Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
справа № 5020-10/140 Господарський суд міста Севастополя у складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:
Акціонерного банку «Український комунальний банк»
(вул. Шевченка, 18-а, м. Луганськ, 91055)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
АДРЕСА_2
про стягнення 39162,13 грн., у тому числі: 22503,39 грн. основний борг, 11183,37 грн. прострочені відсотки за користування кредитом, 5475,37 грн. пеня,
за участю представників:
позивача Бутової М.Г., довіреність №214 від 19.05.2010; Демків Ю.М., довіреність №659 від 10.11.2009;
відповідача не з`явився.
05.05.2010 Акціонерний банк «Український комунальний банк» звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 39162,13 грн., у тому числі: 22503,39 грн. основний борг, 11183,37 грн. прострочені відсотки за користування кредитом, 5475,37 грн. пеня.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням Відповідачем умов кредитного договору №321/08-ю від 04.01.2008.
В судовому засіданні 25.05.2009 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання 25.05.2010 не з`явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення №12129928 від 11.05.2010), відзив на позовну заяву не надав.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.
Оскільки явка учасників процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
З врахування вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, у відсутність представника Відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників Позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
04.01.2008 між Акціонерним банком «Український комунальний банк»(далі - Банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Позичальник) укладено кредитний договір №321/08-ю (далі Договір), відповідно до умов якого Банк надає Позичальникові кредитні кошти у сумі 25000,00 грн., в свою чергу Позичальник зобовязався в порядку, передбаченому Договором, повернути кредит зі сплатою 25% річних з кінцевим терміном повернення основної заборгованості 04.01.2010 (пункт 1.1 Договору).
Пунктом 1.2 Договору визначений порядок повернення кредитних коштів, який здійснюється згідно з графіком (Додаток №1 до договору), який є невід`ємною частиною цього договору.
Згідно з пунктом 1.3 Договору проценти нараховуються за календарні дні користування кредитом на фактичний залишок заборгованості, починаючи з дня надання кредиту до повного його погашення. При віднесенні кредиту на рахунок простроченої заборгованості Банк має право застосовувати штрафні санкції згідно з пунктом 5.1 зазначеного Договору додатково до основної плати за користування кредитом. Для визначення кількості днів при розрахунку процентів застосовується метод „факт/факт”. Період нарахування відсотків встановлюється з 1 по 30 (31) число місяця.
Відповідно до пункту 4.1 Договору Позичальник зобовязаний забезпечити своєчасне повернення кредиту згідно з графіком (Додаток №1) кожного місяця, в строк до першого числа місяця, наступного за звітним, але не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, сплачувати відсотки в сумі, розрахованій за звітний місяць.
Пунктом 1.4 Договору передбачено, що при погашенні Позичальником частини кредиту, відсотки за користування позичковими коштами, пеня за несвоєчасне повернення кредиту нараховуються на залишок заборгованості при зберіганні всіх умов зазначеного договору.
На виконання умов укладеного договору, Позивач надав Відповідачу кредитні кошти в сумі 25000,00 грн., що підтверджується виписками банку з особового рахунку Позичальника /а.с.24-28/.
Однак, як стверджує Позивач, в порушення умов Договору Відповідач не виконав його умови, заборгованість на день подання позову, склала: 39162,13грн., з яких: 22503,00 грн. заборгованість по кредиту, 11183,37 грн. заборгованість по відсоткам, 3867,75 грн. пеня за прострочений кредит, 1607,62 грн. пеня за прострочені відсотки.
Викладені обставини зявилися підставою для звернення Позивача до суду із зазначеним позовом.
Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу неналежного виконання Відповідачем умов кредитного договору в частині сплати кредиту та процентів за користування ним, у звязку з чим вони підлягають регулюванню положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що позичальником обовязок щодо повернення кредиту та відсотків за користування ним належними чином не виконувався.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачем на адресу Відповідача спрямовано акт звірки взаємних розрахунків станом на 27.04.2010 /а.с.37/. Відповідачем акт звірки взаємних розрахунків не був підписаний.
Відповідач доказів погашення заборгованості перед Позивачем суду не надав.
Таким чином, вимоги щодо стягнення заборгованості у вигляді 22503,00 грн. заборгованість по кредиту, 11183,37 грн. заборгованість по відсоткам, підлягає задоволенню.
У звязку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобовязань Позивач просить суд стягнути з Відповідача 5475,37 грн. пені за прострочення повернення кредиту та відсотків.
В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Пунктом 5.1 передбачено, що у разі несвоєчасної сплати кредиту та/або відсотків по ньому, Банк має право на стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.
