Рішення № 100458710, 23.02.2021, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4687/18

Провадження №2/405/837/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2021 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді - Іванової Л.А.

при секретарі - Гершкул М.В., Нетесі С.М., Мачулці П.Л.

за участю учасників справи:

представника позивача АТ «Альфа-Банк» Луньової А.Г.

та відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому цивільну справу № 405/4687/18 за позовом акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ „Укрсоцбанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, зазначивши в обґрунтування позову, що 19 вересня 2006 року між АКБ „Укрсоцбанк", правонаступником прав та обов`язків якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 432/108-ФО1, відповідно до якого банк надав відповідачу у тимчасове користування грошові кошти в сумі 19 000 доларів США з графіком повернення кредиту, передбаченим п.1.1. Договору кредиту, зі сплатою 13 процентів річних, з кінцевим терміном погашення 18 вересня 2026 року. Позивач також зазначив, що у порушення умов Договору, позичальник ОСОБА_1 зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого, станом на 03.07.2018 року виникла заборгованість, яка складається з: суми заборгованості за кредитом в розмірі 16 393,00 доларів США, суми заборгованості за відсотками в розмірі 19 955,48 доларів США, розміру пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 2 395,69 доларів США та розміру пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 5 622,79 доларів США

З огляду на зазначене вище, позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 432/108-ФО1 від 19 вересня 2006 року в розмірі 36 348,48 доларів США, а також судові витрати по справі.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 вересня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 11 вересня 2019 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Крім того, ухвалою суду від 14 листопада 2019 року за клопотанням представника позивача публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - Луньової А.Г. у справі замінено позивача публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» його правонаступником - акціонерним товариством «Альфа-Банк».

Окрім того, в судовому засіданні 03.11.2020 року представником позивача АТ «Альфа-Банк» Луньовою А.Г. подано уточнену позовну заяву, в обґрунтування якої зазначено, що відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.06.2011 року по справі № 2-1117/11 на користь ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту № 432/108-ФО1 від 19.09.2006 року в сумі 179 499 грн. 02 коп., понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп. Дане рішення суду відповідачем не виконано. Таким чином, в результаті не виконання рішення суду та умов договору у відповідача виникла заборгованість, розрахована на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішенням суду від 23.06.2011 року, яка станом на 07.10.2020 року складає 114 234,05 грн. та складається з заборгованості по 3% річних, нарахованих за період з 13.07.2015 року по 07.10.2020 року, на стягнуті рішенням суду в розмірі 27 599,59 грн. та інфляційних витрат за вказаний період в розмірі 86 634,46 грн. Враховуючи викладене, просила позов з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог, задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 432/108-ФО1 від 19 вересня 2006 року в розмірі 114 234,05 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача АТ «Альфа-Банк» Луньова А.Г. (діє на підставі довіреності № 012749/20 від 27.04.2020 року) в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених в позові, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог, визнала. Поряд з цим, відповідач зазначила, що на виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23 червня 2011 року нею було здійснено часткове погашення боргу у 2012-2013 роках на загальну суму 1 130 доларів США. Проте, у зв`язку з поглибленням кризового стану в країні та різкого зниження заробітної плати подальше виконання судового рішення стало неможливим, в зв`язку з чим, позивач задіяв механізм примусового виконання. Крім того, з її (відповідача) заробітної плати та пенсійних коштів проводились регулярні щомісячні відрахування на державну виконавчу службу, а в листопаді-грудні 2019 року АТ «Альфа-Банк» відізвав виконавчий лист без виконання та передав справу приватному виконавцю Мехеду О.В., після чого, без попередження її (відповідача), як сторони виконавчого провадження, було відкрито нове виконавче провадження, за яким накладено арешт на її ( ОСОБА_1 ) майно, а саме: однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка (квартира) є її єдиним місцем проживання, і кредит в Банку вона отримувала саме з метою придбання житла. Також, відповідач зазначила, що наразі відбувається одночасне стягнення суми заборгованості за кредитним договором через суд та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача АТ «Альфа-Банк» Луньову А.Г. та відповідача ОСОБА_1 , враховуючи подані учасниками справи заяви по суті справи, дослідивши докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст. 12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19 вересня 2006 року між АКБ соціального розвитку „Укрсоцбанк", правонаступником прав та обов`язків якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 432/108-ФО1, за умовами якого АКБ „Укрсоцбанк" надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 19 000 доларів США зі сплатою 13% процентів річних з порядком погашення основної суми заборгованості, визначеним п.1.1.1 Договору з кінцевим терміном погашення 18.09.2026 року.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3, 1.3.1 Договору кредит надається Позичальнику на наступні цілі: придбання квартири за договором купівлі-продажу № 3660 від 19.09.2006 року, що укладений між Позичальником та ОСОБА_2 .

В якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, Кредитор укладає: в день укладення цього договору з Позичальником іпотечний договір однокімнатної квартири, що знаходиться на п`ятому поверсі, загальною площею 32,63 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , заставною вартістю 22 400 доларів США.

Відповідно до п.2.1 Договору видача кредиту проводиться шляхом оплати з позичкового рахунку Позичальника № НОМЕР_1 розрахункових документів Позичальника, або готівкою на цілі, визначені п.1.2 цього Договору.

Відповідно до п.2.4 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді (28-29-30-31/360), щомісячно, передостаннього числа місяця, при розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Судом також встановлено, що між сторонами існували договірні відносини, при цьому взаємні зобов`язання сторін були визначені положеннями укладеного між ними Договору кредиту № 432/108-ФО1 від 19.09.2006 року, за яким, відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 Розділу 3 Договору Банк зобов`язувався протягом одного робочого дня від дати набрання чинності договору, визначеному у п.1.3.1 Договору і виконання Позичальником п.3.3.1 Договору, відкрити позичальнику в банку позичковий рахунок № НОМЕР_1 і сплатити з нього розрахункові документи Позичальника, або надати готівку в межах суми кредиту, в порядку, визначеному цим Договором, в той час як Позичальник відповідно до п.п.3.3.6, 3.3.8, 3.3.9 п.3.3 розділу 3 договору зобов`язувався суворо дотримуватися положень договору, сплачувати проценти за використання кредиту в порядку, визначеному п.п.2.4, 2.5 Договору, повернути в повному обсязі кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями згідно з графіком, визначеним п.1.1 Договору, і, більш того, відповідно до п.п.3.3.10 Договору зобов`язувався достроково повернути кредит, нараховані проценти та можливі штрафні санкції у випадках, визначених п.п.2.6.3, 3.2.2, 4.4, 5.4 Договору.

Відповідно до п.4.4 Договору у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником обов`язків, визначених п.п.3.3.2-3.3.8, 3.3.12-3.3.14 та 3.3.17 Договору, порушення Позичальником умов договорів, визначених п.1.3 цього Договору, протягом більше п`яти днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Крім того, відповідно до п.4.5 Договору у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником зобов`язань, визначених п.п.3.3.9, 3.3.10 цього Договору протягом більше, ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Окрім того, відповідно до п.4.2 Договору у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених п.2.4 цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п.1.1, 2.6.3, 3.2.3, 4.4, 5.4 цього Договору Позичальник сплачує Кредиторові пеню в розмірі 1% відсотка від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період.

Судом також встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав належним чином та в повному обсязі, надавши позичальнику на умовах, визначених договором, кредитні кошти в розмірі 19 000 доларів США, в той час, як відповідач, яка є позичальником за укладеним з позивачем договором кредиту № 432/108-ФО1 від 19.09.2006 року, зобов`язання за договором в частині погашення кредиту визначеними частинами та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом виконувала неналежним чином, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитом, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду в порядку ч.2 ст.1050 ЦК України про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за зазначеним Договором.

При цьому, заочним рішенням Ленінського районного суду м.Кровограда від 23 червня 2011 року (справа №2-1117/11), яке набрало законної сили 04 липня 2011 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту № 432/108-ФО1 від 19.09.2006 в сумі 179 499 гривень 02 коп., понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 1700 гривень 0 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 0 коп.

