Рішення № 10046028, 19.05.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

справа № 5020-11/067 За позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрклімат”

          (03067, м.Київ, вул.Виборська, 89-А, оф.91)

до:           Товариства з обмеженою відповідальністю „Максимум”

          (99007, м.Севастополь, вул.М.Музики, 58-74)

          (99038, м.Севастополь, вул.Соловйова, 10, кімн.2)

про           стягнення 23568,44 грн.

Суддя Дмитрієв В.Є.

За участю представників:

позивача - Петренко Т.І., довіреність № 11/10 від11.03.2010, ТОВ "Укрклімат";

відповідача - Опанасенко Н.С., довіреність б/н від 15.01.2009, ТОВ "Максимум".

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрклімат” (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Максимум” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 23568,44 грн., з яких: основна заборгованість - 16265,00 грн., 3% річних –474,36 грн., збитки від інфляції –3453,78 грн., пеня –3375,30 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати отриманого за договором № 65 від 06.02.2008 товару.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 24.03.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/067.

Ухвалою суду від 24.03.2010 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

У судовому засіданні 19.05.2010 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача основну заборгованість - 16265,00 грн., 3% річних –550,74 грн., збитки від інфляції –1734,51 грн., пеню –2074,94 грн. Вказана заява прийнята судом.

Ухвалою суду від 19.05.2010 припинено провадження у справі у частині стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 400,00 грн. на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з погашенням вказаної суми відповідачем після звернення позивача до суду із даним позовом.

У судовому засіданні представник позивача виклав уточнені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у додатку до відзиву на позовну заяву (а.с. 70) визнав уточнені позовні вимоги частково.

Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені їхні процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

06.02.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю „Укрклімат” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Максимум” (Покупець) було укладено договір поставки № 65 (далі –Договір) (а.с. 11-16).

Відповідно до розділу 1 Договору постачальник зобов’язується передавати (поставляти) в обумовлені строки іншій стороні - покупцю товар, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити за нього певні грошові кошти. Предметом поставки є товар, найменування якого зазначено у специфікаціях або інших аналогічних документах, які містять асортиментний перелік, підписаних постачальником та покупцем.

Відповідно до пункту 11.1 Договору він вступає в силу з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2008 та підлягає продовженню на наступний календарний рік, якщо за 30 днів до дати закінчення строку дії Договору жодна зі сторін не заявить намірів його розірвати.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 19503,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000030 від 19.02.2009, яка підписана представником відповідача за довіреністю (а.с. 17) та долучена до матеріалів справи (а.с. 18).

За твердженням позивача, зобов’язання з постачання товару виконувались ним належним чином та своєчасно, але оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв’язку з чим заборгованість останнього перед позивачем станом на момент вирішення спору склала 15865,00 грн.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 8.2 Договору відстрочення оплати за кожну партію товару представляє до 30 банківських днів, починаючи з дати поставки, зазначеної у накладній.

Станом на момент вирішення спору докази погашення відповідачем заборгованості у розмірі 15865,00 грн. відсутні.

З урахуванням викладеного, а також того, що відповідачем визнається наявна заборгованість, суд вважає вимоги про стягнення вказаної суми обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з 3% річних у розмірі 550,74 грн. та збитки від інфляції у розмірі 1734,51 грн. за період з 04.04.2009 по 19.05.2010.

Перевіривши розрахунки збитків від інфляції та 3% річних, суд вважає, що вказані розрахунки здійснені з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2074,94 грн. за період з 27.03.2009 по 24.09.2009, розрахунок якої здійснений відповідачем у відзиві на позовну заяву (а.с. 62-64).

Перевіривши розрахунок пені, з урахуванням того, що вказані позовні вимоги визнані відповідачем, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на сплату державного мита пропорційно сумі заборгованості на момент звернення позивача до суду із даним позовом та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Максимум” (99007, м.Севастополь, вул.М.Музики, 58-74; 99029, м.Севастополь, вул.Соловйова, 10, кімн.2, код ЄДРПОУ 31005009, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрклімат” (03067, м.Київ, вул.Виборська, 89-А, оф.91, код ЄДРПОУ 32820965, відомості про рахунки в установах банків відсутні) основну заборгованість у розмірі 15865,00 грн., пеню у розмірі 2074,94 грн., 3% річних у розмірі 550,74 грн., збитки від інфляції у розмірі 1734,51 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 206,25 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                   В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 20.05.2010