Проте, Позивачем не враховані положення законодавства, що підлягає застосуванню відносно спірних правовідносин, а саме, частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені за прострочення повернення кредиту підлягають задоволенню у розмірі 2456,55 грн.:
01.04.2009 11.08.2009 ( 132 дні) 13133,39 грн.х22%х132:365 = 1044,91 грн.;
12.08.2009 30.09.2009 ( 50 днів) 13133,39 грн.х24%х50:365 = 431,80 грн.;
05.05.2009 11.08.2009 ( 99 днів) 1042,00 грн.х22%х99:365 = 62,17 грн.;
12.08.2009 04.11.2009 ( 85 днів) 1042,00 грн.х24%х85:365 = 58,23 грн.;
01.06.2009 11.08.2009 ( 72 дні) 1042,00 грн.х22%х72:365 = 45,21 грн.;
12.08.2009 30.11.2009 (111 днів) 1042,00 грн.х24%х111:365 = 76,05 грн.;
02.07.2009 11.08.2009 ( 41 день) 1042,00 грн.х22%х41:365 = 25,75 грн.;
12.08.2009 01.01.2010 ( 143 дня) 1042,00 грн.х24%х143:365 = 98,00 грн.;
03.08.2009 11.08.2009 ( 9 днів) 1042,00 грн.х22%х9:365 = 5,65 грн.;
12.08.2009 02.02.2010 (175 днів) 1042,00 грн.х24%х175:365 = 120,00 грн.;
02.09.2009 01.03.2010 (181 день) 1042,00 грн.х24%х181:365 = 124,01 грн.;
05.10.2009 31.03.2010 (178 днів) 1042,00 грн.х24%х178:365 = 122,00 грн.;
03.11.2009 31.03.2010 (149 днів) 1042,00 грн.х24%х149:365 = 102,08 грн.;
02.12.2009 31.03.2010 (120 днів) 1042,00 грн.х24%х120:365 = 82,21 грн.;
05.01.2010 31.03.2010 (86 днів) 1034,00 грн.х24%х86:365 = 58,48 грн.
Згідно з вказаними нормами пеня, яка підлягає стягненню з Відповідача за прострочення сплати процентів за користування кредитом в межах позовних вимог, складає: 1050,10 грн.:
01.04.2009 11.08.2009 ( 132 дні) 5156,80 грн.х22%х132:365 = 410,28 грн.;
12.08.2009 30.09.2009 ( 50 днів) 5156,80 грн.х24%х50:365 = 169,53 грн.;
05.05.2009 11.08.2009 ( 99 днів) 462,39 грн.х22%х99:365 = 27,60 грн.;
12.08.2009 04.11.2009 ( 85 днів) 462,39грн.х24%х85:365 = 25,84 грн.;
01.06.2009 11.08.2009 ( 72 дні) 477,81 грн.х22%х72:365 = 20,73 грн.;
12.08.2009 30.11.2009 (111 днів) 477,81 грн.х24%х111:365 = 34,87 грн.;
02.07.2009 11.08.2009 ( 41 день) 462,40 грн.х22%х41:365 = 11,42 грн.;
12.08.2009 01.01.2010 ( 143 дня) 462,40 грн.х24%х143:365 = 43,47 грн.;
03.08.2009 11.08.2009 ( 9 днів) 477,81 грн.х22%х9:365 = 2,60 грн.;
12.08.2009 02.02.2010 (175 днів) 477,81 грн.х24%х175:365 = 55,00 грн.;
02.09.2009 01.03.2010 (181 день) 477,81 грн.х24%х181:365 = 57,00 грн.;
05.10.2009 31.03.2010 (178 днів) 462,40 грн.х24%х178:365 = 54,11 грн.;
03.11.2009 31.03.2010 (149 днів) 477,81 грн.х24%х149:365 = 46,81 грн.;
02.12.2009 31.03.2010 (120 днів) 462,40 грн.х24%х120:365 = 36,50 грн.;
05.01.2010 31.03.2010 (86 днів) 477,81 грн.х24%х86:365 = 27,01 грн.;
01.02.2010 31.03.2010 (59 днів) 477,81 грн.х24%х59:365 = 18,53 грн.;
01.03.2010 31.03.2010 (31 день) 431,57 грн.х24%х31:365 = 8,80 грн.
Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Акціонерного банку «Український комунальний банк» (вул. Шевченка, 18-а, м. Луганськ, 91055), код ЄДРПОУ 24191588, к/р 29092121014 у НБУ, МФО 304988) суму заборгованості в розмірі 37193,41 грн. (тридцять сім тисяч сто девяносто три грн. 41 коп.), з яких: 22503,39 грн. основний борг, 11183,37 грн. прострочені відсотки за користування кредитом, 3506,65 грн. пеня, а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 371,93 грн. (триста сімдесят одна грн. 93 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 224,13 грн. (двісті двадцять чотири грн. 13 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.М.Юріна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84
Господарського процесуального кодексу України
і підписано 31.05.2010.
Судове рішення № 10046198, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 25.05.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5020-10/140. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: