Ухвала суду № 100461170, 20.10.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/21593/20

Провадження № 2-п/161/100/21

У Х В А Л А

20 жовтня 2021 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Присяжнюк Л.М.,

за участю секретаря судового засідання – Борсук К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», в інтересах якого звернувся адвокат Шумілова Н.І., про перегляд заочного рішення в справі №161/21593/20 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про визнання кредитного договору часткового недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 27 вересня 2021 року поновлено строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення, прийнято до провадження вказану заяву та призначено її розгляд у судовому засіданні.

У судове засідання заявник не з`явився, хоча вчасно та належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи.

Представник позивача у заяві від 20.10.2021 просив рішення суду залишити без змін, а заяву про перегляд заочного рішення – без задоволення., просив здійснювати розгляду справи без їх участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 ЦПК Україна заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження.

При цьому, згідно зі ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи 16 березня 2021 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області було прийнято заочне рішення, яким визнано положення договору комплексного банківського обслуговування №1001562643701 від 28 лютого 2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк», щодо нарахування щомісячної комісії за обслуговування кредиту у розмірі 2,99 % недійсним; стягнуто з Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» в доход державного бюджету України судовий збір в розмірі 908,00 грн. (а.с. 27-28).

Статтею 288 ЦПК України визначено підстави за яких заочне рішення підлягає скасуванню, а саме, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З огляду на роз`яснення, надані в абз. 5 п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2, суд скасовує заочне рішення, якщо визнає, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту вказаної вище статті та роз`яснень Пленуму ВСУ вбачається, що скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом таких обставин одночасно: відповідач не з`явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку, що будь-яких доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість прийнятого судового рішення, до заяви не долучено. Доводи, викладені відповідача в заяві про перегляд заочного рішення, зводяться до незгоди з ухваленим рішенням суду по суті.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи в розумний строк незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону спору про громадянські права та обов`язки цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України».

Зокрема, ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи та постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами (пункт 46 рішення у справі «Рябих проти Росії»).

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 Конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

В даній ситуації суд виходить з того, що оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

На підставі ст.ст. 284-288 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву відповідача акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», в інтересах якого звернувся адвокат Шумілова Н.І., про перегляд заочного рішення в справі №161/21593/20 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про визнання кредитного договору часткового недійсним – залишити без задоволення.

Роз`яснити сторонам, що заочне рішення ними, та/або їх представниками може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Л.М. Присяжнюк