Рішення № 10045578, 27.05.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2010                     Справа № 10/46

за позовом Комунального підприємства "Теплові мережі" Лозівської міської ради Харківської області, 64602, вул. Ломоносова, 23, м. Лозова, Харківська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "База будівельної комплектації", 39614, вул. Перемоги, 17/6, м. Кременчук, Полтавська обл.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна іпотечна установа, 01001, м. Київ, вул. Грінченка, 1 (поштова адреса : 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34)

про стягнення 47 664,29 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники:

від позивача: Баєв О.Ю., довіреність № б/н від 29.01.2010 р.;

від відповідача: Запорожець В.В., довіреність № б/н від 18.03.2010 р.;

від третьої особи: не з’явилися.

Суть спору : Розглядається позовна заява Комунального підприємства "Теплові мережі" Лозівської міської ради Харківської області, м. Лозова про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "База будівельної комплектації", м. Кременчук 47 664,29 грн. заборгованості відповідача з оплати одержаної теплової енергії за умовами укладеного між сторонами 01.10.2008 р. договору № 7 про постачання теплової енергії, що виникла за період з грудня 2009 року по січень 2010 року включно з урахуванням часткової сплати.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна іпотечна установа - в представництво у судове засідання не забезпечила, вимог суду не виконала, про причини суду не повідомила. Остання відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України була належним чином повідомлена про дату, час і місце проведення судового засідання та про обов'язки, покладені на неї судом, про що свідчить повідомлення № 494629 про вручення поштового відправлення - ухвали суду про відкладення розгляду даної справи від 29.04.2010 р..

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, пояснення представників сторін щодо можливості розгляду спору за відсутності представників третьої особи, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи.

Клопотання третьої особи № 2811-4 від 20.05.2010 р. (вх. № 0406д від 27.05.2010 р.) судом до оцінки не приймається, оскільки останнє надійшло після проведення судового засідання та оголошення рішення у справі.

Відповідач позов не визнає за мотивами відзиву вх. № 04102д від 25.03.2010 р., посилаючись на :

- відчуження Державній іпотечній установі майна, що є об'єктом опалення за вказаним вище договором про постачання теплової енергії;

- недійсність договору № 7 про постачання теплової енергії в силу ст. 227 Цивільного кодексу України з 17.08.2009 р. - моменту відступлення майнових прав на квартири, що є об'єктом опалення за даним договором - з огляду на відсутність у відповідача ліцензії на постачання теплової енергії;

- недосягнення згоди між сторонами договору № 7 про постачання теплової енергії згоди щодо всіх істотних умов, встановлених для даного виду договорів ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та типового договору на постачання теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 630 від 12.07.2005 р..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази,

встановив:

Комунальне підприємство "Теплові мережі" Лозівської міської ради Харківської області, м. Лозова (енергопостачальна організація) та Товариство з обмеженою відповідальністю "База будівельної комплектації", м. Кременчук (споживач) 01.10.2008 року уклали договір № 7 на постачання теплової енергії (а.с. 11-14, далі - договір № 7 на постачання теплової енергії), відповідно до умов якого Комунальне підприємство "Теплові мережі" Лозівської міської ради Харківської області зобов'язувалася постачати споживачеві теплову енергію в обсягах згідно додатку 1а, 1б до даного договору у вигляді гарячої води або водяної пари на опалення та вентиляцію, гаряче водопостачання та технологічні потреби, а ТОВ "База будівельної комплектації" зобов'язувалося сплачувати за одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :

-          обсяги постачання теплової енергії (додаток 1а до договору № 7 на постачання теплової енергії);

-          об'єкт постачання теплової енергії –база буд. Комплектації, будівля за адресою : вул. Ломоносова, 36 площею 3 360,00 кв.м. (додаток 1в до договору № 7 на постачання теплової енергії);

-          споживач зобов'язаний письмово сповіщати енергопостачальну організацію про зміну користувачів приміщень та тепломереж не пізніше 5 днів з моменту настання зазначених подій (пп. 3.2.5 договору № 7 на постачання теплової енергії);

-          облік споживання теплової енергії проводиться при наявності договору по приладах обліку –з моменту оформлення акту про введення в експлуатацію та на підставі двохстороннього акту про кількість використаної теплової енергії, розрахунковим способом –з моменту подачі теплової енергії (п. 5.2 договору № 7 на постачання теплової енергії);

-          розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.1, п. 6.2 договору № 7 на постачання теплової енергії);

-          споживач до 15 днів до початку розрахункового періоду своїм дорученням самостійно сплачує постачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п. 6.3 договору № 7 на постачання теплової енергії);

-          якщо споживач розраховується за показаннями приладів обліку : при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду це перевищення додатково оплачується споживачем не пізніше 28-го числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків залишається на наступний місяць (п. 6.4 договору № 7 на постачання теплової енергії);

-          цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2008 р. (п. 10.1 договору № 7 на постачання теплової енергії);

-          договір припиняє свою дію у випадках : закінчення строку, на якій він був укладений; в односторонньому порядку після письмового попередження іншої сторони не менш як ніж за місяць за винятком випадків, коли споживач займає приміщення в житловому будинку або будинку, де є інші споживачі теплової енергії; споживач, що займає приміщення в житловому будинку або будинку, де є інші споживачі теплової енергії, має право на розірвання договору з попередженням за два місяці лише за умови технічної можливості відключення від системи теплопостачання без порушення прав інших споживачів та виконання технічних умов; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення господарським судом; ліквідації енергопостачальницької організації або споживача (п. 10.2 договору № 7 на постачання теплової енергії);

-          договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 10.4 договору № 7 на постачання теплової енергії).

