Рішення № 10046066, 17.05.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

справа № 5020-7/065-10/093

Господарський суд міста Севастополя в складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Севастопольського вищого професійного училища засобів зв’язку та інформаційних технологій

(вул. Вакуленчука, 29/1, м. Севастополь, 99053)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим і місті Севастополі

(пл., Повсталих, 6, м. Севастополь, 99008)

до Приватного підприємства «Янтекс-Сев»

(вул. Єрошенка, 18 , кв.5, м. Севастополь, 99045)

про стягнення 6463,27 грн., у тому числі: 3098,69 грн. –основний борг, 3364,58 грн. –неустойка,

за участю представників сторін:

позивача –Нікітіна В.І., довіреність №1 від 04.01.2010;

відповідача – не з’явився;

третьої особи –не з’явився;

16.02.2010 Севастопольське вище професійне училище засобів зв’язку та інформаційних технологій (далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Приватного підприємства «Янтекс-Сев»(далі –Відповідач) про стягнення 6463,27 грн., у тому числі: 3098,69 грн. –основний борг, 3364,58 грн. –неустойка.

Ухвалою від 23.03.2010 до участі залучено до у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим і місті Севастополі (далі –Третя особа).

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачем порушуються умови договору оренди №587 від 07.09.2007 та договору №12 від 07.09.2007 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, а саме, не сплачуються орендні платежі та відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, у зв’язку з чим за Відповідачем виникла заборгованість у сумі 3098,69 грн. а також тим, що Відповідач користується майном поза межами строку договору, у зв’язку з чим, Позивач просить стягнути з останнього неустойку у розмірі 3364,58 грн. До часу звернення до суду в добровільному порядку ця сума не погашена.

У судовому засіданні 17.05.2010 представник позивача надав обґрунтований розрахунок суми заборгованості відповідно до якого сума заборгованості по орендній платі складає 2670,97 грн., сума заборгованості по комунальним платежам складає 427,72 грн.

Представник третьої особи у судове засідання 17.05.2010 явку уповноваженого представника не забезпечив, відповідно до пояснень від 13.04.2010 №10-03-0/580 /а.с.64/ позовні вимоги Севастопольського вищого професійного училища засобів зв’язку та інформаційних технологій підтримує у повному обсязі.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №5635592 від 04.03.2010 /а.с.58-62/ Приватне підприємство «Янтекс-Сев»зареєстровано за адресою: вул. Єрошенка, 18 , кв.5, м. Севастополь, 99045.

Відповідач у судові засідання 03.03.2010, 15.03.2010, 23.03.2010, 23.03.2010, 13.04.2010, 06.05.2010, 17.05.2010 явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією та своєчасно (повідомлення про повернення поштового відправлення вх. №15118 від 03.03.2010 /а.с.21-25/, повідомлення про повернення поштового відправлення вх. №15501 від 16.03.2010 /а.с.35-38/, повідомлення про повернення поштового відправлення вх. №15954 від 29.03.2010 /а.с.47-50/, повідомлення про повернення поштового відправлення вх. №16235 від 06.04.2010 /а.с.52-56/, повідомлення про повернення поштового відправлення вх. №16969 від 26.04.2010 /а.с.73-76/).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахування вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представника Відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

07.09.2007 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим і місті Севастополі (Орендодавець) та Приватним підприємством “Янтекс-Сев” (Орендар) був укладений договір оренди №587 (далі –Договір №587) нерухомого майна державної власності /а.с.13-15/, пунктом 1.1 якого передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування об’єкт нерухомого майна: вбудовані приміщення та частину коридору, загальною площею 178,1 кв. м., що розташований в підвалі учбово-побутового корпусу Севастопольського вищого професійного училища засобів зв’язку та інформаційних технологій за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, та знаходиться на його балансі. Вартість орендованого майна визначена згідно з незалежною експертною оцінкою та складає 165835,00 грн.

Згідно з пунктом 3.1 Договору №587 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати та складає без ПДВ за базисний місяць оренди –червень 2007 року 690,98 грн., що підтверджується розрахунком орендної плати додаток №1 до Договору /а.с.15 –зворотна сторінка/. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2 Договору №587).

В пункті 3.3 Договору №587 сторони передбачили, що орендна плата перераховується Орендарем щомісячно до Державного бюджету України в строк не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Платежі орендної плати розподіляються наступним чином: 50% орендної плати до Державного бюджету України, 50% орендної плати на розрахунковий рахунок Балансоутримувача.

Відповідно до пункту 10.1 Договору №587 останній укладений строком на 364 дні та діє з моменту підписання до 06.09.2009.

Пунктом 10.6 Договору №587 передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну даного Договору по закінченню строку його дії протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той же самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені даним Договором, з урахуванням змін в законодавстві на дату продовження Договору.

Майно було передано в Відповідачу за актом приймання-передачі від 07.09.2007, підписаним обома сторонами /а.с.17/.

Договір №587 відповідно до пункту 10.6 був пролонгований на строк до 06.09.2008.

Строк дії Договору №587 скінчився 06.09.2009, про що Відповідач був повідомлений листом за вих. №301А від 08.09.2009 /а.с.11/.

                    Судом встановлено, що Договір недійсним не визнаний та за своєю правовою природою і ознаками є договором оренди нерухомого майна, що перебуває у державній власності.

У порушення умов Договору №587 за Відповідачем у період з березня 2009 року по вересень 2009 року склалась заборгованість по орендній платі у розмірі 2670,97 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком /а.с.86/.

