Рішення № 100460833, 20.10.2021, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1336/21

Номер провадження 2/739/482/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021 року м.Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Іващенка І.К.,

за участі секретаря – Шкурат О.Г., Неживець К.В.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Новгород-Сіверський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ТОВ «Фінпром Маркет» (вул. Стельмаха Михайла, 9-а, офіс 204, м. Ірпінь, Київська область), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу – Остапенко Євген Михайлович (вул. Мала Житомирська, буд. 6/5, м. Київ), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним вище позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 4275 від 23.07.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. щодо стягнення з нього на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (надалі ТОВ «Фінпром Маркет») заборгованості 40494,00 грн.

Посилається на те, що оскільки відсутня безспірність розміру заборгованості та дії нотаріуса є незаконними, виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 20 серпня 2021 року відкрите провадження у справі за правилами спрощеного провадження.

Відповідач не скористався своїм правом на відзив.

Третя особа своїх пояснень щодо позовних вимог суду не надала.

В зв`язку з неприбуттям відповідача та третьої особи до суду розгляд справи відкладено на 14:00 год. 20.10.2021.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити. Не заперечували проти ухвалення заочного рішення.

Інші учасники справи та/або їх представники в судове засідання не з`явились. Учасники справи були повідомлені належним чином. Про причини неявки не повідомили.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України уразі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або, якщо зазначені ним причини визнані судом неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та третьої особи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновків про наступне.

Судом встановлено, що виконавчим написом №4275 від 23.07.2020, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу – Остапенком Євгеном Михайловичем стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованість в розмірі 40494,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для вчинення виконавчого напису від 23.07.2020 є договір факторингу № 20/ФК від 09 липня 2020 року, укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з управління активами», якому в свою чергу товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі договору відступлення права вимоги № 20/01/20-1/1 від 20 січня 2020 року, якому в свою чергу публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на підставі договору відступлення права вимоги № 195/к від 09 лютого 2018 відступлено право вимоги за кредитним договором № 001-24226-18/213 від 18 грудня 2013 року укладеного позивачем з ПАТ «Дельта Банк».

24 травня 2021 року державним виконавцем Новгород-Сіверського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Овчинником О.С. відкрите виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №4275 виданого 23.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу – Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з позивача на користь відповідача, заборгованості в розмірі 40494,00 грн.

Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 18.05.2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Крім того, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 18.05.2021 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису- надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Відповідач не скористався своїм правом на надання суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача та не висловив свою позицію щодо позову, як письмово (надання відзиву на позов) так і усно (відсутність представника відповідача в судовому засіданні). З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.

Також свою позицію щодо позову не висловив приватний нотаріус.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» строків, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 141, 263-265, 280-289 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №4275 від 23.07.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу – Остапенком Євгеном Михайловичем щодо стягнення з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет»(вул. Стельмаха Михайла, б. 9-а, офіс 204 м. Ірпінь, Київської області, код ЄДРПОУ 43311346) заборгованості в розмірі 40494,00 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет»(вул. Стельмаха Михайла, б. 9-а, офіс 204 м. Ірпінь, Київської області, код ЄДРПОУ 43311346) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати з оплати судового збору в сумі 908 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, котра може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: І.К. Іващенко