Крім того, судом відзначається, що за умовами договору кредиту № 432/108-ФО1 від 19.09.2006 року, за наявності прострочення виконання основного зобов`язання в обумовлений сторонами строк Банк використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, шляхом стягнення зазначених коштів в судовому порядку, тим самим, такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, з чим погодився й суд, який задовольнив позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» (судове рішення від 23 червня 2011 року).

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено і обставини, якщо інше не встановлено законом.

Поряд з цим, звертаючись до суду з зазначеним позовом про стягнення заборгованості з відповідача, з урахуванням поданої 03 листопада 2020 року заяви про зміну розміру позовних вимог, позивач як на підстави позову зазначив, що ухвалене судом рішення про задоволення вимог кредитора, боржником не виконано, що в свою чергу не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, дія договору не припиняється і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ЦК України, в зв`язку з чим, станом на 07.10.2020 року, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором кредиту № 432/108-ФО1 від 19.09.2006 року становить 114 234,05 грн., яка складається з заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість, нарахованої за період з 13.07.2015 року по 07.10.2020 року в розмірі 27 599,59 грн. та інфляційних витрат за вказаний період в розмірі 86 634,46 грн., на підставі чого банк має право на отримання 3% відсотків річних від простроченої суми в порядку ст.625 ЦК України, при цьому, при обрахунку 3% відсотків річних за основу має братися прострочена сума, визначена в договорі, а не її еквівалент у гривні. Крім того, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку 3% відсотків річних від простроченої суми заборгованості за стягнутим тілом кредиту по рішенню суду в розмірі 179 499, 02 грн., станом на 07 жовтня 2020 року за договором кредиту № 432/108-ФО1 від 19.09.2006 року, за період з 13.07.2015 року по 07.10.2020 року становить 27 599,59 грн., з урахуванням при цьому, сплачених відповідачем частково грошових коштів за вказаний період.

Крім того, з зазначеного розрахунку заборгованість за інфляційними витратами станом на 07 жовтня 2020 року за договором кредиту № 432/108-ФО1 від 19.09.2006 року, за період з 13.07.2015 року по 07.10.2020 року становить 86 634,46 грн.

Судом також встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехед О.В. знаходиться виконавче провадження № 60898223 за виконавчим листом № 2-1117/11, виданим 28 вересня 2011 року Ленінським районним судом м.Кіровограда про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту № 432/108-ФО1 від 19.09.2006 в сумі 179 499 гривень 02 коп., понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 1700 гривень 0 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 0 коп. та постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 20.02.2020 року встановлено, що Боржником письмово не повідомлено виконавця про повне або часткове самостійне виконання рішення, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання або місцезнаходження, а також зміну місця роботи, заборгованість не погашено, декларацію про доходи та майно не подано, постановлено описати та накласти арешт на майно: однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_1 .

Судом також відзначається, що звернення Банку з позовом до суду в порядку ч.2 ст.1050 ЦК України про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору, тобто, на час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі та, відповідно рішення суду, в даному випадку, рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 23 червня 2011 року (справа №2-1117/11) про стягнення з відповідача заборгованості засвідчує такі зміни, тим самим, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог на підставі ч.2 ст.1050 ЦК України та права і інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Частиною 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене вище, та приймаючи до уваги, що за рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 23 червня 2011 року (справа №2-1117/11) в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 432/108-ФО1 від 19 вересня 2006 року, на підставі чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за ставкою 3% від простроченої суми в розмірі 27 599 грн. 59 коп. та сума заборгованості за інфляційними витратами в розмірі 86 634 грн. 46 коп., за період з 13.07.2015 року по 07.10.2020 року.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 713 грн. 33 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95,133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь акціонерного товариства «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, заборгованість в розмірі 114 234 (сто чотирнадцять тисяч двісті тридцять чотири) грн. 05 коп., з якої: сума заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість в розмірі 27 599 (двадцять сім тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 59 коп., сума заборгованості за інфляційними витратами в розмірі 86 634 (вісімдесят шість тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 46 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь акціонерного товариства «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, судовий збір в розмірі 1 713 грн. 33 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова