Ухвала суду № 100452739, 21.10.2021, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/820/21

Провадження № 2/192/587/21

У Х В А Л А

21 жовтня 2021 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання – Канівець Ю. О.,

представника позивача – адвоката Сандул В. А.,

представника відповідача – адвоката Кириченка О. П.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Кириченка Олександра Павловича про закриття провадження у справі за позовом Святовасилівської сільської ради до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання недійсними та скасування наказів, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та скасування державної реєстрації права власності,

В С Т А Н О В И В:

Святовасилівська сільська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №4-11330/15-20-СГ від 27 жовтня 2020 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» та наказу №4-13493/15-20-СГ від 21 грудня 2020 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність». Також позивач просить суд скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 грудня 2020 року (індексний номер 56043234) та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 1,5192 га (кадастровий номер 1225083500:01:001:0110), розташовану на території с. Святовасилівка Солонянського району Дніпропетровської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проведену на підставі такого рішення.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_1 – адвокат Кириченко О. П. заявив клопотання по закриття провадження у справі, з тих підстав, що вимоги про визнання недійсним та скасування наказу №4-11330/15-20-СГ від 27 жовтня 2020 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а вимоги про визнання недійсним та скасування наказу №4-13493/15-20-СГ від 21 грудня 2020 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» - в порядку господарського судочинства.

Відповідачка ОСОБА_1 , представник Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в судове засідання не з`явилися, про час та місце його проведення повідомлені належним чином. З`ясувавши думку представників, суд постановив проводити судове засідання за відсутності вказаних осіб.

Представник позивача заперечував проти закриття провадження з тих підстав, що спір належить до категорії приватноправового, оскільки в ньому оспорюється право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, а тому повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши подане клопотання про закриття провадження та матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 вересня 2019 року по справі № 910/4896/18 (провадження № 12-47гс19) зробила висновок про те, що рішення органу державної влади у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку позовну вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд вважає, що оскільки набуття відповідачкою ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку відбувалося поетапно - починаючи з отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, який оформлений був відповідним рішенням Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у вигляді наказу №4-11330/15-20-СГ від 27 жовтня 2020 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», а погодження та затвердження такого проекту землеустрою відповідно було оформлено наказом №4-13493/15-20-СГ від 21 грудня 2020 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», то таке набуття права власності завершилося рішенням про передачу земельної ділянки у власність, яке також оспорюється позивачем.

З огляду на вказане суд вважає, що вказаний спір є приватноправовим, оскільки результатом прийняття оскаржуваних наказів стало виникнення права приватної власності на земельну ділянку, а тому спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, як такий що порушує права ОСОБА_1 на її власність.

Суд не приймає посилання адвоката Кириченка О. П. на позицію ВП ВС, викладену в постанові від 24 вересня 2020 року у справі № 352/2482/19 (адміністративне провадження № К/9901/20620/20), оскільки в цій постанові ВП ВС зазначив, що набуття особами права власності або користування на земельну ділянку відбувається поетапно - починаючи з отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, який оформлюється відповідним рішенням органу місцевого самоврядування або органу державної влади, погодження та затвердження такого проекту землеустрою та завершується рішенням про передачу земельної ділянки у власність або користування. У постанові від 17 жовтня 2018 року (№ 380/624/16-ц) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом. Відтак - правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб. При прийнятті такого рішення орган державної влади виконує дозвільну функцію, що притаманна органу державної влади у публічно-правових відносинах. Тому спір як щодо рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, так і оскарження дій суб`єкта владних повноважень, в тому числі особи, яка не зверталась із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання чи відмови у наданні такого дозволу є публічно-правовим. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц, від 23 січня 2019 року у справі №308/10112/16-а та від 18 грудня 2019 року у справі № 160/4211/19.

Однак, оскільки у спорі за позовом Святовасилівської сільської ради всі ці етапи було пройдено, та як їх результат за відповідачкою ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку, тому наявність публічно-правового спору в цьому випадку виключається, оскільки одночасно зі спірними наказами оспорюється саме право власності на земельну ділянку. Розгляд таких вимог в одному провадженні лише сприятиме забезпеченню дотримання прав всіх учасників справи.

З огляду на викладене суд вважає, що підстави передбачені п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України для закриття провадження в частині вимог про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,– відсутні.

Керуючись ст.ст. 255, 260 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Кириченка Олександра Павловича про закриття провадження у справі за позовом Святовасилівської сільської ради до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання недійсними та скасування наказів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина