибудованими до стіни магазину позивача , ні договору оренди на ту земельну ділянку .

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власниками або користувачами документа , що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою , та його державної реєстрації ( ч.1 ст. 125 Земельного кодексу України ) .

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації ( ч.2 ст. 125 Земельного кодексу України ).

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі ( на місцевості) , одержання документа , що посвідчує право на неї , та державної реєстрації забороняється ( ч.3 ст. 125 Земельного кодексу України ) .

Вищевикладене свідчить про те , що Облспоживспілка не має права користування земельною ділянкою , на якій знаходяться прибудовані до стіни магазину , що належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, торгівельні приміщення АДРЕСА_3 загальною площею 18,0 кв.м.

Більше того , матеріали справи свідчать , що земельна ділянка , на якій розташовані прибудовані торгівельні приміщення , на законних підставах знаходиться в користуванні фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (позивача) .

За таких обставин є всі підстави вважати , що земельна ділянка , на якій знаходяться торгівельні приміщення АДРЕСА_3 площею 18,0 кв.м. , прибудовані до стіни магазину продовольчих та промислових товарів , який належить на праві власності фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 , є самовільно зайнятою Облспоживспілкою , яка вважає прибудовані торгівельні приміщення АДРЕСА_3 площею 18,0 кв.м. своєю власністю , посилаючись на свідоцтво про право власності від 14.09.2005 року серія НОМЕР_3.

Згідно ст. 212 Земельного кодексу України , самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат , понесених за час незаконного користування ними .

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан , включаючи знесення будинків , будівель і споруд , здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб , які самовільно зайняли земельні ділянки .

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду .

Слід також зазначити , що згідно ч.1 ст. 376 ЦК України будівля, споруда , інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом , якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці , що не була відведена для цієї мети , або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту , або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч.2 ст. 376 ЦК України особа , яка здійснили або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна , не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч.4 ст. 376 ЦК України , якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою , яка здійснила (здійснює ) самочинне будівництво на його земельній ділянці , або якщо це порушує права інших осіб , майно підлягає знесенню особою , яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок .

Оскільки земельна ділянка для будівництва (прибудови) торгівельних приміщень АДРЕСА_3 площею 18,0 кв.м. Облспоживспілці чи будь-якій іншій особі не відводилась , то спірні торгівельні приміщення згідно ч.1 ст. 376 ЦК України вважаються самочинним будівництвом і згідно ч.2 ст. 376 ЦК України ні Облспоживспілка , ні СПР «Шосткинський ринок» , яке до Облспоживспілки реєструвало право власності на спірні торгівельні приміщення за собою , не набувають право власності на це нерухоме майно і згідно ч.4 ст. 376 ЦК України на вимогу законного користувача земельної ділянки (позивача) воно підлягає знесенню.

Крім того, згідно ст. 391 ЦК України , власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном .

У відповідності з ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє , користується , розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Позивач є власником магазину продовольчих та промислових товарів до стіни якого прибудовані самочинно торгівельні приміщення , які не лише перешкоджають обслуговуванню будівлі магазину , але й закривають вікна будівлі магазину , що підтверджується фототаблицями №1 та № 2 ( а.с. 36,37 ).

Зважаючи на все вищевикладене , позовні вимог позивача до відповідача у даній справі є правомірними , обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Посилаючись на ст.ст.256,257,ч.1ст.261, ч.4ст.267 ЦК України, Облспоживспілка просить суд застосувати позовну давність при прийнятті рішення у даній справі і відмовити позивачеві у позові , оскільки на думку Облспоживспілки позовна давність сплинула 02.02.2007 року , тобто через три роки після оформлення Спільним підприємством ринків «Шосткинський ринок» свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.02.2004 року .

Таке обґрунтування Облспоживспілкою позиції щодо спливу позовної давності є безпідставним, оскільки відсутні будь-які підстави вважати , що позивач знав чи міг знати 02.02.2004 року про те , що СПР «Шосткинський ринок» отримало свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серед якого знаходилися і спірні приміщення .

Відсутні також підстави вважати , що позивач знав чи міг знати 14.09.2005 року про видачу Облспоживспілці свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.09.2005 року , у тому числі на спірне майно .

Тим більше , що зі змісту самих вищезгаданих свідоцтв і на даний час не можна зробити однозначний висновок стосовно того, які там маються на увазі «торгові приміщення».

Згідно ст. 33 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України , обставини справи , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування .

В даному випадку відповідач взагалі в обґрунтування своїх заперечень посилається не на докази , а на припущення , які не ґрунтуються на належних доказах і являються безпідставними .

Порушення відповідачем прав позивача як законного землекористувача та законного власника є триваючим і триває до цього часу .

Статтею 268 ЦК України визначені вимоги , на які позовна давність не поширюється. Зазначений у цій статті перелік вимог , на які не поширюється позовна давність , не є вичерпним .

Так, не поширюється позовна давність на вимоги власника або іншого володільця про усунення будь-яких порушень його права , хоча ці порушення і не були повязані з позбавленням володіння.Оскільки названі порушення мають триваючий характер , то постійно відсувається початковий момент перебігу позовної давності з кожним новим порушенням права власника або володільця.

Тобто , порушення , яке триває , відбувається кожного дня знову і знову, а відтак і перебіг позовної давності для захисту від триваючого порушення починається кожного дня знову і знову .

Таким чином , право власника або іншого володільця від триваючих порушень його права підлягає захисту доти, доки такі порушення тривають , а тому позовна давність на вимоги власника або іншого володільця про усунення порушень його права не поширюється .

Порушення відповідачем прав позивача як власника будівлі магазину і користувача земельної ділянки для обслуговування тієї будівлі мають триваючий характер і тривають до цього часу , а тому підлягають захисту .

На переконання суду - це відповідає, зокрема, таким загальним засадам цивільного законодавства , визначеним статтею 3 Цивільного кодексу України : неприпустимість позбавлення права власності , крім випадків встановлених Конституцією України та законом ; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача .

На підставі всього вищевикладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 3,11,16,256,257,261,268,3210,376,391 ЦК України , ст.ст. 12,93,125,126,212 Земельного кодексу України , ст.ст. 33,34,43,49,82-85 ГПК України , господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобовязати Сумську обласну спілку споживчих товариств ( 40030, м. Суми, вул.Троїцька,1 ; код ЄДРПОУ 01765325) звільнити земельну ділянку площею 18 кв.м., на якій розташовані торгівельні приміщення АДРЕСА_3, які прибудовані до нежитлового приміщення приміщення магазину продовольчих та промислових товарів АДРЕСА_3 Сумської області, що належить ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

3.Зобовязати Сумську обласну спілку споживчих товариств ( 40022, м. Суми, вул.Троїцька,1, код 01765325) усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження нежитловим приміщенням приміщенням магазину продовольчих та промислових товарів АДРЕСА_3 Сумської області, що належить ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

4.Стягнути з Сумської обласної спілки споживчих товариств ( 40030, м. Суми, вул.Троїцька,1 ; код ЄДРПОУ 01765325) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по держмиту в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6.Копію рішення надіслати сторонам по справі

Повний текст рішення підписаний та оголошений суддею 31.05. 2010 року.

Суддя Левченко Павло Іванович