Відповідно до акту первинного введення в експлуатацію вузла обліку теплової енергії від 05.11.2008 р. відповідний прилад обліку був встановлений на об'єкті опалення, опломбований, покази приладу на момент огляду зафіксовані за нульовими показниками, теплові втрати на вводі визначені в розмірі 1,84 Гкал/місяць (а.с. 135).

На виконання умов договору № 7 на постачання теплової енергії за період січень-лютий 2010 року включно Комунальне підприємство "Теплові мережі" Лозівської міської ради Харківської області поставило ТОВ "База будівельної комплектації" теплову енергію в обсязі 52,83 та 40,12 Гкал, що підтверджується актами споживання теплової енергії (а.с. 15).

Рішенням Лозівської міської ради Харківської області від 27.03.2009 р. встановлено з 01.05.2009 р. тарифи (скориговані) на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії для інших споживачів м. Лозова на рівні 3 331,14 грн. як плата за одиницю приєднання теплового навантаження з розрахунку за 0,1 Гкал в годину щомісячно протягом року та 379,51 грн. як тариф за одиницю фактично спожитої теплової енергії з розрахунку за 1 Гкал в опалювальний період (а.с. 116).

В порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач не повністю та несвоєчасно проводив розрахунки за спожиту теплову енергію, за період січень-лютий 2010 року включно за даними позивача утворилася заборгованість в сумі 47 664,29 грн., що підтверджується розрахунком основного боргу, наявним у матеріалах справи (з урахуванням часткової переплати за попередній період).

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Так, згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Будь-яких доказів на підтвердження припинення дії договору № 7 на постачання теплової енергії протягом спірного періоду суду не надано, на наявність таких сторони не посилалися, а тому в силу п. 10.4 договору він є пролонгований. При цьому судом враховано додаткові заперечення на відзив № 249 від 28.04.2010 р. (вх. № 06032д від 29.04.2010 р., а.с. 110-112) та пояснення ТОВ "База будівельної комплектації вх. № 07326д від 27.05.2010 р. (а.с. 136).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статей 510, 511 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно із ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Відповідно до ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказів в спростування вищевикладеного, в тому числі і доказів на підтвердження припинення зобов'язань відповідача з оплати спожитої теплової енергії за спірний період відповідач суду не надав.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 47 664,29 грн. обґрунтовані нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому суд визнає їх правомірними.

Посилання відповідача в обґрунтування заперечень на недійсність договору № 7 про постачання теплової енергії в силу ст. 227 Цивільного кодексу України з 17.08.2009 р. - моменту відступлення майнових прав на квартири, що є об'єктом опалення за даним договором - з огляду на відсутність у відповідача ліцензії на постачання теплової енергії та недосягнення згоди між сторонами договору № 7 про постачання теплової енергії згоди щодо всіх істотних умов, встановлених для даного виду договорів ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та типового договору на постачання теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 630 від 12.07.2005 р. судом не оцінюється як правомірні.

По-перше, вказані обґрунтування є суперечливими, оскільки відсутність згоди сторін щодо всіх істотних умов договору свідчить про те, що договір є неукладеним, а останнє виключає можливість визнання його недійсним.

По-друге, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (п. 1, п. 2 ст. 180 Господарського кодексу України). При цьому згідно зі ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Крім того, постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що виключає поширення приписів даної постанови на спірні правовідносини.

По-третє, за умовами договору № 7 про постачання теплової енергії відповідач не брав на себе обов'язки постачати теплову енергію, тому на спірні правовідносини не поширюється ст. 227 Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про визнання угод недійсними" від 28 квітня 1978 року № 3 угода може бути визнана недійсною лише на підставах і з наслідками, передбаченими законом. Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ст. 207 Господарського кодексу України). Відповідачем в порушення ст. 4-3, ст. 34 ГПК України не надано суду допустимих доказів на підтвердження звернення до суду з позовом про визнання спірного договору недійсним та/або наявності відповідного судового рішення.

За викладеного, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України та до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 року № 7-93 (зі змінами та доповненнями) судові витрати з оплати державного мита в сумі 476,65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "База будівельної комплектації" (39614, вул. Перемоги, 17/6, м. Кременчук, Полтавська обл.), р/р 26002050002236 в КФ АКБ "Індустріалбанк" м. Кременчук, МФО 331304, код ЄДРПОУ 30311085 на користь Комунального підприємства "Теплові мережі" Лозівської міської ради Харківської області (64602, вул. Ломоносова, 23, м. Лозова, Харківська обл.), р/р 260016728 ВАТ "Мегабанк", МФО 350619, код ЄДРПОУ 33373495 : 47 664,29 грн. основного боргу, 476,65 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

3. Рішення надіслати сторонам та третій особі за адресами зазначеними у його вступній частині.

СУДДЯ КІВШИК О.В.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.