Рішення № 100449939, 19.10.2021, Приморський районний суд м. Одеси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року м. Одеса Справа № 522/21917/20

Провадження № 2/522/835/21

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Кузнецової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Довгань Ж.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна, Регіональна філія «Одеська залізниця «Акціонерне товариство «Українська залізниця», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

09.12.2020 р. до суду найшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову вказує, що виконавчий напис №16198 виданий 30.04.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. без необхідних на те документів, що передбачені законодавством, діючим на момент його вчинення, без наявності у нотаріуса відповідних на це повноважень.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 14.12.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі, залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталію Станіславівну, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяну Сергіївну, Регіональну філію «Одеська залізниця «Акціонерне товариство «Українська залізниця» у справі №522/21917/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та призначено підготовче судове засідання на 01.02.2021 року.

01.02.2021 року у зв`язку з неявкою відповідача та третіх осіб підготовче судове засідання відкладене на 16.03.2021 року.

15.03.2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог відповідно до якої просить доповнити позовні вимоги наступним: «стягнути з АТ «Альфа-банк» на його користь в порядку повернення стягнутого за виконавчим написом №16198 від 30.04.2020 року, грошові кошти, що були утримані, стягнуті із заробітної плати та інших доходів ОСОБА_1 за виконавчим провадженням №62509628».

16.03.2021 року у зв`язку з відсутністю відомостей щодо вручення судової повістки приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяні Сергіївні підготовче судове засідання відкладене на 23.04.2021 року.

23.04.2021 року представник позивача вернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим підготовче судове засідання відкладене на 09.06.2021 року.

07.06.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 09.06.2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про передачу справи за підсудністю та відкладено підготовче судове засідання на 13.07.2021 року.

Ухвалою суду від 13.07.2021 року закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна, Регіональна філія «Одеська залізниця «Акціонерне товариство «Українська залізниця», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та призначено до судового розгляду по суті на 14 вересня 2021 року.

14.09.2021 року у зв`язку з відсутністю відомостей щодо вручення судової повістки третій особі Регіональна філія «Одеська залізниця «Акціонерне товариство «Українська залізниця», судове засідання відкладене на 19.10.2021 року.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Позивач та його представник звернулися до суду із заявою про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача причини неявки суду не повідомив.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності.

Інші учасники судового процесу у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що 30.04.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталею Станіславівною, на підставі ст.ст.87-91 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №16198 про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором №501122635 від 22.03.2019 року, укладеним з АТ «Альфа-Банк».

Стягнення заборгованості проводиться за період з 22.08.2019 року по 11.12.2019 року.

Сума заборгованості складає 25969,24 грн, в тому числі:

прострочена заборгованість за сумою кредиту - 8074,13 грн;

прострочена заборгованість за комісією та процентами - 0,00 грн;

строкова заборгованість за сумою кредиту 17665,43 грн;

строкова заборгованість за комісією та процентами - 229,68 грн.

за вчинення виконавчого напису плата становить 650,00грн.

Загальна сума, що підлягає стягненню - 26619,24 грн.

08.07.2020 року Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С., на підставі вказаного виконавчого напису, було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62509628, якою постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість в розмірі 26 619,24 грн.

Суд, вирішуючи спір згідно встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, дослідивши матеріали справи, оцінивши та давши належну оцінку зібраним по справі доказам, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадах.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно з п. 3 Глави 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року та ч. І ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», необхідна наявність двох умов:

-подані документи повинні підтверджувати безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

-з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Статею 87 Закону України «Про нотаріат» та пп. 1.1, 1.2 п. 1 Глави 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій) передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пп. 3.1 п. 3 Глави 16 Розділу П зазначеного Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Підпунктом 3.5 п. З Глави 16 Розділу П Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» «підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, то безпосередньо після її закінчення». Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за № 919/9518, до первинних документів відносяться і рахунки бухгалтерського обліку банків.

Суд звертає увагу на те, що доказів, які б підтверджували обґрунтованість заперечень позивача щодо неправильного нарахування заборгованості, позивачем суду не надано.

Як зазначено у правовому висновку дійшов ВСУ при винесенні постанови від 05.07.2017 р. по справі №6-887цс17: суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану договорі адресу.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (1172-99-п) , надалі Перелік.

Розділом 2 вказаного Переліку «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями». передбачено, що для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності, - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, з врахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та беручи до уваги саме обов`язок сторін довести ті обставини на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд розглядає справу за наявними у ній доказами.

Позивач не надав суду доказів на підставу своїх вимог.

Окрім доводів, які було оцінено вище, позивач посилається на нечинність положень п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту стало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

Вищевказане судове рішення жодним чином не обмежує нотаріуса у праві вчиненні виконавчого напису у випадку наявності достатніх документів, що підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Більше того, Київський апеляційний адміністративний суд, виносячи постанову від 22.02.2017 року, яка набрала законної сили, керувався недопущенням звуженого тлумачення переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису. Це свідчить про те, що судовий розсуд був направлений на забезпечення стягувача реальною можливістю звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, а не на обмеження стягувача у такому праві.

Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року зі справи № 826/20084/14 (щодо постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662), залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не впливає на чинність правових норм, що підлягають застосуванню при вирішенні даного судового спору.

З наведеного вище, суд вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Розглянувши справу повно, всебічно, об`єктивно та неупереджено, суд вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими, тому вважає за можливе в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно ч. 9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 14.12.2020 року зупинення стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною за №16198 від 30.04.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Альфа-банк» (ЄДРПОУ: 23494714), що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни за виконавчим провадженням №62509628, та зупинення стягнення винагороди приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни на підставі Виконавчого провадження №66209628 відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяною Сергіївною.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Отже, беручи до уваги, що судом відмовлено у задоволенні позову, а тому суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, застосовані у даній справі, оскільки відсутні підстави для збереження заходів забезпечення у даній справі.

Згідно ч. 11 ст.158 ЦПК України, примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосується заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 76, 77, 158, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Акціонерного товариства «Альфа-банк» (ЄДРПОУ: 23494714, адреса: м.Київ, вул. Велика Васильківська, 100), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна ( АДРЕСА_3 ), приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна (м.Одеса, вул. Балківська, 31, оф. 7), Регіональна філія «Одеська залізниця «Акціонерне товариство «Українська залізниця» (ЄДРПОУ: 40081200, адреса: м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 14 грудня 2020 року, у вигляді зупинення стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною за №16198 від 30.04.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Альфа-банк» (ЄДРПОУ: 23494714), що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни за виконавчим провадженням №62509628, та зупинення стягнення винагороди приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни на підставі Виконавчого провадження №66209628 відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяною Сергіївною.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 21 жовтня 2021 року.

Суддя В.В. Кузнецова