                    Також, 07.09.2007 між Севастопольським вищім професійним училищем засобів зв’язку та інформаційних технологій (Балансоутримувач) та Приватним підприємством “Янтекс-Сев” був укладений договір оренди №12 (далі –Договір №12), пунктом 1.1 якого передбачено, що Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі учбово-побутового корпусу, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29/1, загальною площею 178,1 кв. м., а також утримання предбудинкової території, а Орендар приймає на себе зобов’язання приймати участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно площі, що зайнята, якщо інше не витікає з характеру послуг, що надаються Балансоутримувачем по даному Договору.

Згідно з пунктом 2.1.1 Договору №12 розмір плати за обслуговування та ремонт Будівлі, предбудинкової території, утримання допоміжних приміщень залежить від складу робіт та послуг, що надаються Балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб’єктами господарювання та визначається рахунком щомісячних витрат (кошторис витрат).

          В пункті 2.2.3 Договору №12 сторони передбачили, що плата за обслуговування та ремонт Будівлі, предбудинкової території, , утримання допоміжних приміщень перераховується Орендарем щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

          Відповідно до пункту 5.1 Договору №12 він діє з 07.09.2007 до 31.12.2008 включно.

Пунктом 5.4 Договору №12 передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну даного Договору по закінченню строку його дії протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той же самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені даним Договором, з урахуванням змін в законодавстві на дату продовження Договору.

Договір №12 відповідно до пункту 5.4 був пролонгований.

У порушення умов Договору №12 за Відповідачем у період з березня 2009 року по вересень 2009 року склалась заборгованість по комунальним платежам у розмірі 427,72 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком /а.с.82/.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003, далі –ЦК України) та Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003 України, далі –ГК України), що набрали чинність з 01.01.2004, та Законом України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ від 10.04.1992, тому підлягають застосуванню при вирішенні цього спору.

Статтею 759 ЦК України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Частиною шостою статті 283 ГК України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до статті 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ від 10.04.1992 орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно з частиною третьою статті 18 України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-ХІІ від 10.04.1992, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Аналогічна норма встановлена частиною третьою статті 285 ГК України.

Статті 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в часині першій статті 193 ГК України.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.3 Договору №587 та пунктом 2.2.3 Договору №12 встановлений строк виконання Відповідачем зобовязань за вказаними Договорами, а саме: внесення плати щомісячно, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

З метою досудодового врегулювання спору позивачем наадресу відповідача була направлена претензія від 16.09.2009 за вих. №10 /а.с.10/, яка отримана Відповідачем 16.09.2009 про що свідчить підпис його представника на вищевказаній претензії.

Відповідач не представив суду доказів виконання зобов’язань за Договором щодо сплати орендних та експлуатаційних платежів за період з березня 2009 року по вересень 2009 року, у той час як відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується порушення Позивачем умов Договорів №587 від 07.09.2007 та №12 від 07.09.2007, у зв’язку з чим позовні вимоги Севастопольського вищого професійного училища засобів зв’язку та інформаційних технологій про стягнення з Відповідача заборгованості у сумі 3098,69 грн., з яких: 2670,97 грн. - заборгованість по орендній платі та 427,72 грн. - заборгованість по комунальним платежам, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд відмовляє у задоволенні вимог щодо стягнення з Відповідача за правилами статті 785 Цивільного кодексу України неустойки за Договором №587 у розмірі 3364,58 грн., виходячи з наступного.

Частиною першою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною другою статті 785 ЦК України встановлено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За змістом вказаної норми наймодавець має право на стягнення неустойки в зв'язку з неповерненням предмету найму протягом всього часу прострочення в межах строку позовної давності, що встановлений статтею 258 Цивільного кодексу України та становить один рік для вимог про стягнення неустойки.

Згідно з частиною першою статті 548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Більш того, обов’язковість згоди сторін на визначення неустойки (штрафу або пені), у випадку порушення зобов’язання, і про необхідність фіксації цієї згоди сторонами саме у відповідному письмовому договорі передбачає стаття 547 ЦК України, відповідно до якої правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Так, Відповідно до пункту 9.8 Договору у разі якщо Орендар не виконує обов’язків по поверненню Майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки розмірі подвійної орендної плати за час прострочення.

Однак, Орендодавцем, відповідно до умов Договору №587 є –Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим і місті Севастополі, а Севастопольське вище професійне училище засобів зв’язку та інформаційних технологій є Балансоутримувачем вищевказаного майна, тобто сторонами не було досягнуто згоди у відповідній письмовій формі щодо встановлення відповідальності у вигляді штрафних санкцій за прострочення обов’язку щодо повернення Майна перед Балансоутримувачем, тобто правові підстави для стягнення з Відповідача неустойки відсутні.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Янтекс-Сев»(вул. Єрошенко, 18 , кв.5, м. Севастополь, 99045, ідентифікаційний код 33924847, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Севастопольського вищого професійного училища засобів зв’язку та інформаційних технологій (вул. Вакуленчука, 29/1, м. Севастополь, 99053, ідентифікаційний код 05536863, р/р 35226001000060 в УДК м. Севастополя, МФО 824509) заборгованість в розмірі 3098,69 грн. (три тисячі дев’яносто вісім грн. 69 коп.), з яких: 2670,97 грн. - заборгованість по орендній платі та 427,72 грн. - заборгованість по комунальним платежам, а також державне мито в розмірі 48,90 грн. (сорок вісім грн. 90 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 113,15 грн. (сто тринадцять грн. 15 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М. Юріна

Рішення складено відповідно до вимог ст. 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 25.05.2010